І в тій ненависті й боротьбі проти християнства вони не заспокояться доти поки не оберуть лжемесію.
Чому це голослівно Ви звинувачуєте євреїв у «ненависті й боротьбі проти християнства» ? Принаймні, я таких фактів не знаю. А може, вони пізнають Христа як правдивого Месію пізніше і не зробили цього досі саме тому, що ще не прийшов визначений Богом час ? Св. Павло вбачає у відмові більшості народу Божого прийняти свого Месію навіть провидіння Боже, бо таким чином спасіння не обмежилося Ізраїлем, а перейшло на всі інші народи, Рим 11,1-12:
"Отож я питаю: Чи ж Бог відкинув Свій народ ? Зовсім ні ! Бо й я ізраїльтянин, із насіння Авраамового, Веніяминового племени. Не відкинув Бог народу Свого, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що говорить Писання, де про Іллю, як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи: Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої жертівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі. Та що каже йому Божа відповідь: Я для Себе зоставив сім тисяч мужа, що перед Ваалом колін не схилили. Також і теперішнього часу залишився останок за вибором благодаті. А коли за благодаттю, то не з учинків, інакше благодать не була б благодаттю. А коли з учинків, то це більше не благодать, інакше вчинок не є вже вчинок. Що ж ? Чого Ізраїль шукає, того не одержав, та одержали вибрані, а останні затверділи, як написано: Бог дав їм духа засипання, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, аж до сьогоднішнього дня. А Давид каже: Нехай станеться стіл їхній за сітку й за пастку, і на спокусу, та їм на заплату; нехай потемніють їхні очі, щоб не бачили, хай назавжди зігнеться хребет їхній ! Тож питаю: Чи ж спіткнулись вони, щоб упасти ? Зовсім ні ! Але з їхнього занепаду спасіння поганам, щоб викликати заздрість у них. А коли їхній занепад багатство для світу, а їхнє упокорення багатство поганам, скільки ж більш повнота їхня ?"
