Монахи і монахині одружуються – зрадники Христові??????

питання з життя Церкви/Суспільства, які не відносяться до тематики інших розділів Форуму

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Anatolij
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 07 грудня 2008, 20:13
Звідки: Kalush
Контактна інформація:

Повідомлення Anatolij » 08 березня 2009, 21:36

Пані Ірі раджу прочитати книжку про Св. Терезу від Дитятка Ісус. Там на початку книги є вступ, у якому мова йде про її батьків - батька і матері, про їх життя. Батько Терези дуже прагнув вступити до монастиря, але на його великий жаль, а на Божу прославу, його не прийняли через незнання якоїсь мови (не памятаю - французької чи латинської??). він почав настирливо вчити ці мови, але знову через 2 роки через хворобу змушений був таки відкласти навчання. Після одужання він вирішив, що якщо не буде монахом в монастирі, то буде ним у мирянському житті - про одруження навіть не думав.
Так же із мамою Св. Терези - її не прийняли до монастиря через невідомі причини ( настоятелька просто відповіла їй, що це не Господня Воля бути їй монахинею).
Зрештою, вони змирилися і через випадкову зустріч на мості познайомилися і... одружилися. Але навіть у шлюбі вони притримувалися чистоти, доки не були напоумленні священиком.

І що ж? Вони стали батьками Великої Святої, а загалом 3 монашок-кармеліток!!! Тобто замість двох зернят на Господній ниві виросло як багато, враховуючи, що їхні сини, помираючи ще в ранньому дитинстві, без сумніву потрапляли в Царство Небесне.

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Igor » 08 березня 2009, 21:37

Ira писав:а до чого тут я, ви ж за моє життя нічого не знаєте...


А що Ви про їх життя знаєте?
Чи про моє?
Але тим не менше Ви беретеся їх осуджувати. Бог їм суддя, є більш страшні речі але на них ніхто уваги не звертає(в тому числі і Ви), і нічого.
Я думаю якщо замість двох поганих(що не можуть того, чого хочуть) монахів буде одна міцна сімя - Богу від того гірше не буде, і я думаю Він буде тільки радий з цього.

Ira писав:так, я живу в світі мирянкою, але не можу змиритися з тим як ображають Бога монахи, монахині, як нищать Святу Католицьку Віру, не можу закривати на все очі і бути байдужою.


А Ви залиште своє мирське, киньте його під ноги, підіть в монастир, дослужіться до настоятельниці і наведіть порядок.
В світі стільки неправди, Ви до всього небайдужі?

Аватар користувача
Anatolij
постійний дописувач
постійний дописувач
Повідомлень: 186
З нами з: 07 грудня 2008, 20:13
Звідки: Kalush
Контактна інформація:

Повідомлення Anatolij » 08 березня 2009, 23:41

Доречі, ніби зовсім випадково натрапив щойно на книжку, яка так чи інакше відноситься до цієї теми.
http://www.teolib.h1.ru/Teo/ilal1.html

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 08 березня 2009, 23:53

я не хочу більше продовжувати цю розмову, бо пішли вже образи і видумки, і те безкінечне нерозуміння, про що йдеться показує, що нема сенсу далі вести дискусію (до чого тут батьки Св.Терези, вони ж не були у монастирі і не давали вічних обітів, вони лише хотіли вибрати той шлях, але Бог покерував ікнакше).

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 08 березня 2009, 23:54

Тут йдеться про зраду Богові. Кожен нехай уявить, що його покинула дружина і пішла до іншого, другий раз одружилася. Як воно вам дивиться? А Бога до людини рівняти не можна. Гріх вчинений проти людини не рівняється до гріха, вчиненого проти Самого Бога! Тема була відкрита, щоб почути думки інших щодо цієї проблеми... я вже їх почула.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 09 березня 2009, 15:09

Ira писав:Тут йдеться про зраду Богові. Кожен нехай уявить, що його покинула дружина і пішла до іншого, другий раз одружилася. Як воно вам дивиться? А Бога до людини рівняти не можна. Гріх вчинений проти людини не рівняється до гріха, вчиненого проти Самого Бога! Тема була відкрита, щоб почути думки інших щодо цієї проблеми... я вже їх почула.


А може не цілком ідеться про зраду Бога? А?
Інколи ми можемо вдаватися забагато а антропоморфізм, переносячи людські поняття на божественну дійсність. У Бога ж вистачає "обручників-обручниць". Навіть попри те, що хтось відходить служити Йому в іншому стані. Звичайно, я не виправдовую повністю покинення монашества, тим паче після довічної професії. Однак ідуть із різних-прерізних причин. І ми не раз не знаємо їх до кінця. Тільки Бог. Тож тільки Він має право виносити свій справедливий "вердикт". Не варто кидати передчасно камінням. Бо й самі не без провин.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 09 березня 2009, 15:15

Ira писав:я не хочу більше продовжувати цю розмову, бо пішли вже образи і видумки, і те безкінечне нерозуміння, про що йдеться показує, що нема сенсу далі вести дискусію (до чого тут батьки Св.Терези, вони ж не були у монастирі і не давали вічних обітів, вони лише хотіли вибрати той шлях, але Бог покерував ікнакше).


Бог, отже, керує завжди, будь-де і будь-ким. Тільки не будь-як.
Батьки св. Терези бажали бути в монастирі, та Всевишній не бажав, бо хотів, щоб освятилися в подружжі та подарували Йому й інших особистостей. Життя непередбачене.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Igor » 10 березня 2009, 09:23

mmm82 писав:А може не цілком ідеться про зраду Бога? А?
Інколи ми можемо вдаватися забагато а антропоморфізм, переносячи людські поняття на божественну дійсність. У Бога ж вистачає "обручників-обручниць". Навіть попри те, що хтось відходить служити Йому в іншому стані. Звичайно, я не виправдовую повністю покинення монашества, тим паче після довічної професії. Однак ідуть із різних-прерізних причин. І ми не раз не знаємо їх до кінця. Тільки Бог. Тож тільки Він має право виносити свій справедливий "вердикт". Не варто кидати передчасно камінням. Бо й самі не без провин.


Взагалі я думав, що Ви щитом станете на захисті інтересів церкви(організації) в даному випадку?
Отже якщо Ви вважаєте, що монахи можуть одружитися, то чи можна розлученим взяти шлюб?

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2009, 10:48

Igor писав:
Взагалі я думав, що Ви щитом станете на захисті інтересів церкви(організації) в даному випадку?
Отже якщо Ви вважаєте, що монахи можуть одружитися, то чи можна розлученим взяти шлюб?


Я просто констатував факти, стараючись не вдаватися в крайності. У монастирі є ще не таке явище як обіти (обіцянки) "тимчасові", крім довічних, тобто складаються на певний час. Я не є за речі незаконні, без дій у цьому плані Церкви...

Щодо розлучення, є певні незмінні правила. І ви в курсі. Інша справа уневажнення шлюбу з об*єктивних причин, після чого можна думати про щось інше...
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Igor » 10 березня 2009, 11:06

mmm82 писав:Я просто констатував факти, стараючись не вдаватися в крайності. У монастирі є ще не таке явище як обіти (обіцянки) "тимчасові", крім довічних, тобто складаються на певний час. Я не є за речі незаконні, без дій у цьому плані Церкви...

Щодо розлучення, є певні незмінні правила. І ви в курсі. Інша справа уневажнення шлюбу з об*єктивних причин, після чого можна думати про щось інше...


А Ви читали список цих обєктивних причин для уневажнення шлюбу?
Для мене важливий сам принцип: чому у випадку порушення обітності монахом Ви кажете що це можливе і виправдовуєте це, а у випадку розлучення Ваша реакція прямо протилежна. Невже недотримання обітниці є меншим гріхом ніж розлучення? Чи Ви вважаєте, що не буде відповідальності як з Риму добро дали?

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2009, 15:22

Igor писав: [

А Ви читали список цих обєктивних причин для уневажнення шлюбу?
Для мене важливий сам принцип: чому у випадку порушення обітності монахом Ви кажете що це можливе і виправдовуєте це, а у випадку розлучення Ваша реакція прямо протилежна. Невже недотримання обітниці є меншим гріхом ніж розлучення? Чи Ви вважаєте, що не буде відповідальності як з Риму добро дали?


Вам не здається, що тут на форумі ви ставите чи не найбільше зипитань, яких хочеш?

Тема про монашество найперше. Більши акцент ставлю відповідно до теми на "розірвання" обітів через відповідні церковні приписи, а не щось інше, - потоптання святого.

До слова, коли хтось складає чернечі обітниці під примусом, тобто без доброї волі, то вони не є важні з канонічної точки зору. Подібно, як і в подружжі, коли комусь бракує повної свободи у виборі.

Звичайно, слова, даного Богові та ще й привселюдно, треба дотримати, але людина хитка, особливо як віддаляється від Всевишнього, незалежно від стану життя. Всього ніхто не виправдовує...

Щодо подружжя, то його уневажнення та розлучення не завжди одне й те саме... Хіба що більше схоже на рівні лінгвістичному, як на мене.:)
Востаннє редагувалось 10 березня 2009, 15:42 користувачем o.Mykil, всього редагувалось 1 раз.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Igor » 10 березня 2009, 15:40

mmm82 писав:Вам не здається, що тут на форумі ви ставите чи не найбільше зипитань, яких хочеш?

Хто стукає, тому відкривається.
Чи не так?

mmm82 писав:Тема про монашество найперше. Більши акцент ставлю відповідно до теми на "розірвання" обітів через відповідні церковні приписи, а не щось інше, - потоптання святого.

Приписи, не приписи...
Має місце порушення обітниці, саме по собі це вже гріх.
Чи припис прирівнюється до індульгенції?

mmm82 писав:До слова, коли хтось складає чернечі обітниці під примусом, тобто без доброї волі, то вони не є важні з канонічної точки зору. Подібно, як і в подружжі, коли бракує повної свободи у виборі.

Я не думаю, що в даному випадку мова йде про примус.

mmm82 писав:Звичайно, слова, даного Богові та ще й привселюдно, треба дотримати, але людина хитка, особливо як віддаляється від Всевишнього, незалежно від стану життя.

Але ж гріх має місце, Незалежно від того хитка чи не хитка людина?

mmm82 писав:Щодо подружжя, то його уневажнення та розлучення не завжди одне й те саме... Хіба що більше схоже на рівні лінгвістичному. :)


Уневажнення - підбір умовної причини, для визнання шлюбу недійсним, хоча насправді причини можуть бути зовсім інакші.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 10 березня 2009, 15:49

[quote="Igor"]
Я не думаю, що в даному випадку мова йде про примус.

/quote
]

А я беру загально. А всіх аспектів даного випадку, який навела п. Іра, зробивши єдиний висновок, ми не знаємо, тільки Бог. Тож хай тільки Він розставить усі крапки над "і". Краще залишити це Йому.

А можливо для тієї сестри-монахині життя у спільноті могло стати нестерпним, можливо її і спокусив дідько, втратила віру, розчарувалась, сильно зачарувавшись - не відомо до кінця людям. Тому не раз пліток більше, ніж правди.

І кожен за обітниці Богові відповість сам. Зокрема, зроблені у Хрещенні.
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Наталка
дописувач
дописувач
Повідомлень: 55
З нами з: 21 грудня 2008, 17:30
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Наталка » 10 березня 2009, 16:24

Ira писав:так, всі ми грішні, диявол дає великі спокуси, але ж треба з тим боротися, треба мати Страх Божий, треба вставати з наших упадків...

Боротися з чим? Чи з ким? У кожного своє покликання. Краще зрозуміти його пізніше, ніж ніколи. Може ця жінка, колишня монахиня, зара щаслива і робить багато доброго на славу Божу, аніж все життя нидіти в монастирі. Люди які є істино покликаними до монашого життя не борються самі з собою, бо для них це природно, це для них є правильно і вони по іншому себе не уявляють. Не може бути в монастирі сумнівів, а тільки впевненість
Коли хтось тобі каже: "Життя таке важке", - запитай: "У порівнянні з чим?"

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4651
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Повідомлення ShMariam » 10 березня 2009, 19:14

А звідки взяти ту впевненість, як дізнатися до чого в тебе покликання?
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Xrystia
дописувач
дописувач
Повідомлень: 72
З нами з: 24 листопада 2008, 20:38
Звідки: Neapol'

Повідомлення Xrystia » 11 березня 2009, 00:41

mmm82 писав:І отець Пилипів Петро, колишній ієромонах редемпторист, по-моєму, добрий знайомий п. Іри, покинув монастир... Є й тут зрада?

mizh inshum.Kolu po4yla ce prizvusce, tak stalo symno :cry: Ceu otec' hotyav mene do perwogo Pru4astja.nexau Gospod' byde z num!!!!!
"Jakwo y vas v dywi mur,vu vsjudu vdoma!I vsjudu vil'nuu!Bo tou,xto ne mae mury,dywe zalewnuu,adwe palae bawannjam robutu zlo.Krawe vuprominjuvatu dobro."L.Hyzar

Xrystia
дописувач
дописувач
Повідомлень: 72
З нами з: 24 листопада 2008, 20:38
Звідки: Neapol'

Повідомлення Xrystia » 11 березня 2009, 00:55

ShMariam писав:А звідки взяти ту впевненість, як дізнатися до чого в тебе покликання?

Xo4y rozpovistu, jak ja , jak meni zdaet'sja, rozpiznala moe poklukannja i y n'omy ytverdulas' i dal'we prodovwyju.
Nauperwe, kolu 4yew naxul do 4ogos'(maju na yvazi poklukannja do monasturja,(vid4yvaew, wo mowew prusvjatutu wuttja dlja sywinnja bluwn'omy); abo podrywn'ogo wuttja(napruklad, na wljaxy svogo formyvannja, jak osobu staraewsja naslidyvatu dobuu pruklad bat'kiv, wobu z 4asom statu dlja kogos' dobrum podrygom y wljubi), potribno stavatu do molutvu.
Svogo 4asy, kolu ja po4ala molutus' za ytverdwennja, bo mala dywe veluki straxu, symnivu mene my4ulu,navit', vno4i, i kolu vnytriwn'o vid4yla, wo v nytri odne po4alo perevawatu nad inwum, meni stalo ,4esno kawy4u, troxu srawno vid togo, wo ja poba4ula suly molutvu.Todi i straxu munylu.
A kolu ywe ljuduna e ytverdwena y poklukani, todi mowna stavatu na ternusty, v ljubomy vupadky, dorogy i itu do idealy.
"Jakwo y vas v dywi mur,vu vsjudu vdoma!I vsjudu vil'nuu!Bo tou,xto ne mae mury,dywe zalewnuu,adwe palae bawannjam robutu zlo.Krawe vuprominjuvatu dobro."L.Hyzar

Кайнос
гість
гість
Повідомлень: 3
З нами з: 12 січня 2009, 13:21
Звідки: Коломия

Повідомлення Кайнос » 12 березня 2009, 14:24

ShMariam писав:А звідки взяти ту впевненість, як дізнатися до чого в тебе покликання?


Чув від одного манаха таку фразу "ми можемо помилитись у виборі свого покликання та яке б воно не було мусимо завжди молитись про благословення цього покликання і ріст у ньому"
Зробімо сьогодні цей світ хоч на мізинчик кращим!

Кайнос
гість
гість
Повідомлень: 3
З нами з: 12 січня 2009, 13:21
Звідки: Коломия

Повідомлення Кайнос » 12 березня 2009, 14:44

Взагалі розлучення подружжя для християн є неприйнятним, якщо одружена пара після 10, 15, 20 років спільного життя "розходиться" бо виявилось, що та людина з якою прожити стільки років виявилась "не тією людиною" ми не вважаємо це християнською поведінкою то чим відрізняється розірвання шлюбу з Ісусом?
Зробімо сьогодні цей світ хоч на мізинчик кращим!

Sergij Halvcjkvj
гість
гість
Повідомлень: 2
З нами з: 17 березня 2009, 19:50
Звідки: Львів

Повідомлення Sergij Halvcjkvj » 22 березня 2009, 13:11

Це дуже страшно, коли бачиш людину, яка зневірилась у своєму покликанні. Була колись знайома з дівчиною, яка після 4 років у монастирі вийшла з нього, її постійно мучили докори сумління щодо правильності вибору, хотіла повернутись. Вона пішла в монастир у 17 років, її старший брат був монахом. Дуже часто люди приймають поспішні рішення, потім через це страждають.
Подумайте тільки, як важко таким людям жити в суцільних докорах - власне сумління, всі знайомі розпитують, а багато хто різко засуджує...
Треба молитися за них, а не критикувати.
Не можемо судити людей. Бог нам права такого не давав. Перед Богом відповідальний кожен за себе. І напевне мусимо нести відповідальність за своїх дітей. Всі ми грішні і треба вміти визнавати свої гріхи.
Sergij

ljubomyr_ps
старець
старець
Повідомлень: 506
З нами з: 27 жовтня 2008, 20:14
Звідки: Місто на кордоні

Повідомлення ljubomyr_ps » 22 березня 2009, 17:13

Sergij Halvcjkvj писав:Треба молитися за них, а не критикувати. [/color]Не можемо судити людей. Бог нам права такого не давав. Перед Богом відповідальний кожен за себе. І напевне мусимо нести відповідальність за своїх дітей. Всі ми грішні і треба вміти визнавати свої гріхи.


Цілком згідний. Підтримую.
Бог - наш справедливий й милосердний Суддя а не ми грішні й обмежені розумом, й такі швидкі до осудження ближнього.
Життя таке коротке - поспішаймо творити добро!

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Igor » 22 березня 2009, 20:54

ljubomyr_ps писав:Цілком згідний. Підтримую.
Бог - наш справедливий й милосердний Суддя

А як же особиста відповідальність людей за свої вчинки?
Ніхто за вуха у монастир не тягнув, крім того там дається час для обдумування, знову ж ніхто в шию не гнав?
Чому до монахів у Вас(у всіх прихильників церковної доктрини) така поблажливість, а до розлучених ні?(мені від церкви нічого не треба, я уже все маю!). Цікавить просто питання подвійного стандарту в даному конкретному випадку, і пояснення різниці цього випадку від стандартного розлучення?

ljubomyr_ps писав:а не ми грішні й обмежені розумом,

Взяли Боже творіння обізвали!
Образили творіння - образили творця, негарно так.

ljubomyr_ps писав:й такі швидкі до осудження ближнього.


Стосовно терпимості, то це питання в першу чергу до священників, їм би навчитися терпимості до не таких як усі, чим показати гарний приклад громаді.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

Повідомлення o.Mykil » 23 березня 2009, 15:23

Igor писав: [
Взяли Боже творіння обізвали!
Образили творіння - образили творця, негарно так.



Так би виглядало, була б образа, якщо б хтось висловився до гріхопадіння, найпершого гучного гріха. А так тільки констатація факту та гіркої реальності - відходу від Бога без покаяння... :)
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!

Xrystia
дописувач
дописувач
Повідомлень: 72
З нами з: 24 листопада 2008, 20:38
Звідки: Neapol'

Повідомлення Xrystia » 23 березня 2009, 20:44


А як же особиста відповідальність людей за свої вчинки?
Ніхто за вуха у монастир не тягнув, крім того там дається час для обдумування, знову ж ніхто в шию не гнав?
Чому до монахів у Вас(у всіх прихильників церковної доктрини) така поблажливість, а до розлучених ні?(у Вас(у всіх прихильників церковної доктрини) така поблажливість, а до розлучених ні?(

E odna dosut' cikava knuga (pravda to4no ne skawy 4u to avtor Chenchini 4u Ljaxovu4, bo 4utaju dvi odrazy), v jakiu wodo poklukannja monawogo zazna4eno, wo bil'we nezrilosti e y bogoposvja4enomy wutti.
Ne bydy daleko xodutu, navedy sviu wuttevuu pruklad, ja na monastur zavwdu duvulas'(mowe i zaraz trowku cego zaluwulos') 4erez rowevi okyljaru.Ta til'u z 4asom zrozymia, wo ce e zvu4aune wuttja.Pravda tak , jak podrywne mae svoi osobluvosti; pljusu ta minysu i t.d.
Vstypaju4u do monasturja obityem Bogovi, mowe v podrywwi vidpovidno ljuduni????
Vzagali meni odun monax kazav(mowe wartoma), wo Gospod' e muloserdnuu, tomy dae 4as na rozdymu y monasturi(8 rokiv pered vi4numu obitamu), a v wljubi raz i vse wuttja.
Jak na mene, Gospod' stvoruv ljuduny na Svoju podoby ta vona slabka, bo tilesna.Kolu odrywyet'sj, tonibu tilo zadovolene i dywa takow, perebyvaju4u y zakonomy cerkovnomy wljubi .A ot, kolu ljuduna xo4e itu do monasturja, to po idei mae zrikatus' tilesnogo i jaknaubil'we prutisnjatu do povnogo znuwennaj pruxoti i prustrasti.Ale na wljaxy do vi4nux obitiv dujavol we pracjue(jak na protjazi cilogo isnyvannja ljudunu).Dexto pid uogo tuskom zaluwae borot'by ta ne monastur, a dexto i monastur.V dekogo ce korotko4asno i tou xo4e povernytusja.Xtos' cile wuttja dokorjae sobi.
V wljubi takow tak e .Bo isnye ponattja podrywn'oi virnosti i terpeluvosti dilutu wuttja z podrygom.

Чому до монахів така поблажливість

mowe 4erez te, wo kolu ljuduna vstypae y podrywniu stan to bil'w menw znae 4ogo 4ekatu vid sypytnuka i golovne mae zavwdu uogo fizu4no bilja sebe.Y monawomy pokluani takogo nedosvid4yem.Bo vstypaju4u do manasturja ne mowemo skazatu, wo zavwdu bydemo perebyvatu v prusytnisti Isysa(4erez nawy slabkist').Dyxovne spogljadannja - ce dywe vawka ri4.Tak mu bydem y spil'noti vzuvatu Boga, ale vse odno mowem bytu samotnimu, tobto bydemo bilja N'ogo, ale ne y N'omy.
I we odne.Kolu ljuduna odrywyet'sja, to znaemo, wo ljubov dyxovy syprovodwye i fizu4na, tobto dv osobu stajut' odne.I kolu vse w rozxodjat'sja, to jak puwe Pavlo "nexa ne wykajut' drygogo".bo tilo ceu biluu arkyw stav ne 4ustum.A v monasturi, znaemo, ljuduna vodmovljaet'sja plots'kux stosynkuiv.Tobto byvwu i vuuwovwu z monasurja ljaduna zaluwaet'sja 4ustoju.(Tyt govorju vuklju4no pro tilesny 4ustoty!!!)


Ny, ce ja tak dymaju.Ale jakwo xtos' znaet'sja na monasturi, jak na praktuci, to prowy popravutu mene v nepravoti.
"Jakwo y vas v dywi mur,vu vsjudu vdoma!I vsjudu vil'nuu!Bo tou,xto ne mae mury,dywe zalewnuu,adwe palae bawannjam robutu zlo.Krawe vuprominjuvatu dobro."L.Hyzar

Mandrivnyk
дописувач
дописувач
Повідомлень: 69
З нами з: 18 серпня 2008, 19:16
Звідки: Львів

Монахи і монахині одружуються - зрадники Христові!!!

Повідомлення Mandrivnyk » 23 березня 2009, 22:35

Вже в самій назві цієї теми форуму закладена суттєва неточність - екс-монахи і монахині одружуються... Далі дається емоційна оцінка цьому явищу. Я знаю кілька достовірних випадків, коли так ставалося, що КОЛИШНЯ богопосвячена особа (тобто та, яка вже не живе у монашій спільноті, але її вічні обіти - якщо такі є - дійсні) приймала стан подружній. Очевидно, з одного боку це можна розглядати як зраду складених обітів, але не завжди колишні монахи і монахині ДОБРОВІЛЬНО залишили монастир. Інколи їх виключили або що гірше: несправедливо з ними поступили і примусили вийти з монастиря. На жаль, так воно є, бо і настоятелі - люди теж недосконалі, які і всі решта людей на світі. Тоді в останньому випадку ви уявляєте собі психологічний стан такої людини? І якщо вона одружилася чи вийшла заміж, чи не буде це для неї певним рятунком, щоб не впасти в депресію або почати пити (і таких знаю, що роблять це після монастиря)... Ні. я не на боці тих, хто використав монаший стан для реалізації своїх життєвих цілей (здобув за рахунок монастиря богословську освіту, вийшов зі спільноти після отримання диплома, а потім одружився і висвячений на священика єпархіальним єпископом), я лише стверджую: кожен випадок індивідуальний! А Бог потім всіх буде судити за ділами!
А от до Xrysti звертаюся, щоб писала кирилицею, а то дуже важко зрозуміти її писання :roll:

Xrystia
дописувач
дописувач
Повідомлень: 72
З нами з: 24 листопада 2008, 20:38
Звідки: Neapol'

Повідомлення Xrystia » 24 березня 2009, 23:46

А от до Xrysti звертаюся, щоб писала кирилицею, а то дуже важко зрозуміти її писання

a ja inakwe pokuwo ne mowy :cry: :cry: :cry: samiu symno
"Jakwo y vas v dywi mur,vu vsjudu vdoma!I vsjudu vil'nuu!Bo tou,xto ne mae mury,dywe zalewnuu,adwe palae bawannjam robutu zlo.Krawe vuprominjuvatu dobro."L.Hyzar

Tadej
гість
гість
Повідомлень: 7
З нами з: 26 березня 2009, 17:55

Повідомлення Tadej » 27 березня 2009, 15:53

Оце так!!! Назва теми і самі вислови мене лякають..у нас процвітає радиклізм у всіх його проявах. Дивно а чому ми християни бачимо скалку в оці ближнього а власну колоду в своєму не бачимо.... Чому нас так цікавить чуже життя??? Ну і вийшов той монах і монахиня і що з того? Ми знаємо чому, які стались проблеми чи які дії спонукали до таких кроків??? У мене дуже багато знайомих монахів, які є монастирі, і так само багато які вийшли з нього маючи навіть вічні обіти!!? І що??? Я однаково поважаю і тих і інших, бо вони є добрими людьми і мають свої вади так як і я!!! Не осуджую і не винагороджую а просто ставлюся з християснькою любовю і розумінням так якби це робив Христос.... БО ми не знаємо нутра чоловіка, не знаємо чи не мучить їх сумління (я маю на увазі тих хто є або вийшов з монастиря) лише Бог це знає. Те що Церква видає такі дозволи то це не означає що вона закликає до цього...але вона є милосердна як Христос або жорстка!!! І тут лунали вигуки про масонство про зрадництво??? Але інколи раджу усім нам задуматись а чи не я є тим найбільшим зрадником Христа, бо з одного боку я молюся Отче наш, а з іншого осуджую, ставлюся з неповагою до братів моїх у Христі.... Інколи я теж думаю що нехай людина вийде з монастиря ніж залишиться і потім стане таким як ті отці підгорецькі, які накладають кару на себе і на своїх прибічників!!!
З повагою Тадей
вірити - не означає не сумніватись

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Повідомлення Igor » 27 березня 2009, 18:37

Tadej писав:Оце так!!! Назва теми і самі вислови мене лякають..у нас процвітає радиклізм у всіх його проявах. Дивно а чому ми християни бачимо скалку в оці ближнього а власну колоду в своєму не бачимо....


А от цікаво, чи має право це подружжя ходити до сповіді і приступати досвятих тайн?
Оскільки як нам відомо розлучені такого права не мають.

Mandrivnyk
дописувач
дописувач
Повідомлень: 69
З нами з: 18 серпня 2008, 19:16
Звідки: Львів

Монахи і монахині одружуються - зрадники Христові!!!!

Повідомлення Mandrivnyk » 29 березня 2009, 15:26

Igorevi
Розлучені мають право приступати до св.Тайн сповіді і Євхаристії, якщо після розлучення вони не живуть з іншою особою в неосвяченому Церквою подружньому зв'язку :) В мене сестра ходить до сповіді і причастя в греко-католицький храм у ситуації, коли має цивільне розлучення, а церковного не має

Igor
старець
старець
Повідомлень: 437
З нами з: 27 грудня 2008, 23:27
Звідки: Івано-Франківськ

Re: Монахи і монахині одружуються - зрадники Христові!!!!

Повідомлення Igor » 07 квітня 2009, 18:07

Mandrivnyk писав:Igorevi
Розлучені мають право приступати до св.Тайн сповіді і Євхаристії, якщо після розлучення вони не живуть з іншою особою в неосвяченому Церквою подружньому зв'язку :) В мене сестра ходить до сповіді і причастя в греко-католицький храм у ситуації, коли має цивільне розлучення, а церковного не має


Церковну доктрину я знаю.
Я не можу зрозуміти чому не можна бути повноцінним хрестиянином після розлучення, ну вже ладно з другим шлюбом, це більш менш ясно, чому усе решта не можна.
Невже розлучення є більшим гріхом ніж убивство?
Я ніде не зустрічав щоб Христос комусь відмовив через те, що той був розлучений?


Повернутись до “Церква і Суспільство”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей