Сентиментально-слізлива духовність люду?

питання з життя Церкви/Суспільства, які не відносяться до тематики інших розділів Форуму

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення o.Mykil » 03 серпня 2009, 11:34

Автор Петро Дідула у своїй статті «Медіальна спільното Церкви, де ти?», що була поміщена у «Патріархаті» ч. 1 (січень-лютий 2009), http://www.patriyarkhat.org.ua/ukr/arch ... le;567;410 роздумуючи над ситуацією, котра начебто складається у середовищі ЗМІ УГКЦ щодо припинення виходу у світ газети «Арка» наводить заодно дещо дивні, як на мій погляд, речі… Річ у тому, що п. Петро акцентує неабияк увагу на сьогоднішній «сентиментально-слізливій» духовній літературі, яка, мовляв, заполонила свідомість багатьох… Принаймні так можна нашвидкуруч зрозуміти.

У статті по сусідству зауважується дві світлини: на одній – стенд із газетами з подвір'я храму Московського Патріахату у Львові, де поруч нього стоїть і щось читає жінка. Вгорі справа надпис – російською «Путь к спасению» і т. п. А на іншому фото подані різні дев'ятниці, набожества тощо, як наприклад, «Дев'ятниця до апостола Юди-Тадея», «Дев'ятниця до Матері Божої Неустанної помочі», «Адорація Найсвятіших тайн», «Голос Ісуса» та інші молитовні християнські практики, котрі часто підживлюють віру звичайних християн. Скільки тільки подяк лунає нині за вислухані молитви до знаного святого у католицькому світі Юди-Тадея, пам'ять про якого раніше була дещо призабута.

Шановний автор, ведучи далі мову та взоруючись на згаданий вище стенд подвір'я православної церкви, пише, що «чогось подібного біля греко-католицьких церков ставити не прийнято. А оскільки місце порожнім не буває, прийнятим стало продавати під греко-католицькими храмами брошурки сентиментально-слізливої духовності, причому масово, тисячними тиражами, дешеві брошурки, які для духовного читання не порекомендував би жоден авторитетний духівник…».

Як не дивно, під храмами УГКЦ, не раз у притворах, також можна побачити різні пізнавальні стенди з прикріпленими християнськими газетами, чи виїмками з них, роз'ясненням кожної Божої заповіді чи св. Тайни тощо. Тільки потрібно це вміти зауважити. Звісно, не всюди це є (як і в православних), проте є. Особливо в містах. Сам бачив подібне. Навіть у Львові не на подвір'ї московських храмів, де теж малюють і так зване «дерево розколу», на котрім Католицьку Церкву символізує відірвана від «стовбура» вітка…

Звичайно, кожен має право на власну думку, тож і я вирішив сказати по цій темі кілька слів услід, бо не цілком погоджуюсь з тими «патріархальними міркуваннями». Всієї критичної статті з "Патріархату" потреби коментувати не бачу.

Крім «сентиментальноослізливої духовності» у тих книжечках, люди не раз знаходять душевний лік від суму, розпуки, зневіри, духовну радість, яку холодним раціоналізмом можна не осягнути, часами. Безумовно, ті брошурки, різні дев'ятниці призначені найперше для приватних молінь, а не духовного читання як такого назагал. Тому й не варто їх брати на «духовне читання» чи замінити ними св. Писання. Тож і авторитетні духовники не радять…

Не заміниш приватними моліннями св. Літургії (спільного діла всіх християн), тож нема чого авторові так дуже хвилюватися з цього приводу. Тим паче якщо ті набожества не містять зобобонства, магічних практик чи ще чого, що може підірвати суть здорової віри. Хоча інколи можуть бути тут переборщення, тож Церква мусить бути на сторожі.

Як казав один уже покійний ієромонах, народну побожність слід все-таки шанувати, тобто якщо люди до того тягнуться душею та стають свідомішими у плані християнства. Він теж колись, за його словами, як був молодшим, думав, що народна побожність недоречна, та потім збагнув, що варто шанувати її, людей, спраглих Божих істин. Найлегше це все відкинути, заперечити, посміявшись злегка, не запропонувавши як треба чогось серйознішого взамін.

Взагалі-то, святі отці Церкви, не раз рекомендують оплакувати свої гріхи, адже й цей «хід конем» спричинюється до самовдосконалення, очищення серця та простелює шлях до нефіктивного покаяння.

Святий Йоан Ліствичник говорить: «Не будемо ми, браття, звинувачені під час виходу з тіла нашої душі за те, що ми не творили чудес не богословствували, або не займалися глибокими роздумами, але за те дамо відповідь Богу, що ніколи не оплакували своїх гріхів».

Тобто, як на мене, «слізливо-сентиментальна духовність», котру автор немовби радить відкинути цілком, буває, себе під сонцем оправдовує…

Такі були думки.

П. С. Ось тут чомусь знаходимо тільки поокремі частини статті о. Ігоря Пелехатого з м. Івано-Франківська («Нова зоря», № 7(827), 2009р.), в якій автор вступив у полеміку із статею п. Петра Д. http://www.patriyarkhat.org.ua/ukr/arch ... le;587;412
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення ljubomyr_ps » 04 серпня 2009, 10:46

mykil писав:
Як казав один уже покійний ієромонах, народну побожність слід все-таки шанувати, тобто якщо люди до того тягнуться душею та стають свідомішими у плані християнства. Він теж колись, за його словами, як був молодшим, думав, що народна побожність недоречна, та потім збагнув, що варто шанувати її, людей, спраглих Божих істин. Найлегше це все відкинути, заперечити, посміявшись злегка, не запропонувавши як треба чогось серйознішого взамін.

Взагалі-то, святі отці Церкви, не раз рекомендують оплакувати свої гріхи, адже й цей «хід конем» спричинюється до самовдосконалення, очищення серця та простелює шлях до нефіктивного покаяння.

Святий Йоан Ліствичник говорить: «Не будемо ми, браття, звинувачені під час виходу з тіла нашої душі за те, що ми не творили чудес не богословствували, або не займалися глибокими роздумами, але за те дамо відповідь Богу, що ніколи не оплакували своїх гріхів».

Тобто, як на мене, «слізливо-сентиментальна духовність», котру автор немовби радить відкинути цілком, буває, себе під сонцем оправдовує…


Погоджуюсь з Вашою думкою.
До голосу народу таки варто прислухатись особливо "високомудрим інтелектуалам", які вважають простацьку народну побожність «слізливо-сентиментальною духовністю»
Та й вишукувати "чогось серьознішого взамін не завжди доречно"
Діти, як відомо, грубої, дорослої їжі не споживають. А хто ми є як не діти хоч часто густо себе вважаємо дорослими і премудрими...
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

Аватар користувача
Olya
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 385
З нами з: 25 лютого 2009, 08:50
Звідки: м.Івано-Франківськ

Повідомлення Olya » 04 серпня 2009, 14:11

Як на мою думку, то читати потрібно як-найбільше духовної літератури. Це має бути серйозна література, яка спонукує до роздумів, повчальна, а також література для душі., яка можливо ще швидше допоможе збільшити духовність. Кожній людині потрібно працювати над собою і самовдосконалюватися, а в цьому допомагає молитва, роздуми і читання духовної літератури.
Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.(Прип. Соломона 16:9)
Все буде добре!!!

Olesia
початківець
початківець
Повідомлень: 47
З нами з: 28 липня 2009, 19:56

Повідомлення Olesia » 06 серпня 2009, 20:28

«Слізливо-сентиментальна духовність»? Я з цим не погоджуюсь.
А як щодо молитов, де є прохання про сльози каяття. Ось наводжу деякі висловлювання з цих молитов.
У Молитві від печаті антихриста є такі слова: «Дай мені, Господи, плач і сльози за гріхи мої, і помилуй мене, Господи, в час Страшного Суду Твого.»
А слова із Молитви Св. Івана Золотоустого на всяку годину дня і ночі звучать так: «Господи, дай сльози каяття, пам’ять про смерть та упокорення»
Покаянні молитви з Закону Андрія Критського «Іди, окаянна душе моя, зі своїм тілом: сповідайся творцеві Твоєму і принеси Богові сльози, через розкаяння……. Здійми і з мене великий тягар моїх гріхів, як Милосердний, подаруй мені сльози покаяння».
З цих рядків можна зробити висновок, що сльози під час молитви та сповіді – це очищення душі та щире розкаяння в своїх гріхах.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 08 серпня 2009, 13:46

Olesia писав:
А як щодо молитов, де є прохання про сльози каяття. Ось наводжу деякі висловлювання з цих молитов.


Та ж дехто хоче, мабуть, постійно радіти, забуваючи при тому про слова Спасителя, дещо строгі: "Горе вам, що смієтеся нині...". Та й земне життя не раз характеризують як долину сліз...
Справді віруюча людина не загубить тієї духовної радості, навіть при оплакуванні своїх чи чужих гріхів...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення o.Mykil » 08 серпня 2009, 13:50

ljubomyr_ps писав: жди доречно"
Діти, як відомо, грубої, дорослої їжі не споживають. А хто ми є як не діти хоч часто густо себе вважаємо дорослими і премудрими...


Стосовно чоловіків, психологи інколи кажуть, що це "великі діти". :D
Та дітьми варто бути найперше у відношенні до зла... Відчути себе залежним від Бога, як дитина від батьків себе відчуває. Не будучи "дитиною розумом". Тобто, маю на увазі, треба осмислювати, що ми молимось та як, зосереджуючись теж і на споглядальній молитві, крім усних.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

desyatiy
новик
новик
Повідомлень: 19
З нами з: 28 червня 2009, 18:37
Звідки: Львів, Рясне І

Повідомлення desyatiy » 17 грудня 2009, 23:47

Пан Дідула взагалі колоритна особистість, він багато де чого цікавого написав. І от у звязку з його писаниною виникає питання, чи він є рупором офіційного курсу УГКЦ, чи можливо він щось не те пише? Якщо ж він не те пише то чому до сих пір він займає свою посаду???
Я, є я.

Аватар користувача
ірця123
дописувач
дописувач
Повідомлень: 75
З нами з: 13 листопада 2009, 23:41
Звідки: Тернопіль

Повідомлення ірця123 » 19 грудня 2009, 18:58

Бог сотворив всіх людей різними: хтось - більш сентиментальний, а хтось-менше. Хтось може плакати під час покаяння, а інший- ні. це справа кожної людини. Річ в тім, що не слід орієнтуватися на "почуття" в духовному житті, бо почуття-дуже мінливі. особисто я маю таку проблему: часом відчуваю молитву і прагну молитись, а часом не можу, не в"яжуться слова, думки розлітаються і тоді обмежуюсь короткою молитвою. Чи правильно роблю чи ні??? десь чула такі слова: "Коли не можете принести Богові якість молитви, то принесіть кількість." І, користуючись нагодою, хочу запитати: "Як краще молитись:своїми словами, коротко, але вдумливо, чи стандартними молитвами..." Дякую
Боже, Ти-Бог мій. Тебе шукаю пильно. Тебе душа моя прагне.

Аватар користувача
отець Роман
дописувач
дописувач
Повідомлень: 88
З нами з: 16 листопада 2008, 15:40
Звідки: м. Кременчук
Контактна інформація:

Повідомлення отець Роман » 20 грудня 2009, 00:32

Мені як правило не подобалися статті в ПАТРІАРХАТІ, і наведена вище не стала винятком...
Якісь вони трохи дивакуваті. Чи може краще сказати автори...
Хоча певні аргументи все ж є правдивими. Але проблема не скільки в нашій слізливості як в тому, що вже того потребуємо, і часто не можемо відмовитися від багатьох речей. Хто нас навчив їсти інші страви окрім молочних (перефразовуючи слова із Біблії)? Хіба ми має
мо стійку католицьку пресу? Інтернет-ресурси? А тим більше радіо чи ТБ?
Звичайно кожен період повинен бути періодом зростання, але наскільки з користю ми його переживемо залежить від кожного зокрема. Та й від всіх разом.
Іноді я також думаю - а чи не занадто ми, українці стали (є?, були?)"ярмолюбивими"? Це тільки мої гадки, та все ж?
Сину! Ти є позичений! - слова бл. памяті митрополита Андрея

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Повідомлення ljubomyr_ps » 20 грудня 2009, 00:45

ірця123 писав:Бог сотворив всіх людей різними: хтось - більш сентиментальний, а хтось-менше. Хтось може плакати під час покаяння, а інший- ні. Це справа кожної людини. Річ в тім, що не слід орієнтуватися на "почуття" в духовному житті, бо почуття-дуже мінливі. особисто я маю таку проблему: часом відчуваю молитву і прагну молитись, а часом не можу, не в"яжуться слова, думки розлітаються і тоді обмежуюсь короткою молитвою. Чи правильно роблю чи ні??? десь чула такі слова: "Коли не можете принести Богові якість молитви, то принесіть кількість." І, користуючись нагодою, хочу запитати: "Як краще молитись:своїми словами, коротко, але вдумливо, чи стандартними молитвами..." Дякую


Надаю перевагу молитві, яка йде від серця - але й молитви з молитовника і це також може бути молитва від серця іх так багато з духовної скарбниці Вселенської Церкви, що вони самі по собі стають нашими "молитвами від серця", а може й від нашого ангела.
Молитва праведника почута Богом. Так це правда! Але чи праведники себе вважали святими, праведниками... Ні кожна людина грішна! Але кожен може стати святим, а молитва й творення добра у своєму житті веде якраз до святості. Тому молитва кожного, навіть "останнього митаря" буде почута і мила Богу , якщо вона буде від серця щирою, а не псевдомолитвою фарисейської гордині себелюбства...
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 20 грудня 2009, 00:50

отець Роман писав:Мені як правило не подобалися статті в ПАТРІАРХАТІ, і наведена вище не стала винятком...


Інколи якісь одні інтриги та провокації на церковному тлі... Імхо.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення о.Олег » 29 жовтня 2010, 20:06

Влодко писав:...

нічого не зрозумів з Вашої заяви. В кожному разі... MOD: Прошу не нападати особисто на дописувачів, не зловживати смайликами і писати прізвища з великої літери. За умови, що за одну добу відкорегуєте власний допис (залиште, якщо можна, по одному смайлику злого і шокованого) і ужиєте велику літеру в прізвищі та обгрунтуєте сенс Вашого допису - обмежемося попередженням. В інакшому випадку - бан терміном на 1 місяць.
З повагою, о.Олег Жаровський
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення o.Mykil » 29 жовтня 2010, 22:10

Все ж таки ми, християни, мали б вчитися шанувати одні одних, переконання інших, зокрема коли вони анітрохи не несуть загрози нашій вірі. Якщо о. Володимир Пітулей із м. Калуша й надалі нападатиме на незнайомих йому нітрохи осіб, писатиме прилюдно незрозумілі агресивні коментарі, то, мабуть, прийдеться за це та все інше щодо нашої Католицької Церкви звертатися листовно до його правлячого архиєрея, адже справи на землі мають свій початок і кінець. Чаша терпіння може переповнитися...Любімо наших ближніх, як заповідав Спаситель, бо люди також мають і свою гідність від Творця!

P. S. На цьому форумі (як на численних) кожен користувач має свій чіткий псевдонім (нікнейм). Відповідно до порядку варто саме це брати до уваги у звертанні. Також перед прилюдним писання в Інтернеті є корисно вивчити (бодай основні правила) віртуальну етику спілкування, НЕТИКЕТ http://si2000.beringisland.ru/sec-nq.shtm
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення о.Олег » 30 жовтня 2010, 21:08

шкодую, що не дійшли до порозуміння. MOD: Дописувач Влодко отримує бан терміном на 1 місяць
З повагою, о.Олег Жаровський
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення romanm » 30 жовтня 2010, 22:20

о.Олег писав:шкодую, що не дійшли до порозуміння. MOD: Дописувач Влодко отримує бан терміном на 1 місяць
З повагою, о.Олег Жаровський


Та шо там на місяць. Тролів взагалі треба блокувати.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення о.Олег » 31 жовтня 2010, 07:16

romanm писав:...Та шо там на місяць. Тролів взагалі треба блокувати.

це людина, пане Романе/отче Миколо.
модераторіали обговорюємо лише приватно
З повагою, о.Олег Жаровський
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення o.Mykil » 31 жовтня 2010, 07:25

Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення romanm » 01 листопада 2010, 08:02

о.Олег писав:
romanm писав:...Та шо там на місяць. Тролів взагалі треба блокувати.

це людина, пане Романе/отче Миколо.



http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1% ... 0%BD%D0%B3

Я це мав на увазі.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Сентиментально-слізлива духовність люду?

Повідомлення о.Олег » 01 листопада 2010, 09:35

romanm писав:
о.Олег писав:
romanm писав:...Та шо там на місяць. Тролів взагалі треба блокувати.

це людина, пане Романе/отче Миколо.



http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1% ... 0%BD%D0%B3

Я це мав на увазі.

так і розумів. Мав на увазі конкретно того дописувача
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Церква і Суспільство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Bing [Bot] і 5 гостей