Як ми відносимося до старшого покоління?

Фонди та організації, суспільні проблеми та шляхи їх вирішення

Модератори: Artur, ihor

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення о.Олег » 07 травня 2010, 10:28

Христос Воскрес!
потрапила на очі стаття (2010-04-29; "Rzeczpospolita": 250 tysięcy młodych Czechów wyśmiewa się z dziadków na Facebooku.) про відношення чеської молоді до своїх старших. Йдеться про те, що хтось, жартуючи, підняв питання життя старшого покоління, а це перетворилося на дуже грубе висміювання пенсіонерів, які мають пільги в транспорті, театрах тощо, а "ми" - молодь, на них працюємо... А у нас... як у нас?
Кожен, хто їздить, наприклад, у нашому міському транспорті, що скажете про повагу до пільг для старших людей? Пригадую, як хотів заплатити за проїзд в маршрутці, а водій, побачивши священика, відмовився брати гроші і.., за хвилю буквально, грубими словами вигнав з маршрутки бабцю: "вже маю трьох дармоїдів!" (щось такого кричав) - пробував з ним заговорити, але безрезультатно - мотивував водій свою поведінку обов`язком здати кошти "власнику", оплатити бензину, нагодувати власну сім`ю..,- це все зрозуміло, звичайно, тому впросив його тоді взяти гроші і попросив цим фондом в крайніх випадках возити пенсіонерів... Правда проблема була саме у грубіянстві і розумію, що проблема живе. Та і не один цей водій так поводиться, нажаль...
І не лише чужі поводяться грубо з старцями. Працюю в "Оселі" - є бездомні, які, вигнані з свого дому, стали такими саме в старості... Працюю в "Шпиталі Шептицького" - провадимо проект "Домашня Опіка": медсестри-соціальні працівники ходять до старших людей, які потребують опіки. Ходжу і я. Факт є, що дуже часто опікуватись є кому, просто... просто не опікуються, не виконують свого синівського обов`язку. Я їм не суддя, звичайно, та і беремо ми на опіку таких людей не "по-паспорту", а по реальності потреби нашого втручання. Але цікава простежується закономірність: бабця живе сама, плаче постійно за своєю дитиною/внуками.., а ті... ті з`являються аж після того, як вона помирає (Шпиталь ніколи не претендує на спадщину) - заявляють, що любили її все життя, сперичаються одне з одним, хто любив "більше"... Така "бабця" - великі "томи" болю покинутої найріднішими людини...
А Церква? В моїй праці капелана "Шпиталю" одним з основних обов`язків є не так самому навідувати хворого, а ...гм... нагадувати про існування болящої/немічної/старенької парафіянки її парохіяльному священику. Це дуже часто не розуміють самі священики: "а Ви тоді нашо - опікуйтесь!" - чую часто. Я не проти, але цікава річ виходить: допоки людина приходить до Храму - вона наша, а як захворіла...
Не завжди так погано, звичайно, але...
Які Ваші враження від життя-буття наших старших?
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення Олюнька » 07 травня 2010, 11:07

Тут дуже багато різних думок, напевно що історія кожної старшої людини особлива. Життя прожив кожен по-своєму і це також впливає на відносини з дітьми-внуками. Є такі, що ще при житті "торгують" своєю спадщиною і думають, що діти до них навідуються тільки через це, а є такі що до смерті стараються все для дітей, а діти не цінять того. :pardon:


Тепер про відношення священиків і парафії. Дуже гарну практику запровадив отець на моїй парафії - він відвідує стареньких і немічних зі Святими Тайнами щомісяця в першу п'ятницю. Це дуже важка праця, бо триває з 7-ої год ранку до обіду, в більшості випадків ці люди хочуть виговоритись. Також отець організував з них окремий кружок Апостольства Молитви і ще безперезтанну молитву (кожен з них молиться одну годину за парафію). Щоразу долучаються нові люди, навіть ті, які при здоров'ї ходили до храму УАПЦ просять отця приходити. Так що по-різному буває. :Rose:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

Аватар користувача
Just_me
Модератор
Модератор
Повідомлень: 1374
З нами з: 25 лютого 2010, 10:20

Re: як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення Just_me » 07 травня 2010, 17:26

Тут дуже багато різних думок, напевно що історія кожної старшої людини особлива.


Погоджуюся на всі 100%. Знайшла та перечитала статтю, на котру посилається отець Олег. Насправді там піднамається вагома проблема, адже молоді не думають, що колись самі виступатимуть в ролі немічних, стареньких і, цілком можливо, нікому не потрібних. Якби хоча б іноді задумувалися, так би не чинили. Проте є й інша сторона медалі, бо доводилося чути історії, коли молода вагітна жінка на ранньому терміні вагітності відчула себе зле в трамваї, їй поступилися місцем, а старша жінка, щойно зайшовши в транспорт підняла крик, чому вона тут розсілася ну і тому подібне. Чи коли в трамвай заходить подружжя років 55-60 і, не бажаючи вибрати з-поміж безлічі поодиночних сидячих місць будь-які чи пройти трохи далі і зайняти місця поруч, жінка претензійним тоном звернулася до дівчини, котра сиділа на одному з подвійних місць словами "То може б ти нам звільнила місце????????????" І це, зауважте, при наявності великої кількості інших сидячих місць. Тобто, як на мене, проблема у браку культури взагалі, а не в її браку у якогось конкретного покоління. Бо як дитину не виховувати змалечку, то виросте, потім посивіє, а вихованішою так і не стане...
Відповідей на всі питання у вас ніколи не буде. Це – нормально. Не мучте себе. Але ніколи не обманюйте хворих, даючи їм фальшиві надії. Джиліан Берн.

Аватар користувача
andrivovk
старець
старець
Повідомлень: 2907
З нами з: 09 січня 2010, 16:49
Звідки: леополіс

Re: як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення andrivovk » 09 травня 2010, 18:11

Деколи старші люди говорять, що молоді не виховані.Але ж то ваші діти чи внуки, то і виховуйте їх.Вашої роботи за вас ніхто не буде робити.Легко критикувати.А по-друге інколи молоді люди бувають вихованішими за старших.Є такий вислів "Життя не навчить, якщо немає бажання вчитися".
Хороші релігійні книги по теології, біблеїстиці http://esxatos.com/books

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення Олюнька » 09 травня 2010, 19:21

Хочу ще вам розказати про одну жінку-героїню. Кожного разу дивлячись на неї я подивляю її спосіб життя. Їй 81 рік, прожила життя повне випробувань. Рано повдовівши самотужки виховувала чотирьох доньок та синочка. Син помер молодим, залишивши сиротами трьох діток. Здається, що Бог обділив її щастям... Але скільки в неї життєвої наснаги, яка віра! Переживши важку хворобу, з паличкою в руках вона кожного дня йде до церкви. Люблю просто зустріти її по дорозі. Завжди на лиці привітна усмішка, добре слово для всіх, жодного нарікання, ніколи...
І це ще не все. Якби не та бабця, то наша парафія не мала б церковного хору. То дійсно подвиг. Вона по цілому селі ходила, збирала хористів, до кожного заходила по кілька разів, переконувала кожного. Дякувати Богу і тій пані, хор вже співає 20 років. :Rose:
Отака вона, українська жінка. Про таких можна і фільми знімати, і книжки писати, і просто тихенько брати з них приклад на щодень. :good:
Моє шанування! Ваша с. Катерина, МНІ

євдоким
дописувач
дописувач
Повідомлень: 128
З нами з: 18 червня 2010, 14:41
Звідки: Удеч
Контактна інформація:

Re: як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення євдоким » 11 травня 2012, 15:08

А от у сусідньому селі кажуть, що "краще тримати в хаті одного пенсіонера, ніж свиню в хліві"(!!!??) Виховання поваги до старших справді храмає на обидві ноги, а то тому, що довгі роки нас вчили слухати тільки настанов "наймудрішої людини" - тов.Сталіна, який знищив усяку мораль і виховання!

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: як ми відносимося до старшого покоління?

Повідомлення о.Олег » 12 травня 2012, 13:56

євдоким писав:... довгі роки нас вчили слухати тільки настанов "наймудрішої людини" - тов.Сталіна, який знищив усяку мораль і виховання!

це як, розповідають, дре-е-евній стариган ніс на параді транспорант з написом "Спасіба таваріщу Сталіну за наше щастліває дєтства", а йому:
- дєд: да кагда ти ребьонкам бил таваріщя Сталіна єщьо на свєтє нєбила!
- так вєдь за то і спасиба!
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).


Повернутись до “Благодійна діяльність Церкви в Україні і світі”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 3 гостей