Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Не замовчую свого становища. Я є священик, мені 78 років, проживаю в Франції. На Україні, раптом, гостюю у свого брата і його родини.

Незадовго від’їжджаю.

Маю велике здивування з людських міркувань. Все своє життя я віддав для Бога і маю з того велику радість. Я попросив сина свого брата виповнити моє бажання – дати слово священика, так як то є мій безпосередній обов’язок. Діти мого брата були завжди і є, хоч уже і у віці і мають свої діти, послушні своїм батькам. Тому мені як духівникові не могли відмовити.

Люди, що тут вимірковуєте свої думки, хто вас научив таких глупих мовних слів? За що так зневажаєте один одного, називаючи ріжних негарних і не культурних слів.

Ай-яй-яй… «котелок не варить», «параной»… і т.д…. стидно називати.

А може і якого священика обізвано?

То чи «варить отой к…» у того, хто таке пише…?

Хіба так учив нас Ісус любити один одного? Так товаришувати?

Я теж був молодий, але стид і скромність дотримуюсь наслідувати і донині.

Мій обов’язок, як священика, сьогодні вам сказати. Мені перечитали майже всі сторінки вашого форуму. І мені дуже сором за всіх перед Богом. Я був і є стільки років коло Святого Вівтаря. Старався служити вірно. Боявся щось добавити свого і заперечити Боже. Боже борони судити Боже Провидіння із своєї людської мудрості.

Але тут…?

По скільки ж років вам діти-молодики…?

Мовний жаргон до нічого. Побожності нема.

Ніколи не допустив би справжній католик ні до такої зневаги Бога, ні до такого форуму.

Діти, ніхто із людей не може запевнювати свою правду. Свята Правда дається із Неба. Вона завжди давалась Божим Провидінням. Так було. Я сам за своє життя з тим здибався.

Зацікавила мене історія тої Божої дитини у вас на Україні, де всі, і світські і духовні, здається як би могли, то роздерли б як стадо вовків немічне ягня.

Як завжди вчила Католицька Церква по Правді? Бо знаю, що Правду і раніше було трудно винайти.

Хто би міг помогти тій бідній дитині?

На моє гадання, і як вчить Католицька Церква, то може зробити духівник.

Чи зверталася та Слуга до парафіяльного служителя чи до єпископа?

Мав би єпископ із того всього глодання нагадати вісім Заповідей Блаженства. Одно із тих – Блаженні ті, що миротворці, бо вони синами Божими назвуться…

Нащо така критика на цілий світ? Стільки обмов, поганих висловлювань, називань один одного…

Хтось із того мав би бути мудрішим, чи не пасувало то духівникові – єпископу? Єпископ подає все по субординації тому, хто тим керує на індивідуальну аудієнцію разом із слугою до Папи. Тільки єпископ у владі те зробити. Ось самий вірний шлях. І не може ані місцевий єпископ, ані хто інший на себе взяти вирішення тої справи.

А якщо то Боже…? Ніхто не знає Божих Тайн, Провидінь, Доріг, Допустів.

Тут є Закон, виконуй те місце кого займаєш і що є твоїм обов’язком. Таке питання як Догмат Об’явлення і його правдивість вирішує тільки Папа.

Гріх таке замовчувати і відкидати. І гріх взяти самому на розправу.

За своє життя бачив ріжне і можу прикладів навести багато.

Скажу лише таке: Кесареві – кесариве, а Богові – Боже.

І Слова Правди Такої…
- Хто знає, чи побачимо Там тих, кого думали побачити;
- І хто знає, чи не побачимо Там тих, кого не думали побачити;
- Якщо самі заслужимо Там бути…

То є Слова золоті.

Не треба робити свого суду. Віддайте те Судді Справедливому, що у Небі. А Він обов’язково скаже, ще й у Святій Правді, через Свого Наслідника Петра: чи то Боже чи не Боже.

Якби моя воля, я би ніколи не допустив такого безсором’я. У нас в Католицькій Церкві набагато інакше…

Я вже старий, тому звертаюся до всіх співбратів: допоможіть тій бідній слузі сповнити те, що Боже Провидіння просить. А конечний результат покаже… Буду своєю молитвою священика просити Бога за вирішення тої справи в Божій Справедливості.

Хотів би поговорити із тою особою і прошу свою родину мені у цьому допомогти. Про цю подію повідомлю свою дієцезію, курію і якщо це справа Божих Рук хай Милосердний Бог покерує і мені долучитися в цій справі – допомогти цій бідній Божій дитині.

Юліан.

І як Вам, отче, на Україні? як люди, природа... щось змінюється на краще, чи, можливо, навпаки? Як, Вам, наша столиця? Чи бували в Тернополі, Львові?

Звичайно, немало гіркої правди є сказано про наш форум, на котрий забігають не раз різні провокатори і псують усю християнську картину... Ще мусимо багато виправити і стати кращими Божими дітьми. У всякому разі спасибі за старечу душпастирську пораду...

Але у свої 78 років, отче, Вам не важко набирати літери на комп*ютері і писати літературною української мовою? Невже тут нема майже нічого доброго?

Ще одне, дорогий отче, а якому єпископові у Франції Ви зараз підпорядковуєтеся, як не секрет? Просто іншим, мабуть, буде цікаво...

І якій "бідній слузі" помогти? Ви часом не про п. Іру, що тут пише?.. Самі знаєте що, якщо маєте відповідну богословську підготовку.

Ой, не говоріть. Як згадаю на соборі(історію, не я, звичайно) про того ж святого Миколая, як він пояснював єретикам церковне вчення, то теж дивуюся. Деж була його християнська цнотливість????

Надіємся, що отець-француз ще раз сюди завітає та розвіє декотрі наші сумніви... Дав би Господь.

Маю сумнів, щодо отця "француза". Стилістика написання тексту дуже схожа на п. Іру, і п. Віру. Хотілося б вірити що то дійсно слуга Божий із Франції пише до нас, але знаючи дії "співунів", дуже сумніваюся, ба навіть певен, що його не існує, і це просто видумана особа

Vagner писав:Маю сумнів, щодо отця "француза". Стилістика написання тексту дуже схожа на п. Іру, і п. Віру. Хотілося б вірити що то дійсно слуга Божий із Франції пише до нас, але знаючи дії "співунів", дуже сумніваюся, ба навіть певен, що його не існує, і це просто видумана особа

Навіть якщо ви праві, попрацювати над культурою спілкування нам незавадить.

Vagner писав: Стилістика написання тексту дуже схожа на п. Іру, і п. Віру.

Звичайно, не раз людину видає саме її мова... Я теж маю сумніви у правдивості "отця". Так мені підказує мій містичний досвід і глибока інтуїція. Але декотрі поради слушні. Будем старатися спілкуватися більш по-християнськи. Теж роблю заодно наголос на дотримуванні на форумі принципу чесності та нелицемірства, не вводячи інших християн підступно в оману.

Мова про УГКЦ в Інтернеті, між іншим http://posydenky.lvivport.com/showthread.php?t=42866

Ну, я не знаю. При всій повазі до цитованого вами лінку... Одне й те саме бла бла, всі тупі і неосвічені і т.д.

Так покажіть де ми тупі!? Бо це вже, принаймі мене особисто, починає зачіпати за живе. Як мені здаеється, ніхто тут не хвалився своїм теологічними досягненнями, всі пишуть в силу своїх розумінь і знань, і якось разом всі пробуємо прийти до якогось спільного знаменника.

А якщо хтось називає когось неосвідченим = тупим, то хай прийде сюди і дасть всім жару.

І не розумію одного, що є в священиків такого(крім освіти, але вона може бути в кожного) чого немає в других? Часом пишеш щось і якщо ти не піп, то значить апріорі несеш ахінєю. Ну чи не смішно то? Покажу вам форум(зараз офлайн) де немає ні одного попа, мордерують миряни, але повірте мені, вони не пасуть задніх. Духовний сан, не додає автоматом мудрості. імхо(це не наїзд, до священиків респект і повага від мене особисто, але якщо я не рахую що вони боги, то думаю що гріха немаю:)).

Форум "Дівочі посиденьки", мабуть, дуже поважний, але... навіщо Ви їх зачепили, шановний mykil? Бажаєте бесплатної реклами?

Sotnik писав:Форум "Дівочі посиденьки", мабуть, дуже поважний, але... навіщо Ви їх зачепили, шановний mykil? Бажаєте бесплатної реклами?

Таке питання можна було поставити і у приват. А навів, що ми знали, що про нас пишуть. І разом вирішували ці проблеми.