о.Олег писав:це там, де
БЛАГОДАРЕННЯ?
Ой!, справді забув про це.
Так отче, я про Благодарення. " Нехай сповняться уста наші......"
От навіть слово Благодарення, яке Ви випадково
вжили, воно якесь....ну незнаю, якесь само по собі містично незвіданне і тому так якби добавляє якоїсь глибини (звичайно це заслуга старословянского, всетаки давніші язики для нас сучасників мають якусь користь. І природнім є потяг до невідомого. От я не знаю старословянского і саме тому так все і є. І не треба забувати, що все що маєм тепер...це заслуга колишнього, і є нормальним шана або подяка до цього). Але , але повірте вже мені, що я не закликаю перевести все на старословянский , бо там хтось (наприклад я
) відчуває якусь глибину , аж в носі, вухах, і ЯЗИКУ чешеться
.
Ні , це цілий процес і на цей процес впливають багатенько факторів, і самий визначний це - час. Я вправляюсь у смиренності і вчусь користати з того що Є ( бо якщо у цьому не можу досконало, то чому це має статись з новим?). Це звичайно ще тому що я не покликаний Богом до формування Літургійних текстів, а покликаний бути вірним. Хто покликаний має велику ношу, і я радий що нема карденальних рухів до якоїсь "одинаковості". Радий що у цьому бачу більш пасторальний підхід і сприйняття. Нехай Господь Допомагає нам. І тим паче не кваптесь так (думати можна, але думати і чинити..це різне), буде Одна Українська Церква тоді це питання стане актуальнішим. А Вона таки буде, чи на радість і добро нам і звичайно Славу Божу...чи на терпіння і сум, і навіть так на Славу Божу. І коли я кажу "буде" то не застосовую часових рамок. Якби навіть з пекла таке хтось побачив, то це було би свято в пеклі, а уявіть як Святі і Українські Велетні би тішились на Небі. І після цього ці насущні питання би вирішились на раз-два, бо нам би помогли з Висот.
....................................
І ще...приклад, хоч і не зовсім в тему, але повірте вже мені, я таке часто зустрічав, зокрема найбільше за собою.
От коли стою між двома тітками і очікую Причастя. От чому мені хочиться (ловив себе за цим ділом не раз..за що був битий по задниці
) в голос , саме на тому моменті чітко наголосити :"..мене причасНИКА"?? Чому??
От так само з цим питанням. Якщо хтось зловить себе, що він співає як усі (можливо навіть тикше усіх), але саме в моменти коли "ХвалЕння" (це як приклад. Мова за місця з різними вимовляннями) він "підкручує звук і чіткість" саме на цих відмінностях вимови голосно і чітко проспівує свій варіант.... Все було би Ок.., тобто я розумію, я так навчений і собі просто співаю....це все добре, Хвала Богу що так..., але чому ти саме на цьому місці добавляєш чіткість і гучність у вимові? ГА?
А...я навчаю бо так має бути, ато всі такі неосвідченні. От навіть на Евангелія вклякають, а я стою бо треба їх вчити, і тут так само.
Одним словом я собі це сказав, піймав за цим ділом, був битий
, і стараюсь вести себе скромніше, не відволікатись на другорядне під час Головного (якщо заглибитись, то буде видно як це заважає Богу, а це включає багато чого у собі)
І головний урок, для мене, що для того щоб вчити інших потрібно самому проявити покору. Якщо цього нема, то насправді ще не час, або просто це не твоє, Бог тобі інше дав.
Тому я вчусь у інших (зокрема покори), і дякую всім за участь у цьому.