Іггор писав:Та не знає Він вибір людський, бо якби наперед знав той вибір, то чи казав би скасую, чи відверну те що задумав?
7 Часом постановлю я викорінити, знищити й вигубити якийсь народ або якесь царство.
8 Як же той народ, проти якого я говорив, відвернеться від свого ледарства, то я відвертаю те лихо, яке задумав йому заподіяти.
9 Часом же я постановлю збудувати й насадити якийсь народ або якесь царство,
10 а вони ж запопадуться коїти зло перед очима в мене й не слухають голосу мого; тож тоді я й скасую те добро, яке вирішив був йому сподіяти. (Єр.18)
Людина не виправдовувала сподівань Творця, іноді навіть своєю винахідністю дивувала Його, того Бог і в думках немав, про яке знання тут казати?
30 Бо сини Юди вчинили зло перед очима моїми слово Господнє. Поставили свої гидоти в домі, який носить моє ім'я щоб його осквернити.
31 Звели узвишшя Тофету, що у долині Бен-Гіннома, щоб там палити синів своїх і дочок своїх, чого я не заповідував і чого я й на мислі не мав. (Єр.7)
Судячи з цитат, Бог не лише не в курсі, що людина натворить , а ще й має очі (а з інших цитат - ноги, руки) . Ну це ж смішно не розуміти мову Біблії - коли змальовувалося Бога у вигляді людини, що сидить на небі (там, де хмарки ). Це якби доводити через цитату "Погляне Він на землю і вона стрясається, торкнеться гір - вони димують", що Бог не бачить весь час землі (і під землею, і в кожному куточку, і аж до атома, і далі) і не обіймає Своєю Присутністю гори і все створіння. Звісно, може бути особливий "погляд" і особливий "дотик", але виключно в лапках. Так і зі всезнанням - знає все і дивується (в контексті - засмучується) тому, що сталося(неться). Це, припустимо, якби я знала майбутнє все наперед і мала б нечемних дітей, що в окремих випадках... так, дивували б мене (але завжди дивували мене, оскільки я завжди знала, що це станеться).
А стосовно Вашого нерозуміння, як Бог може намагатися спасати тих, хто не спасеться. По-перше Бог спасає (в розумінні - намагається спасти) всіх, але спасіння людини також і залежить від самої людини (свобода волі!), тому й не спасаються всі. Бог не спасає (в розумінні - точно попаду в Рай), але таким чином спасає виключно Бог (на 99,99..безконечність..9 % ) +людина (на 0,00... безконечність..1 % ). Саме в тому й різниця: спасіння як дар і спасіння довершене (дар прийнято).
Тому й відповідь на питання теми: спастися.
По-друге, Бог є Любов'ю, отже любить (=намагається спасти) безумовно (а майбутнє спасіння - це могла би бути умова).
І уявіть ситуацію. Припустимо я ніколи не спасуся. Але... Бог до того, як я Його відкину, все одно буде мене обдаровувати Своїми ласками, буде тішитися, коли буду з Ним у св. Причасті. І хоч це буде лиш мить в порівнянні з вічністю пекла, це важливо. Бо це Його природа - любити. І не буду менш люблена, ніж ті, що потім підуть до Неба і саме тому, це буде моєю виною, що змарную ці ласки, саме тому піду до пекла.
Тобто без логіки Він не вмів би правильно мислити? Бог є понад УСЕ.Хочете сказати спочатку був лише Бог, без логіки? То як би він створив логіку без правильного мислення?
Ви не в курсі, що живемо в світі, де 1+1+1=3 (бо Бог так створив), а у випадку з Божими Особами щось воно не сходиться?