Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Ось на РІСУ є стаття-нарис про нашого священика Богдана Нуда, якому виповнилось днями 100 років. І там зав"язалась дискусія (хоча то в принципі так і не назвеш, скоріше перепалка), чи правильно він робив в часи СРСР, коли поминав православну ієрархію, але залишався греко-католиком і тихо (шоб не чули лишні вуха) поминав греко-католицький єпископат. Що скажете, форумчани?
http://www.risu.org.ua/ua/index/exclusi ... ple/34909/

Не лише один о. Богдан Нуд служив так, щоб зберегти парафію. Були такі часи. А от тому коментатору на РІСУ Сапєзі явно бракує поваги до стареньких священнослужителів. Тим більше, що його нік має відношення до греко-католицького єрарха

Дуже захоплива історія, напевно немало таких священиків було.
А щодо дискусії, то осуджувати легко, важче робити вибір з наслідками не лише для себе, а й для рідних.
Можна порівняти ситуацію з біблійною: Никодим теж приходив до Ісуса вночі...

Mandrivnyk писав:...Сапєзі .. його нік має відношення до греко-католицького єрарха

хіба Сапега спершу не православний, тоді кальвініст, тоді римо-католик?
(перепрошую за офтоп)

Олюнька писав:Дуже захоплива історія, напевно немало таких священиків було.

так. І знаменним прикладом розуміння підпільною Церквою таких священиків для мене грішного є мій родич о.Григорій Хрущ (служив під Рудками, біля Городка Львівської обл.): коли помер (1953 здається), то у ночі його прийшли відспівувати греко-католицькі підпільні священики, а тоді вже ранком - православні...

Я вже давно помітила таку закономірність, що на тих парафіях, де священик повертався в УГКЦ, розколу не було, а якщо священик залишився в ПЦ, то переважно парафія розділювалась.

о.Олег писав: хіба Сапега спершу не православний, тоді кальвініст, тоді римо-католик?

так, цілком згідний, помилка

Дозволю висловити собі дещо провокаційну думку, до якої я прийшов на основі деяких власних спостережень: саме там, де після ліквідації УГКЦ в новоспечених "православних" парафіях залишилися її колишні священики, відродження цієї УГКЦ після її легалізації пройшло безболісніше, ніж там, куди були прислані священики з традиційно православних територій.
Я не хочу применшувати святого подвигу мучеників УГКЦ, але фактом є, що совіти зважали передусім на те, щоб священик більше не поминав папи, а у всьому іншому вони, здається, не надто розбиралися. Тому священики-"пристосуванці" могли додержуватися напр. латинізованих літургійних практик, які на той час належали до ідентичності УГКЦ. А люди не надто зауважували зміну їхньої конфесійної приналежності. Вони і надалі вважали себе греко-католиками. Я чув навіть про такий випадок, коли один такий "православний" священик і надалі поминав папу, аж поки про це випадково не дізналися "органи". Аж після цього він був змушений перестати.

Kaktus писав: Тому священики-"пристосуванці" могли додержуватися напр. латинізованих літургійних практик, які на той час належали до ідентичності УГКЦ.

в Семінаріях православні для тих питомців, які направлялися служитив Галичину, проводили окремий курс місцевих звичаїв. І Адорації, і Суплікації, і Хресні Дороги, і Молебні...

о.Олег писав:в Семінаріях православні для тих питомців, які направлялися служитив Галичину, проводили окремий курс місцевих звичаїв. І Адорації, і Суплікації, і Хресні Дороги, і Молебні...

Дуже цікавий факт. Дякую за вказівку. Отже, головне було відірвати юрисдикційно від Риму, а все інше їх не цікавило.