мова про Кактуса? Писав у нас, продовжив на РІСУ... Думаю нік подати не неетично. Але проблема, впевнений, ширша, аніж цей один чоловік. І мова у темі, наскільки розумію, не про те, що подає Роман (тринькання грошей, педофілія тощо.., що, і не надто зрячому видно - до віри в Христа не належить), а про речі більш тонких сфер, про які, погоджуюся з Олюнькою, говорити дійсно треба з усією обережністю, намагаючися не додати ще своїх "скалок/колод" у вогнище розбрату в самій середині Христової Церкви.
Як я це бачив, мова не йде тільки про одну людину. При усій повазі, до цього високошанованного теолога, йому забагато честі. Мова, наскільки я зрозумів, ведеться про різного роду "теологів" які забувають про те, що є також і границі різного роду богословствуванням. А якщо переборщувати, то католиками назвати важко, як не крути.
Маю на увазі ("речі тонких сфер")
Ось і через те, що тонкі сфери набагато важливіші ніж різного роду скандали, то такого роду люди, є набагато небезпечніші для Церкви, так як прикриваючись своїми "болями", на перше місце виносять своє "его", свій інтелект, який, навіть якщо дуже великий, але як не крути, все-рівно не дотягує до рівня Магістеріуму.
А "болить" різне. Звідси і спектр богословів, які автор теми (о.Микіл; виправить, якщо я грішний помиляюся, але я саме так його розумію) напевне і має на увазі, коли пише "псевдокатолик". Але чи дійсно можна так сказати: "псевдо"? Хто б це мав визначати? Напевно таки Церква. Не в значенні тому, що я/о.Микіл/
Роман/Олюнька/інші... (безсумнівно - Церква), а в значенні Христової Церкви, яка заснована Христом, очолювана Петром, має свою вертикаль відповідальних, свій Магістеріум (Учительський Уряд)... Все було б просто, якби йшлося про якусь неморальність, погані звички (як наводив Роман), але коли йдеться про такі "псевдо", маємо звернути увагу на те, що називаємо псевдокатоликами людей, які є в Католицькій Церкві і у якійсь мірі можна сказати, що беремо на себе роль "визначника" католичності ближніх, коли так говоримо; у якійсь мірі самі ділимо Церкву на "католиків" і "псевдо". Не те, що не бачу рації у таких міркуваннях,
Як на мене, у них є "важливе" завдання, проштовхнути своє бачення, а коли, їм вказується на те, що є проблеми з їх баченням і баченням Церкви, ось тут і виявляється увесь "біль" - гриманням дверима, і т.д. і т.п. Повторюся, я не відкидаю їх від Церкви, кожен відкидає її сам, але, як я це бачу, грішник - одне,бо грішити є людське, але мудрствувати і заводити людей в болота - ось це є диявольське. І як я вже говорив, для того і є (на примітивному рівні, говорю) Катехизми і т.д., щоби зрозуміли коли потрібно зупинитися. А тут, на ці речі, зі сторони "католиків" навіть не звертається увага.
Як я маю сприймати те, про що писав в попередньому дописі ( тема "отці про пояснення") це ви рахуєте нормальним? Це не є псевдокатолицтво? Як на мене - є.
насправді в одній людині-католику може уживатися дуже багато різного. Більше того: навіть, якщо якась людина формально належить до певної Церковної організації (монастир, спілка, певна інституція) це ще не значить, що вона повністю поділяє її ідеологічні постулати. Це все ускладнює. Але, щоб говорити предметно, спробуємо. Не творю майже нічого нового - десь побачив, "переварив"
і запало в пам'яті отаке от розрізнення ідеологічних різностей в Христових дітях (прошу вносити Ваші корективи):
Отче, мені здається, що потрібно мати на увазі те, що є КЦ, а деякі богослови, мають і будують свою "кц", а це не одне і теж. В людині багато різного, що Ви хочете тим сказати, я не зовсім розумію, що Магістеріум КЦ це всього лиш еталон, який самі Понтифіки і нарушують? (думаю пам ятаєте наведені приклади)
(1) Традиціоналісти (що, попри відлучення своїх провідників, визнають себе католиками; або що не поривали, або повернулись у єдність з Церквою):
Може і їм здається що вони не поривали з КЦ, але виходить якось дивакувато. Я ходжу до о. Ковпака, який є відлученим, але рахуюся католиком на всі 100%? Я, думаю, що такі люди- "пастирі" є дійсно "вовками в овечих шкурах" бо прикриваючись католицтвом, приносять душам багато біди.