Звичайно воно добре знати минуле....., справді добре . По крайній мірі так кажуть
, типа незнаєш минулого - не маєш майбутнього.
Але щось у цьому рівнянні не клеється, іто дуже не клеється. Що з теперішнім ? Просто нам пишуть історію, а не ми це робим. І як наслідок нам роблять майбутнє, а ми просто приймаєм у цьому участь, в нашій історії ми просто приймаєм участь, а не робим її.
Тому і потрібні постаті, щоб творити історію, майбутнє.
То все про що балакаєм є добре, але серед цього можна втратити себе, і це тільки за те щоб рахуватись в спільноті Євро ?? (пробачте, але це дуже не далекоглядно, і це не моя приватна думка ) Щоб вони поглянули на нас по іншому (я про Поляків ).... . Невже думаємо що будемо гідніші в їх очах, нас визнають на НЕ офіційному рівні. Розчарую..., цього не станеться, а й навіть воно не потрібно. Хіба це мета ? Бути собою, Україною, от мета.
У відносинах між державами існує тільки офіційний рівень, решта це комплекси неповноцінності. Ми встидаємось десь там...бути собою. Частіше це так, ніж ні.
Дуже потрібно знати свою історію.., щоб її самому написати , і головне акцентувати на виграшних для нас моментах. Згадувати і негатив ( це історія, а ми люди
), але пишатись позитивом. Я проти перегибів у цьому, бо правда всерівно виявляється.
Нічого не буде мати сенсу і не почнеться без цієї умови. Потрібен не Бандера чи Шухевич, а люди з такими якостями, харизмами якщо завгодно. УПА звичайно добре, але в сучасності потрібно більше (але не будемо мати нічого.., якщо забудемо чи спаплюжимо мале , з чого все починалось ) .
Сумно, що..., на фоні матеріалізму всяка ідея просто губиться, а якщо простіше то купується (або як варіант ;має меркантильний інтерес ). Але я Вірю в чудеса , і Надіюсь на це.
В країні де така помітна різниця (контраст ) між багатими і бідними, ціла прірва між ними.., можливий тільки один розвиток подій. Наприклад в Індії прірва така сама , навіть більша (між баг. і бід. ), але там більше духовного ( воно так, пробачте
) ніж у нас, а тому такий розвиток подій малоймовірний.
Якщо духовність Українців впаде, то більше нічому буде стримувати цю "лавину ". І аж тоді можливо появиться якась постать.
Влада не зможе довго балванити "лекторат", це тільки питання часу. Так вже склалось..., що люди бояться тільки смерті, це реальний і вагомий аргумент, решта можна оспорити в суді.
Можливо і справді кров мусить проитись , але тоді смутні часи настануть.
Тому я покладаюсь на Бога і розумію що на все Його Воля .
Я реально не політик і не історик, то так, думки сантехніка , і Бога я боюся.
Дякую
.