сьогодні 150 років від дня народження Євгена Озаркевича

[о.Олег]

щойно в Шпиталі ім.Андрея Шептицького відслужили Панахиду з нагоди 150 років від дня народження Євгена Озаркевича – видатного українського лікаря і науковця. Він автор перших в нашій історії наукових медичних праць, опубліко­ваних українсь­кою мовою, дійсний член НТШ, засновник і редактор «Лікарського збірника» — першого науково-медичного видання українською мовою, перший укладач наукової української медичної термінології, автор багатьох науково-практичних та громадсько-політичних публі­кацій, засновник і редактор першого українсь­кого санітарно-гігієнічного журналу «Здоровлє», ініціатор створення і директор першої української амбулаторії «Народна лічниця», перший голова Українського лікарського товариства у Львові, представник українських лікарів на низці міжнародних наукових конгресів, активний громадсько-політичний діяч «Просвіти», старший санітарний радник та член Найвищої ради здоров’я у Відні.

...На грані ХІХ і ХХ ст.ст. у Львові жили і працювали відомі лікарі-українці Євген Озаркевич, Щасний Сельський, Петро Сушкевич, Лев Коссак, Софія Морачевська, Антін Хомин, Михайло Коцюба, Ярослав Грушкевич, Мирон Вахнянин, Йосиф Чачковський. У період до початку Першої світової війни найбільш активним будівничим новітньої української медицини став Євген Озаркевич. Син священика з Белелуї біля Снятина на Станиславівщині, випускник Віденського університету, він 20 років свого життя віддав розвитку медицини Львова. Вступивши до НТШ ще 1893 року, він налагодив тісні стосунки з його головою Михайлом Грушевським, з Іваном Франком, іншими провідними діячами НТШ і львівської “Просвіти”.
У 1898 році Є.Озаркевич заснував при НТШ першу організацію українських лікарів-науковців - Лікарську комісію. До неї увійшли також лікарі Праги, Відня, Перемишля, а також Східної України. Того ж року Лікарська комісія почала видавати під редакцією Є.Озаркевича “Лікарський збірник” НТШ – перше українське науково-медичне періодичне видання в нашій історії. В ньому надруковано перші науково-медичні праці сучасною українською мовою Є.Озаркевича, Щасного Сельського, А.Соловея, В.Морачевського, С.Окуневської (Львів), І.Горбачевського, Є.Кобринського (Прага), О.Дакури, В.Яновича (Відень) та ін. В журналі був термінологічний куток, який започаткував опрацювання сучасної української науково-медичної термінології, подавалися реферати статей із європейських журналів. Хоч вдалося видати лише 6 випусків збірника, він мав велике загальнонаціональне культурне значення, відіграв важливу роль у становленні української медицини, сприяв появі українських видань на Східній Україні.
Потрібне було поліпшення лікарської допомоги населенню, а також база для наукової роботи українських лікарів, і Є.Озаркевич виступив з ініціативою відкрити у Львові українську Народну лічницю, яка згодом могла би стати клінічною базою для медичного факультету Львівського українського університету. Було створене товариство “Народна лічниця”, до якого увійшло понад 800 членів, проведено збір коштів, митрополит Андрей Шептицький віддав свій город з будинком, Є.Озаркевич закупив у Відні обладнання. 1 жовтня 1903 року відкрито амбулаторію “Народна лічниця” “для несення дарової лікарської помочі мешканцям Львова і цілої Галичини без різниці віроісповідання і народності”. Спочатку лічниця мала 4 відділи: внутрішніх і дитячих хвороб, хірургічний, окулістичний та жіночий. Приймали хворих лікарі Є.Озаркевич, М.Вахнянин, Я.Грушкевич, С.Морачевська, а також лікарі іншої національності - Р. Брайтер, К.Вільчек, А.Вольф, С.Заблоцкий. Незмінним директором “Народної лічниці” до кінця свого життя був д-р Євген Озаркевич.
У 1912 році лічниця мала уже 8 відділів. Упродовж року отримали лікарську допомогу 3250 хворих зі Львова і околиць, було 10000 відвідувань...
З повагою, о.Олег