Ділимось досвідом для користі болящих
Додано: 07 вересня 2011, 22:36
Слава Ісусу Христу!
Шановні брати та сестри, вибачте, мене грішного, якщо те, що напишу буде дурницею.
Ми живемо в світі ніби одному, та кожний в своєму.
На мою думку, саме страшне - це коли хворіє кохана людина, діти, рідні, друзі.Через гріх прийшли хвороби в цей світ.Смерть не від Бога.Ми, кожний, знаючи себе, не можемо сказати, що не добавляємо гріху в цей світ.Бо нема людини, щоб жила та не згрішила.А отже кому ми допомагаєм змінювати цей світ "на краще"?...
Скільки раз чули про те, що Віра має бути не тільки в словах...Світ стає дедалі жорстоким, це бачить кожний з нас.Усі шукаєм радості, та щастя.Всі чули, що частіше не там та не вчасно.Та коли маєм перепочинок - забуваєм , що зараз хтось інший несе Хреста...Господь потребує нас...А коли Господь перекладає з плечей однієї сім"ї Хреста на іншу, даючи комусь перепочинок, та потребуючи нас...І це честь....Тоді так боляче, тоді вже ближче до Бога, ніби!...Та забуваємо все, про що чули не раз і хочем пожити...Просто пожити...Як важко, коли твоя половина, або дитина може померти!...Та ось, пережили, та Господь дав перепочинок...Все, хочем просто пожити, забути за все і це природньо...А Ти ,Господи тепер повиси сам за нас...Він не хотів , щоб ми ходили сумні, але, напевно і коли залишимо Його висіти, а ми розслабимось - теж не добре...Бо виходить Він хтось зовсім не рідний тоді нам...Скажу за себе.В нашій сім"Ї багато горя.Та все пережите не зробило, особисто мене святим.
Та якось , навіть не зрозуміло як, Господь , попри всі моїї бажання "просто жити", послав відчуття злочину, якщо я просто житиму і далі так як жив...Так - не стану я святим, не змінить мене вже нічого.Я такий.Життя триває.Що я можу?Чи в мене є багато коштів?Напевно я безпорадний, та дав би раду собі...
І такий я хочу просто щось зробити для тих, хто не перепочиває зараз, а тримає оборону.
Бо в кожного рано, або пізно хтось хворіє.Тоді страшно.Тоді дуже важко тримати удар.
Не в наших силах змінити майбутнє замість, або попри дію Господа.Та якщо щось зробим добре - певно то не ми , то Він подіяв.Браття - це ж классно!Відчути, що він поряд був...ось Його сліди...
Немаю таланту - тому так довго базікаю з помилками.
Ось що я пропоную.
ДАВАЙТЕ ЗАЛИШАТИ В ЦІЙ ТЕМІ КОРИСНУ ІНФОРМАЦІЮ , ЩО МОЖИТЬ ДОПОМОГТИ ТИМ, ЩО ЛІКУЮТЬСЯ.
Пишемо про все, що на нашу думку можить бути корисним, вказуючи з відки ми, бо так заплутати можна людей.Не боїмося, що про нас подумають.Все те пусте, коли в людини горе.Бо треба йти вперед, а для цього треба сили, надія.Її можна черпати в боротьбі.Крок за кроком .Постійно щось робити.Збирати інформацію, радитись, просити друзів.А якщо буде така тема, ніби маленька єнциклопедія братнього досвіду, то й тут можна буде черпати сили.Можна буде написати, тому хто залишив якусь інформацію, порадитись, отримати підтримку.
І ,напевне може Господь Благословить те, та вийде такий Фронт спасіння рідних, коханих, близьких...усіх...
Шановні брати та сестри, вибачте, мене грішного, якщо те, що напишу буде дурницею.
Ми живемо в світі ніби одному, та кожний в своєму.
На мою думку, саме страшне - це коли хворіє кохана людина, діти, рідні, друзі.Через гріх прийшли хвороби в цей світ.Смерть не від Бога.Ми, кожний, знаючи себе, не можемо сказати, що не добавляємо гріху в цей світ.Бо нема людини, щоб жила та не згрішила.А отже кому ми допомагаєм змінювати цей світ "на краще"?...
Скільки раз чули про те, що Віра має бути не тільки в словах...Світ стає дедалі жорстоким, це бачить кожний з нас.Усі шукаєм радості, та щастя.Всі чули, що частіше не там та не вчасно.Та коли маєм перепочинок - забуваєм , що зараз хтось інший несе Хреста...Господь потребує нас...А коли Господь перекладає з плечей однієї сім"ї Хреста на іншу, даючи комусь перепочинок, та потребуючи нас...І це честь....Тоді так боляче, тоді вже ближче до Бога, ніби!...Та забуваємо все, про що чули не раз і хочем пожити...Просто пожити...Як важко, коли твоя половина, або дитина може померти!...Та ось, пережили, та Господь дав перепочинок...Все, хочем просто пожити, забути за все і це природньо...А Ти ,Господи тепер повиси сам за нас...Він не хотів , щоб ми ходили сумні, але, напевно і коли залишимо Його висіти, а ми розслабимось - теж не добре...Бо виходить Він хтось зовсім не рідний тоді нам...Скажу за себе.В нашій сім"Ї багато горя.Та все пережите не зробило, особисто мене святим.
Та якось , навіть не зрозуміло як, Господь , попри всі моїї бажання "просто жити", послав відчуття злочину, якщо я просто житиму і далі так як жив...Так - не стану я святим, не змінить мене вже нічого.Я такий.Життя триває.Що я можу?Чи в мене є багато коштів?Напевно я безпорадний, та дав би раду собі...
І такий я хочу просто щось зробити для тих, хто не перепочиває зараз, а тримає оборону.
Бо в кожного рано, або пізно хтось хворіє.Тоді страшно.Тоді дуже важко тримати удар.
Не в наших силах змінити майбутнє замість, або попри дію Господа.Та якщо щось зробим добре - певно то не ми , то Він подіяв.Браття - це ж классно!Відчути, що він поряд був...ось Його сліди...
Немаю таланту - тому так довго базікаю з помилками.
Ось що я пропоную.
ДАВАЙТЕ ЗАЛИШАТИ В ЦІЙ ТЕМІ КОРИСНУ ІНФОРМАЦІЮ , ЩО МОЖИТЬ ДОПОМОГТИ ТИМ, ЩО ЛІКУЮТЬСЯ.
Пишемо про все, що на нашу думку можить бути корисним, вказуючи з відки ми, бо так заплутати можна людей.Не боїмося, що про нас подумають.Все те пусте, коли в людини горе.Бо треба йти вперед, а для цього треба сили, надія.Її можна черпати в боротьбі.Крок за кроком .Постійно щось робити.Збирати інформацію, радитись, просити друзів.А якщо буде така тема, ніби маленька єнциклопедія братнього досвіду, то й тут можна буде черпати сили.Можна буде написати, тому хто залишив якусь інформацію, порадитись, отримати підтримку.
І ,напевне може Господь Благословить те, та вийде такий Фронт спасіння рідних, коханих, близьких...усіх...