Re: Еволюція та креаціонізм
Додано: 27 вересня 2012, 21:12
По суті, це нічого не міняє...
forum.ugcc.org.ua
http://forum.ugcc.org.ua/
Злий Іван писав:По суті, це нічого не міняє...
Michail писав:
Як там було написано в Быблії, він розкаявся, що створив людину, чи щось таке.
Як Бог незмінний може каятись в тому, щозробив... от що завжди цікаво, що не може розум людський зрозуміти.
Michail писав:...Як Бог незмінний може каятись в тому, щозробив... от що завжди цікаво, що не може розум людський зрозуміти.
о.Олег писав:Michail писав:...Як Бог незмінний може каятись в тому, щозробив... от що завжди цікаво, що не може розум людський зрозуміти.
антропоморфізм.
З повагою, о.Олег
Michail писав:"Мені завжди було цікаво, а для чого Богу прийшлось потопити майже весь той вид, до якого доклався власноруч."
Michail писав:о.Олег писав:Michail писав:...Як Бог незмінний може каятись в тому, щозробив... от що завжди цікаво, що не може розум людський зрозуміти.
антропоморфізм.
З повагою, о.Олег
Я розумію, що антропоморфізм. Тобто я розумію що теологи такий термін застосували.
Але, глибоке зрозуміння, це ж не просто знання.
Може так: Бог незмінно поставив установи: якщо людина з Богом, то вона живе Богоугодно і тоді Бог миоує і благословляє.
Якщо людина стає на грішний шлях, то стягає на себе кару.
В цих постановах Бог незмінний.. Томув часи потопу люди стягли на себе кару... Щось таке робили, що природа не видержала і Бог допустив потоп.
Але люди мали бути дуже в гріху нерозкаянні, якщо бачили, що тварини сходяться до ковчегу, а самі туди не йшли:(
Раскаяние, раскаиваться
Раскаяние, раскаиваться
I:
1) о человеч. Р. в ВЗ говорится редко (Исх 13:17; Суд 21:15; Иер 8:6; 31:19; Иов 42:6). Это слово употребляется здесь почти исключит. по отношению к Богу (см. ниже, II);
2) в НЗ понятие "раскаиваться" передается греч. глаголом метамеломай (Мф 21:29; 27:3; 2Кор 7:10), значение к-рого тесно связано с глаголом метаноэо (см. Покаяние, каяться). Боль от греха (раскаяние) и отвращение от него (покаяние) неразрывно связаны между собой. Но человеч. (мирская) печаль, когда человек сожалеет о совершенных ошибках только потому, что они нанесли ему ущерб или навлекли на него позор, ведет к вечной погибели.
II:
1) в ВЗ неоднокр. говорится о Р. Бога, напр.: "И раскаялся Господь, что создал человека на земле, и восскорбел в сердце Своем" (Быт 6:6). Когда народ творит зло, Бог раскаивается в тех обетованиях, к-рые даровал ему (Иер 18:10). Так, напр., Бог говорит: "Жалею, что поставил Я Саула царем" (1Цар 15:11). С др. стороны, Господь раскаивается в том зле (Иер 18:8) и в тех бедствиях (Иона 3:10; Иоиль 2:13), к-рые произошли по Его собств. воле. Но Он же говорит: "Я определил, и не раскаюсь в том и не отступлю от того" (Иер 4:28), а также: "не отменю и не пощажу, и не помилую" (Иез 24:14);
2) к сказанному Богом не следует применять человеч. мерки: "Бог не человек, чтоб Ему лгать, и не сын человеческий, чтоб Ему изменяться. Он ли скажет, и не сделает? будет говорить, и не исполнит?" (Чис 23:19). В 1Цар 15, где дважды говорится, что Господь раскаялся, воцарив Саула (ст. 11,35), в ст. 29 сказано: "И не скажет неправды и не раскается Верный Израилев; ибо не человек Он, чтобы раскаяться Ему" (ср. Мал 3:6);
3) слова о Р. Бога отражают тот факт, что Господь изменяет Свое отношение к человеку, если тот изменяет свое отношение к Нему. При этом Господь свидет-вует о Себе как о живом Боге, Который, будучи неизменным в Своей сути, действует совершенно свободно. Бог может взять назад угрозу, как только она достигнет своей цели, или на время отменить обетование, если знает, что оно не исполнит своего предназначения. Это, однако, не означает, что Господь совершает ошибки, а затем признает их; Бог праведен во всем, что Он совершает (Иер 12:1). "Раскаяние Божие" позволяет нам заглянуть в Его сердце, милующее каждого, кто обратился к Нему: "И приходящего ко Мне не изгоню вон" (Ин 6:37).
що неандертальці=каїніти, то в цьому ж (6-му) розділі Книги Буття, власне, і розповідається про змішування Синів Божих (нащадків Сита, сититів) з синами людськими (нащадками Каїна, каїнітами, неандертальцями) і творення сьогоднішнього виду Homo sapiens...
З повагою, о.Олег
З повагою
Michail писав:...Але якщо неандертальці сини Каїна..., який був підданий більше гріху, ніж Авель чи Сиф.. то вони все рівно люди того ж виду що і кроманьйонці...
Michail писав:...А неандертальці не "блестають" красою...
Michail писав:... Біблія і не підручник по генетиці чи біології...
о.Олег писав:однак варта зауважити, що "нефілім" там в Тексті (Бт.6,4-5 "За тих днів на землі були велетні [нефілім], а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі [гібборім], що славні від віку. І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно) скоріше означає руйнівника (в контексті: розбещення, зваблювання, свідомо попираючого правду...) аніж велета/гіганта (ріст, сила) - для цього там далі вжито інше слово - "гібборім" і в контексті продовження зрозуміло, в чому та сила - аж Бог "розкаявся"
З повагою, о.Олег
це Ваші циганоподібні не "блестають" а мої ще й як!!
Michail писав:...Можна використати цю Вашу цитату і аргумент на іншому форумі?...
Michail писав:це Ваші циганоподібні не "блестають" а мої ще й як!!
Ну значить каїніти не були чистою лінією , або неандертальці все-таки іншим видом були... Бо в англійців багато чистих ліній і підбородок у них потроху вироджується).
о.Олег писав:не сприймаю висновкового "ну значить" - надто мало підстав робити висновок
нмсд
З повагою, о.Олег
І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
(Буття 1:20)
І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
(Буття 1:24)
Злий Іван писав:Думаю, варто дуже глибоко замислитись над:І сказав Бог: Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю.
(Буття 1:20)
І сказав Бог: Нехай видасть земля живу душу за родом її, худобу й плазуюче, і земну звірину за родом її. І сталося так.
(Буття 1:24)
Нехай видасть земля живу душу за родом її
Злий Іван писав:Бути інакше не може, бо ми харчуємося рослинами, які беруть речовини з землі...
Я мав на увазі інше.Нехай видасть земля живу душу за родом її
, нехай і не за один день, але процес творення кінечний , а еволюція ж неначе безперервне удосконалення чи зміну передбачає?Нехай видасть земля живу душу за родом її
luksander писав:Злий Іван писав:Бути інакше не може, бо ми харчуємося рослинами, які беруть речовини з землі...
Я мав на увазі інше.Нехай видасть земля живу душу за родом її
а якщо так:, нехай і не за один день, але процес творення кінечний , а еволюція ж неначе безперервне удосконалення чи зміну передбачає?Нехай видасть земля живу душу за родом її
Michail писав:Ви забули слова Ісуса Христа 17
А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»
Новый Завет > Книга От Иоанна > Глава 5
http://ukrbible.at.ua/JN/jn5.htm
(редакція, переклад Хоменка, якою користується КЦ в Україні)
Ів.10:25-30
Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене.
Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.
Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,
і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.
Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!
Я і Отець - одно.»
Ів.9:4
Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, - бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.
Ів.10:37-38
Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!
Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»
Ів.12:49-50
Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.
І я знаю, що заповідь його - життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»
Ів.14:10-12
Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла.
Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.
Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, - бо я вже йду до Отця мого.
Ів.15:24
Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, - гріха не мали б вони. А так - ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого.
Бут.1:31
І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок - день шостий.
luksander писав:Michail писав:Ви забули слова Ісуса Христа 17
А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.»
Новый Завет > Книга От Иоанна > Глава 5
http://ukrbible.at.ua/JN/jn5.htm
(редакція, переклад Хоменка, якою користується КЦ в Україні)
Ага… і ось ці забулиІв.10:25-30
Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, - вони свідчать за мене.
Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.
Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,
і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.
Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!
Я і Отець - одно.»
І - оціІв.9:4
Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, - бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти.
І - оціІв.10:37-38
Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!
Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»
І - оціІв.12:49-50
Бо не від себе вирікав я: Отець, який послав мене, дав мені заповідь, що мені казати і що промовляти.
І я знаю, що заповідь його - життя вічне. Те, отже, що я кажу, кажу так, як Отець повідав мені.»
І - оціІв.14:10-12
Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла.
Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.
Істинно, істинно говорю вам: Хто в мене вірує, той так само діла робитиме, що їх я роблю. А й більші від них робитиме, - бо я вже йду до Отця мого.
І - оціІв.15:24
Був би я не вчинив серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, - гріха не мали б вони. А так - ось бачили, і зненавиділи: і мене, і Отця мого.
А пам’ятаємо тільки ось це:Бут.1:31
І побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре. І був вечір і був ранок - день шостий.
Історія Спасіння не має сенсу без Історії Творення. Спільним є Божа Дія.
Чи як ?
luksander писав:Злий Іван писав:Бути інакше не може, бо ми харчуємося рослинами, які беруть речовини з землі...
Я мав на увазі інше.Нехай видасть земля живу душу за родом її
а якщо так:, нехай і не за один день, але процес творення кінечний , а еволюція ж неначе безперервне удосконалення чи зміну передбачає?Нехай видасть земля живу душу за родом її
Злий Іван писав:luksander писав:
Матір народила дитину - і вона росте, і не родиться знову.
Безперервна еволюція. І зараз триває.
Еволюція не відкидаю Бога. А радше, навпаки, уславлює Його.
luksander писав:Злий Іван писав:luksander писав:
Матір народила дитину - і вона росте, і не родиться знову.
Безперервна еволюція. І зараз триває.
Еволюція не відкидаю Бога. А радше, навпаки, уславлює Його.
Так матір народила дитину чи дитина з*явилася в результаті еволюції?
Так і процес творення для людини/людства мав початок і кінець... хтось про еволюцію, як спосіб створення, з СП вичитав?
А про те, що ми змінюємося, мені люстерко кожен день підказує...