"Запитуємо cвященика"

[Wolodymyr]

Я не священник, але в загальному, коли згадують Бога. Наприклад "Слава Отцю...", "Вім’я Отця..", "Святий Боже,..", або "..., що в Хреста хрестилися..."

[ShMariam]

Я не священник, але в загальному, коли згадують Бога. Наприклад "Слава Отцю...", "Вім’я Отця..", "Святий Боже,..", або "..., що в Хреста хрестилися..."

Згадують Бога цілу Службу Божу Коли згадуть Святу Трійцю ("Слава Отцю...", "В ім’я Отця.."), щоразу, коли священик благословляє (на "Мир всім" і т.д.) чи кадить людей, на початку ("Благословенне Царство" і "Благословенний Бог наш..") і в кінці Богослужніння (на Літургії - після "Христос істинний Бог наш....". Крім того, ще окремі моменти, коли так прийнято: "Святий Боже,..", або "..., що в Хреста хрестилися...", на початку "Отче наш", перед і після читання Євангелія (на "Слава Тобі, Господи"). Ну і ще... треба пройтися по цілому тексту Служби, щоб виявити, де пропустила.

[Wolodymyr]

Ну те що ви перечислили, то все згадування Бога.

[ShMariam]

Ну те що ви перечислили, то все згадування Бога.

Під час Богослужінь Бога згадується практично весь час (навіть "Господи помилуй" ), але не завжди хрестяться.

[Wolodymyr]

Я от не можу в даний час відтворити в голові частину літургії з "... Господи помилуй...", але мені здається там тоже хрестяться.

[ShMariam]

Я от не можу в даний час відтворити в голові частину літургії з "... Господи помилуй...", але мені здається там тоже хрестяться.

В МП хрестяться при кожному "Господи помилуй".

Я й не кажу, що згадала всі випадки. Напр. ще хрестяться, коли співають на "Христос воскрес.." (а в нашій церкві ще кожного разу при тому фани нахиляють ), "Хресту твоєму поклоняємось..." а також на Освячення: під час "Прийміть, їжте" і "Пийте з неї всі" - Митарева молитва і хрестяться, на "Тебе оспівуємо..." і ще різні місця...

[andrivovk]

Я от не можу в даний час відтворити в голові частину літургії з "... Господи помилуй...", але мені здається там тоже хрестяться.

В МП хрестяться при кожному "Господи помилуй".

Я й не кажу, що згадала всі випадки. Напр. ще хрестяться, коли співають на "Христос воскрес.." (а в нашій церкві ще кожного разу при тому фани нахиляють ), "Хресту твоєму поклоняємось..." а також на Освячення: під час "Прийміть, їжте" і "Пийте з неї всі" - Митарева молитва і хрестяться, на "Тебе оспівуємо..." і ще різні місця...

Та в кожному храмі є свій підОбряд, свої звичаї.

[Wolodymyr]

Я от не можу в даний час відтворити в голові частину літургії з "... Господи помилуй...", але мені здається там тоже хрестяться.

В МП хрестяться при кожному "Господи помилуй".

Я й не кажу, що згадала всі випадки. Напр. ще хрестяться, коли співають на "Христос воскрес.." (а в нашій церкві ще кожного разу при тому фани нахиляють ), "Хресту твоєму поклоняємось..." а також на Освячення: під час "Прийміть, їжте" і "Пийте з неї всі" - Митарева молитва і хрестяться, на "Тебе оспівуємо..." і ще різні місця...

Це все згадування Бога. Там де причастя, там мова йде про тіло і кров Ісуса, тобто теж згадування Бога. І слово "Тебе" - це теж згадування Бога.

Але таке треба напевно священника. щоб таки канон сказав.

[Wolodymyr]

Мабуть найбільше різних підобрядів я бачив стосовно оцієї частини

Молитва приготування до святого причастя
Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти вси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.
Вечері Твоєї тайної днесь. Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі:
Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Пом’яни мене, Владико, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві твоїм.
Нехай не на суді не в осудження буде мені причастя святих твоїх таїн. Господи, а на зцілення душі і тіла.
Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).
Боже, очисти мої гріхи і помилуй мене.
Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Частина б’є себе в груди(але тільки одною рукою і одежу не розриває), частина хреститься.

[МиколаМ]

Дякую ShMariam та усім дописувачам.

Підкажіть, будь ласка, де я можу прочитати текст Служби Божої. Можливо з коментарем.
Гадаю, що літургії у різних священників мають бути схожі. Хоча можуть бути різні види літургій, тому цікавить в першу чергу ті, що правляться у неділю в першій половині дня.

[ShMariam]

В молитовнику

[Wolodymyr]

Якщо не знаєте що гуглити, то гугліть "Чин священної і Божественної Літургії святого Івана Золотоустого"

[МиколаМ]

Якщо не знаєте що гуглити, то гугліть "Чин священної і Божественної Літургії святого Івана Золотоустого"

Щиро дякую. Саме те, що потрібно.

[Wolodymyr]

Питання можливо навіть заслуговує окремої теми, але поки що тут.

Отже старі гріхи. Знаю що в тих самих гріхах не можна сповідатись більше одного разу. Але от деколи по не зрозумілих причинах виринають в спогади про події 10-15-ти річної давності, коли ставлення до сповіді, тай до церкви було трохи інше. Вроді би і сповідався після того купу раз. Але більшість з тих дій в той момент і гріхами не вважав. Тай коли ходиш до свовіді раз у рік, то просто перечислюєш всі категорії з молитовника, без прив’язки до своїх конкретних дій. Хоча з іншої сторони ніби цим і закриваєш всі можливі випадки. Чого ж оце за них тепер совість мучить?

[о.Олег]

Питання можливо навіть заслуговує окремої теми, але поки що тут.

Отже старі гріхи. Знаю що в тих самих гріхах не можна сповідатись більше одного разу. Але от деколи по не зрозумілих причинах виринають в спогади про події 10-15-ти річної давності, коли ставлення до сповіді, тай до церкви було трохи інше. Вроді би і сповідався після того купу раз. Але більшість з тих дій в той момент і гріхами не вважав. Тай коли ходиш до свовіді раз у рік, то просто перечислюєш всі категорії з молитовника, без прив’язки до своїх конкретних дій. Хоча з іншої сторони ніби цим і закриваєш всі можливі випадки. Чого ж оце за них тепер совість мучить?

це наслідки гріха. І сповідатись з тих самих гріхів можна і часто - потрібно. самій людині навіть, якщо Сповідь була доброю і Бог простив
З повагою, о.Олег

[Wolodymyr]

А як же тоді оце:
http://www.catechismus.org.ua/index.php ... &Itemid=41

1493 Хто хоче примиритися з Богом і Церквою, повинен визнати священикові всі тяжкі гріхи, у яких ще не сповідався і які пригадує собі після старанного іспиту совісті. Сповідь з легких гріхів, хоч і не є необхідною, все ж таки гаряче рекомендується Церквою.

Чи це просто мінімальні умови, які не обмежуть поверх того?

[о.Олег]

А як же тоді оце:
http://www.catechismus.org.ua/index.php ... &Itemid=41

1493 Хто хоче примиритися з Богом і Церквою, повинен визнати священикові всі тяжкі гріхи, у яких ще не сповідався і які пригадує собі після старанного іспиту совісті. Сповідь з легких гріхів, хоч і не є необхідною, все ж таки гаряче рекомендується Церквою.

Чи це просто мінімальні умови, які не обмежуть поверх того?

та цей пункт не говорить

...в тих самих гріхах не можна сповідатись більше одного разу...

безперечно - добре підготувався, визнав гріх, сповнив наложену покуту - Сповідь відбулася: Бог ці гріхи "тобі" вже не згадає. З боку Бога питання остаточно вирішене. Але з боку людини ще може тривати почуття провини, недовіри до себе, спогадів про якісь нюанси того, що відбулося, про які, може, не згадав, або і може так статись, що відбулося щось настільки травмуюче, або щось завдало непоправної шкоди іншим, що людина собі пробачити не може. Це і багато чого іншого може бути наслідком гріха. І з цим людина може тривати ціле своє життя: Бог гріх простив, але наслідки над людиною тяжать... Наприклад: вкрав "я" лампочку в загальному під`їзді, потім навернувся через день, висповідався досконало, за покуту і помолився, і всі загальні лампочки за свій кошт, як рекомендував зробити сповідник, повкручував не лише у свому, а й у сусідніх будинках... от лише за той вечір без світла дівчинка на сходах впала і тепер по сусідству зі мною живе, з переломаним хребтом - - Бог Пробачив, але "я" (якщо маю Бога в серці) постійно жалітиму, скільки живу, буду намагатися робити добрі діла, помагати візочникам, відбувати Індульгенції, сповідаючись і сповідаючись і сповідаючись. Бо без цього не можу жити...
З повагою, о.Олег

[Wolodymyr]

Гм. Дякую.

[Віка]

Шановний Отче. Ми хочемо одружитись наступного року осінню, нам буде 17 і 16.5 років. Моя мама дає дозвіл, а збоку хлопця проти, його мама каже щоб ми жили в цивільному шлюбі, але ми не хочемо, бо розуміємо що це гріх, чи можемо ми взяти церковний шлюб, а коли буде 18 розписатись у РАГСі?

[Віка]

Не треба повторяти одне і те ж питання в кількох постах. Постійні користувачі і так бачать всі непрочитані повідомлення.

ShMariam

[о.Олег]

Шановний Отче. Ми хочемо одружитись наступного року осінню, нам буде 17 і 16.5 років. Моя мама дає дозвіл, а збоку хлопця проти, його мама каже щоб ми жили в цивільному шлюбі, але ми не хочемо, бо розуміємо що це гріх, чи можемо ми взяти церковний шлюб, а коли буде 18 розписатись у РАГСі?

Слава Ісусу Христу! Вітаю на Форумі, Віка. Найперше: дійсно добре розумієте, що жити без Божого благословення у Шлюбі не можете і мама хлопця радить гріх - бажаємо вам бути витривалими у добрій вірі і не піддатися. Стосовно ж Шлюбу - підійдіть до свого священика (на парафії, де ви - чи то хлопець, чи Ви - проживаєте) і він допоможе розібратись у вашій ситуації. Церква у наданні Таїнства Шлюбу щодо віку молодят керується нормами державного законодавства (тобто перед звершенням Таїнства Шлюбу ви маєте полагодити проблеми з Державою, в якій живете). З 2012 року Україна дозволяє одружуватись лише з 18 років (перед цим дозволяв Закон одружуватись дівчині в 17 років, хлопцеві в 18), але є можливість надати позов про дозвіл на одруження до суду особами, яким виповнилося 16 років. Це, власне, Ваш випадок.
В кожному разі, повністю розібратись у вашій ситуації і адекватно порадити зможе лише священик на місці вашого проживання.
З повагою, о.Олег Жаровський

[о.Олег]

з дозволу Віки переношу з ПП

Щиро дякую за відповідь!
А у суді повинні бути присутні батьки?

думаю, Тобі треба підійти до адвоката і він зорієнтує.
Приблизно, природньо процес виглядає так, що ви із хлопцем йдете в свій районний РАГС і пишите заяву про намір одружитися. Там подивляться на вік і повідомлять про те, що, відповідно до Закону, ви маєте отримати судовий дозвіл. Відповідно - питайте про консультацію спеціаліста і/або про форму надання заяви в суд (адресу суду, на ім`я кого і т.д). Основне питання у Суді: вам потрібно буде довести, що одруження відповідає вашим інтересам, що зможете утримувати сім`ю (маєте місце праці, що забезпечує потрібну фінансову стабільність тощо). Сумно, але дуже часто причиною надання дозволу суду є очікування дитинки, тому не дивуйся, якщо щось такого будуть від вас очікувати. Зрештою - я не юрист і про це взнаєте від компетентних осіб. Питання з Церквою можна буде вирішувати паралельно, порадьтеся з священиком на місці. Як і питання з батьками, які по Закону до 18-ліття за вас відповідають.
Важко отак радити, але у Твоєму випадку таки скажу: віддай питання згоди/незгоди мами Твого хлопця у повну залежність від його з нею стосунків - одруженням життя не закінчується, а лише починається, і посваритись заперечуючи мамі дуже легко, але потім вам ще жити і жити. Будь витриманою і, якщо бачиш шалений опір майбутньої свекрухи - краще вичекай той рік в чистих стосунках людей що любляться в Бозі. Зрозуміти маму не важко - вона боїться. Що не значить, що вона права, безперечно. Але не дозволяти або дозволяти - її відповідальність перед малолітнім сином, Державою і, вірую, Богом. Тому - обережно, без надривів: інакше гарного плоду від вашого кохання очікувати не варт
Зрештою - радся на місці
щастя вам
Благословення Господнє!
З повагою, о.Олег

[о.Олег]

Вибачте що ще раз запитую, але справді не взмозі дати шлюб без державного реєстру?
Шлюб у церкві головніший перед Богом, чи не так ж?

перепрошую - біжу зараз на Літургію, тому коротко, а як треба, то поясню ширше (якщо можна - пиши відразу в темі а як ні то ні ):
фактично Шлюб має три свої етапи росту-розвитку: "ви" говорите одне одному, що любите і згідні бути сім`єю; "ви" заявляєте, що згідні бути сім`єю, навколишнім/суспільству; "ви" заявляєте, що згідні бути сім`єю, перед Богом. Оця "ваша" згода є підставовою річчю (матерією) для Шлюбу, бо Шлюб це не лише Ваша приватна справа (не лише перший етап "вашого" росту-розвитку), але і справа суспільна (в сучасному суспільстві - державна реєстрація); але і справа Церкви (Божої волі для людини). Тобто "Шлюб у церкві головніший перед Богом" в своєму завершальному, освячуючому сенсі.
хорошого дня, з повагою, о.Олег

[Wolodymyr]

Я розумію, що в 16-ть рік - то вічність. Але для тих хто любить і вічність не повинна бути проблемою.

[о.Олег]

Я розумію, що в 16-ть рік - то вічність. Але для тих хто любить і вічність не повинна бути проблемою.

[Vlodya]

Слава Ісусу Христу.
Чи можна вітати з днем народження людину і дарувати їй подарок (квіти) якщо на цей день припадають похорони родича?
Якщо не можна то через який час можна буде.
Буду вдячний за відповідь.

[о.Олег]

Слава Ісусу Христу.
Чи можна вітати з днем народження людину і дарувати їй подарок (квіти) якщо на цей день припадають похорони родича?
Якщо не можна то через який час можна буде.
Буду вдячний за відповідь.

можна, чому ні? Звичайно, якщо померлий є близьким родичем іменинника, то це може бути недоречним. Але це не до Церкви питання - питання до культури взаємин, Вашого звичаю.
З повагою, о.Олег

[Маркіян]

Слава Ісусу Христу! Чому римо-католицькі священики живуть в целібаті, а греко-католицькі та ін. можуть брати шлюб?

[о.Олег]

Слава Ісусу Христу! Чому римо-католицькі священики живуть в целібаті, а греко-католицькі та ін. можуть брати шлюб?

перепрошую - трошки випав з Форуму
питання дозволу одружуватись чи не одружуватись священикам належить до компетенції Церкви. Тобто - це не Божий Закон, Заповідь, а закон інституційний, впроваджений в життя відповідно до тимчасових потреб пасторального провідництва Церквою. Церква Христова - організація всесвітня/вселенська (католицька). Пасторально провадить людей Божих-вихідців із різних народів/традицій. Природньо так склалося, що кожен із навернених до Христа народів приходив у Церкву із своїми культуральними/звичаєвими/тощо особливостями. Відповідно, сьогодні в Христовій Церкві розрізняють різні Традиції, які називають ще "церквами свого права". Одні із них: церква свого права - римо-католицька і церква свого права - греко-католицька. В римо-католицькій традиції, обовязковість безшлюбності для дияконів, священиків і єпископів походить з 6 століття і законодавчо затверджена в 11 столітті; в греко-католицькій традиції обов`язок безшлюбності існує лише для єпископів.
З повагою, о.Олег

[Міра]

Чи можна йти до Причастя, коли приходиш не на початок Служби Божої? В мене так є, що веду до школи і в садок дітей і заходжу до церкви 8.45, а Літургія на 8.30. Чи смію йти до Причастя?