Сторінка 2 з 32

Додано: 12 червня 2009, 09:06
сергій
вірний УГКЦ писав:kris 15, знаєте, дуже поважна є справа щодо українців за кордоном і тих , які залишилися тут, на батьківщині (маю на увазі родичів). Але не треба Бога пристосовувати до свого життя, бо в мене такі обставини і т.д. Бог добре бачить, яке твоє життя і які в тебе обставини. Щодо причастя на колінах, то чи не є найкращим виявом покори - впасти на коліна. Якщо добре будете читати Святе письмо і життя святих, Ви зауважите, що таке молитва навколішки. Євхаристія під час св. Літургії є кульмінаційним моментом, під час якого власне якнайбільше потрібно упокоритися. Не кажіть відразу, що головне стан душі, внутрішній і т.д., то все є добре. Але насамперед, хочу повторити, застановіться що таке св. Причастя і дайте собі відповідь. Якщо б перед вами з'явився живий Ісус Христос, Ви б стояли чи клячали?


Якщо читати твори Отців Церкви то про Причасття навколішки жодного слова не знайдете. Що більше святий мученик Іполит Римський, який нам залишив опис Літургії ІІ століття в Римі, говорить що вірні приступають до жертовника де з рук священика приймають Тіло і Кров.
Власне зверніть увагу вірні ПРИСТУПАЮТЬ, а не падають навколішки.

Додано: 12 червня 2009, 13:08
kris15
вірний УГКЦ писав:kris 15, знаєте, дуже поважна є справа щодо українців за кордоном і тих , які залишилися тут, на батьківщині (маю на увазі родичів). Але не треба Бога пристосовувати до свого життя, бо в мене такі обставини і т.д. Бог добре бачить, яке твоє життя і які в тебе обставини. Щодо причастя на колінах, то чи не є найкращим виявом покори - впасти на коліна. Якщо добре будете читати Святе письмо і життя святих, Ви зауважите, що таке молитва навколішки. Євхаристія під час св. Літургії є кульмінаційним моментом, під час якого власне якнайбільше потрібно упокоритися. Не кажіть відразу, що головне стан душі, внутрішній і т.д., то все є добре. Але насамперед, хочу повторити, застановіться що таке св. Причастя і дайте собі відповідь. Якщо б перед вами з'явився живий Ісус Христос, Ви б стояли чи клячали?



Я не пристосовую ні до чого ні Бога, ні людей, просто написала те, що знаю і бачу щоденно. Ще раз повторююсь я не захищаю людей, що так живуть.
Що до мене, то приймаю Святе Причастя навколішки, а от моя бабця, якій 77 років і хворі ноги, на стоячи. То чи можна звинувачувати її за це???
Якби зустріла Ісуса Христа ( чи Когось зі Святих ), то не знаю як би я повелась, тому що не можу знати, що станеться і тим більше моєї реакції в такій ситуації!

Додано: 12 червня 2009, 15:14
ljubomyr_ps
kris15 писав:Ya vje odnogo razy pusala sho juvy za kordonom. I ne ya odna - tyt dyje bagato ykrainciv pruchomy z riznux oblastei. Vu sobi naviti yiavutu ne mojete yak tyt juvyti ( choloviku z chyjumu dryjunamu i navpaku, molod juve na viry dovshui chas i bagato takogo inshogo )
Vunukae putannia : to sho robutu takum lydiam??? Problema v tomy, sho to ne 2,3...10 osib, a sotniamu! To sho v takomy vupadky,yak narodjyetisia dutuna ne xrestutu ii bo nema pidxodiachux xresnux batikiv?

Так, з Вами згідний. Але така ситуація (занепад моралі і віри) не тільки за кордоном але й в нас на Україні. можливо тут блуди і згірчення інші (алкоголізм, сектанство, засилля еротизму і порно, ігроманія, наркоманія-куріння...). Світ котиться і ми разом з ним до прірви, але... вибір за нами, кожного зокрема. І нам - якщо ми називаємо себе ще ХРИСТИЯНАМИ треба (це наш обовязок і мета) пропагувати християнські цінності і мораль світові, нашим ближнім - у цьому неопоганському світі.
"Єдине, що має значення – це глибина і сила твоєї любові". - чудові слова! Дай Боже щоб істинна любов до Бога і Ближнього тільки зростала в наших серцях!

Додано: 12 червня 2009, 15:26
ljubomyr_ps
вірний УГКЦ писав: Щодо причастя на колінах, то чи не є найкращим виявом покори - впасти на коліна. Якщо добре будете читати Святе письмо і життя святих, Ви зауважите, що таке молитва навколішки. Євхаристія під час св. Літургії є кульмінаційним моментом, під час якого власне якнайбільше потрібно упокоритися. Не кажіть відразу, що головне стан душі, внутрішній і т.д., то все є добре. Але насамперед, хочу повторити, застановіться що таке св. Причастя і дайте собі відповідь. Якщо б перед вами з'явився живий Ісус Христос, Ви б стояли чи клячали?


не перетворюйте віру на фанатизм!
Приймайте Святе Причастя так як Вам каже сумління.
але є випадки:
1. коли священник просить приступати вірних до Св. Причастя стоячи (підступаючи до Св.Тайн по черзі) по різних причинах, в першу чергу по неможливості великому числу вірних приступити до Св. Тайн навколішки і відповідно щоб зменшити ризик упадку Пречистого Тіла і Крові Господньої на долівку й т.п. в такому випадку в першу чергу має бути послух священнику ,а не те "як собі я постановив" Ніхто не забороняє кожному правовірному після Святого Причастя впасти навколішки й вимовити акт послуху й віри перед присутнім у душі Господом!
Не тре нікого звинувачувати й осуджувати.
Правдива віра наша у серцях наших!

Додано: 13 червня 2009, 00:45
вірний УГКЦ
ljubomyr_ps, погоджуюсь з Вами, справді повиннен бути послух перед священником. Тільки чомусь нажаль, майже у всіх церквах люди приймають св. Причастя стоячи. Напевно є багато людей кожної св. Літургії, і частички Найсвятішого Тіла і Крові на стоячи не падають. От тільки чомусь з колін священники піднімають (під загрозою не уділення Пресвятої Євхаристії), а на коліна примусово не ставлять. Добре знаєте, що в таких випадках має бути послух перед священником.

Додано: 13 червня 2009, 00:49
вірний УГКЦ
kris15, дуже добре, що приймаєте св. Причастя навколішки. А щодо бабці, то Христос бачить її неміч, і в такий спосіб приймає щиру її молитву.

Додано: 13 червня 2009, 07:22
o.Mykil
вірний УГКЦ писав: навколішки. А щодо бабці, то Христос бачить її неміч.


І не тільки стосовно неї... Є теж немало кволих фізично й молодих осіб, калік і т. п.

"Зі страхом Божим і з вірою приступіте". Багато залежить саме від серця, а не ніг чи колін...

Додано: 13 червня 2009, 08:58
viter
Хто тут є зі священиків? Хай скажуть своє слово. І як вони скажуть, то так і має бути. Бо на їх слово приходить Христос і через їх руки ми приймаємо Його у Святому Причасті.

Додано: 13 червня 2009, 09:32
romanm
А Хрстос і апостоли приймали причастя напів лежачи. О темпоре! Я не знав що важлива позиція прийому причастя, а не внутрішня підготовленність причасника. Приходить Христос через руки священика, але від нас залежить чи він до нас прийде.

Цікаво, а що би про це сказали ті, які на колимах правили службу лежачи, в бараках, часто в таких місцях що і не сказати?

Ну але якщо спасіння залежить від того, що хтось клякнув а хтось стоїть, тоді нема питань.

Додано: 13 червня 2009, 13:33
сергій
Буцім вірному УГКЦ
НЕзнаю вірним якій конфесії ви являєтеся, але для чого писати глупоту. Ісус і Апостоли, возлежали, з ІІ століття маємо свідчення що вірні підходили до священика і на руки приймали Тіло Христове, і з чаші пили Кров Христову. Звичай приймати Причасття на колінах виник щойно в середніх віках, і то під впливом сеньоральних звичаїв франкського двору. А по Європі ніколи не набув тотального розповсюдження. То що до середніх віків християни "без належної" пошани приймали Причасття?

Додано: 13 червня 2009, 22:42
вірний УГКЦ
Не покликайтеся на Ісуса і Апостолів, християн перших віків, бо ми не є достойні називатися християнами у порівнянні з ними.
Свята Безкровна Жертва протягом двох тисячоліть доповнювалася і розвивалася. Клячання це не є чиясь забаганка, фанатизм. Це є форма вияву покори. А щодо глупоти, то нею якраз є людська мудрість і зарозумілість. Людська мудрість в очах Божих є глупотою, але справжньою мудрістю є страх Божий, який теперішня людина втратила.
Діти, яким з'явився Ангел у Фатімі і тримав чашу з Найсвятішими Тайнами, клякнули перед ним. Тому, що мали чисте і покірне серце. Людина третього тисячоліття буде виправдовуватися в будь-який спосіб, але не приклонить своїх колін перед Живим Богом, нажаль.

Додано: 14 червня 2009, 09:44
kris15
romanm писав:А Хрстос і апостоли приймали причастя напів лежачи. О темпоре! Я не знав що важлива позиція прийому причастя, а не внутрішня підготовленність причасника. Приходить Христос через руки священика, але від нас залежить чи він до нас прийде.


Ото мудрі слова!!! 100% згідна!!!! Чи то Господь Бог не бачить, хто і як вірує, молиться, просить вибачення в Нього,
причащається???? "Зовнішня оболонка", то тільки для нас людей важлива ( і не то, що би дуже важлива, але ж треба людину
"підівчити" якщо не робить так як всі).
Істинно вірю в то,що Ісус бачить хто ми і що ми. І кожному буде по заслугам його!!!
Дуже вже боляче дивитись на людей, котрі і до Церкви щонеділі, і до Причастя навколішки, і в молитві ревні ( коли хто з боку спостерігає)..., а в повсякденному житті все зовсім навпаки!!!!

Додано: 14 червня 2009, 20:20
вірний УГКЦ
kris 15, завжди такі були, є і будуть. Ті,що в церкві як ангели, а поза церквою як навпаки. Це не означає, що ті хто виявляє свою покору в поставі навколішки є такими.
Вияв покори у тій чи іншій формі є дуже важливим у духовному житті, згадайте притчу "про Митаря і Фарисея". Чи не митар був подібним до отих, на яких так боляче дивитись? Але вийшовши за поріг церкви він був оправданий.
Так, терпить Христос коли бачить, як Його ласкою нехтують, плюють на неї, зневажають. І в той же час, океан Його любові і милосердя немає меж. Погляньте на розбійника на хресті. Ціле життя прожив в гріхах. Наприкінці життя - покора, покаяння і щаслива вічність.
Бажаю Вам більше занурюватись у роздуми над чеснотою покори. Христос і Його Найсвятіша Матір через ціле своє життя показують цю найбільшу чесноту. Не дивіться як роблять люди, робіть після свого сумління.

Додано: 14 червня 2009, 21:47
kris15
Бо не збагнути нам величі Божого Милосердя!!! Не усвідомити Глибини Його Любові!!! Не розпізнати напрямку і важливості Його задумів. Бо навіть найбільший, найглибший, найпотужніший розум людський то найдрібніша пісчинка Божої мудрості і подоби!!!!!

Додано: 14 червня 2009, 22:09
ljubomyr_ps
вірний УГКЦ писав: Наприкінці життя - покора, покаяння і щаслива вічність.
Бажаю Вам більше занурюватись у роздуми над чеснотою покори.


Добре бажаєте!

Того самого бажаю і Вам! Щоб і Ви впокорились верховній владі Церковній як і молимось на Св. Літургії : Папі римському-Верховному Архиєпископу Любомиру - і Єпископу в даній єпархії. З нами Бог!

Додано: 18 червня 2009, 16:21
vitalko
Взагалі то в усіх східних церквах причастя приймають стоячи. І так як УГКЦ зараз рухається в напрямку очищення від латинізації(клякання до причастя саме звідти) і повернення до східної традиції, тому вірних закликають приступати до причастя саме стоячи. Взагалі в неділю, по великих святах, на Службі Божій нема коліноприклонних молитов(як нема їх від Великодня і до Вознесіння ні в храмі ні вдома) бо це не є час покаянна а час радості.

Але, є ще таке поняття як церковна традиція. Якщо в якомусь храмі існує певний обряд протягом довгого періоду часу(наприклад клякати під час Анафори) - більше ніж 50 років, то він переростає в церковну традицію для цього храму, яку навіть єпископ змінити не може. Хіба що парафіяни цієї церкви, або парох, якщо буде мати мужність проводити такі зміни.

Сам я прихильник повернення до східних традицій, бо ми східні католики, в тому наша ідентичність. Але не заперечую проти того щоб люди приймали святе причастя саме так як їм душа лежить. Тому хто хоче нехай іде в церкву де стають навколішки, а ні - то там де причащаються стоячи, ніхто нікому не забороняє. А фрази типу ... тільки сатана не приклоняє колін перед святими тайнами попахують ковпакізмом, імхо.

о. Роман Кравчик, настоятель архикатедрального собору св. Юра розказував історію як він одного разу зайшов до церкви св. Андрія, ну і тоді якраз проводилося богослужіння і люди клякали. Він був без колорадки, тому ніхто не міг знати, шо він священик. Тож розказує:

- Стою, чую хтось мене тягне за штанину вниз. Дивлюся а то якась бабця. Сама клякнула, і мене тягне. То я взяв і відійшов трохи вбік. Вона на мене так з під лоба глянула і гнівно питає:
І шо не будеш клякав?

Додано: 18 червня 2009, 18:16
ljubomyr_ps
vitalko писав:- Стою, чую хтось мене тягне за штанину вниз. Дивлюся а то якась бабця. Сама клякнула, і мене тягне. То я взяв і відійшов трохи вбік. Вона на мене так з під лоба глянула і гнівно питає:
І шо не будеш клякав?


Бачив щось подібне:
Під час Великодніх свент на Богослужінні під час Освячення Всі люди на переді в Церкві клякнули а це здебільшого старші жіночки і серед них була одна молода пара яка не клякнула (як зазвичай у Великодній період) то одна жіночка стоячи навколішках бідна шарпала за штани молодого чоловіка зі всіх сил то хлопака почервонів і сі перелякав аж мусів відійти подалі від "домагань". А в бідної жіночки вся увага була прикута не до Освячених Дарів а до "публики" і його строптивих штанців.

Додано: 19 червня 2009, 12:20
Олюнька
На жаль неповага до Святих Тайн проявляється в будь-якому випадку. Якщо на колінах, то завжди знайдуться ті, які будуть тебе шарпати, "щоб був рівний рядочок" або просто щоб влізти в той рядок всередину, хоч він за кілька кроків закінчується і там можна вільно клякнути.
А якщо на стоячи, то в спину штовхають :o

Додано: 19 червня 2009, 12:42
vitalko
На жаль неповага до Святих Тайн проявляється в будь-якому випадку. Якщо на колінах, то завжди знайдуться ті, які будуть тебе шарпати, "щоб був рівний рядочок" або просто щоб влізти в той рядок всередину, хоч він за кілька кроків закінчується і там можна вільно клякнути.
А якщо на стоячи, то в спину штовхають


Та тут вже ментальність нашого народу така, який вміло бачить скалку в оці сусіда, а в себе цілого дерева не бачить. Особливо вона проявляється чомусь в "побожних" бабусь як в єдиноправильних носіїв і знавців всіх обрядів і звичаїв, які і священику можуть сказати як відправляти Літургію правильно, не говорячи вже про решту мирян, а особливо молоді, яка в їх очах вже апріорі спаплюжена і грішна, і яку зажди треба поважно повчати і вказувати на своє місце в храмі.
Аж деколи самого нервує :x, і змовчати не хочеться, і говорити особливої користі нема, і так вже не зміниш.....

Додано: 19 червня 2009, 14:13
kris15
vitalko писав:Взагалі то в усіх східних церквах причастя приймають стоячи. І так як УГКЦ зараз рухається в напрямку очищення від латинізації(клякання до причастя саме звідти)


Часто буваю на на Службах в Римо-Католицькій Церкві, щось я не помічала, щоб вони клякали при Причасті ( та й взагалі ставати на коліна то не дуже практикують ), тому ми ( Греко-Католики) дуже відрізняємось коли присутні на їхній Службі.

Додано: 19 червня 2009, 15:36
vitalko
Часто буваю на на Службах в Римо-Католицькій Церкві, щось я не помічала, щоб вони клякали при Причасті ( та й взагалі ставати на коліна то не дуже практикують ), тому ми ( Греко-Католики) дуже відрізняємось коли присутні на їхній Службі.


Ну бо вони також від даною традиції відходять, яка, як мені пояснив один священик, була введена як реакція на протестантський розкол в церкві. Тоді то, щоб відрізнятися від протестантів під час Євхаристії люди почали клякати, а тепер все вертається назад, то тільки чомусь в нас на Галичині люди з того роблять з мухи слона. І, взагалі, складається враження, шо більшість нашої галицької побожності - це чисто формальне сповідування традиції, без особливого вникання в суть християнства як такого, імхо.

Додано: 19 червня 2009, 20:15
kris15
vitalko писав:І, взагалі, складається враження, шо більшість нашої галицької побожності - це чисто формальне сповідування традиції, без особливого вникання в суть християнства як такого, імхо.


А з цим я погоджуюсь!!!! Як на мене, люди дуже часто навіть в суть не вникають, просто роблять " так як всі" аби тільки ніхто не осудив і не дай Бог не запідозрив нас в невірстві!!!!
То більше все "гра на публіку" ніж справжня ревна Віра!!!!!

Додано: 20 червня 2009, 08:56
terri
вони також від даною традиції відходять

Не зовсім так, принаймі на літургіях, які править Папа, від деякого часу почали ставити спеціальний клячник, і ті, кого Папа причащає, клякають...
Я це наводжу не для суперечки про те, чи треба чи не треба клякати. Особисто сам причащаюся на стоячи в тих церквах, де є так прийнято, і клякаю там, де клякають. Але щодо традицій, то питання досить неоднозначне

формальне сповідування традиції, без особливого вникання в суть християнства як такого,


З цим погоджууюсь. Але стояння наперекір усім, з погордливою думкою "я краще за вас розуміюся", теж більше гордістю віддає, аніж суттю християнства, як також демонстративне клякання там, де всі стоять. Все-таки, любов є вищою від приписів, ІМХО. Якщо б люди шукали спільного знаменника, замість загострювати суперечні моменти, думаю, що наша Церква розвивалася б набагато краще та гармонійніше, ніж через якісь напівпримусові, а часто й прямопримусові зміни і "поправки"...

Додано: 20 червня 2009, 12:23
o.Mykil
Цікавий допис щодо клякання чи неклякання на св. Причастя знайдено в Неті:


Встати на коліна - жест вкрай особистий. Це не вшанування і не визнання рабського, приниженого стану - це покаяння. Стає на коліна, той, хто хоче піднятися з колін... Тому у католиків на коліна стають у найважливіший момент Літургії - коли, власне, згадують Таємну Вечерю. «Найважливіший» розуміється при цьому як «у останньої межі». Зараз усе проститься». Тому у православних забороняється вставати на коліна саме в цей самий момент - тому що « найважливіший» розшифровується як«за останньою межею». Вже все довершилось! Всі гріхи прощені! А оскільки в сучасному світі захід і схід перемішані, то дуже часто тепер і православні стають на коліна під час Євхаристії. Іноді це забороняють, посилаючись на того ж Василія Великого, який говорив, що на коліна людину ставить тяжкість гріхів, на Нікейський собор, який особливо заборонив каятися - тобто ставати на коліна - по недільних днях. Свято, мовляв! Але поступово і опускання на коліна стало - у всякому разі, у храмі - виражати не покаяння, а повагу. Де влада переважає над любов'ю, там все різноманіття асоціацій і символів зводиться до вшанування… Боротися з цим означає не бажати освоювати нову мову, переконувати людину, що та говорить «неправильно», тоді як у мові не буває «правильно», буває лише «зрозуміло» або «незрозуміло». Усім зрозуміло, що на коліна під час Євхаристії стають не як перед Суддею, а як перед Улюбленим…


Джерело: http://yakov-krotov.livejournal.com/368910.html

Додано: 21 червня 2009, 14:00
ljubomyr_ps
terri писав: Все-таки, любов є вищою від приписів, ІМХО. Якщо б люди шукали спільного знаменника, замість загострювати суперечні моменти, думаю, що наша Церква розвивалася б набагато краще та гармонійніше, ніж через якісь напівпримусові, а часто й прямопримусові зміни і "поправки"...


Так. Погоджуюсь з Вами. Любов над усе!
Але як часто бракує нам цього розуміння безкорисливої щирої любові по відношенню до Бога і ближнього.

Боже милостивий подай нам ласку сприймати ближнього у любові і через любов.

Додано: 26 червня 2009, 00:20
вірний УГКЦ
vitalko писав:А фрази типу ... тільки сатана не приклоняє колін перед святими тайнами попахують ковпакізмом, імхо.



Не ковпакізмом, а модернізмом і лібералізмом!

Додано: 26 червня 2009, 09:08
o.Mykil
вірний УГКЦ писав: [

Не ковпакізмом, а модернізмом і лібералізмом!


І часом закостенілим безкомпромісним традиціоналізмом... :)

Додано: 26 червня 2009, 09:09
vitalko
Не ковпакізмом, а модернізмом і лібералізмом!


Ну не знав, що модерністи вже навчилися його(сатану) бачити... Ну тоді хай скажуть в яку сторону в нього коліна згинаються, раз бачили....

Додано: 26 червня 2009, 09:54
romanm
vitalko писав:
Не ковпакізмом, а модернізмом і лібералізмом!


Ну не знав, що модерністи вже навчилися його(сатану) бачити... Ну тоді хай скажуть в яку сторону в нього коліна згинаються, раз бачили....


Напевно що назад згинаються:) Тіпа ратиці і т.д.

Додано: 26 червня 2009, 09:59
o.Mykil
romanm писав:
Напевно що назад згинаються:) Тіпа ратиці і т.д.


Ви що модерніст невиправний? :D

Сатана - це найперше хитрий дух. Без ніг, хвоста тощо. Тож йому не треба згинатися перед комось.
:)