Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Вночі з четверга на п'ятницю сестра народила хлопчика після кесаревого розтину. Але після реанімації дитина важко дихає, на капельниці, не розібрати чи їсть, йдуть якісь спазми затримки дихання.

Чекаємо... не знати чого. Важко на душі.

Скільки я раз промов "Отче наш" вже й не знаю...

Помоліться ще хтось Будь ласка, може мої молитви якісь не такі і недостойні щоб їх слухати.

За дитя Титиш Анастасії, ще не назване...

Почуйте!

Тарас_ писав:Вночі з четверга на п'ятницю сестра народила хлопчика після кесаревого розтину. Але після реанімації дитина важко дихає, на капельниці, не розібрати чи їсть, йдуть якісь спазми затримки дихання.

Чекаємо... не знати чого. Важко на душі.

Скільки я раз промов "Отче наш" вже й не знаю...

Помоліться ще хтось Будь ласка, може мої молитви якісь не такі і недостойні щоб їх слухати.

За дитя Титиш Анастасії, ще не назване...

Почуйте!

молюся
Ви Хрестіть дитинку. Знаю декілька випадків, як після Хрещення дитинка йде на поправку.
практично це можна зробити, взявши на ватку свяченої води і трийчі легенько "полити" голівку дитятка, промовляючи: "Хрещається раб Божий ім'я в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь"
З повагою, о.Олег Жаровський

о.Олег писав:

Тарас_ писав:Вночі з четверга на п'ятницю сестра народила хлопчика після кесаревого розтину. Але після реанімації дитина важко дихає, на капельниці, не розібрати чи їсть, йдуть якісь спазми затримки дихання.

Чекаємо... не знати чого. Важко на душі.

Скільки я раз промов "Отче наш" вже й не знаю...

Помоліться ще хтось Будь ласка, може мої молитви якісь не такі і недостойні щоб їх слухати.

За дитя Титиш Анастасії, ще не назване...

Почуйте!

молюся
Ви Хрестіть дитинку. Знаю декілька випадків, як після Хрещення дитинка йде на поправку.
практично це можна зробити, взявши на ватку свяченої води і трийчі легенько "полити" голівку дитятка, промовляючи: "Хрещається раб Божий ім'я в ім'я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь"
З повагою, о.Олег Жаровський

Дякую, Друже.

Навряд чи мене пустять з чимось до дитини. Та й думаю Молитва має таку саму або й більшу силу, бо це вона просту воду перетворює на священну.

Я маю стати Хресним батьком цієї дитини і тому ще більше переживаю. Хоч як тут виміряти більше чи менше переживання. Навряд чи менше б боліло якби ним не планувалось бути.

Ще раз дякую.

Дякую Господу і всім хто молився за дитя!

Вночі стався перелом в кращу сторону - обіцяють сьогодні виймати з куба і відключати на деякий час від капельниці. Дитя почало голосніше кричати, значить нормалізовується дихання!

Дякую Отче Олег за ваші Молитви. І всім чиїх імен не знаю.

Тарас_ писав:Дякую Господу і всім хто молився за дитя!

Вночі стався перелом в кращу сторону - обіцяють сьогодні виймати з куба і відключати на деякий час від капельниці. Дитя почало голосніше кричати, значить нормалізовується дихання!

Дякую Отче Олег за ваші Молитви. І всім чиїх імен не знаю.

дуже радий. Молімося

як хлопчик?

...Найбільше проблем від глупоти.

В Неділю(14 листопада) ВЖЕ ВИЙНЯЛИ БУЛИ МАЛОГО З КУБА! Спазми дихання припинились і дали його до грудей. Лежав сумирненько в корзинці у палаті. Аж раптом в Понеділок ПОСИНІВ! Як звідки , чому? Забрали назад у куб і підключили до кисню. Думали що перегрузили малого кормленням. Згодом призначили відправити у Франківськ на аналізи - уявляєте який шок. Через день приїхала скора... Ще через сутку зробили аналізи - двохстороння пневмонія. Кажуть лікується. До сих пір лежить з кисневою маскою і ще досить днів лікуватиметься. Лікарі дають надію, що стабільний важкий стан минув і тепер середньої тяжкості. Дитя набирає вагу і це радує.

Три дні вже правиться служба за нього. Мама замовила(моя). В реанімаційне відділення прийшов священник і похрестив сьогодні малого - назвали Михайлом! Ох як треба йому це заступництво.

Що ж сталось в понеділок? Понаїжджали батьки і мої і чоловіка сестри до дитини з ослабленим імунітетом. І все - лікарка, що прийшла на зміну зі здивуванням запитувала мою матір: як? Вас ще не виписали?...

Доречі, сестра чоловіка моєї сестри, батьки якого приїжджали у Неділю, уже лежала у Франківську з річним малим у якого -ПНЕВМОНІЯ!

Засліпило в тих подіях, зраділи так що все почало нормалізовуватись з критичного стану, і тепер Михайлик мучається.

Нехай заступить його Господь від дурості людської. Він ще замалий щоб боротись з нею сам.

молимося за младенця Михайла

Приєднуюсь до молитви.

Дякую за ваші молитви.

Стан Михайлика покращується. Лікарі обіцяють з понеділка перевести малого з реанімаційної до звичайнішої палати. В сестри з'явився апетит. Вже значно легше всій родині у психологічному значені.

Тарас_ писав:Дякую за ваші молитви.

Стан Михайлика покращується. Лікарі обіцяють з понеділка перевести малого з реанімаційної до звичайнішої палати. В сестри з'явився апетит. Вже значно легше всій родині у психологічному значені.

хай росте здоровенький

Усе не так швидко закінчується як хотілось би.

Майже після кожного годування сталять під кисень, бо виникають якісь проблеми з диханням. Дитя колять безліччю лікарських препаратів.

Надія є. Ми віримо у гарне закінчення і виздоровлення Михайлика.

Тарас_ писав:Усе не так швидко закінчується як хотілось би.

Майже після кожного годування сталять під кисень, бо виникають якісь проблеми з диханням. Дитя колять безліччю лікарських препаратів.

Надія є. Ми віримо у гарне закінчення і виздоровлення Михайлика.

молимося. Якщо щось треба ще - пишіть у приват. З повагою, о.олег

Також молитимусь. Нехай кріпиться малеча!

о.Олег писав:

Тарас_ писав:Усе не так швидко закінчується як хотілось би.

Майже після кожного годування сталять під кисень, бо виникають якісь проблеми з диханням. Дитя колять безліччю лікарських препаратів.

Надія є. Ми віримо у гарне закінчення і виздоровлення Михайлика.

молимося. Якщо щось треба ще - пишіть у приват. З повагою, о.Олег

Ні навряд ще щось потрібно, ні лікарі ні ми не знаємо щоб це ще допомогло.

Михайликові стає краще - уже не так слабне і синіє після годування, хоча до кисню ще дають. Знову почав набирати вагу. Лікарі кажуть що через два тижні випишуть. Сподіваємось.

Олег і Отче Олег дякую за ваші молитви.

За Михайлика молиться вже дуже багато людей. Рідні позамовляли служб навіть в Тернополі.

Він виздоровіє.

Вчора (в пятницю 3 грудня) забрали Михайлика додому. Ніч поза лікарнею у батьків пройшла спокійно. Майбутнє видається певніше. Малий важить всього три кілограма, але вагу набирає, а з нею і здоровя.

Щиро дякую усім, хто молився, бажав виздоровлення чи просто переживав та співчував серйозній проблемі нашої родини. З Господньою допомогою Михайлик викарапкався.

Особлива подяка отцю Олегу, який перший відгукнувся на прохання помолитись за Михайлика і мою сестру.

Нехай Господь оберігає, а Матінка Божа покриває покровом Михайлика, його батьків та п.Тараса, який так переживав і молився. Цей випадок ще раз доказав силу молитви. Велика дяка Господу !!!

Тарас_ писав:До модератора - тему мабуть можна закрити з часом, якщо форумчанам нема що сказати

Закриваю
Хай ваш Михайлик здоровенький росте, батькам на потіху і Богові на славу.