Христос Раждається!
прочанка писав:Я виросла на Висоцькому, його книжка"Нерв" переписувалась майже вручно, в нас був відкопійований варіант, а ще бібани(пам"ятаєте такі?) з піснями, згодом пластинки.Він не співак - бард, скальд чи прсто кобзар, по нашому, тут голос - не головне. Його пісні, слова, їхня суть В ТОЙ ЧАС!Вони актуальні й сьогодні. Хоч це порівняння і не зовсім коректне, але він, як наш Шевченко, має рацію і сьогодні. Тобто, нічого в нашому житті суттєво не змінилося настільки, хоч живемо не при соціалізмі, а демократічній європейській країні...
Трагедія цієї людини в тому, що він бачив всі виразки системи, а ще він бував у Франції, було з чим порівняти. Ті люди, які мають Божу іскру, не можуть жити серед бруду, облуди й брехні. Вони часто ламаються, шукають спосіб "уколоться и забыться" на дні чарки чи поринути у"віртуальний" світ наркотичного хмелю, щоб втікнути від дійсності. Це обдаровані митці, але, на жаль, маловіри.
Я багато знаю вірші Висоцького, вони часто вдалі для цитат нашого життя.
"Мы не сделали скандала
Нам вождя не доставало
Настоящих буйных мало
Вот и нету вожаков"
Хіба це не про нас?
так.
а мені щось останнім часом оце згадується
Веселая покойницкая
Едешь ли в поезде, в автомобиле
Или гуляешь, хлебнувши винца, -
При современном машинном обилье
Трудно по жизни пройти до конца.
Вот вам авария: в Замоскворечье
Трое везли хоронить одного, -
Все, и шофер, получили увечья,
Только который в гробу - ничего.
Бабы по найму рыдали сквозь зубы,
Дьякон - и тот верхней ноты не брал,
Громко фальшивили медные трубы, -
Только который в гробу - не соврал.
Бывший начальник - и тайный разбойник -
В лоб лобызал и брезгливо плевал,
Все приложились, - а скромный покойник
Так никого и не поцеловал.
Но грянул гром - ничего не попишешь,
Силам природы на речи плевать, -
Все побежали под плиты и крыши, -
Только покойник не стал убегать.
Что ему дождь - от него не убудет, -
Вот у живущих - закалка не та.
Ну а покойники, бывшие люди, -
Смелые люди и нам не чета.
Как ни спеши, тебя опережает
Клейкий ярлык, как отметка на лбу, -
А ничего тебе не угрожает,
Только когда ты в дубовом гробу.
Можно в отдельный, а можно и в общий -
Мертвых квартирный вопрос не берет, -
Вот молодец этот самый - усопший -
Вовсе не требует лишних хлопот.
В царстве теней - в этом обществе строгом -
Нет ни опасностей, нет ни тревог, -
Ну а у нас - все мы ходим под богом,
Только которым в гробу - ничего.
Слышу упрек: "Он покойников славит!"
Нет, - я в обиде на злую судьбу:
Всех нас когда-нибудь ктой-то задавит, -
За исключением тех, кто в гробу.
1970