Політика і Церква

питання з життя Церкви/Суспільства, які не відносяться до тематики інших розділів Форуму

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Християнська політика

Повідомлення romanm » 27 вересня 2009, 17:59

В темі «Церква і політики» я наводив приклад того, яким чином єзуїти в Італії досить успішно впровадили в життя принципи християнської політики.


Дайте лінк, будь ласка, а то я шукаю і мені не показує всього :(

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Повідомлення Sotnik » 27 вересня 2009, 18:45

Надаю ссилку безпосередньо на сторінку російської суспільної організації, де падре Бартоломео Сордже прочитав свою лекцію: http://www.inop.ru/reading/page104/
Крім того, по пошуку в Неті Ви можете знайти його інтервю різним засобам масової інформації.

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Повідомлення Sotnik » 27 вересня 2009, 21:33

До речі. Натрапив тільки що на суперечку щодо впровадження в російських школах курсу «основи православної культури». Подібні суперечки відбуваються і в Україні, - атеїсти протестують. Мене цікавить така думка: чому місцева громада (власне батьки учнів) не можуть призначати чи буде в школі такий предмет, чи ні. Тим більше, що для повноцінного духовного виховання дитини недостатньо тільки начитати курс. Важливіше навчити дитину співчувати, любити, допомагати тощо. А це потребує більше, ніж введення курсу «закону Божого». І саме школа, під керуванням Церкви, може в цьому допомогти.

Аватар користувача
отець Роман
дописувач
дописувач
Повідомлень: 88
З нами з: 16 листопада 2008, 15:40
Звідки: м. Кременчук
Контактна інформація:

Повідомлення отець Роман » 27 вересня 2009, 23:17

Політика - це політика, а вона завжди брудна. Не буває чистої політики. Інша справа - політики-християни. Християнство з політикою не повинно мати нічого спільного.
Сину! Ти є позичений! - слова бл. памяті митрополита Андрея

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Повідомлення Sotnik » 28 вересня 2009, 00:35

отець Роман написав: "Політика - це політика, а вона завжди брудна. Не буває чистої політики. Інша справа - політики-християни. Християнство з політикою не повинно мати нічого спільного".

По-перше, отче, якщо політика - завжди брудна, то звідки взятися політикам-християнам? Може лжехристияни і візьмуться, а справжні християни ніколи за брудну справу братися не будуть.

По-друге, Ваш погляд не научний. Цитую (рос.): "Поли́тика (греч. τα πολιτικά — «всё, что касается полиса (государства)») — область человеческой деятельности, направленная на создание, сохранение и обогащение наиболее общих правил общежития". Чи Ви вважаєте, що Церква не здатна нічого зробити для блага суспільства? Будь-що, кожна дія Церкви, яка торкається суспільства - то вже політика. І її варто робити грамотно.

Наведений мною приклад щодо співпраці Церкви і держави у справі виховання дітей і багато інших можливостей зразу відкинемо тому що це політика?

Хто з форумчан висловиться на підтримку християнської політики?

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Повідомлення romanm » 28 вересня 2009, 06:46

Я! Приходять на думку слова Папи Павла 6, цитую по пам яті, говорить про те, що християни обоязково повинні брати участь в політиці. Аджеж це стосується повною мірою нас, людей. Якщо говорити що політика брудна, ( а хто її забруднив?) тоді Церква має робити все для того, щоби(дозвольте вжити це дієслово) проникнути, в самі вищі ешелони політики.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 28 вересня 2009, 11:41

отець Роман писав:Політика - це політика, а вона завжди брудна. Не буває чистої політики. Інша справа - політики-християни. Християнство з політикою не повинно мати нічого спільного.


А як, наприклад, о. Августин Волошин?
Завжди в найважчі для народу часи саме священики ставали провідниками народу.
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Повідомлення Sotnik » 28 вересня 2009, 11:44

Щиро дякую Вам за підтримку, Роман і Олюнька!
Відверто кажучи, дуже неприємно, коли деякі політичні гравці в Україні тримають нас за бидло. Той, хто розуміється на політикі, знає, що наша розрізненість - це не тільки наслідок дій лукавого. Є певні політичні сили в Україні, які на це працюють (вспомніть, будь ласка, що так йде ще від часів апостольских). Маю на увазі певну національну прослойку, яка має своїх представників у всіх потужних політичних силах (бо створити власну партію для них, мяко кажучи, безперспективно), яка має дуже потужні фінасові інструменти впливу як в Україні, так і в більшості країн світу, утримує більшість ЗМІ та підприємств. Дивлячись на все це справді складається враження, що вони - богообраний народ. Але чи це дійсно так? Ми самі винні, що відкидаємо ті можливості, які нам дає Господь. Ми терпимо, аж доки терпець не урветься, а потім хватаємось за сокиру... Але це не по-християнськи. І вчому їх провина? Вони мають в Україні значно гірші можливості ніж ми, християни. Але використовують кожну можливість. А ми з погордою відкидаємо те, що нам дає Господь для нашого блага, бо вважаємо, що це нижче нашої гідності. Ну якби ми хоча б спочатку уважно роздивились - чи це дійсно брудна справа, чи можливість, яку нам дає Господь.
Брати і сестри! Будь ласка, будьте уважнішими в своєму християнському житті!
Востаннє редагувалось 28 вересня 2009, 11:56 користувачем Sotnik, всього редагувалось 1 раз.

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Повідомлення Sotnik » 28 вересня 2009, 11:53

В якості прикладів християнських політиків можна привести багатьох святих - від св. ап. Павла, який не побрезгував використати своє Римське громадянство заради проповіді Євангелія, святих Костянтина, Єлени, Володимра Хрестителя, Ольги і багато-багато інших людей.

Аватар користувача
отець Роман
дописувач
дописувач
Повідомлень: 88
З нами з: 16 листопада 2008, 15:40
Звідки: м. Кременчук
Контактна інформація:

Повідомлення отець Роман » 20 листопада 2009, 17:27

Може висловився занадто різко, але це моя думка в принципі. Що ж стосується мого особистого бачення цього питання, то це завжди постійні експерименти... Я напр. на парафії налагоджую співпрацю зі ВО Свобода, але може проблема трохи в тому що я на "великій Україні" в Кремнчуці, і люди не надто віруючі. Але вони політикою як займалися так і займаються бо це їх хлібЮ рейтинг і т.п. А на Літургію не ходять, а напередодні вибрів і поготів. Тому тут на жаль спільне щось знайти важко. Більше того, до мене на парафії був колишній автокефал, а сама парафія утворилася в 2005 році, якраз коли була різниця в політичних кольорах, а людям не всім подобалося, що він не любить іншоколірних. Але такого права не мав. А тут кожна людина на вагу золота, тому примішуючи тут на парафіях політику слід бути дуже обережним. Ось така моя думка.
Сину! Ти є позичений! - слова бл. памяті митрополита Андрея

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 24 грудня 2009, 14:08

отець Роман писав:Політика - це політика, а вона завжди брудна. Не буває чистої політики. Інша справа - політики-християни. Християнство з політикою не повинно мати нічого спільного.

цікавими видались роздуми про загально світові тенденції проповіді атеїзму нижче підписаного пана на форумі Майдану http://www2.maidanua.org/news/view.php3 ... 1260798479 . Погоджуюсь, що займатися політикою=бути близько до бруду, проте чи маємо право не використати політику як засіб протистояння антихристам нашого часу?

Від певного часу я з великим інтересом стежу за зусиллями британських атеїстів довести, що Бога немає
В авангарді цього руху стоїть видатний науковець Ричард Докінс, автор бестселера "Уявлений Бог", за ним іде чудовий публіцист Крістофер Гітченс, який стверджує, що релігійна концепція Бога за своїм духом тоталітарна і служить поневоленню людей. Докінса, Гітченса, а також двох американців: філософа Деніела Деннетта і письменника Сема Гарріса – часом називають чотирма наїзниками Апокаліпсиса або творцями нового атеїзму.
Новому атеїзму властиві старі елементи, наприклад, відкидання віри в Бога, а також нові – наприклад, відчайдушні спроби переконати тих, хто сповідує якусь організовану релігію, що вони є прибульцями з планети Криптон. Або іншими чудовиськами. Нині жодна цілком вільна і свідома людина не вірить у Бога – кажуть нові атеїсти.
Новим у нових атеїстів є й використання у їхніх проповідях нетипових медіа. На початку цього року Лондоном курсували автобуси з написом "Імовірно, Бога немає". Нещодавно закінчився другий епізод кампанії, адресований батькам, які, можливо, хотіли б виховувати своїх дітей у якійсь вірі. На автобусах, а потім на бігбордах у Лондоні, Единбурзі, Кардіффі та Белфасті біля фото дівчини, що стрибає на радощах, з’явилося прохання: "Не наліплюй на мене етикетку. Дозволь вирости і вибрати самостійно". Домислюючи далі: вибрати віру або невіру в Бога чи соціалізм, стати капіталізмом чи сикхом, католиком чи гуманістом.
Директор автобусної кампанії, автор театральних п’єс і журналістка Аріан Шерін [Ariane Sherine] (номінована цього року на премію "Атеїст року") пояснює, що метою акції є схилити батьків до того, щоб вони зауважили у своїх дітях індивідуальність, а Ричард Докінс, хрещений – прошу вибачення – батько цієї кампанії, обґрунтовує: "Нікому не спало б на думку називати немовлят марксистськими або постмодерністичними дітьми. А тим часом батьки нав’язують релігійні етикетки: католицька дитина, протестантська або мусульманська. Ми повинні заохочувати людей, аби перш ніж обрати релігію для своєї дитини, вони запитали в неї про її думку. І наші бігборди служать власне цій меті".
Ні, не ловіть метра на слові, Докінс не недоумок і не пропонує питати у дворічної дитини – ані навіть, напевно, в трирічної – хотіла б вона вірити в Аллаха чи, може, надає перевагу європейській традиції світського гуманізму. Ідеалом, за словами авторів кампанії, було б виховання дитини без релігії та надання змоги обрати відповідну життєву дорогу після досягнення повноліття. Отже, природним станом сучасної людини повинен бути атеїзм, власне кажучи, якась форма цілковитої бездіяльності мозку, у якій треба утримувати людину до 18 років. Якщо потім хтось з’їде з глузду і почне вірити в Бога або, наприклад, у капіталізм вільного ринку, це його справа – ми застерігали.
Утім, слід визнати, контроверсійна пропозиція отримала позитивний відгук серед британських батьків. Газета The Guardian – неформальний орган нових атеїстів – опублікувала декілька сповнених ентузіазму листів, зокрема, текст журналіста-мусульманина Халеда Діаба, який не може дочекатися народження дитини і схвильовано розмірковує, як захистити її від віри у що-небудь. Проте дитину Діаба штучно не ізолюють у родині від релігійних знань. "Як слушно зауважує моя дружина Кетлін, – пише Діаб, – ми підійдемо до теми з культурної перспективи і намагатимемося розмістити у відповідному контексті всякий контакт нашої дитини з релігією, якщо такий буде".
Розуміння свободи як права дитини на виховання без поваги до принципів, які сповідують батьки, – це, звісно, чималий перелом у мисленні британських атеїстів. Я не знаю організованої релігії, яка додумалася б до таких дивних і суперечних, з погляду здорового глузду, принципів виховання. Навіть комуністи і нацисти надавали перевагу індоктринації замість дозволеної дурості. Традиційні атеїсти – принаймні відомі мені особисто – так само, як і віруючі люди, хочуть виховувати дітей згідно з принципами, які вважають своїми. Але нові атеїсти витримають ще й не такі суперечності та напруження. Зрештою, як казав Честертон, "коли люди перестають вірити в Бога, то не починають не вірити ні у що, а тільки починають вірити у що-небудь".
Даріуш Росяк
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
отець Роман
дописувач
дописувач
Повідомлень: 88
З нами з: 16 листопада 2008, 15:40
Звідки: м. Кременчук
Контактна інформація:

Повідомлення отець Роман » 26 грудня 2009, 00:40

проте чи маємо право не використати політику як засіб протистояння антихристам нашого часу?

Цікава гра слів - чи маємо право не використати, або ж не маємо права використати?
Гадаю тут просто є чимала небезпека в тому, що вже не зможемо зупинитися. Конкретний випадок з мого життя. Зараз я на парафії, де колишній автокефал займався більше політикою ніж людьми, тому парафія фактично розпалася (я застав 1 чоловіка!), а це все відбувалося якраз в часи помаранчевої революції.
Щодо ситуації тепер, то я теж намагаюся "світитися" перед політичними силами, але іноді, буває, "заносить". Та й вкотре переконуюся що навіть найкращі політики далекі від Церкви і церковного життя. І мені від цього ні холодно ні тепло, радше навпаки - болить за це все. Але що можна вдіяти?

Може щось не так зрозумів, то готовий до диспуту...
Сину! Ти є позичений! - слова бл. памяті митрополита Андрея

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9705
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Повідомлення о.Олег » 28 грудня 2009, 16:16

Слава Ісусу Христу!
отець Роман писав:
проте чи маємо право не використати політику як засіб протистояння антихристам нашого часу?

Цікава гра слів - чи маємо право не використати, або ж не маємо права використати?
Гадаю тут просто є чимала небезпека в тому, що вже не зможемо зупинитися. Конкретний випадок з мого життя. Зараз я на парафії, де колишній автокефал займався більше політикою ніж людьми, тому парафія фактично розпалася (я застав 1 чоловіка!), а це все відбувалося якраз в часи помаранчевої революції.
Щодо ситуації тепер, то я теж намагаюся "світитися" перед політичними силами, але іноді, буває, "заносить". Та й вкотре переконуюся що навіть найкращі політики далекі від Церкви і церковного життя. І мені від цього ні холодно ні тепло, радше навпаки - болить за це все. Але що можна вдіяти?
Може щось не так зрозумів, то готовий до диспуту...

та зі всім погоджуюсь, отче. Думаю навіть (досвід), що політичні уподобання священика можуть стати причиною відходу людини від Церкви Христової... От лише не бути політиком священик просто не може в силу своєї діяльності (публічності): хочеш чи не хочеш - завжди з цим стикнешся. От і балансуємо на такій своєрідній "межі" святого з грішним... І не думаю, що це зле/добре чи що можемо у світі діяти якось інакше, без небезпеки забруднитися. Просто в своїй діяльності чітко виставляю первинне і незмінне - Христос і Його Церква. Решта (політика/и, рухи, демонстрації, боротьба "за/проти" тощо) - вторинне і, якщо бачу, що заступає/заперечує Віру в Бога - відмовляюся від такої дільності.
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Re: Християнська політика

Повідомлення Sotnik » 17 липня 2010, 22:48

Радіо “Ватикан” подає повідомлення про те, що уряд Аргентини узаконив одностатеві подружні зв'язки: http://www.radiovaticana.org/rus/Articolo.asp?c=408931 На це повідомлення варто звернути особливу увагу, бо, на мій погляд, воно викриває важливу проблему, яка стосується всієї Церкви. Впадають у вічі деякі деталі.
1) Йдеться про країну, в якій 90% мешканців — віруючи люди, з яких переважна більшість належить саме до Католицької Церкви.
2) Багато з тих людей, хто мав би голосувати проти цього закону і, таким чином, змінити результат взагалі не голосували.
3) Використання Церквою у цій боротьбі поверхнево - політичних, так би мовити, засобів, без духовного, християнського підгрунтя. Тобто використання не християнської політики, а загальноприйнятих засобів протесту.

Як ми бачимо в повідомленні, Католицька Церква в Аргентині провела широку кампанію проти цього ганебного закону, але зазнала поразки. Причина поразки — безвідповідальність політиків, а, якщо взяти трохи глибше, - відсутність продуманої церковної політики в Аргентині. Я не буду давати оцінку власно церковній владі в Аргентині, а зосереджусь виключно на проблемі. Варіантів позитивного вирішення цієї проблеми може бути багато. Як мінімум, треба було предстаникам Церкви особисто зустрічатись з сенаторами і переконувати/наполягати/просити про те, щоб вони віднеслись до проблеми дуже відповідально і проголосували в інтересах Церкви/сім'ї. Того, щоб хтось з противників цього закону не проголосував просто не повинно було бути. Це мінімум. Результат був би значно кращий, якби Церква пригадала хоча б історію з Йоною та ніневітянами, та проголосила піст і молитву, та звернулась б через єпископів/священиків до кожного члена Церкви з проханням особисто долучитись до вирішення цієї справи. Бо вона того варта.
"...досконало надійтеся на ту ласку, що вам приноситься об’явленням Ісуса Христа." (1 Пет 1:13)

Sotnik
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 156
З нами з: 04 січня 2009, 02:06
Звідки: Катеринослав
Контактна інформація:

Re: Християнська політика

Повідомлення Sotnik » 17 серпня 2010, 02:29

Офіційний сайт Церкви повідомляє про те, що цьогорічна піша проща до Унева відбудеться під гаслом: «Молитва за Україну: Пресвятая Богородице, спаси нас!» (http://www.ugcc.org.ua/news_single.0.html?&tx_ttnews[tt_news]=3362&tx_ttnews[backPid]=2&cHash=81a72fd42e )
Не знаю як вважають організатори, але ця проща і є елемент справжньої християнської політики. І це дуже добре. :Yahoo!:
Хоча, на мій погляд може бути краще:
1) Особисто я, і, думаю, багато інших людей не зможуть приїхати, щоб безпосередньо взяти участь у пішій прощі, проте хотіли б до неї долучитись духовно. Було б чудово, якби це було передбачено організаторами;
2) «Вибираючи цього року саме таку тематику прощі, організатори бажали звернути увагу на духовні основи любові до своєї Батьківщини і свого народу, яка розпочинається з відповідальної любові до Бога», – зазначив у коментарі єрм. Юстин Бойко. Хотілося б, щоб ця проща не тільки звернула увагу людей, але й надихнула їх на те, щоб брати участь у суспільно – політичному житті країни. Бо справжня політика – це справу розуму, сформованого вірою, як про це йдеться, наприклад, тут: http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?c=408450
"...досконало надійтеся на ту ласку, що вам приноситься об’явленням Ісуса Христа." (1 Пет 1:13)

Аватар користувача
neoxgeforce
дописувач
дописувач
Повідомлень: 146
З нами з: 23 липня 2009, 18:31
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Re: Християнська політика

Повідомлення neoxgeforce » 17 серпня 2010, 21:47

Ось посилання на статтю з "Дзеркало тижня".
http://www.dt.ua/3000/3690/33471/


Повернутись до “Церква і Суспільство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей