Уроки літератури збуджують негативні емоції
Додано: 08 вересня 2011, 11:35
Сучасні батьки, наражаючись на емоційну черствість чи невмотивовану жорстокість дітей, звинувачують у цьому деструктивному впливі на незміцнілу психіку бойовики, страшилки та комп’ютерні ігри, які пропагують культ насильства. Тим часом слід уважніше придивитися й до затвердженої міністерством навчальної програми.
http://sd.org.ua/news.php?id=19923
--------------------------------------------------------------------------------
Під приводом збереження історичної пам’яті втрачено будь-яку міру в тематичному доборі творів рідної літератури.
Простий аналіз показує: більшість творів літератури, що їх вивчають у школі, несуть трагічне світовідчуття та розуміння життя. Причому часто в тих самих хрестоматійних письменників є й життєрадісні книжки, але «за програмою» — найпохмуріші. А ще найполітизованіші, «ідейні». Які ж ці ідеї, пропоновані для виховання нового українського патріота і просто порядної людини?
ЛІКИ ВІД БЕЗПАМ’ЯТСТВА ЧИ ОТРУТА?
Психолог завжди звертає увагу на почуття, це — його хліб насущний. Тим паче що дослідники особливостей українського менталітету підкреслюють особливу «сердечність», емоційну чуйність нашого національного світосприймання. На противагу обов’язковим правилам соцреалізму, історичним оптимізмом з підручника літератури тепер пахне нечасто. Події найчастіше відбуваються на тлі похмурих, безнадійних емоцій героїв. Візьмімо програму 11 класу:
...М.Хвильовий, «Я (Романтика)». Син має зробити вибір: убити свою матір в ім’я революційних ідей чи дати їй урятуватися. Між бажанням залишитися людиною і потребою стати жорстоким фанатиком вибирається останнє: син убиває матір.
...П.Тичина, «Загупало в двері прикладом». Голод. Трусять убогу хату на околиці села. Напівбожевільна дівчина варить у каструлі немовля. Запитує в комуністів, чи не голодні вони?
...М.Куліш, «Патетична соната». Юнак-поет закоханий у дівчину, обоє вони — революціонери, але стоять по різні боки барикад: він — комуніст, вона — очільниця націоналістичного угруповання. Він убиває її, свою вічну мрію і душу.
...Ю.Яновський, «Подвійне коло». П’ятеро братів промишляли з батьком риболовлею. Аж раптом — революція: один став денікінцем, другий петлюрівцем, третій анархістом (і перетягнув на свій бік молодшенького), ще один — комуністом. Зустрівшись на полі бою, вони вбивають один одного з ідейних міркувань.
...В.Барка, «Жовтий князь». Трагічні події 1933—1934 рр. зображено з нещадною реалістичністю. З п’ятнадцяти основних персонажів померло одинадцять. Кожну смерть описано з усіма страшними подробицями, фізичними й душевними муками і того, хто конає, і тих, хто його оточує. Нав’язливо розповідається про випадки канібалізму, дітовбивства, самогубства. Криваві розправи над сільськими жителями, розстріли, вигнання в ліс узимку голими. Про вилучення останніх зерняток з людських помешкань. І безліч трупів.
...Улас Самчук. «Марія». Історія життя української жінки закінчується жахливими картинами голоду, зрадництва, дітовбивства.
http://sd.org.ua/news.php?id=19923
--------------------------------------------------------------------------------
Під приводом збереження історичної пам’яті втрачено будь-яку міру в тематичному доборі творів рідної літератури.
Простий аналіз показує: більшість творів літератури, що їх вивчають у школі, несуть трагічне світовідчуття та розуміння життя. Причому часто в тих самих хрестоматійних письменників є й життєрадісні книжки, але «за програмою» — найпохмуріші. А ще найполітизованіші, «ідейні». Які ж ці ідеї, пропоновані для виховання нового українського патріота і просто порядної людини?
ЛІКИ ВІД БЕЗПАМ’ЯТСТВА ЧИ ОТРУТА?
Психолог завжди звертає увагу на почуття, це — його хліб насущний. Тим паче що дослідники особливостей українського менталітету підкреслюють особливу «сердечність», емоційну чуйність нашого національного світосприймання. На противагу обов’язковим правилам соцреалізму, історичним оптимізмом з підручника літератури тепер пахне нечасто. Події найчастіше відбуваються на тлі похмурих, безнадійних емоцій героїв. Візьмімо програму 11 класу:
...М.Хвильовий, «Я (Романтика)». Син має зробити вибір: убити свою матір в ім’я революційних ідей чи дати їй урятуватися. Між бажанням залишитися людиною і потребою стати жорстоким фанатиком вибирається останнє: син убиває матір.
...П.Тичина, «Загупало в двері прикладом». Голод. Трусять убогу хату на околиці села. Напівбожевільна дівчина варить у каструлі немовля. Запитує в комуністів, чи не голодні вони?
...М.Куліш, «Патетична соната». Юнак-поет закоханий у дівчину, обоє вони — революціонери, але стоять по різні боки барикад: він — комуніст, вона — очільниця націоналістичного угруповання. Він убиває її, свою вічну мрію і душу.
...Ю.Яновський, «Подвійне коло». П’ятеро братів промишляли з батьком риболовлею. Аж раптом — революція: один став денікінцем, другий петлюрівцем, третій анархістом (і перетягнув на свій бік молодшенького), ще один — комуністом. Зустрівшись на полі бою, вони вбивають один одного з ідейних міркувань.
...В.Барка, «Жовтий князь». Трагічні події 1933—1934 рр. зображено з нещадною реалістичністю. З п’ятнадцяти основних персонажів померло одинадцять. Кожну смерть описано з усіма страшними подробицями, фізичними й душевними муками і того, хто конає, і тих, хто його оточує. Нав’язливо розповідається про випадки канібалізму, дітовбивства, самогубства. Криваві розправи над сільськими жителями, розстріли, вигнання в ліс узимку голими. Про вилучення останніх зерняток з людських помешкань. І безліч трупів.
...Улас Самчук. «Марія». Історія життя української жінки закінчується жахливими картинами голоду, зрадництва, дітовбивства.