Ідея створення Спільноти була пов’язана з великою кількістю залежних від алкоголю осіб, які після лікування не могли інтегруватися у суспільство через втрачені родинні та соціальні зв’язки. Кілька осіб з ініціативної групи пройшли стажування в подібних організаціях у Польщі і в 2001 році заснували «Спільноту взаємодопомоги «Оселя» за підтримки Міжнародного Руху «Емаус», який об’єднує більше 450-ти Спільнот бездомних у сорока країнах світу.
Першою публічною акцією «Оселі» стала організація Святої Вечері для злиденних. Метою було виявити бідних людей, їхню кількість і потреби, залучити їх до створення Спільноти та самоорганізації. Найбільше хотілось, щоб якомога менше людей у цей день відчували себе самотніми. У вечір Різдва Христового, 6 січня 2003 року, на терені церкви Св. Юра відбулась вечеря для самотніх і убогих, організована Спільнотою «Оселя» разом зі Шпиталем ім. Андрея Шептицького. Планували спочатку зварити та роздати гарячий борщ. Однак, чи відчують люди затишок і тепло Різдвяного вечора, родинного свята, лише наситившись? Треба було діяти інакше, й організатори вирішили запросити всіх на спільну вечерю за одним великим родинним столом. Кухарі шпиталю ім. А. Шептицького приготували гарячі страви, а Церква св. Юрія надала приміщення. Провели святкову програму з привітаннями, вертепом та яслами, в які кожен із запрошених підкладав сіно. На столі було дванадцять страв, як і в кожній родині на Святвечір. Організатори підготували 80 місць, а прийшло близько 250 осіб. Для тих, кому не вистарчило місця, назовні були приготовлені мангали, щоби можна було погрітися. Волонтери «Оселі» виносили їжу, колядували. Безліч радості, сліз, подяк. В той же час організатори були вражені масштабами біди, непомітної у повсякденному житті, тому вирішили зробити цей проект постійним і, крім Різдвяних Вечерь, проводити Великодні сніданки.
Перший такий сніданок був організований того ж року на подвір’ї головного храму УГКЦ. У засобах масової інформації було оголошено, що одиноких, бідних людей та всіх, хто не матиме родинного свята у світлий день Воскресіння, чекатимуть на Великодній сніданок. Організатори розраховували на чотирьохсот гостей, а завітало набагато більше. Місце знайшлося усім – ніхто не був ображений. Прийшли не лише за шматком хліба, але і за любов’ю, підтримкою, почуттям солідарності. Серед присутніх було чимало людей без певного місця проживання, залежних від алкоголю, неповносправних, одиноких пенсіонерів. Вперше у Львові ця акція не дозволила місту забути про слабких, а створила реальну можливість для допомоги.
Згодом остаточно визначилась цільова група, з якою «Оселя» працює дотепер – це не тільки залежні, що потребують ресоціалізації, але й неповносправні, бездомні, безробітні – усі, хто внаслідок переходу до ринкових відносин, несподіваних для багатьох змін, розгубився в нових умовах життя та опинився на «узбіччі» суспільства. Під час проведення святкових акцій працівники та волонтери «Оселі» проводили бесіди з бездомними, під час яких виявили, що однією з основних проблем цих людей є безпомічність та відсутність можливості самостійного виходу з кризової ситуації. Цим людям важливо створити умовв, в яких вони самостійно могли б подолати кризу, реабілітуватися після пережитих подій. Це зміцнило впевненість у необхідності створення спільноти, де самотні й бездомні могли б жити, разом працювати та піклуватися один, про одного як у справжній родині.За матеріалом сайту Оселя.
