Книжники = ЮРИСТИ або з ким, крім Торговців, боровся Ісус?
Додано: 21 травня 2014, 18:54
По великому рахунку ця тема виникла як продовження до дискусії, яка почалась ось тут. про теорію Двох Мечів. про взаємопроникнення і взаємопоєднання Церкви і Держави, Церквиі і Суспільства.
viewtopic.php?f=3&t=3129&start=60
головна ідея цієї теми вже викладена у заголовку.
якщо у когось "нема часу" для читання "многабукафф", то може на цьому читання закінчити, бо далі не буде сказано нічого принципово-нового.
Новозаповітні "книжники" не були якимись міфічними істотами.
і ці істоти на сучасній мові називались би не інакше як ЮРИСТИ.
отже:
Ісус боровся з ЮРИСТАМИ.
Ця ідея, нажаль, широкими колами суспільства зовсім не усвідомлена.
І тому юр-факи відкриваються зараз практично у всіх вишах, і в технічних і навіть у сільськогосподарських.
А кількість Юристів на душу населення в Україні мабуть вже перевищує "найвищі світові стандарти".
Однак це для нас зовсім не Плюс, а якраз дуже навіть великий МІНУС.
Бо всі ці "юристи" поповнюють категорію "зайвих людей".
тому що:
Ісус боровся з ФОРМАЛЬНИМ законодавством задля торжества закону ЛЮБОВІ.
І треба чітко усвідомлювати, що за Формальним тогочасним ЗАКОНОМ, Христа засудили до Розпяття - ЦІЛКОМ ПРАВИЛЬНО!
Формальний закон завжди має прогалини. Формальний закон завжди можна "обійти", яким би досконалим він не був.
Судді завжди є "живими людьми" і відповідно якщо не всі, то значна їх частина, у розгляді судових справ, керується в першу чергу СВОЇМИ ВЛАСНИМИ - ШКУРНИМИ інтересами.
А зовсім не інтересами ЗАКОНУ.
Типовим прикладом Судді в українських казках є ЛИСИЦЯ яка ділила сир між двома мишенятками.
Але суддівське хабарництво не є суто-українським винаходом!
Воно проявляться завжди і всюди, де панує ІДЕОЛОГІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА.
Формальний закон "Дискретний", а життєві ситуації АНАЛОГОВІ
(наводжу це порівняння для людей з тех-освітою)
Формальний закон не може передбачити ВСІ можливі варіанти, бо ЖИВЕ ЖИТТЯ - занадто різноманітне.
Саме тому у Сильних країнах цього світу (Великобританія, США) домінує не Формальне законодавство а ЗАКОН ПРЕЦЕДЕНТУ. Який, разом із СУДОМ ПРИСЯЖНИХ робить законодавчу базу значно більш ГНУЧКОЮ, порівняно з тими країнами, де дотримуються принципів Класичного РИМСЬКОГО ПРАВА.
(цей абзац написаний для тих, хто молиться не на Христа, а на Захід, тобто переважно для Лібералів)
колись В.І.Ульянов (ага - той самий котрий Лєнін)
сказав мудру річ:
"по закону - все правильно, але по суті - ЗНУЩАННЯ".
Нагадаю, що Володимир Ілліч був за освітою ЮРИСТ.
Ми зараз Леніна не любимо (і поділом не любимо) АЛЕ
це не означає що ми маємо "з водою вихлюпнути і дитину".
Тобто будь-який мислитель (навіть якщо це злий геній) завжди мав у свому активі і певну кількість ПРАВИЛЬНИХ ДУМОК.
І ці правильні думки не варто викидати на смітник разом із загалом-неправильною Ідеологією, яку проповідував цей чоловік.
Ну хіба можна придумати в наш час, в час тотальної Дебілізації і Профанації НАУКИ і Навчання, в час тотального зомбування і свідомої Дебілізації населення, щось більш мудре і актуальен, ніж той же таки Ленінський лозунг:
"Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! [s]ви зрозуміли, дебіли?[/s]"
(ці абзаци були написані спеціально для Комуністів і Соціалістів, якби такі раптом прочитали цю тему)
Нелюбов до формального законодавства виражена і в давніх Українських приказках:
Закон - як дишло, куди повернеш, туди й вийшло.
Антиюридичні аргументи є і у байках Глібова, які теж побудовані на підставі Народної Мудрості:
"пішов писать до Крайового (судді), що обдурив його наш писар волостний".
Анти-юридичні гасла існували і в ту епоху, коли жив Христос, в часи АНТИЧНОСТІ.
Не Він один бачив небезпеки з боку "формального законодавства".
Ось вираз, який нам відомий ще з Античності, з часів, коли ІДЕОЛОГІЯ (я наполягаю на цьому слові) РИМСЬКОГО ПРАВА ще тільки формувалася:
"Друзям - ВСЕ, ворогу - ЗАКОН!"
Тобто закони написані ДЛЯ ВОРОГІВ.
А для друзів (ближніх) - закон ЛЮБОВІ.
Тож памятаймо:
Христос вигнав з ХРАМУ не тільки ТОРГОВЦІВ, але і ЮРИСТІВ!
viewtopic.php?f=3&t=3129&start=60
головна ідея цієї теми вже викладена у заголовку.
якщо у когось "нема часу" для читання "многабукафф", то може на цьому читання закінчити, бо далі не буде сказано нічого принципово-нового.
Новозаповітні "книжники" не були якимись міфічними істотами.
і ці істоти на сучасній мові називались би не інакше як ЮРИСТИ.
отже:
Ісус боровся з ЮРИСТАМИ.
Ця ідея, нажаль, широкими колами суспільства зовсім не усвідомлена.
І тому юр-факи відкриваються зараз практично у всіх вишах, і в технічних і навіть у сільськогосподарських.
А кількість Юристів на душу населення в Україні мабуть вже перевищує "найвищі світові стандарти".
Однак це для нас зовсім не Плюс, а якраз дуже навіть великий МІНУС.
Бо всі ці "юристи" поповнюють категорію "зайвих людей".
тому що:
Ісус боровся з ФОРМАЛЬНИМ законодавством задля торжества закону ЛЮБОВІ.
І треба чітко усвідомлювати, що за Формальним тогочасним ЗАКОНОМ, Христа засудили до Розпяття - ЦІЛКОМ ПРАВИЛЬНО!
Формальний закон завжди має прогалини. Формальний закон завжди можна "обійти", яким би досконалим він не був.
Судді завжди є "живими людьми" і відповідно якщо не всі, то значна їх частина, у розгляді судових справ, керується в першу чергу СВОЇМИ ВЛАСНИМИ - ШКУРНИМИ інтересами.
А зовсім не інтересами ЗАКОНУ.
Типовим прикладом Судді в українських казках є ЛИСИЦЯ яка ділила сир між двома мишенятками.
Але суддівське хабарництво не є суто-українським винаходом!
Воно проявляться завжди і всюди, де панує ІДЕОЛОГІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА.
Формальний закон "Дискретний", а життєві ситуації АНАЛОГОВІ
(наводжу це порівняння для людей з тех-освітою)
Формальний закон не може передбачити ВСІ можливі варіанти, бо ЖИВЕ ЖИТТЯ - занадто різноманітне.
Саме тому у Сильних країнах цього світу (Великобританія, США) домінує не Формальне законодавство а ЗАКОН ПРЕЦЕДЕНТУ. Який, разом із СУДОМ ПРИСЯЖНИХ робить законодавчу базу значно більш ГНУЧКОЮ, порівняно з тими країнами, де дотримуються принципів Класичного РИМСЬКОГО ПРАВА.
(цей абзац написаний для тих, хто молиться не на Христа, а на Захід, тобто переважно для Лібералів)
колись В.І.Ульянов (ага - той самий котрий Лєнін)
сказав мудру річ:
"по закону - все правильно, але по суті - ЗНУЩАННЯ".
Нагадаю, що Володимир Ілліч був за освітою ЮРИСТ.
Ми зараз Леніна не любимо (і поділом не любимо) АЛЕ
це не означає що ми маємо "з водою вихлюпнути і дитину".
Тобто будь-який мислитель (навіть якщо це злий геній) завжди мав у свому активі і певну кількість ПРАВИЛЬНИХ ДУМОК.
І ці правильні думки не варто викидати на смітник разом із загалом-неправильною Ідеологією, яку проповідував цей чоловік.
Ну хіба можна придумати в наш час, в час тотальної Дебілізації і Профанації НАУКИ і Навчання, в час тотального зомбування і свідомої Дебілізації населення, щось більш мудре і актуальен, ніж той же таки Ленінський лозунг:
"Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! [s]ви зрозуміли, дебіли?[/s]"
(ці абзаци були написані спеціально для Комуністів і Соціалістів, якби такі раптом прочитали цю тему)
Нелюбов до формального законодавства виражена і в давніх Українських приказках:
Закон - як дишло, куди повернеш, туди й вийшло.
Антиюридичні аргументи є і у байках Глібова, які теж побудовані на підставі Народної Мудрості:
"пішов писать до Крайового (судді), що обдурив його наш писар волостний".
Анти-юридичні гасла існували і в ту епоху, коли жив Христос, в часи АНТИЧНОСТІ.
Не Він один бачив небезпеки з боку "формального законодавства".
Ось вираз, який нам відомий ще з Античності, з часів, коли ІДЕОЛОГІЯ (я наполягаю на цьому слові) РИМСЬКОГО ПРАВА ще тільки формувалася:
"Друзям - ВСЕ, ворогу - ЗАКОН!"
Тобто закони написані ДЛЯ ВОРОГІВ.
А для друзів (ближніх) - закон ЛЮБОВІ.
Тож памятаймо:
Христос вигнав з ХРАМУ не тільки ТОРГОВЦІВ, але і ЮРИСТІВ!