Тема може називатись: Богослов'я Євангелія від Йоана.
vedmid писав:Хто може достеменно розтлумачити слова зі св. Євангелія від Івана: "Споконвіку було Слово, а Слово в Бога було, і Бог було Слово. Воно в Бога було споконвіку. Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без Нього. І життя було в Нім, а життя було Світлом людей"?
На відміну від авторів трьох перших Євангелій, які розповідають про Ісуса з Назарета як про людину, потомка Давида, спадкоємця Божих обітниць, і пояснюючи Його вчинки та слова, а також страждання, смерть і воскресіння, представляють Його як Христа, Божого Сина, Спасителя світу, автор четвертого Євангелія чинить по іншому. Він одразу представляє божественну природу Ісуса, від перших же слів Євангелія, називаючи Його Словом (з грецької -- Логос) (1,1.14), світлом (1,5.8.9), Божим Сином (1,14.18). Божий Син - Слово був "споконвіку", тобто від самого початку, був при Бозі (такий переклад найбільш дослівний), і від самого початку Він був Богом (тут "Слово" -- підмет речення, "Бог" -- присудок).
"Усе через Нього постало" -- ці слова відсилають нас до наступних біблійних текстів:
Мудр 9,1-3: «"Боже батьків, Господи милосердя, що
своїм словом створив усе і що
своєю мудрістю витворив людину, щоб панувала над створіннями, які постали через тебе, і щоб керувала світом у святості й справедливості, щоб суд судила у правоті серця..."» та
Сир 24, про споконвічне існування мудрості, яка "вийшла з уст Всевишнього" (24,3). Тут вираз "створив" (24,8.9) не потрібно брати як основу дальших висновків, бо в Євангелії від Івана немає жодного натяку на створення Слова, але підкреслена споконвічність і вічне існування Божої Мудрості, як також факт оселення Її серед Богом вибраного народу: «Між ними всіма я спокою шукала: в чиїй бо спадщині мені оселитись? Тож заповів мені Творець усього, і той, хто створив мене, намет нап'яв мій та й мовив: "У Якові будь твоя оселя, і твоя спадщина будь в Ізраїлі!"» (Сир 24,7-8).
Для порівняння, Іван використовує ідею оселення, розбиття намету (так дослівно перекладається з грецької "оселилося між нами": "розклало намет між нами", Ів 1,14; пор. Сир 24,8).
Поняття: "споконвічність", "буття при Бозі", "буття Богом", "світло", "творча сила", "Мудрість, яка розставляє свій намет серед людей", "Єдинородний Син, що в лоні Отця", "благодаттю й істиною сповнений", "той, у кому життя" -- мають, за задумом Івана, відразу однозначно представити Ісуса, про якого буде мова в Євангелії, як Божого Єдинородного Сина; Слово яке стало плоттю (тілом); Бога, який прийняв людську природу.