Додано: 25 жовтня 2008, 21:57
o.Mykil
Ой, досліджував я "чудеса" гомеопатії, писав про неї дещо. Не раз стає, трохи, моторошно як крокую центром Львова, повз гомеопатичну аптеку, що "припаркувалась" на другому боці від фігурки Діви Марії...
І так частина 1-ша з досліджень цієї нетрадиційної "медицини".
Гомеопатія (від гр. homoios – подібний + patos – страждання) – спосіб лікування хвороб за допомогою ліків, що полягає у застосуванні в мінімальних дозах тих ліків, які у великих дозах викликають в організмі здорової людини явища, схожі на ознаки хвороби, що її лікують. “Подібне лікується подібним” – девіз гомеопатів. Цей спосіб наприкінці XVIII ст. запропонував німецький лікар Самуїл Ганеман, ставши таким чином основоположником гомеопатії.
У дійсності тут є, як дізнаємося, замаскована магія (від лат. “magia” – ворожба, сукупність обрядів, пов’язаних з вірою в уміння людини впливати на природу, тварин і людей; чаклунство, чарівництво тощо), міцно переплетена з демонізмом. Біла, чорна, сіра, зелена… – кожна не сумісна з християнством, вони всі поєднані і розуміються як зло, тактика диявола. Гомеопатія – це аж ніяк не лікування травами (фітотерапія). Ці поняття не варто ототожнювати, як це не раз роблять. Фітотерапія, як дізнаємося з Варшавської енциклопедії PWN, (ст. 673), полягає у використанні лікувальної дії рослинної сировини і приготуванні з неї трав’яних препаратів, а суть гомеопатії, про що вже якраз ішла мова перед цим, виявляється в застосуванні мінімальних порцій засобів, які у більшій концентрації спричиняють прояви, подібні до проявів даної хвороби… (ст. 202). Як рейки, акупунктура, акупресура, точкові орієнтальні масажі, гомеопатія також належить до орієнтального лікування, базуючись на духовній основі. Спершу застановимося над об’єктивними висновками-поглядами щодо цього питання провідних науковців, взятих із Словацького тижневика “Факти” від 25.06.97 р. Їх також помістив у своїй книзі «Таємниця щастя. Крик душі або голос в пустелі» п. Федір Олексюк. Те, що гомеопатія не має нічого спільного з автентичною наукою і не може, звісно, щось мати, доказують оці три цитати і також низка наступних:
1. Книга “Альтернативна медицина, можливості і ризик”, авторами якої є колектив 16-ти професорів і докторів наук Карлового університету у Празі (Чехія). Після критичного розгляду на 68 ст. вони однодумно приходять до такого реалістичного висновку: “Із погляду наукової медицини однозначно відкидаємо гомеопатію як систему, основану на ірраціональних принципах. Вживані ліки відкидаємо, тому що їх, позитивна дія не була доказана!”
2. Заява Словацького лікарського товариства з грудня 1995 р. проти неперевірених лікувальних методів у медицині. Її підписали аж 30 найвизначніших учених-лікарів Словаччини. У ній вони попереджують громадян перед неперевіреними методами в медицині, котрі є небезпечними для здоров’я пацієнтів, і вказують на те, що вже виявились випадки смерті, бо хворі не використали можливостей сучасної наукової медицини. Професор, доктор медицини В. Зікмунд (д-р наук, член Словацької Академії Наук) на питання, чи ця заява стосується теж і гомеопатії, відповів чітко: ТАК!
3. Голова Академії Наук Чеської республіки, професор, д-р наук Р. Заграднік так дає оцінку гомеопатії: “Це є ірраціональний світ видумок і повір’я”.
Отож, із вищенаведеного, як бачимо, випливає, що твердження про те ніби гомеопатія є науковою дисципліною – велика фальш, підступне шахрайство. Думка, що гомеопатичні ліки не мають шкідливої дії – це всього-на-всього лише омана!!! Доказом для нас може також слугувати і свідоцтво колишнього ідеолога гомеопатії (!!) доктора Тайлора Кента, який визнає: “Я зустрівся з пацієнтом, який 7 років терпів від наслідків гомеопатичного ліку “Lachesi” – “зміїний яд”. “Маю пацієнтів, які терплять через “Selfur” та інші сильнодіючі ліки. Шкідлива дія тих ліків триває не раз кілька років…”. Д-р Т. Кент далі подає такі досвіди: “Всі гомеопатичні ліки впливають передусім на волю та свідомість. Деякі діють і на одне, і на друге. Вони мають вплив на вольові і розумові здібності, а також діють на тканини, функції та відчуття. При досліді над “Aurum” твердимо, що той лік найбільше діє на чуття. Любов людини до життя є найсильнішою. “Aurum” діє так сильно, що нищить цю любов, і людина поповняє самогубство... “Argentum”, з другого боку, нищить чуйність – людина перестає бути раціональною, руйнується пам’ять. Так діє кожний гомеопатичний лік. Наперед впливає на людську думку, а потім поширюється на цілий організм.” Це підкреслюється позиція колишнього представника гомеопатії, а не її противника!
Коли відмаскувати рекламу на гомеопатичні ліки, то їхнє запрошення виглядатиме так: Чи ви хочете прийняти демона самогубства? Якщо бажаєте, то послужіться таким ліком як “Aurum”! А коли хочете втратити здоровий розум і скінчити на психіатрії – послужіться гомеопатичним ліком “Argentum”!
Бачачи, що гомеопатія не має нічого спільного з солідною медициною та негативно діє на здоров’я людини, ставимо собі питання: що ж є основою гомеопатії? З чого вона походить? Коли підемо до коріння, то зустрінемося тут із магією та віщуванням. А це є причина, чому св. Христова Церква на гомеопатію не може мовчати. Міцним доказом того, що тут направду йдеться про магію, є три принципи, на яких та гомеопатія побудована. Четвертий принцип, до речі, торкається саме віщування. Розберімо їх, отже, докладніше.
Першим і основним принципом є правило “Simile” (подібне-подібним). Це основне (!!) правило магії. Маг або шаман, якщо хоче комусь нашкодити, робить собі подібну річ, наприклад, фігурку людини (ляльку). Потім на ній проколює руки, ноги… та посилає негативну енергію-демонів, щоб даній особі пошкодити на певних частинах її тіла. І часто це здійснюється. Цей закон Сіміли (подібне-подібним) стосується не тільки чорної магії у так званому поробленні, але також і білої через так звані відроблення до оздоровлення. Цей принцип, який є основою магії, є також основою гомеопатії…
Другим принципом є закон розрідження (потенціювання). Основна матерія на приготування гомеопатичного ліку розріджується. У розрідженні в 30 разів уже не має ні одної молекули основної матерії, а пропонується розрідження 100, 200, 1000 разів і вище. Треба собі усвідомити, що те, що має лікувати, не є лікувальною матерією, але якоюсь нематеріальною енергією – значить є теж щось і духовне (!!). Кожному мусить бути ясно, що ми вже в алхімії та магії. Знову треба собі усвідомити, що те, котре лічить, є духовне. Та яке?
Третім принципом є закон збовтування – стрясання розчину на кожному етапі розчинення. Деякі стріпують ці так звані ліки вручну, як наприклад, англійська фірма “Геліос”. Дехто стріпує на механічних пристроях. До слова, основоположник гомеопатії Ганеман приписував цьому збовтуванню більшу вагу, як розрідженню. За ним, ця техніка є обов’язкова для того, щоб звільнити “життєву силу” (vis vitalis), нематеріальну природу субстанції. В “Органоні мистецтва лікування” (ст. 16) він писав: “Лікар може усунути те чи інше хворобливе порушення виключно через вплив на ту чи іншу нематеріальну енергію за допомогою субстанцій, що мають модифікуючі, а також нематеріальні (динамічні) сили, які сприймуться через нервову вразливість, наявну в організмі. Так, завдяки динамічному впливові на життєву енергію ліки можуть повернути здоров’я і насправді відновити біологічну рівновагу хворого...” . Ганеман, до речі, був переконаний, що в процесі такого збовтування до гомеопатичної заготовки попадає “космічна енергія”. У Польщі, між іншим, вияснюють основу гомеопатичного “ліку” словами: “Космічна енергія в баночках”...
Четвертим принципом є так звана гомеопатична типологія. Про неї влучно висловлюються професори згаданого вгорі Карлового університету: “Гомеопатична типологія є подібна до астрологічних гороскопів…”. Отож, тут іде мова про віщування!!! Астрологія, між іншим, різновид магії, ворожби (від гр. astron зоря + logos поняття, вчення. Вона не сміє називатись наукою, як наприклад, астрономія, бо є лженаукою. Ворожба є диявольською поміччю пізнати таємні речі: минулі, теперішні і приблизно на 70% майбутні. Проклятий біс – це прадавнє джерело зла та безсоромний батько брехні і всього, схожого на неї. Лишень благочестиві пророки, Божі слуги, до слова, як написано у св. Писанні, з Господньої волі говорили непомильно про майбутні речі, а ворожбитові (ясновидцеві) дідько навіює тільки те, що зі свого досвіду передбачає, тому й помиляється. Лжепророки не перевелися теж і зараз. Астрологічні “точні” прогнози на день, тиждень дуже часто у різних газетах чи журналах між собою відмінні, відносні. А це, на жаль, мало хто зауважує. На цьому у великій мірі позначається діяння злого духа: не далекі зорі, як уже нам відомо, а сам нечистий намагається маніпулювати людьми через своїх співробітників-астрологів. Що можуть вчинити безсилі зорі? Хто їх створив як і інші світила небозводу? Колись, між іншим, в Ассирії та Вавілонії була поширена так звана астролатрія – поклоніння зорям… Все, без найменшого сумніву, в могутніх руках Творця. Астрологія намагається запрограмувати нас своїми гороскопічними повідомленнями з метою позбавити людину розсудку та віри в Бога. Ми стверджуємо, що небесні світила дають пізнати зміни клімату (з дощової погоди на сонячну і т. п.), але щоб впливати на наші вчинки і керувати нами... З цим абсурдним твердженням правдивий християнин, який твердо вірить у Боже Провидіння, не може ніколи погодитись.
Варто також при цьому звернути увагу й на те, що сумнозвісний основоположник гомеопатії Самуїл Ганеман був членом двох масонських лож (!!). Довідуємося з різних джерел, що поширене масонство вороже наставлене до християнства і не хоче змиритися з Господньою наукою, а керується своєю антихристиянською ментальністю та вільнодумством. Масонство використовує різні символи, під якими ховається жахна дійсність із беззаконням. Масони, як відомо, віддають поклін Великому Архітекторові, під котрим розуміють начебто Бога чи природу. Х. Родрігес у своїй книзі “Масонство і його таємниці“ наголошує, що одним з об'єктів поклоніння масонів є… сатана. Його (масонський рух) рішуче засудила Вселенська Христова Церква. Як і інші Намісники Христа, більш як 20 разів, наприклад, засудив масонство папа, Пій IX, коли перебував на апостольському престолі у 1846-1878 рр. У 1884 р. вийшла у світ енцикліка Папи Лева XIII “Humanus Genus” (“Людський рід”). Це, до слова, найгрунтовніший документ, написаний проти масонів, їхніх таємних чорних діл. Також досить важливим є той факт, що гомеопатія виникла через повідомлення, котре С. Ганеман отримав під час… спіритичних сеансів. Що таке спіритизм насправді? Під спіритизмом (від лат. spiritus – дух, душа) розуміють містичну віру в можливість спілкування з душами небіжчиків, а також саме це спілкування. Уже давно доведено, що не з померлими ведеться таке дивне та туманне спілкування, а з… нечистими пекельними духами, котрі, як буває, набирають обрисів мешканця потойбіччя, колишнього землянина. Хоча спіритисти однозгідно запевняють, що причиною спіритичних явищ є душі померлих людей, проте вони не дають на це жодного переконливого доказу. Досі нема ніякого доказу ідентичності! На цьому колись, як відомо, наголошували, наприклад, такі авторитети в справах спіритизму як професор Л.П. Джекс, професор Баррет, французький астроном Флямаріон та ін. Без виразної Господньої волі ніщо в цьому сенсі так просто не стається, як здається. Противник Бога сатана надзвичайно хитрий і підсупний… Приставання з духовними єствами за посередництвом медіумів спричинює великі небезпеки для тіла і душі.
Спіритизм – це старий знайомий Спасителевої Церкви. Він є для багатьох душ причиною сумнівів, відступства від віри, тяжких моральних відхилень тощо. Звісно, Католицька Церква не могла мовчати й на це і строго засудила антицерковні спіритичні практики, цю новітню чорну магію, заборонивши всім християнам брати в них участь. Папа Пій IX, між іншим, своїм декретом від 2 квітня 1864 р. забороняє не тільки забави в кружляючі столики й комунікацію з духами, але навіть читання спіритичної літератури, а Венедикт XV з 2 квітня 1917 р. проголосив: «Забороняється брати участь у всіх спіритичних сеансах, як активну так і пасивну, як у сполученні з гіпнотизмом, так і без нього». Бачимо, мов на долоні, витоки сумнозвісної гомеопатії та те, що С. Ганеман аж ніяк не міг отримати інформації про неї від Господа Бога, добрих сил, якихось померлих людей тощо, а від сил темряви. Сюди підходить: “Який корінь, такі й овочі!” Знаю добре, до теми, одну особу, яка раніше займалася магією, проте потім, покаявшись, зупинилася, ступила на Божу дорогу. І от, коли я її запитав, чи гомеопатію можна толерувати, то вона категорично відповіла: НІ, бо наслідки від неї можуть бути надзвичайно жахливими, особливо для душі, і це є прихована магія, що ми вже постаралися довести вище. Та особа сказала, що сама раз попалася на гострий гачок гомеопатії, потрапила в пастку нечистого, і мала навіть книгу про це згубне явище, та потім подарувала одному лікареві...
Гомеопатія вводить в оману, йде нерозлучно в парі з метафізикою, зближує людину зі злом, якоюсь таємничістю тощо. Для християнина вона, як переконуємося, є швидше ядом, ніж лікарством. Не є панацеєю від хвороб, а швидше зброєю окультистів. “Формально гомеопатичні препарати можна вважати ідоложертовними, тому що це свого роду поклоніння духу лікарства”, – переконаний Володимир Решетов, кандидат фізико-математичних наук, доцент МІФІ. Він вважає гомеопатію безумовно шкідливою, бо вона сіє містичний погляд на світ, розмиває свідомість… . Гомеопатія це не просто практичне, емпіричне людське знання. Вона має, без сумніву, окультне забарвлення. Особлива увага тут звертається на езотеричність (вдавання до таємних знань) цього методу лікування, що проявляється, з одного боку, у трактуванні гомеопатами ліків як фетишу чи талісману, який відсилає до вищої сили, з іншого боку – у вдаванні до спіритичного медіуму в пошуках нових ліків (пор.: о. Посацький, Енцикліка “Білих плям”, т. VII, с. 63-64). Езотерична література чітко доводить, що не використовуються там (в акупунктурі та гомеопатії) природні сили, а духовні істоти. Піддаючись такій терапії, ми відкриваємо двері цим істотам (із виступу д-ра Марії Меєр з університету в Ганновері, виголошеного 28.04.1999 р. на АТК). Серед гомеопатів є, між іншим, представники різних релігій, і також ті, які ні в що не вірять, крім “могутності” людського розуму.