Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Почну перша. Хотілося б дізнатися, яку літературу полюбляють користувачі нашого форуму. Мається на увазі позапрограмову. Думаю, було б цікаво поділитися власними враженнями від прочитаного , висловити своє :!: чи фе
Так от. Остання прочитана мною книжка - "Сповідайтеся добре".
Скажу вам, сильне враження справила вона на мене...

а відповіді можуть стосуватись лише книг на релігійну тематику? якщо ні: останнім прочитаним було "Ті, що йдуть з Омеласу" Урсули Ле Гуін. Варто прочитати кожному, щоб зрозуміти, дізнатись і помітити...

а я взагалі вже давно не читаю релігійну літературу... Думаю, в темі можна писати про любу літературу, яку читаєш чи прочитав нещодавно.

Я от читаю "Сто лет одиночества" Маркеса, дуже люблю цього письменника.

До речі, Урсула ле Гуін мені найбільше запамяталася по "Волшебник Земноморья", чудова книга, трохи флегматична, але цікава...

Привет, всем! а я недавно прочитала очень интересную книгу норвежского писателя Юстейна Гордера "Vita brevis" (жизнь коротка). книга написана в виде письма женщины, которая была, скажем так, гражданской женой Августина Блаженного до того как он стал церковным деятелем, они прожили вместе 13 лет и у них даже был сын. Это письмо - ответ на "Исповедь" Августина. После этой книги задаешься массой интересных вопросов

Гордер - дійно цікавий письменник. Кажуть, що він творить у контексті "великих наративів", тобто пише про вічне і справжнє...
Мені подобається "Світ Софії" - про історію філософії, "Помаранчева дівчинка", а от "Vita brevis" - не знаю, письменник, здається, трохи заплутався... або у слизьку тему зайшов надто рано. Непросто писати про те, що віртуально могло бути в душі жінки, яку чоловік покинув заради Ісуса Христа... Жінка і так - істота ревнива... А ще як про це пише чоловік (Гордер, тобто), то виходить, що життя коротесеньке
З релігійних книжок я часто читаю історії з життя святих, особливо сучасних. Є така книжка "Портрети святих". Недавно прочитала про святого лікаря Джузеппе Москаті. Супер був чоловік! Зробив ідеальну кар'єру! І кожного разу перед розтином трупа разом зі студентами дивився на розп'яття, яке сам повісив, і казав щось про смерть з точки зору вічності. Типу: "Смерть - це мета християнина... Це те, чого ми мали би прагнути, бо тоді зможемо не тільки здогадуватися про любов Бога, але знати її "обличчям в обличчя".

Моєю улюбленою книгою є "Марія. Земний шлях, труди і подвиги" або друга її назва - "Містичне Місто Бога. Божественна історія і життя Пречистої Діви Марії", яка написана на основі об'явлень сестрою Марією з Агреди в Іспанії (1602-1665).

В цій книзі описується все життя Пречистої Діви Марії від Її Непорочного Зачаття до Її Коронації на Царицю Неба і землі. Бракує слів, для того, щоб виразити всі неоціненні чесноти і привілеї Марії, Її покору, Її безмежні терпіння, які Вона зносила разом із Своїм Сином Ісусом Христом за відкуплення наших гріхів і ту велику Славу, яка Їй належить. Це є безцінна книга і я вважаю її другою після Біблії.

А я люблю читати історії про різних людей.Недавно придбала 5 томиків книги "Божі діти"(оповіді про дітей і підлітків,які у своєму житті свято наслідували Пресвяту Євхаристію) Книги читаються на одному диханні,бо наскрізь пронизані любов"ю до Ісуса і Любов"ю Ісуса до діточок

Ніхто нічого не читає...
Один мій знайомий якось сказав, що треба у трудовому законодавстві оформити спеціальну ставку "Читач книг" із відповідною місячною зарплатнею, пільгами і таким іншим...
Може, й так?
А з того, чим живляться наші розуми, живе серце... Бідне серце...

ola писав: Один мій знайомий якось сказав, що треба у трудовому законодавстві оформити спеціальну ставку "Читач книг" із відповідною місячною зарплатнею, пільгами і таким іншим...
Може, й так?

було б класно Я тільки за.

На данний момент читаю декілька книжок. По навчанню читаю "Експериментальну психологію" Дружиніна, для задоволення читаю Кінга його цикл про "Темну Вежу", та в проміжках почитую дещо з сучасної української літератури.

Дочитую минулого року видану книжку Й.Ратцінгера "Цінності в часи перемін". Трохи складна, але дуже глибока і актуальна.
Наприклад, "ми повинні повернути суспільство до вічних моральних цінностей, тобто знову оживити в серці людини майже щезлий слух, щоб почути звертання Бога.
Совість деградує до механізму виправдання, у той час як їй належить робити людину прозорою для Божественного ока, показуючи таким чином справжню гідність і велич людини. Зводити совість до суб'єктивної певності водночас означає уникати правди (...) Коли ядро християнської християнської Вісті занадто мало висловлене і видиме, тоді правда справді стає ярмом, яке є надто важким для наших плечей, і від якого ми намагатимемося звільнитися. Але виборена таким чином свобода є беззмістовною. Ярмо правди стало "легким" (Мт 11,30), коли правда прийшла, полюбила нас і спалила нашу провину у своїй любові. Щойно тоді, коли ми відчуємо це своїм єством, ми станемо вільними, щоб безстрашно і радісно слухати голос сумління" (c.115, 131)
До речі, шукаю український текст книжки "Ісус із Назарету" Й.Ратцінгера. Може, хтось знає, де її можна знайти?

Ще отримала у подарунок книжку "Истории русской странницы" Катерини Колишкіної-Дохерті. Читала колись її "Пустиню" польською мовою... Авторка - православна, росіянка, яка виїхала до США, заснувала доми милосердя... Вона глибоко переживала спілкування з хворими, говорила, що, допомагаючи іншим, не можна забувати, що можеш допомогти їм лише з огляду на особисті стосунки з Богом. "Пустиня - это действительно то место, где человек встречается с Богом лицом к лицу. Оба они распяты. Отброшены все уловки, оправдания, аргументы, теперь человек входит в истину Бога..."
Порадьте ще щось почитати

robie, Ви читали Т.Прохаська? Він на Кінга не подібний, але в сучасну українську літературу вписується...

"Я переконаний, що немає жодної людини – найгіршої і найдурнішої, яка б не дожила до такого моменту, коли їй трапиться слово чи речення, адресоване саме їй. Тоді вона, хай ненадовго, перетворюється у найдобрішу і наймудрішу людину на землі. Заради таких метаморфоз варто жити серед людей і любити їх більше, ніж самого себе. І варто плодити слова, речення і образи, розсилаючи їх навмання на всі боки, роздаючи їх тим, хто невідомо для самого себе страждає від браку потрібного слова… Вчинку… Жесту… Поцілунку… Удару… Пригортання… Погляду… Подарунка… Мелодії… Плода… Дороги… Вказівника чи взірця..." (Тарас Прохасько "FM Галичина")

Останні книги ,які мене дуже вразили це Марина Гримич"ФРІДА" і звичайно Марія Матіос "Солодка Даруся" і "Майже ніколи не навпаки". Дуже рекомендую почитати, не пошкодуєте .Ці книги і їх автори варті уваги.

Люблю дуже читати на релігійну тему.Маю не мало книжечок різних, але з усіх прочитаних найбільше запала в серце "Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві".
А рік тому до мене потрапила стара книжечка о.Гавриїла Костельника про стигматичку Настю Волошин . Маю другу частину книги ,всього їх три частини. Може хтось має ще дві частини ?Чому у нас ніхто не згадує про Настю Волошин і так мало про неї говорять, чому церква мовчить?

Щодо Марії Матіос - підтримую
Дуже добрі тексти на фоні усього того, чого можна начитатися в сучасній українській прозі... Хоча й у її творчості бувають "вибрики" типу "Фуршет від Марії Матіос" чи "Бульварний роман".
А що думаєте про Катерину Мотрич (якщо ми вже заговорили про "традиціоналістів"...)? "Ніч після сходу сонця". Книжка товста, з претензією на монументальність. Цим мене відлякала якоюсь мірою...

Найулюбленіша моя книжка - "Камо грядеши" Г. Сенкевича про переслідування ранніх християн Нероном, смерть апостолів Петра і Павла, про шлях римлян до Бога.

Прочитала книжку Бернара Перуса "Життя Марти Робен". - Львів: Свічадо, 2007. - 336 с.

Ось анотація:

"Упродовж близько сорока років вона прийняла у своїй кімнаті понад 100 000 осіб, яким допомогла своїми молитвами й порадами. З юних років страждаючи на важку хворобу, що прикувала її до ліжка на все життя, Марта Робен стала прикладом великої віри, милосердя, жертовності, терпіння й смирення. Вона свідчила про Божу любов перед серцями водночас далекими та спраглими.

Бернар Перус, священик, доктор філологічиних наук, є постулятором у справі беатифікації Марти Робен, тобто її адвокатом у процедурі, яка відбувається у Римі. Ця книга є своєрідним довідником – в її основу покладено численні свідчення, уривки з листів і щоденників Марти Робен"

Мені подарували її півроку тому на день народження під час двотижневих реколекцій у тиші. Ніяк не могла взятися Під час різдвяних свят дочитала... Книжка - ПРЕЧУДОВА!!! Залишилося багато тем для думання і прагнення до святості в світі

Na 4ywuni probuvae na praci sxidnix Otciv, Vasuliu Velukuu, Teodor Stydut, Teofan Zatvornuk....

Xrystia писав:Na 4ywuni probuvae na praci sxidnix Otciv, Vasuliu Velukuu, Teodor Stydut, Teofan Zatvornuk....

і не тільки на чужині

Мені дуже сподобалась книга Івана Ліствичника "Ліствиця духовна", отаку: http://missioner.com.ua/index.php?level_path=0-6-27-259&description=1. Там буквально кожне слово можна підкреслити.

A tak ce pravda.Vzagali ta serija dywe cikava, ale naubil'we meni spodobalus' 4 ta 5 tomu.Vzagali, jak na mene, to cju seriju tvoriv sjatux otciv treba 4utatu vid perwoi do ostannoi, bo jakwo po4unatu z seredunu, to troxu vawko.

зараз читаю Пастирські Послання митрополита Андрея Шептицького (І том)... це справді є "золоті" слова, Святі науки... я вражена, і вважаю, що їх варто прочитати всім обов’язково!

jak na mene e dywe cikava knuga italiucja Amedeo Chenchini "Po4yttja suna".Knuga nasampered dlja tux, xto proxodut' formaciunuu wljax posvja4enogo wuttja.Ale jak na mene kowen xrustujanun proxodut' formaciju i to ne jak ne odun period, a taky jaka truvae cile wuttja.
"formyvannja po4yttja Boga - Suna vidnosno Boga - Otcja za dopomogoju Boga - Dyxa"

Зараз читаю вже 5 том книжки Марії Вальторти "Богочоловік", не можу без неї і дня, водночас багато прочитати не можу - треба подумати над прочитаним

Я останім часом зачитуюсь Бєрдяевим. З його творчістю я знайомий досить давно, але зараз він сприймається найбільш повноцінно.
Ось що я прочитав останім часом:
"Дух и реальность", "Истина и откровение", Царство Божие и царство кесаря", "Мутные лики", "Миросозерцание Достоевского".
Що стосується "Мирозерцания Достоевского", то ця робота особлива для мене. Ось що пише автор у вступі: "Дocтoeвcкий имeл oпpeдeляющee знaчeниe в мoeй дyxoвнoй жизни, ещe мaльчикoм пoлyчил я пpививкy oт Дocтoeвcкoгo. Oн пoтpяc мoю душy бoлee, чeм ктo-либo из пиcaтeлeй и мыcлитeлeй. Я вceгдa дeлил людeй нa людeй Дocтoeвcкoгo и людeй, чyждыx eгo дyxy. Oчeнь paнняя напpaвлeннocть мoeгo coзнaния нa филocoфcкиe вoпpocы былa cвязaнa «пpoклятыми вoпpocaми» Дocтoeвcкoгo. Kaждый paз, кoгдa я пеpeчитывaл Дocтoeвcкoгo, oн oткpывaлcя мнe вce c нoвыx и нoвыx стopoн. B юнocти c пpoнизывaющeй ocтpoтoй зaпaлa в мoю дyшy тeмa «Лeгeнды o Beликoм Инквизитope». Moe пepвoe oбpaщeниe кo Xpиcтy былo oбpaщeниeм к oбpaзy Xpиcтa в Лeгeндe. Идeя cвoбoды вceгдa былa ocнoвнoй для мoeгo peлигиoзнoгo миpooщyщeния и миpocoзepцания, и в этoй пepвичнoй интyиции cвoбoды я вcтpeтилcя c Дocтoевcким, кaк cвoeй дyxoвнoй poдинoй." Практично те саме я можу сказати про себе та про моє знайомство з цим письменником, а згодом і з християнством.
Раджу всім познайомитись

на шляху навернення писав:Зараз читаю вже 5 том книжки Марії Вальторти "Богочоловік", не можу без неї і дня, водночас багато прочитати не можу - треба подумати над прочитаним

Я також зараз дочитую 5 том цієї ж чудової книги. Вся Євангелія в ній розкривається як на долоні. В ній немов пєш і насолоджуєшся святим життям ІСУСА - БОГОЧОЛОВІКА.

Історик писав:Я останім часом зачитуюсь Бєрдяевим. З його творчістю я знайомий досить давно, але зараз він сприймається найбільш повноцінно.
Ось що я прочитав останім часом:
"Дух и реальность", "Истина и откровение", Царство Божие и царство кесаря", "Мутные лики", "Миросозерцание Достоевского".
Що стосується "Мирозерцания Достоевского", то ця робота особлива для мене. Ось що пише автор у вступі: "Дocтoeвcкий имeл oпpeдeляющee знaчeниe в мoeй дyxoвнoй жизни, ещe мaльчикoм пoлyчил я пpививкy oт Дocтoeвcкoгo. Oн пoтpяc мoю душy бoлee, чeм ктo-либo из пиcaтeлeй и мыcлитeлeй. Я вceгдa дeлил людeй нa людeй Дocтoeвcкoгo и людeй, чyждыx eгo дyxy. Oчeнь paнняя напpaвлeннocть мoeгo coзнaния нa филocoфcкиe вoпpocы былa cвязaнa «пpoклятыми вoпpocaми» Дocтoeвcкoгo. Kaждый paз, кoгдa я пеpeчитывaл Дocтoeвcкoгo, oн oткpывaлcя мнe вce c нoвыx и нoвыx стopoн. B юнocти c пpoнизывaющeй ocтpoтoй зaпaлa в мoю дyшy тeмa «Лeгeнды o Beликoм Инквизитope». Moe пepвoe oбpaщeниe кo Xpиcтy былo oбpaщeниeм к oбpaзy Xpиcтa в Лeгeндe. Идeя cвoбoды вceгдa былa ocнoвнoй для мoeгo peлигиoзнoгo миpooщyщeния и миpocoзepцания, и в этoй пepвичнoй интyиции cвoбoды я вcтpeтилcя c Дocтoевcким, кaк cвoeй дyxoвнoй poдинoй." Практично те саме я можу сказати про себе та про моє знайомство з цим письменником, а згодом і з християнством.
Раджу всім познайомитись

Можливо не варто ділити людей на "нa людeй Дocтoeвcкoгo и людeй, чyждыx eгo дyxy" можна й помилитись, тай люди поняття не стале а змінне. Особисто проти Достоєвського ніц не маю

Читаю зараз Істархова. "Удар русских богов". Цікава книженція. Далеко не все в ній мені подобається але книжечка заставляє задуматись.
Кника правда розрахована не на християн. Для них вона буде...хм..образливою чи що. Вони і кількох сторінок не прочитають)

Namеless_One писав: книжечка заставляє задуматись.

курименшеконоплі!!!!

Namеless_One писав:Читаю зараз Істархова. "Удар русских богов". Цікава книженція. Далеко не все в ній мені подобається але книжечка заставляє задуматись.
Кника правда розрахована не на християн. Для них вона буде...хм..образливою чи що. Вони і кількох сторінок не прочитають)

Видно тепер звідки в тебе така антихристиянська свідомість, сформована під впливом різних байок Істархова, усіляких упереджень та бздурів...

цікава книжечка з видавництва Свічадо "Таємний Сад" (може тут http://www.svichado.com/multimedia.html хтось зуміє скачувати?) Френсіс Годґсон Бернет. Не пожалкуєте
читаю зараз Томіслава Іванчіча "Агіотерапія" і ще дещо (моя вада - не можу читати одночасно лише дві книги, а одну, як мені здається, ніколи і не пробував )
З повагою, ОООО

читаю зараз Томіслава Іванчіча "Агіотерапія" і ще дещо

Слухав його реколекції для монахинь по агіотерапії - Треба книжку ще прочитати обов"язково, бо чую, що це якраз для мене....