Наприклад в "І ще про відпусти, спасіння і чиєсь лукавство" http://www.bogoslov.org/2011/08/blog-post_02.html
званий в українському народі "сокирник", маньяк-головоріз Йосафат Кунцевич, один з найвідоміших святих унії, котрий занадто кардинальним чином проповідував уніатизм, щоб усім довго подобатись, і при цьому довго жити на цьому світі.
"Дещо з думок про вибір Глави УКЦ" http://www.bogoslov.org/2011/03/blog-post.html
Мені дивно, як люди "прогинаються" перед новим начальником уніатів, пишучи про його "великі богословські та адміністративні успіхи", причому - у вісімдесяти випадках зі ста - навіть візуально більшість ЗМІ не уявляло собі як він виглядає. До своїх новин вони ставили фотографії зовсім інших осіб. Люди в пориві ейфорії тратили розум, і як стадо баранів кричали "осанна" тому, чого не знають і чого не уявляють. І я буду надзвичайно радий, коли хоча б половина з цих людей, десь через рік чи два, не перемінять своїх думок.
Як реаліст я чудово розумію, що в стосунках між Церквами нічого суттєвого не зміниться, бо в уніатів, реально один справжній Глава - папа Бенедикт. Патріарший титул сорокарічній людині, яка виглядає навіть трохи молодшою на свій вік - дуже суперечлива річ. Так, чисто для іміджу, і представницьких функцій. Очевидно, що поки наш герой підросте, то певна група українських уніатів таки отримає щось на зразок Патріархату. І то, цей «Патріярхат» не буде тим самим «патріархатом», що є у православному розумінні. Однак, поки про це думати і рано, і смішно. Хай тішаться молоді жінки, що для розвитку душевності тепер мають нового, більш симпатичного кумира. Хоча і попередній їхньою увагою не був обділений.
До речі, оця вся утаємничена і секретна процедура обрання нового ієрарха буквально змушує сумніватись у її правдивості. Тут, точно щось було по єзуїтськи нечисто. Ясно, що в духовному житті подвійних стандартів такі речі як вибрання «на довго» великого начальника не можуть відбуватись справедливо і чесно. Якщо старих обирають з уваги, що вони тимчасові та «транзитні», то молодих обирають саме на перспективи. Ось в ці дня читав, що деякі персонажі писали про несподіваний вибір владики Святослава з поясненням – «Бо це Церква». Особисто мені більш очевидніше пояснення звучить трохи по іншому – «Бо це лукаві уніати». Хтось там, на самому вершечку керує усім, і усіма. І здається, він не дуже схожий на Христа.
"Відповідаючи на уніатські закиди і видумки" http://www.bogoslov.org/2011/07/1.html
Я вкотре підкреслюю, що сам я надзвичайно люблю католиків, однак, й дісно, вважаю католицизм – як систему їхніх поглядів шкідливою, помилковою, та в принципі – антихристиянською по своїй суті.
причому, також зазначу, що станом на 23 липня 2011 р. не існує жодного догмату Древньої Церкви, який би не був спотворений мертвою і безумною папською схоластикою
Одначе, усім нам далі треба бути чесним і послідовними, та визнати, що при ретельному вивченні Церковного Передання висновок може бути лише один – сам католицизм давно відійшов від апостольської чистости віри, і з плином часу намагається не просто видавати власні духовні збочення за норму, але й прагне насадити їх всьому світу як щось цілком прийнятне, добре, та корисне.
Багато добрих католиків і не здогадуються, що їх ведуть в нікуди
Маєте якісь думки на рахунок цього?
так багато в світі, що користі для душі від смакування того, що той чоловік не переварює - жодної
ж Ви це сюди накидали?)
його, щоб Вам не воняв і інших не отравляв.
