Re: Боже одкровення в "ХИЖИНЕ" Янга Уильяма Пола
Додано: 28 лютого 2013, 23:54
Перепост був зайвим. Отже, у 12-ій главі "Халупи" написано:
- до Церкви, яку собі, як наречену, плекає Ісус Христос, реально належать ті, хто перебуває в любові,
також написано:
- люди, навіть якщо вони вже "Божі", залишаються по великому рахунку людьми, і навіть Божі справи, як правило, умудряються робити по-людськи
це друге дуже тяжко признавати людям, які вступивши у систему Церкви, хочуть самоствердитись за рахунок неї, тому і називають те, що по-людськи зроблене - буквально Божим, хоч воно таке не буквально; Воно Боже, але зроблено буває цілком по-людськи. причиною такого є брак любові, якій ми по-людськи придумуємо заміну: систему правил, порядку і пріоритетів, єрархію, структури, інститути...
І говорячи це, я зовсім не сперечаюся з Церквою і не противлюся її системі; я її розумію і сам так робив і роблю у багатьох речах і вчуся собі це прощати, і віддавати це Богові, щоб Він дійсно поміг зробити це по Його... а покищо "маємо те, що маємо", і безглуздо проти цього протестувати, якщо просто немає чим це наповнити.
Це як у Шлюбі: чоловік голова і жінка слухається з дітьми - значить порядок, і краще, щоб чоловік головував, аніж жінка, чи щоб була анархія, але це всього-на-всього людський порядок. А Бог би хотів для подружжя гармонію в любові і послуху-служіння в любові взаємного, а не структурного, який випливає з обов'язку і якого хтось би мав право вимагати.
Ви можете гарно побожно зустрічатись і не вступати статеві стосунки до Шлюбу, а по Шлюбі все це зіпсувати, якщо замість щоденного нановозавоювання своєї дружини будете їй нагадувати про подружній обов'язок Вам віддаватись. Адже тепер вона Вам дружина і Ви "маєте" на неї законне право, думаючи, що Шлюб це Інститут, прям як контракт. А Шлюб - це стосунки, живі, динамічні, які постійно розвиваються, дорослішають...де проблеми і конфлікти вирішуються взаємно полюбовно, а не вирішальним словом начальника. Це танець.
Підтримую Андрія в тому, що треба враховувати контекст і особу Мака, бо Євхаристія дуже потужно представлена в "Халупі", а богослуження, про які йде мова у 12-ій главі, скоріше за все, де факто глибоко протестантські і не вміщають Євхаристійної жертви у традиційному розумінні.
Так що дочитайте все таки книгу і перш, ніж придиратися до букв, прислухайтесь, як вона в Дусі звучить. Мак.
- до Церкви, яку собі, як наречену, плекає Ісус Христос, реально належать ті, хто перебуває в любові,
також написано:
- люди, навіть якщо вони вже "Божі", залишаються по великому рахунку людьми, і навіть Божі справи, як правило, умудряються робити по-людськи
це друге дуже тяжко признавати людям, які вступивши у систему Церкви, хочуть самоствердитись за рахунок неї, тому і називають те, що по-людськи зроблене - буквально Божим, хоч воно таке не буквально; Воно Боже, але зроблено буває цілком по-людськи. причиною такого є брак любові, якій ми по-людськи придумуємо заміну: систему правил, порядку і пріоритетів, єрархію, структури, інститути...
І говорячи це, я зовсім не сперечаюся з Церквою і не противлюся її системі; я її розумію і сам так робив і роблю у багатьох речах і вчуся собі це прощати, і віддавати це Богові, щоб Він дійсно поміг зробити це по Його... а покищо "маємо те, що маємо", і безглуздо проти цього протестувати, якщо просто немає чим це наповнити.
Це як у Шлюбі: чоловік голова і жінка слухається з дітьми - значить порядок, і краще, щоб чоловік головував, аніж жінка, чи щоб була анархія, але це всього-на-всього людський порядок. А Бог би хотів для подружжя гармонію в любові і послуху-служіння в любові взаємного, а не структурного, який випливає з обов'язку і якого хтось би мав право вимагати.
Ви можете гарно побожно зустрічатись і не вступати статеві стосунки до Шлюбу, а по Шлюбі все це зіпсувати, якщо замість щоденного нановозавоювання своєї дружини будете їй нагадувати про подружній обов'язок Вам віддаватись. Адже тепер вона Вам дружина і Ви "маєте" на неї законне право, думаючи, що Шлюб це Інститут, прям як контракт. А Шлюб - це стосунки, живі, динамічні, які постійно розвиваються, дорослішають...де проблеми і конфлікти вирішуються взаємно полюбовно, а не вирішальним словом начальника. Це танець.
Підтримую Андрія в тому, що треба враховувати контекст і особу Мака, бо Євхаристія дуже потужно представлена в "Халупі", а богослуження, про які йде мова у 12-ій главі, скоріше за все, де факто глибоко протестантські і не вміщають Євхаристійної жертви у традиційному розумінні.
Так що дочитайте все таки книгу і перш, ніж придиратися до букв, прислухайтесь, як вона в Дусі звучить. Мак.