Проблема аборту для Церкви, суспільства, жінки, совісті...!

[Yuriy D]

Особисто в мене підозру викликають слова типу "плацента" в назві деяких косметичних препаратів.

[Shargo]

Особисто в мене підозру викликають слова типу "плацента" в назві деяких косметичних препаратів.

ви вважаєте його нецензурним?

[Shargo]

ото би було файно, якби наші священики мали такий запал у проповідуванні Євангелії, який мають у захисті окультизму.

Цілком погоджуюсь

[Yuriy D]

Особисто в мене підозру викликають слова типу "плацента" в назві деяких косметичних препаратів.

ви вважаєте його нецензурним?

Я вважаю, що воно вказує на походження того препарату. Не треба вдаватися в медичні подробиці, мабуть більшість дописувачів знають, що плацента це оболонка, яка є навколо плоду в жіночому організмі.
Про рослинні варіанти "плаценти" мені не відомо. Висновки робіть самі.

[ola]

Особисто в мене підозру викликають слова типу "плацента" в назві деяких косметичних препаратів.

Про рослинні варіанти "плаценти" мені не відомо. Висновки робіть самі.

не зовсім розумію, які висновки треба робити... Ясно, що рослинна плацентація відрізняється від нерослинної. І ясно, що не вся косметика рослинного походження.
Поясніть, будь ласка, що по-християнськи треба зробити з плацентою людини після народження дитини? Тобто чого не можна з нею робити? Про аборти і всі маніпуляції з ними пов'язані не йде мова. Відомо, що це вбивство.

[ola]

Тематична стаття до мого попереднього допису:

"Вам скажут, что плацентарные средства делают из плаценты, которая остается как отход после естественной родовой деятельности. Кто как, а я не стала бы мазать лицо кремом, изготовленным из плаценты, хотя бы и полученной при обычных родах (да и другим не посоветовала бы...). Но в том-то и дело, что полученная при обычных родах плацента уже не столь богата веществами, вызывающими эффект омоложения. Самое "лучшее" сырье - плацента, полученная при так называемых искусственных родах или абортах на поздних сроках - от 20 до 22 недель беременности, как пишет в статье "Радикальное средство от морщин" журналист Борис Корнев (газета "Республика Татарстан", 14 декабря 2002 г.)" (http://www.cofe.ru/blagovest/article.as ... ticle=6397 (православний ресурс)

Якщо хтось "відає", мене цікавлять Документи Католицької Церкви з цього приводу. Чи, принаймні, коментарі

[Yuriy D]

Тематична стаття до мого попереднього допису:

"Вам скажут, что плацентарные средства делают из плаценты, которая остается как отход после естественной родовой деятельности. Кто как, а я не стала бы мазать лицо кремом, изготовленным из плаценты, хотя бы и полученной при обычных родах (да и другим не посоветовала бы...). Но в том-то и дело, что полученная при обычных родах плацента уже не столь богата веществами, вызывающими эффект омоложения. Самое "лучшее" сырье - плацента, полученная при так называемых искусственных родах или абортах на поздних сроках - от 20 до 22 недель беременности, как пишет в статье "Радикальное средство от морщин" журналист Борис Корнев (газета "Республика Татарстан", 14 декабря 2002 г.)" (http://www.cofe.ru/blagovest/article.as ... ticle=6397 (православний ресурс)

Здається, ви вже самі дали відповідь на ваше питання, про те, що не варто робити із плацентою

[ola]

Здається, ви вже самі дали відповідь на ваше питання, про те, що не варто робити із плацентою

Yuriy Dzyoba, тобто Вам нічого додати?

[Yuriy D]

Здається, ви вже самі дали відповідь на ваше питання, про те, що не варто робити із плацентою

Yuriy Dzyoba, тобто Вам нічого додати?

Не цікавився глибоко питанням косметики із плаценти...Сам не користуюся, лише задумався в міру того, як бачив щось подібне в знайомих та родичів
Якщо вас глибше цікавить це питання, думаю відповідь можна пошукати в літературі з біоетики. Про документи КЦ з цього не приводу не чув, але можливо вони все таки існують

[pan Ostap]

На світі творяться жахливі речі, однак, складається враження, що наше серце настільки скам'яніле, що не здатне стискатися, як реакція на подив. Диявол творить жахливі речі.

[зайченятко]

Цікавлюсь темою абортів в такому більш правовому напрямку і поширюю інформацію про заборону вбивства такого роду між колегами.
Ви навіть не можете уявити, які запитання ставлять, коли чують подібні доповіді...

Одного разу в Хмельницьку на конференції під час доповіді по темі "Правове регулювання абортів в Україні", коли я казала, що набагато гуманніше віддати дитину в дит. будинок, мене запитали:" То що ви пропонуєте, шоб ми платили ще податки за цих байструків?"

Я так і не відповіла...

Тому не треба їхати далеко, щоб скуштувати такий "суп". Скоро його і в нас готуватимуть.

[o.Mykil]

Заувага-порада для користувача "зайченятко":

Будь ласка, пишіть трохи грамотніше та уважніше. Досить багато грубих помилок довелося виправити у вашому повідомленні до цієї теми перед моїм. Писання грамотно та зрозуміло - одна з умов спілкування на форумі. Це не є усне мовлення! Дякую.

[Ігор Куліковський]

27 лютого - День пам'яті абортованих дітей

Згідно Постанов Сорок шостої сесії Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ від 14 вересня 2009 року, було затверджено Програму протидії абортам в Україні.
Серед заходів, передбачен6их програмою, є запровадження в нашій Церкві Дня пам'яті абортованих дітей. Цей день відзначається щороку у другу суботу Великого посту. Цього року цей день припадає на 27 лютого.
З благословення Блаженнішого Любомира, Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я підготувала Звернення, яке Глава Церкви поручає душпастирям зачитати у неділю 28 лютого 2010 р. і додати під час Божественної Літургії два додаткові прошення до сугубої Єктенії.

Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я

Додаток:

ЗВЕРНЕННЯ

з нагоди Дня пам’яті абортованих дітей

Слава Ісусу Христу!

Дорогі у Христі!



У другу суботу Великого посту наша Церква через спільну молитву вшановує пам’ять абортованих дітей. Цей день має стати часом скорботи за втраченими ненародженими дітьми, а також часом прощення та примирення.

Сьогодні ми все частіше стаємо свідками, як сучасна культура, зокрема через практику аборту, перетворюється на культуру смерті. Відбувається драматична зміна світогляду людей, черствіння їхнього сумління, і це позначається на моральному стані всього суспільства та його цінностях.

Першою країною, яка в історії людства узаконила практику аборту на державному рівні, був Радянський Союз. Безбожна комуністична ідеологія, байдужа до прав і потреб людини як дитини Божої, ненависна до принципів буття, закладених у світ Богом-Творцем, ввела в людський закон фальшиве поняття – «право жінки на переривання вагітності». Далі ця практика поширилася в інші країни світу.

Дорогі у Христі! Не даваймо себе обманювати так званою «культурою», яка вживаючи терміни «аборт», «переривання вагітності», «репродуктивне здоров’я жінки», «чистка», насправді приховує правду про страшний злочин – вбивство живої, але ще ненародженої людини.

Не даваймо себе звести, коли нас заспокоюють і говорять про «зародок», «фетус», «ембріон», «плід», начебто йдеться про щось незрозуміле, а не про живу людину, земна історія якої вже почалась і закінчиться тоді, коли Бог покличе її до себе у відповідний час!

Не вірмо аргументам про «вільний вибір» і «право» жінки на вбивство, коли у цьому «праві» ніхто не бере до уваги право на життя людини, зачатої не з власної волі!

Не оправдуймося чинними державними «законами», які дозволяють «переривання вагітності», порушуючи тим самим найголовніший закон – Закон Божий. Чинні державні закони визначають, що людина стає людиною лише після народження, схиляють також і нас повірити, що до цього у лоні матері розвивається якийсь згусток крові, бездушна матерія. Не забуваймо: ніщо не може стати людиною, якщо не було нею від самого початку!

Разом з тим, мусимо признати, що навіть держава починає розуміти, що аборт – це велике лихо і тому Міністерство охорони здоров’я України проводить відповідні заходи, щоб його обмежити. Таку ініціативу треба нам підтримати.

Пам’ятаймо, що дар Божих Заповідей, який отримала людина, не є списком заборон на шкоду їй. Це справжній дороговказ до успішного і щасливого життя, за який ми повинні повсякчасно дякувати Господові. Натомість ігнорування Заповідей завжди приводить до гірких наслідків.

Нагадуємо всім, що Церква не перестає навчати: Бог забороняє позбавляти життя ненароджену дитину! Цей гріх є тяжким гріхом вбивства людини, незалежно від того, що про це говорять державні закони та чисто земські міркування! Перше-бо нам треба слухатися Бога, а не людини!

Коли ж позбавляють життя ненароджену дитину, то голос її крови кличе з землі до Бога про помсту (пор. Бут. 4, 10). Тому, тягар вбивства дитини неодмінно позначається на її батьках, їхньому потомстві та всіх, причетних до цього гріха. Його відбиток залишається як на фізичному, так і на психічному, емоційному, а також духовному здоров’ї.

Проте Господь сказав: «Коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю» (ІІ Хр. 7, 14). Тому у цей великопісний час просімо Господа Бога зіслати нам дар покаяння, прощення та примирення з абортованими дітьми. Хай Всемилостивий Господь змилосердиться над нами, нашими матерями і батьками, поколіннями, над нашим народом та нашою державою, і дарує вічний побут біля Себе невинно убієнним ненародженим дітям.



P.S. Отцям-душпастирям. Міжєпархіальна Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я приготовила текст по-вище поданого Звернення. Хоч день пам’яті абортованих дітей припадає на другу суботу Великого посту, доручаю прочитати це Звернення та включити два прохання в сугубу єктенію у другу неділю Великого посту, 28 лютого цього року. Прохаю зробити це в неділю замість суботи, бо в той день в храмах буває більше людей.



Текст двох прохань, які треба включити в сугубу єктенію:



“Ще молимось Господи за дітей, навмисно убитих у лоні матері, а також за тих, що стали жертвами людських діянь та експериментів, і загинули, неприйнявши Тайни Хрещення. Ти сам охрести їх Господи в морі щедрот Твоїх і не позбав їх Твого Божого світла та Царства Небесного.”



“Господи Боже, Спасіння слуг Твоїх, Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив. Сам і нині змилосердися над слугами Твоїми – матерями та батьками, з волі яких було допущено аборт, та всіма тими, хто причетний до гріха навмисного дітовбивства. Подай їм ласку покаяння, прощення та примири їх зі Святою Твоєю Церквою.”

+ ЛЮБОМИР,

Київ, 18 лютого 2010 року Божого

http://ugcc.org.ua/news_single.0.html?&tx_ttnews[tt_news]=2333&tx_ttnews[backPid]=2&cHash=c130dd37c9

Помолімося і ми...

[andrivovk]

P.S.Слабодухим не дивитися.Бо трохи страшнуваті фото...

Ось ще приклади "любові" до дітей : батьки роблять з дітей інвалідів, щоб їм давали милостиню : http://nely.in/blog/2009-07-25-15/ В Індії тварин (корів, щурів) шанують більше за людей. А деякі погани говорять, що Ісус вчився в Індії до 30 років Нема там в них чого вчитися.Якщо так батьки ставляться до своїх дітей, то чого ми дивуємося, що стільки воєн, вбивств і.т.д.

[ShMariam]

Насильно 36-річній мешканці Китаю зробили аборт на восьмому місяці вагітності

Я народилась внаслідок аборту

[samael]

Webinar «Аборт, його історичні, юридичні та моральні аспекти», а також мова йтиме про духовне зцілення від гріха аборту. Онлайн-семінари з біоетики провадить член-кореспондент Папської академії Pro Vita, декан філософсько-богословського факультету УКУ, керівник сертифікованої програми з біоетики «На службі охорони життя» о. д-р Ігор Бойко.

webinars/2010-11-30.avi (29 Mb 42:33 хв)

[andrivovk]

Уривок із книги о.Анрі Мартена «ТАК ПОСТУПАЙ, И БУДЕШЬ ЖИТЬ»

Второе заблуждение — что большинство из нас, собственно, все обычные, нормальные, порядочные люди от этого греха свободны (мається на увазі вбивство - Andrivovk). Здесь, однако, достаточно напомнить слова Нагорной проповеди: «Всякий, гневающийся на брата своего напрасно, подлежит суду» (Мф 5,22). При таком подходе немного останется среди нас неподсудных. Но даже если спуститься с горы и посмотреть на вещи простым человеческим взором, незамутненным тем разгулом эгоизма, какой царит сегодня в мире под видом «гуманизма», то какое нам откроется чудовищное зрелище! Я имею в виду аборты, то есть убийства нерожденных детей — это гнусное преступление, несмываемое пятно на современной цивилизации, которым заражены уже почти все страны, считавшиеся когда-то христианскими, а для остального мира считающиеся христианскими и по сей день!
Аборты совершаются в мире десятками миллионов ежегодно, подумать только, десятки миллионов убийств, и в каждом из них повинен, как правило, не один человек, а множество! Не только несчастная мать-убийца, но и, чаще всего, ее муж или «партнер», ее близкие, нередко — родители, ближайшие подруги, наконец, врачи и весь персонал так называемых «медицинских» учреждений, где совершаются эти убийства! А еще — законодатели, сделавшие эту позорную процедуру убийства легальной и доступной!
На каждый трупик убитого ребенка — пять-шесть убийц! На пятьдесят миллионов убитых младенцев в год — триста миллионов их убийц;за десять лет — три миллиарда; за двадцать — шесть миллиардов, все население нашей планеты! И это не фигуральная цифра, к этим убийствам действительно причастны мы все, хотя бы попустительством, хотя бы равнодушием!Аборты, как и другие преступления, бывали всегда, но таких поистине «промышленных» масштабов не знала ни одна эпоха, это сугубо наша с вами «заслуга»!
Да, на доведенную до отчаяния женщину общественное мнение не подействует, а вот на законодателей оно подействует, и еще как, но вся беда в том, что в этом вопросе общество как раз на их стороне! Большинство — и при том именно в развитых, «цивилизованных» странах — уверено, что право на убийство собственного ребенка — неотъемлемое право каждой женщины.
«Нежеланный» младенец и вправду способен осложнить жизнь своей матери, но ведь и взрослые дети способны осложнить жизнь своих родителей, и еще как! — так что же, их убивать?
А посторонние разве редко осложняют нам жизнь? И что прикажете с ними делать? Ведь нелепость получается: взрослого разумного человека, который намеренно и сознательно отравляет нам существование, убивать нельзя, преступно, за это накажут, а несчастного беспомощного младенца, вся вина которого в том, что он пришел в этот мир, да не по своей воле, а по воле либо, скорее, по безволию той самой матери, которой теперь мешает, убивать можно, законно? — Нет, мир поистине обезумел, и куда там до нас Содому и Гоморре! А мы еще спрашиваем, откуда беды, наводнения, землетрясения, теракты? — Подождем, посмотрим, то ли еще будет!
И как омерзительно выглядят рассуждения ученых мужей, медиков-философов, с какого момента человека — в их устах это «человеческий зародыш», ежели по-научному, то «фетус», — следует считать уже состоявшимся полноценным человеком, которого убивать, выходит, нельзя, а до какого — не считать, и убивать которого, стало быть, можно?
Что же так скромно — шесть недель после зачатия, двенадцать, восемнадцать! Чего там? Разве младенца в первые недели после рождения можно считать уже состоявшимся человеком? — Он же только и может, что пищать, сосать, писать и какать! Подумаешь, там ручки-ножки-глазки! У двенадцатинедельного плода в утробе — самый «абортивный» возраст — тоже ведь и ручки, и ножки — все на месте! Кто видел фотографии, тот знает. А кто видел не только фотографии, тот знает еще лучше...
Так если мы человека за шесть месяцев до родов за человека не признаем, так может — и через шесть месяцев после родов рановато? А через шесть лет? Ну какой он, по сути, человек? — ни знаний, ни умений, ни ответственности!
А четырнадцати-шестнадцатилетнего, «тинэйджера» по-новомодному, его как? Ведь в этом возрасте они почти все сплошь придурки! — одни танцульки да тусовки на уме! А как раскрашены, да еще с кольцами в носу, разве это люди? Так может и этих, того, если они родителям (или кому еще) жить мешают?
И когда вообще, по сути, человеческое существо можно признать безусловно полноценным, состоявшимся человеком, имеющим право на всю полноту защиты закона? Не следует ли ввести определенный экзамен, «на статус», так сказать? Или же просто считать выдержавшими такой экзамен только тех, кто достиг определенного уровня образования, благосостояния, общественного положения?.. — У вас не возникает ощущения, что исподволь нас, собственно, к этому и ведут? Особенно если вспомнить, что
с другого края жизни наползает эвтаназия...

[andrivovk]

Страшний гріх абортів
- Геронде, якась сорокалітня пані, мати дорослих дітей, завагітніла й зараз уже на третьому місяці. її чоловік наполягає на аборті й погрожує, що інакше розлучиться з нею.
- Якщо вона зробить аборт, то розплачуватися за нього будуть інші її діти — хворобами й нещасними випадками. Сьогодні батьки вбивають своїх дітей абортами й втрачають благословення Боже. За давніх часів, якщо дитина народжувалася хворою, то її хрестили, і вона помирала, як янголятко. І не було підстав турбуватися на рахунок її загробної долі. У батьків залишалися інші — міцніші — діти, і при цьому з батьками перебувало й благословення Боже. А зараз дітей сильних батьки вбивають абортами, а дітей хворих намагаються силою втримати в цьому житті. Батьки їздять по англіях та по америках, щоб вилікувати своїх хворих дітей. У такий спосіб з покоління в покоління діти народжуються усе менш і менш здоровими. Бо якщо батькам удасться вилікувати своїх дітей і вони не помруть і одружаться, то народжені ними діти теж можуть бути хворими. Бачиш, що з усього цього виходить? А от якби батьки народжували не одного, а кількох дітей, то їм не доводилося б так убиватися, тиняючись по лікарях і закордонах, щоб продовжити життя хворої дитини. Хвора дитина йшла б до Бога. І йшла б до Нього як Ангел.
- Геронде, я десь читала, ніби щорічно у світі роблять 50 мільйонів абортів, від яких помирає 200 тисяч жінок.
- Дітей вбивають тому, що при стрімкому зростанні народонаселення, як кажуть, і живим нічого буде їсти, людям не вистачатиме необхідного. Але ж є вільними стільки ділянок, стільки лісів, а при сучасних технічних засобах їх можна швидко перетворити, приміром, в оливкові гаї, які можна роздати незаможним. І при цьому нема загрози, що вирубка лісів призведе до недостачі кисню, тому що на місці диких дерев будуть посаджені дерева культурні. В Америці спалюють пшеницю, а тут, у Греції, фрукти й інші плоди закопують у землю [щоб вони не падали в ціні]. А тим часом в Африці люди вмирають з голоду. Коли в Абіссінії була страшна посуха й люди вмирали від виснаження, я попросив знайомого судновласника, що допомагає людям у подібних випадках, звернутися, до тих, хто закопує фрукти й овочі в землю, і попросити їх безкоштовно завантажити цими фруктами корабель, щоб відвезти їх голодуючим. Але як судновласник не просив про це, йому відповідали відмовою.
Скільки ж тисяч людських зародків щодня вбивають! Аборт — це страшний гріх. Аборт — це вбивство, і не просте вбивство, а вбивство дуже тяжке, тому що вбивають нехрещених дітей. Батьки мають зрозуміти, що життя людини починається з моменту її зачаття.
Одного разу вночі, з волі Божої, мені довелося пережити страшне видіння. Після цього я зрозумів, що таке аборти! Була ніч на вівторок Світлої Седмиці. Як завжди, я запалив дві свічки й поставив їх у дві консервні баночки. Переважно ці свічки горять і в той час, коли сплю. Я ставлю їх за тих, хто страждає душевно й тілесно — відношу до них і живих, і покійних. І ось о дванадцятій годині ночі, творячи Ісусову молитву, я побачив велике, обгороджене кам'яною огорожею поле. Поле було засіяне пшеницею, прорість ледь почала підростати. Стоячи за огорожею, я запалював свічки за покійних і ставив їх на кам'яну стіну. Ліворуч виднілася безводна, безплідна місцевість — самі скелі й кам'янисті урвища. Ця місцевість безперестанно тряслася від сильного гулу, у який зливалися тисячі несамовитих криків, що розривали серце. Навіть найчерствіша людина, почувши це, не могла б залишитися байдужою. Страждаючи від цього лементу і не розуміючи, що відбувається, я почув звернений до мене голос: "Поле, засіяне пшеницею, яка ще не почала колоситися, — це усипальниця душ померлих, які воскреснуть. У місці, яке трясеться й тремтить від несамовитих криків, перебувають душі дітей, котрі вбиті абортами". Переживши таке, я вже не міг отямитися від того великого болю, якого зазнав за душі цих дітей. І лягти відпочивати теж не міг, незважаючи на те, що дуже стомився.
- Геронде, а чи можна щось добитися, щоб відмінили закон, який легалізує аборти?
- Можна, але треба, щоб держава, Церква зарухалися — аби люди дізналися про ті страшні наслідки, що їх спричиняють аборти. Священики повинні пояснити людям, що закон про аборти суперечить заповідям Євангелія. Лікарі — зі свого боку—зобов'язані говорити про ті небезпеки, яким піддається жінка, котра робить аборт. Подивися: європейці, маючи вихованість, передали її в спадщину і своїм дітям. Ми ж, котрі мали колись страх Божий, втратили його й не залишили в спадщину майбутньому поколінню нічого. Тому зараз ми дозволяємо аборти, узаконюємо цивільний шлюб...
Якщо євангельську заповідь порушує одна людина, то відповідальність падає на неї саму. Але якщо щось, що суперечить заповідям Євангелія, стає державним законом, то гнів Божий спадає на весь народ - для того, щоб його виховати.

БЛАЖЕННОЇ ПАМ'ЯТІ СТАРЕЦЬ ПАЇСІЙ СВЯТОГОРЕЦЬ СЛОВА ТОМ ІV Сімейне життя

[andrivovk]

Є деякі позитивні зрушення. Страсбурзький суд нарешті визнав право ненародженої дитини на життя. http://www.christusimperat.org/uk/node/36457

[andrivovk]

Сотні тисяч американців проти абортів http://www.credo-ua.org/2011/01/39659

[andrivovk]

Помер автор «Німого крику»

Активіст рухів «за життя» і автор фільму «Німий крик» Бернард Натансон помер 21 січня у віці 84 років.

Бернерд Натансон був американським лікарем єврейського походження. У 1968 році він став співзасновником «National Abortion Rights Action League» (NARAL) – найбільшої абортивної організації у США, а згодом став її лідером. Будучи гінекологом і директором найбільшої у Нью-Йорку абортивної клініки, він був особисто відповідальний за вчинення близько 75 тисяч абортів. Однак, після винайдення у 70-х роках ультразвукових апаратів, коли він на власні очі побачив на екрані, як виглядає і як поводиться ненароджена дитина, – він радикально змінив свої погляди. В ту мить він пережив моральне потрясіння і став рішучим противником абортів.

У 1984 році Бернард Натансон зняв резонансний телерепортаж «Німий крик». У ньому задокументовано перебіг переривання вагітності та розпачливу втечу перед знаряддями вбивць, яку пробує вчинити в лоні матері абортована дитина.

У 1996 році Натансон навернувся. Він прийняв хрещення із рук кардинала О’Коннора у катедрі св. Патрика в Нью-Йорку.

«Він буде пам’ятатися як несамовитий адвокат справ ненароджених дітей, – говорить Джоан Ендрюс Белл, активістка про-лайф і хрещена матір Натансона. – Він був як святий Павло, спочатку активний переслідувач Церкви, а пізніше, коли його осяяло світло Христа, – став найбільшим Апостолом Євангелії».

Бернард Натансон був автором багатьох книжок, серед яких слід згадати «Aborting America» («Абортована Америка») та його біографію «The Hand of God» («Рука Господня»).

Він помер у віці 84 років після довгої боротьби з раком.

http://www.credo-ua.org/2011/02/41212



Фільм "Німий крик" можна безкоштовно скачати тут http://tfile.ru/forum/viewtopic.php?t=149006 Опис фільму

Если бы кто-нибудь мог услышать его! Но пленка, на которой запечатлено поведение эмбриона во время аборта, нема. Видно только, как широко, словно в предсмертном вопле, предчувствуя угрозу своей жизни, открывает рот 12-недельныЙ зародыш... Этот уникальный фильм снят в 80-х годах с помощью ультразвуковой аппаратуры американским акушером-гинекологом Бернардом Натансоном.

Он долгое время руководил клиникой абортов, сам сделал несколько тысяч этих операций. Но случилось так, что профессионал-хирург задумался над этической стороной своего дела. Его фильм стал одной из первых попыток ученых разобраться в вопросе, который одинаково касается и науки, и нравственности. Фильм страшный. Многие врачи, посмотрев его, наотрез отказались производить аборты. Пленка запечатлела, как тревожно мечется зародыш, чувствуя смертельную опасность, пытаясь как бы убежать от хирургического инструмента, как учащаются удары его сердца от 140 до 200 в минуту...

[Павло13]

Зрозуміло що аборт- гріх томущо заберається життя людини
стосовно природніх методів і всього решта ну що я вам скажу у Фізіолоії є таке поняття як КОНСТИТУЦІЯ Людини відповідно до цього як фізіологічні процеси так і патофізіологічні процеси в кожнрої людини проходять по різному тому на мою думку нема ідеальних методів як серед природньго планування сімї так серед не природніх методів

[andrivovk]

Добра новина - Колишня директорка абортивної клініки прийме Хрещення http://www.credo-ua.org/2011/03/41538

[Ihorko]

Аборт є одним з варіантів розвитку проблеми небажаної вагітності. Усі жінки хочуть мати дітей. У разі якщо жінка завагітніла не бажаючи цього, і вона приймає рішення зробити аборт, то очевидно що у неї є на це серйозні підстави. Це або юний вік і бажання завести дітей після 20 років а не в 14 років. Це може бути неготовність виховувати дитину внаслідок власної несамостійності, коли людина й собі не може дати ради - не кажучи вже про якісне виховання дитини. Мати може бути алкоголічною або наркоманкою, і розуміти що якщо дитина народиться то вона внаслідок своєї хвороби (своєї залежності) не зможе дати дитині якісного виховання і дитина буде страждати. Це може бути бідність і наявність вже 3-5-10 дітей. Якщо жінка і її діти і так живуть в бідності, то народження додаткових дітей зробить життя і існуючих дітей гіршим, і нова дитина не буде мати належної уваги. В жінок сильне інстинктивне бажання мати дітей, тому якщо вже жінка вирішує йти на аборт - то на це зазвичай є дуже сильні причини.

Таким чином у разі небажаної вагітності ми маємо 2 варіанти розвитку подій - обидва погані:
1. народження нікому не потрібної дитини, яка буде страждати все дитинство а можливо і все життя.
2. припинення вагітності на ранньому етапі, коли розмір зародка такий ж як і незаплідненої яйцеклітини, тобто вага менше одного грама.

До чого я веду: проблема починається задовго до аборту - проблема полягає у небажаній вагітності. Коли вже справа дійшла до розмірковуванням про прийняття рішення про аборт або народження небажаної дитини - вже пізно. Вже є 2 погані варіанти, коли справа дійшла до небажаної вагітності - хороших варіантів вже нема! Якщо жінку яка має небажану вагітність загітувати або примусити народити замість аборту - то все одно буде погано! Народиться небажана дитина, і буде як мінімум 2 нещасні людини - мати яка не готова до народження дитини, і нікому не потрібна дитина яка буде рости в нещасті.

Якщо Ви дійсно хочете допомогти жінкам, якщо Ви дійсно хочете щоб було менше нещасних жінок, щоб було менше абортів - то слід запобігати небажаним вагітностям. Саме небажані вагітності - джерело абортів, і так само вони джерело дітей які ростуть без батьків у дітдомах, джерело дітей які ростуть нещасними в батьків-алкоголіків, джерело підліткової злочинності. Не буде небажаних вагітностей - не буде і абортів! Не буде дітдомівців! Не буде безпритульних дітей які мерзнуть в підвалах!

А тепер давайте разом подумаємо як можна запобігати небажаним вагітностям.

[о.Олег]

...А тепер давайте разом подумаємо як можна запобігати небажаним вагітностям.

ніяк - вони будуть, нажаль: небажані діти.
Перепрошую - зумисне уникаю вживати "небажана вагітність", бо з цього словосполучення надто часто не всім зрозуміло, що йдеться не про "плід"/хворобу/"щось", а про людину, яку вбивати в жодному разі не можна і навіть, якщо не буде щаслива/багата/бажана, не думаю, що Ви праві, поставивши в один ряд 100% вбивство (аборт) і ЖИТЯ, яке Вам видається (і, можливо, часто Ви будете мати рацію) недобрим на всі 100%.

Ви, думаю, праві про глибину проблем, які починаються задовго до вагітності і саме над цими проблемами потрібно працювати. А це - виховання невихованого суспільства, в якому народжуються, живуть і "виховуються" майбутні матері і батьки. Виховання від зачаття людини до її відходу у Вічність. Пправда... про можливість стовідсотково виховати всіх скаже хіба закінчений романтик: "небажані" діти були є і будуть Але нмсд важливо розуміти про народження дитини одну підставову річ: дитинка, як би вона не зачалась, в якій родині вона б не опинилася, виховувалася/"виховувалася" - це БОЖА дитина (людина), за яку відповідальне людство загалом і "я", як його частина. Ми, суспільство, "я" - маємо прийняти кожну людину, яка приходить на світ. Відповідно, якщо концентруватися на поставленому Вами питанні: біля мене живе мати з такою дитиною/дітьми (чи працює інтернат) - помагаю їм, як можу, стараюся дати відчути частинку Божої Любові, стараюся освітити їх шлях добротою Бога, якому всі бажані, ніхто не є байдужим... І вже така людина, яку Божа любов торкнула через мене-грішного, можливо... зможе прийняти зачаття вже своїх дітей, як бажаних. Правда, можливо, не прийме... Що, знову ж повертає і повертає і повертає мене/Вас/христових до цієї праці - довгої, важкої.., але так потрібної і тій "небажаній дитині", і тому людству, якому така дитина Дарована Богом.
З повагою, о.Олег

[ShMariam]

коли справа дійшла до небажаної вагітності - хороших варіантів вже нема! Якщо жінку яка має небажану вагітність загітувати або примусити народити замість аборту - то все одно буде погано! Народиться небажана дитина, і буде як мінімум 2 нещасні людини - мати яка не готова до народження дитини, і нікому не потрібна дитина яка буде рости в нещасті.

Знаю абсолютно протилежний приклад: "небажана" вагітність, гостро стояло питання про аборт(правда, це не майбутня мама хотіла аборту), але дитину таки зберегли і зараз вона всіма люблена (в тому числі й тими, хто хотів її вбити). В будь-якому випадку, після народження дитини з'являється материнський інстинкт і голове пережити термін, коли роблять аборти. Хоч жінки бувають різні: ті, які будуть страждати все життя і ті, які будуть любити свою дитину (навіть якщо вона неповнолітня, навіть якщо майже силою тягнуть на аборт). Головне - виховання.

[о.Олег]

Звернення з нагоди Дня пам’яті абортованих дітей

Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі!

У другу суботу Великого посту наша Церква у молитві згадує дітей, які згинули через аборти. Цей день є днем скорботи за втраченими дітьми, а для тих, хто обтяжений цим гріхом – часом усвідомлення, прощення та примирення.
Від моменту зачаття нове людське життя отримує тіло і безсмертну душу. Каже Господь: «Перш ніж ти вийшов з лона, освятив Я тебе (Єр, 1,5). Тому, Церква кличе до своїх синів та дочок: нехай кожен шанує та захищає людське життя від моменту зачаття! Хай кожен своїм свідченням та твердою позицією допоможе зцілитись нашому суспільству від тяжкої духовної прокази - абортів!
Пригадуємо вам, що Бог забороняє позбавляти життя ненароджену дитину! Цей гріх є тяжким гріхом вбивства людини, незалежно від того, що про це говорять державні закони та чисто земські міркування! Перше-бо нам треба слухатися Бога, а не людини!
Противмося спробам приспати наше сумління, коли говорять про «зародок», «фетус», «ембріон», «плід», начебто про щось незрозуміле, а не про живу людину. Будьмо пильні і настановляймо ближніх, що «аборт» чи то «переривання вагітності» – є ніщо інше, як позбавленням життя живої, але ще ненародженої людини.
Коли невинно убивають людину, то голос її крови кличе з землі до Бога про помсту (пор. Бут. 4, 10). Тому, тягар вбивства ненародженої дитини неодмінно позначається на її батьках, їхньому потомстві та всіх, причетних до цього гріха. Проте Господь сказав: «Коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю» (ІІ Хр. 7, 14).
Тож, нехай у час Великого посту, коли Церква вшановує пам’ять абортованих дітей, кожен перепросить Господа Бога за цей важкий гріх дітовбивства, який обтяжує нашу державу. Попросімо зіслати нам дар покаяння, прощення та примирення з абортованими дітьми.
Хай Всемилостивий Господь змилосердиться над нами, нашими матерями і батьками, поколіннями, над нашим народом та нашою державою, і дарує вічний упокій невинно убієнним ненародженим дітям.

Комісія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я



Ласкаво просимо зачитати це Звернення у храмах протягом Великого Посту.
Також просимо додати два прохання у сугубу єктенію:

“Ще молимось Господи за дітей, навмисно убитих у лоні матері, а також за тих, що стали жертвами людських діянь та експериментів, і загинули, неприйнявши Тайни Хрещення. Ти сам охрести їх Господи в морі щедрот Твоїх і не позбав їх Твого Божого світла та Царства Небесного.”

“Господи Боже, Спасіння слуг Твоїх, Ти не хочеш смерти грішника, але щоб він навернувся і жив. Сам і нині змилосердися над слугами Твоїми – матерями та батьками, з волі яких було допущено аборт, та всіма тими, хто причетний до гріха навмисного дітовбивства. Подай їм ласку покаяння, прощення та примири їх зі Святою Твоєю Церквою.”

[andrey s.]

Ого...я приєднуюсь..як можу,,,але приєднуюсь...
Трохи можливо не в тему,,але всетаки..
Маю знайомих жінок,,не багато,,але маю..
Їх нажаль поки неможна назвати вірних церкві..але це поки,,і суть не в тому...
Суть така....
Будучи юними,,припустились такої помилки...
І зараз,,майже не знаючи вчення церкви що до цього питання(тай взагалі мало знайомі з вченням церкви),,відчувають що вчинили погано...
Самі неможуть пояснити чому є таке відчутя,,просто сильно жалують,,і при цьому не встидаються пояснити це близьким людям(подругам)..
От так,,значить дійсно,,справді це важкий гріх....що будучи далекими від вчення церкви,,но відчувають тяжкість вчиненого...
І нехай Господь змилується над ними..Бо це їм конче необхідно,,і наші молитви за це,, полекшить їхні страждання,,бо в душі страждають,,іто нам(хто такого не вчинив,,не тільки жінки,а й чоловіки які не дозволили,або не штовхали на таке) це уявити важко...напевне це дуже боляче..
Дякую....

[demetris]

У мене близькі родичі мають наступну ситуацію. Жінка після тривалої підтримки і кесарівого ростину (друга дитина) завагітніла через 3 місяці... чекає третю дитину. лікарі одноголосно скеровують на аборт... мама, звісно, проти...
В такій ситуації не зарубцьований шов на матці загрожує миттєаою артеріальною кровотечею і летальним завершенням.
Порадьте щось.

[о.Олег]

У мене близькі родичі мають наступну ситуацію. Жінка після тривалої підтримки і кесарівого ростину (друга дитина) завагітніла через 3 місяці... чекає третю дитину. лікарі одноголосно скеровують на аборт... мама, звісно, проти...
В такій ситуації не зарубцьований шов на матці загрожує миттєаою артеріальною кровотечею і летальним завершенням.
Порадьте щось.

уникнення небезпеки для життя однієї людини не може бути влаштоване за допомогою вбивства іншої... Лягати на підтримку, перебувати під постійним наглядом лікарів. А нам - молитися за цю жінку.
Молимося
З повагою. о.Олег