Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

mykil писав:

romanm писав:
Напевно що назад згинаються:) Тіпа ратиці і т.д.

Ви що модерніст невиправний?

Сатана - це найперше хитрий дух. Без ніг, хвоста тощо. Тож йому не треба згинатися перед комось.

Ну от, приїхали. А як же роги і ратиці в чорта? Нема ? От, і тут надули:) Вибачаюсь за офтоп

romanm писав:

Ну от, приїхали. А як же роги і ратиці в чорта? Нема ? От, і тут надули:) Вибачаюсь за офтоп

Ага. Це вже з царини людських бурних уявлень... Це Вам не вертеп на Різдво. Можете створити іншу окрему тему про вигляд сатани (злого духа), якщо є потреба. Повертаємося до Євхаристії.

Чи можна приступати до Св.Причастя коли люди є розлучені, але церковного розлучення немає?

тут багато обставин мають вплив на відповідь...
хоч назагал можна сказати, що "так, можна."
але... це за умови, що той хто бажає приступити до сповіді та причастя не живе "на віру" з кимось іншим...
взагаліто варто почати судовий процес, щоб або дізнатись про уневажнення даного подружжя (і отже можливість укладати інше), або щоб формально бути звільненим від подружніх обовязків через сепарацію (благословення на роздільне проживання), оскільки тертіо нон датур (третього не дано) - в Католицькій Церкві немає "розлучення".

чи можливий дозвіл на роздільне життя коли є дитина?

"

але... це за умови, що той хто бажає приступити до сповіді та причастя не живе "на віру" з кимось іншим...

Батюшка, а якщо не живе? А час від часу "поживає" ?

чи можливий дозвіл на роздільне життя коли є дитина?

так.


(тут під "розлученням" власне мається на увазі роздільне проживання (сепарація) подружжя (вузла), яке триває).

Розлучення під час тривання вузла
Кан. 863 – § 1. Настійно доручається, щоб супруг, спонуканий любов'ю і турботою про добро сім'ї, не відмовляв невірній стороні у прощенні і не розривав з нею спільності подружнього життя, якщо, однак, виразно або мовчазно не дарував провини, то має право припинити спільність подружнього життя, хіба що погодився на перелюбство або сам став його причиною чи сам також допустився перелюбства.
§ 2. Мовчазне прощення має місце тоді, коли невинна сторона, дізнавшивсь про перелюбство, добровільно з подружнім почуттям співживе з невірною стороноюь а це припускається, якщо вона протягом шести місяців підтримувала спільність подружнього життя і не зверталася в цій справі ні до церковної, ні до цивільної влади.
§ 3. Якщо невинний супруг добровільно розірвав спільність подружнього життя, то повинен протягом шести місяців передати справу про розлучення компетентній владі, яка, беручи до уваги всі обставини, має зважити, чи невинного супруга не можна б схилити до прощення вини і до того, щоб не продовжав розлучення.

Кан. 864 – § 1. Якщо одне із супругів робить спільне життя небезпечним або надто важким для другої сторони чи для дітей, то дає тим самим іншій стороні законну причину відійти на підставі декрету місцевого Ієрарха і також власним рішенням, якщо небезпека є наглою.
§ 2. На підставі партикулярного права Церкви свого права можуть бути встановлені інші причини, залежно від звичаїв народів і обставин місця.
§ 3. У всіх випадках, коли причина розлучення припиняється, треба відновити спільність подружнього життя, хіба що компетентна влада постановляє щось інше.
Кан. 865 – Після того, як дійшло до розлучення подружжя, слід відповідно подбати про належне утримання і виховання дітей.
Кан. 866 – Невинний супруг може похвально знову допустити іншого супруга до спільності подружнього життя. У цьому випадку він відмовляється від права на розлучення.

romanm писав:Батюшка, а якщо не живе? А час від часу "поживає" ?

хм... тут тоді нема "публічного гріха", і з цим гріхом (перелюбу) тре йти до сповіді...

А що підрозумівається під "публічним гріхом"? Життя в одному просторі(квартира нпр.) а якщо живуть окремо, але тіпа тоє:)
?

То тоді відбувається так, як Ви вище говорили?


(вибачте, що не вдаюся в літературне написання)

orest писав:

romanm писав:Батюшка, а якщо не живе? А час від часу "поживає" ?

хм... тут тоді нема "публічного гріха", і з цим гріхом (перелюбу) тре йти до сповіді...

А ще до умов доброї сповіді належать ЖАЛЬ ЗА ГРІХИ І ПОСТАНОВА ПОПРАВИТИСЬ !!!

ось-ось про все це також йдеться...
оскільки якщо вони живуть разом (і не бажають це міняти), то тим самим немає жалю за гріхи і постанови поправитись! а тому нема чого йти до Сповіді.

а окремо слід вказати на публічний характер цього гріха, оскільки вони тим самим немов публічно заявляють - нам Бог не потрібен, ми без Нього чудово справляємось... і всі ті шлюби-вінчання то не для нас..., - а тоді і Сповідь не для них (аж поки вони не готові змінити цей спосіб життя і повінчатися, а це не можливо, якщо хтось з них є вже у шлюбі, який не уневажнено).

На мою думку, тема вже себе вичерпала. Думаю, що з попередніх дописів стає зрозумілим, що нема великого значення, чм перед Причастям ставати на коліна, чи приймати Ісуса стоячи. І так добре, і так не зле. Бог однаково благословить і тих, і інших. Головне щира віра та довір*я.

viter писав:На мою думку, тема вже себе вичерпала. Думаю, що з попередніх дописів стає зрозумілим, що нема великого значення, чм перед Причастям ставати на коліна, чи приймати Ісуса стоячи. І так добре, і так не зле. Бог однаково благословить і тих, і інших. Головне щира віра та довір*я.

ні, різниця і значення є, навіть з твого допису зрозуміло, що стоячи - "добре" (достойно, гідно), а на колінах - "не зле".

хоч погоджуюсь, що "Бог благословить і тих, і інших. Головне щира віра та довір*я."

А що, дійсно, отче, така велика проблема чи хтось клячить, а хтось стоїть? Я серйозно. Бо особисто для мене, 0 проблем.

а хіба я назвав це "великою проблемою"?
але різниця і значення є.
я теж ніколи не роблю проблеми з того, що хтось підходить до Причастя і стає навколішки.
але при нагоді на катехизації для дітей чи дорослих пояснюю, що більш відповідно (з різних пичин - і богословських і практичних) є приймати Причастя стоячи.

так поясніть і тут! цікаво просто. я чув різноманітні пояснення. Наприклад: приступім, отже приступім, а не приклянчім і т.д.

як переконати людей по селах, що Причастя приймається і стоячи? Ми у львові, в нашому храмі не приймаємо Причастя на колінах, але мали декілька випадків по селах, де нам досить агресивно сприймали і навіть намагалися відіпхати. На відміну, від наших церков у Європі( в Люрді і Парижі). А попробуйте в селі( льв. обл чи Ів.-Франськ.обл) рипнутися- закаменують. Наші люди самі собі ускладнюють життя , іншим теж. Чим довга служба, титм краще, чим довше на колінах, тим ти добожніший( хоч потім так обмиє чужі кості...)Священики не повинні йти на поводу у громади...

прочанка писав:як переконати людей по селах, що Причастя приймається і стоячи? Ми у львові, в нашому храмі не приймаємо Причастя на колінах, але мали декілька випадків по селах, де нам досить агресивно сприймали і навіть намагалися відіпхати. На відміну, від наших церков у Європі( в Люрді і Парижі). А попробуйте в селі( льв. обл чи Ів.-Франськ.обл) рипнутися- закаменують. Наші люди самі собі ускладнюють життя , іншим теж. Чим довга служба, титм краще, чим довше на колінах, тим ти добожніший( хоч потім так обмиє чужі кості...)Священики не повинні йти на поводу у громади...

В такому випадку нічого страшного не буде, якщо Ви станете на коліна до Св.Причастя тим Ви не згрішите ,але вбережете від гріха тих людей "які перемелюють Вам кості". Як то кажуть в чужий монастир зі своїми порядками не варто пхатись. Якщо в даній парафіяльній громаді склалась традиція приступати до Св.Причастя навколішки то тим вони нічого поганого не чинять а виражають свою побожність (а фальшива вона чи правдива то не нам судити а Богові .

гріха не буде, але є люди( навіть моя мама, в якої проблема з хребтом), яким вклякнути важко, бо хто потім буде піднімати? Але, на жаль, не всі то розуміють. Люди повинні відходити від традицій, які часто самі видумують: служба має тривати -3 год, якщо менше, то вже навіть не йдуть в неї. ПРиїхала співробітниці із Одеси, з весілля. Тиждень ходила в шоці. Якщо спідниця по кісточки і хустка намотана, то пустять до церкви ті жіночки, так звані наші сестриці, якщо ні - читають довгі нотації, хоч самі у святу неділеньку грядки копають. То про що говорити? Де ж віра? Така прив"язаність до традицій(штучно видумані) відганяють молодь. Звичайно, я суджу і це недобре, але люди взаємно не повинні вводити одне одного у гріх, тим паче, в церкві.

romanm писав: пояснення. Наприклад: приступім, отже приступім, а не приклянчім і т.д.

Мало того, ще треба нам приступати до Євхаристійного Ісуса "зі страхом Божим, вірою (любов*ю)", щоб справа була боговгодна...

Була свідком одного випадку у Церкві, коли до Святого Причастя хотів приступити опущений чоловік (немитий, одягнений в брудне шмаття, від нього неприємно пахло). Підійшовши прийняти Св. Причастя, священик щось запитав у нього, і дав зрозуміти що йому відмовлено. І я розумію причину з якої було відмовлено цьому чоловікові. До Святого Причастя потрібно приступати очищеним, оскільки ми приймаємо Тіло і Кров Ісуса. Перш за все треба посповідатись (а цей чоловік не сповідався), щиро покаятись у своїх гріхах, але не слід і забувати про свій зовнішній вигляд.
Дуже прошу дати відповідь на моє запитання:"Як часто можна приступати до Святого Причастя?" Виникло питання тому, що зауважила, що приступають до Св.Причастя одні й тіж люди протягом довгого періоду часу.
Наперед щиро вдячна.

Olesia писав:"Як часто можна приступати до Святого Причастя?"

та хоч кожен день (доречі до цього навіть заохочується) - головне,щоб тяжкого гріха "за плечима" не було. Ну і звичайно необхідне усвідомлення Таїнства.

як правило на часте приступання до Причастя просять благословення у духівника-сповідника.
окрім того ми "настійливо рекомендуємо" хоча б 1 раз в місяць сповідатися.

orest писав:як правило на часте приступання до Причастя просять благословення у духівника-сповідника.

а це ше шо за новость?
це де про таке пише?

ККЦ 1389

Церковь обязывает верующих «в воскресные и праздничные дни участвовать в Божественной Литургии»203 и причащаться по крайней мере раз в год - если возможно, в Пасхальное время204 и с предварительным приготовлением - через таинство Примирения. Но Церковь живо рекомендует верным принимать Святую Евхаристию в воскресные и праздничные дни или еще чаще, даже каждый день.

для тих, хто ще не читав Катехизму!

Як часто ви ходите до сповіді і причастя?, і як ви взагалі до цього ставитесь?
Я наприклад не ходжу до причася через те, що як правило найчастіше цю процедуру проходять хворі і немічні люди, і там можна підхопити цілий букет хвороб. А яке ваше ставлення до цього?

*****************
sara's super spa
UK Lotto

sonna001 писав:Я наприклад не ходжу до причася через те, що як правило найчастіше цю процедуру проходять хворі і немічні люди, і там можна підхопити цілий букет хвороб. А яке ваше ставлення до цього?

я думаю, що у Вас, жіночко, набагато серйозніші проблеми зі здоров"ям ніж у тих "хто проходить цю процедуру", принаймні зі здоров"ям духовним. І якщо Ви все таки людина віруюча і бажаєте спастись, то в Ваших же інтересах перемогти у собі цей страх. Бо можете попасти у неприємну ситуацію... Як відомо, Господь сказав "Хто тіло моє їсть і кров
мою п'є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня"... і як Ви думаєте, який, у Вашому випадку, найдієвіший спосіб Вас спасти?

sonna001 писав:Як часто ви ходите до сповіді і причастя?, і як ви взагалі до цього ставитесь?
Я наприклад не ходжу до причася через те, що як правило найчастіше цю процедуру проходять хворі і немічні люди, і там можна підхопити цілий букет хвороб. А яке ваше ставлення до цього?

Шкода... Св. Причастя - це найкращий лік на наші духовні хвороби, дає силу для невидимої духовної боротьби, дає життя душі, силу проти спокус тощо.

Якщо буде правдива віра, то нічого (ніяка заразна хвороба) не мала б нашкодити. Божа сила є понад це.

sonna001 писав:Як часто ви ходите до сповіді і причастя?, і як ви взагалі до цього ставитесь?
Я наприклад не ходжу до причася через те, що як правило найчастіше цю процедуру проходять хворі і немічні люди, і там можна підхопити цілий букет хвороб. А яке ваше ставлення до цього?

*****************
sara's super spa
UK Lotto

Приступаючи до Св. Причастя, особисто я не думаю про недуги тих людей, які прийняли вже Св. Причастя, і що їх можна в такий спосіб підхопити (навіть думку таке не спадало). Якщо є віра, то не повинно бути сумніву, а тим більше страху.

Папа Бенедикт XVI закликав католиків ставати на коліна під час Причастя:
http://85.214.59.160/site/?act=news&id=72343


"Ми, християни, стаємо на коліна перед Святим Причастям, тому що знаємо і віримо, що знаходимося у присутності Єдиного істинного Бога", - пояснює Папа...