о.Олег писав:Archer писав:"А втім, добре в тобі те, що ти ненавидиш учинки Николаїтів, котрі Я також ненавиджу." - це послання до ЦЕРКВИ. Хіба ті слова не відносяться до будь-якої церкви, в тому числі й до Католицької? Невже цього замало? Николаїти - секта, масони - це також секта, мабуть ще гірша від перших. А Ви говорите про якийсь екуменічний діалог...
Я не збираюся змінювати свою думку про те, що будь-які відносини з ворогами християнства неприпустимі! Не можна одночасно служити Богу і комусь іншому. Треба боротися з такими, а не співпрацювати. Крапка.
так на здоров`я. Лише смію Вам зауважити, що, найперше, це відноситься не до "будь-якої церкви, в тому числі й до Католицької", а - лише до Католицької Церкви. Всі інші, окрім Католицької Церкви можуть бути загально названі "николаїти". Всі секти, всі, хто відпав від Католицької Церкви і вчить (у важливих питаннях віри) щось свого. Судячи з Ваших дописів, Ви, власне, цитуєте не Вчення Христової Церкви, а прочитане у тих різноманітних "ніколаїтів". Щоб могти відрізнити Христову Церкву від "ніколаїтів", Вам потрібно добре знати, що Свята Католицька Церква вірити навчає. Тоді зможете зрозуміти і те, про що говориться в цьому цитованому Вами уривку. Покищо на мою скромну думку Вам зарано ставити "крапку" . З повагою, о.Олег Жаровський
То я вас не зрозумів, чи то ви лукавите.
о.Олег писав:Стосовно ж називання сектою - не називаю: Ви просили пояснити і Вам пояснено суть терміну і, відповідно, примінення.
То як відносно тих слів із Катехизму
818 Ті, що народжуються нині у спільнотах, які походять від таких поділів, і «живуть вірою в Христа, не можуть бути звинувачені у грісі розбрату, і католицька Церква оточує їх братерською пошаною та любов'ю (...). Виправдані вірою, отриманою 9 Хрещенні, поєднані з Христом, їх справедливо називають християнами, а сини католицької Церкви справедливо визнають їх братами в Господі» (II Ватиканський Собор, Декр. «Unitatis redintegratio», 3.).
819 Окрім того, «багато елементів освячення та правди» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 8.) існують поза видимими межами католицької Церкви: «писане Слово Боже, життя у благодаті, віра, надія та любов й інші внутрішні дари Святого Духа та інші видимі прояви» (II Ватиканський Собор, Декр. «Unitatis redintegratio», 3; пор. II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 15.). Дух Христа послуговується такими Церквами і церковними громадами як засобами спасіння, сила яких іде від повноти благодаті та правди, що її Христос довірив католицькій Церкві. Усі ці блага йдуть від Христа і ведуть до Нього (Пор. II Ватикаиський Собор, Декр. «Unitatis redintegratio», 3.), закликаючи самі собою до «католицької єдності» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 8.).
Якось звяжіть усе це.