Щодо Причастя

[Мaлuй]

Ватикан знову запідозрили в підготовці "Літургійної контрреволюції"

22-09-2009

Деякі італійські ЗМІ повідомляють, що офіційні представники Ватикану заперечують будь-яку нову "реформу реформ" в католицькій літургії, як, наприклад, те, що скоро Причастя перестануть роздавати в руку, а священики стануть служити спиною до вірних. За їх словами, Папа Бенедикт XVI розуміє, що зараз не час для якихось серйозних поворотів, особливо в англомовному світі, до того ж в Церкви вже є новий Римський служебник (місал). Це збірка молитов і інших текстів, які використовуються під час Меси. Новий англійський переклад розроблявся кілька років і наближеніший до латинського оригіналу. Наприклад, тепер у відповідь на слова священика "Господь з вами", віруючі повинні будуть відповідати "І з духом твоїм", замість колишнього "І також з тобою".

Після II Ватиканського собору (1962-1965) католицьким священикам було практично заборонено служити латинську Тридентську месу (це було можливо лише з персонального дозволу єпископа). Замість цього вводилася нова меса на місцевих мовах. Різниця полягає не лише в богослужебній мові, але і в стилі здійснення служби - нова меса передбачає, що священик стоїть лицем до віруючих, які виголошують слова молитов разом з ним. Раніше вимагалося, щоб священик стояв лицем до вівтаря і спиною до вірних, ніби очолюючи спільноту в її молитві до Всевишнього. У новій месі змінений і скорочений набір молитов і співів, спрощені священичі ризи кліру і т.д.

Це привело до опору ряду консервативно настроєних священиків і єпископів, деякі з яких виявляли пряму непокору Ватикану.

Початок понтифікату Бенедикта XVI ознаменувалося кількома кроками, що викликали в одних, - побоювання, а в інших - надії на повернення до дособорної практики. Новий папа дозволив служити Тридентську месу, а також запропонував не експериментувати з музичною формою літургії і повернутися до традиції Григоріанського хоралу.

Перші повідомлення про нову літургійну реформу з'явилися в італійській газеті Il Giornale 22 серпня. У статті говорилося, що Конгрегація з богослужінь на пленарному засіданні в березні вирішила рекомендувати Бенедикту XVI серію заходів, включаючи і те, що подача Причастя на язик повинна сприйматися, як "нормальна" практика, а в руки - як "виняткова".

Крім того, конгрегаціям рекомендується, щоб священик проводив богослужіння, звертаючись лицем на схід, тобто спиною до вірних, - принаймні в ті моменти, коли здійснюється освячення Дарів. На додаток до цього, вірним також рекомендується частіше використовувати латинь під час богослужінь, не лише при здійсненні старого чину Тридентської меси, але і в рядових богослужіннях в парафіях по всьому світу.

Ці зміни неформально прозвали "реформою реформи", натякаючи на те, що таким чином відбувається відкіт назад від рішень II Ватиканського Собору.

24 серпня Ватикан спростував інформацію, поширену Il Giornale, заявивши, що на сьогоднішній день немає передумов для того, щоб щось міняти в богослужебних книгах, які існують зараз. Кардинал Тарчизіо Бертоне, другий за значимістю чоловік у Ватикані після Папи, відкинув ці повідомлення преси, як "фантазії".

Представники Ватикану, знайомі з даними пленарного засідання Конгрегації з богослужінь, підтвердили ці спростування.

http://christusimperat.org/uk/node/18496

п.с. нажаль подано без джерел

[Кенгуру]

Віталко,
Браво-бравіссімо, цілком вас підтримую

[solist-vokalist]

Священик робить так, як наказує місцевий єпископ, і не інакше. Говорить владика стоячи - значить стоячи, говорить на колінах - значить на колінах. Які ше можуть бути непорозуміння? Чи може ви сумніваєтеся в тому що єпископ краще знає що і як?

В тому і то справа, що в одній і тій же Єпархії у різних церквах різні священики по-різному дають Причастя. І як тут говорить Владика??? Десь прийнято на стоячи, однак дехто приймає і на колінах, в інших церквах практично вся церква приймає на колінах. Але існують випадки, коли священик категорично відмовляється давати причастя навколішки. І як на мене, то це аж ніяк не нормально. Наводять багато аргументів чому приймати причастя на стоячи, є також ціла купа вагомих і важливих аргументів чому приймати причастя на колінах. Не зі всіма аргументами можна погодитись, однак для багатьох людей вони справді є важливими. Парафіяни є такою ж складовою Церкви як і священик - одне без іншого неможливе. Саме тому потрібно поважати вибір людей, а не проявляти до них зверхність, відмовляючи у Причасті.

[solist-vokalist]

ШАНОВНИЙ СОЛІСТ-ВОКАЛІСТ. КАЖЕТЕ, ОДИН ТАК ГОВОРИТЬ, А ДРУГИЙ ІНАКШЕ. Я ВАМ НАСИПАВ ВЖЕ СТІЛЬКИ АРГУМЕНТІВ, А ВИ НЕ РЕАГУЄТЕ.
ПИШІТЬ ДО ОФІЦІЙНОГО ЛІНКУ: ЗАПИТУЄМО СВЯЩЕНИКА. МОЖЕ ТАМ ВИ ПОВІРИТЕ.

Я хіба зневажаю Ваші аргументи??? Чи називаю їх неважливими??? Справа в тому, що прихильники причастя навколішки мають не менше і не менш важливі аргументів. Про багато із цих речей уже говорилося. По-перше, справді собі важко уявити, як це можна не впасти навколішки, коли перед тобою сам Господь у вигляді хліба і вина. По-друге, справді важко зосередитись, коли ти маєш чимчикувати у черзі, а потім, прийнявши Ісуса, так само продовжувати путь до свого місця в церкві, де лишень там ти зможеш встати на коліна, де, однак, стоятимеш не перед іконою, а дивлячись на стоячих перед тобою людей. А коли приймаєш Ісуса на колінах, то молишся до Господа перед Причастям, а прийнявши Його, з вдячністю промовляєш інші молитви. Хіба не можна зрозуміти тих людей, які хочуть таким чином проявити свою пошану та любов до Бога??? Тим паче сам Папа виступає за це.

Я не чув жодного слова Від Блаженнійшого Любомира Гузара і не читав жодного документу УГКЦ, який би забороняв вірним приймати причастя навколішки. А тому не бачу жодних підстав, ні моральних, ні правових, забороняти приймати Причастя на колінах.

[Мaлuй]

А коли приймаєш Ісуса на колінах, то молишся до Господа перед Причастям, а прийнявши Його, з вдячністю промовляєш інші молитви.

Так Літургія і є молитвою підготовки власне до прийняття Причастя, тому якщо людина не може, слідуючи Літургії, підготовитись до прийняття Господа, а потім, знову ж таки, разом зі всіма вірними подякувати за це, то яке значення мають особисті подячні молитви? Літургія це є молитва спільноти, молитва Церкви, а не цілковито приватна практика прийняття Тіла і Крові Господніх. Тому перш за все потрібно навчитися готуватися і дякувати спільно, разом, а не кожен сам по собі.

[Олюнька]

А коли приймаєш Ісуса на колінах, то молишся до Господа перед Причастям, а прийнявши Його, з вдячністю промовляєш інші молитви. Хіба не можна зрозуміти тих людей, які хочуть таким чином проявити свою пошану та любов до Бога???

Те, що ви кажете добре, але воно є тільки там, де мало людей. А коли церква переповнена, то спочатку ти починаєш "вмощуватись" в рядочок, тоді хтось клякає біля тебе, починає тебе штурхати в бік, а ті, що не приступають до Причастя стоять за тобою і дивляться прямо в чашу.

Я не чув жодного слова Від Блаженнійшого Любомира Гузара і не читав жодного документу УГКЦ, який би забороняв вірним приймати причастя навколішки. А тому не бачу жодних підстав - ні моральних, ні правових забороняти приймати Причастя на колінах.

Тому, що про це говорилось раніше. Причастя приймається так, як є прийнято на парафії. А на парафії хто вирішує? Парох.

[vitalko]

Справа в тому, що прихильники причастя навколішки мають не менше і не менш важливі аргументів. Про багато із цих речей уже говорилося. По-перше, справді собі важко уявити, як це можна не впасти навколішки, коли перед тобою сам Господь у вигляді хліба і вина. По-друге, справді важко зосередитись, коли ти маєш чимчикувати у черзі, а потім, прийнявши Ісуса, так само продовжувати путь до свого місця в церкві, де лишень там ти зможеш встати на коліна, де, однак, стоятимеш не перед іконою, а дивлячись на стоячих перед тобою людей. А коли приймаєш Ісуса на колінах, то молишся до Господа перед Причастям, а прийнявши Його, з вдячністю промовляєш інші молитви. Хіба не можна зрозуміти тих людей, які хочуть таким чином проявити свою пошану та любов до Бога??? Тим паче сам Папа виступає за це.

Як кажуть в нас в народі: Гадай доню, она дзвоні

Шановний, якщо вам краще приймати причастя навколішки, то ідіть в той храм, де стоять навколішки і не робіть лишніх проблем ні собі ні комусь. А як вже прийшли в храм, де приймають стоячи - то стійте і робіть так, як кажуть вам там. В чужий монастир з своїм уставом не ходять. І ні ви, ні я не маємо права щось доводити священику. Бо він елементарно компетентніший в даній ситуації навіть тоді, коли на ваші зауваження відповідає фразою "Бо так треба". Він не зобов"язаний кожен день комусь знову товкмачити одне і те саме, бо, повірте, таких унікумів багато. Та й такий важливий аргумент як "Бо я так хочу" не перекриєш нічим.
Та чомусь в нашому народі завжди знайдеться ініціативна групка "мудріших" людей, які будуть ходити по храмах з "неугодними" отцями і їх демонстративно вчити як треба служити, включно з єпископом. А ті отці вперті, виявляється, і не піддаються на провокації, і шо з тим робити? Відповідь одна: гордість приструмити, бо не що інше як гордість за всім цим криється. Вона може маскуватися під різними благими думками і почуттями, і виявляється тільки тоді, коли треба виявити покору. Зможеш бути покірним - побореш гордість, не зможеш - то знайдеш купу аргументів в своє виправдання.

[solist-vokalist]

А коли приймаєш Ісуса на колінах, то молишся до Господа перед Причастям, а прийнявши Його, з вдячністю промовляєш інші молитви.

Так Літургія і є молитвою підготовки власне до прийняття Причастя, тому якщо людина не може, слідуючи Літургії, підготовитись до прийняття Господа, а потім, знову ж таки, разом зі всіма вірними подякувати за це, то яке значення мають особисті подячні молитви? Літургія це є молитва спільноти, молитва Церкви, а не цілковито приватна практика прийняття Тіла і Крові Господніх. Тому перш за все потрібно навчитися готуватися і дякувати спільно, разом, а не кожен сам по собі.

Сам момент перед причастям є особливим, особистим, коли ти маєш зосередитися, спробувати в своїх думках піднестись до Господа. Гуляючи по церкві справді важко це зробити.

[solist-vokalist]

Те, що ви кажете добре, але воно є тільки там, де мало людей. А коли церква переповнена, то спочатку ти починаєш "вмощуватись" в рядочок, тоді хтось клякає біля тебе, починає тебе штурхати в бік, а ті, що не приступають до Причастя стоять за тобою і дивляться прямо в чашу.

[/quote]

Я бував у багатьох великих парафіях і жодних проблем там не виникало, люди стають собі на коліна і священик їх причащає. Самі розумієте, що це не є якоюсь проблемою. І в чашу ніхто не має права дивитися, адже коли підходить священик із чашою, то люди нахиляють свою голову. принаймні я завжди спостерігав саме таку картину.

[vitalko]

І в чашу ніхто не має права дивитися, адже коли підходить священик із чашою, то люди нахиляють свою голову. принаймні я завжди спостерігав саме таку картину.

А шо люди хочуть там побачити? З вигляду ж - хліб і вино. А якщо і заглянув, то шо?

[solist-vokalist]

Справа в тому, що прихильники причастя навколішки мають не менше і не менш важливі аргументів. Про багато із цих речей уже говорилося. По-перше, справді собі важко уявити, як це можна не впасти навколішки, коли перед тобою сам Господь у вигляді хліба і вина. По-друге, справді важко зосередитись, коли ти маєш чимчикувати у черзі, а потім, прийнявши Ісуса, так само продовжувати путь до свого місця в церкві, де лишень там ти зможеш встати на коліна, де, однак, стоятимеш не перед іконою, а дивлячись на стоячих перед тобою людей. А коли приймаєш Ісуса на колінах, то молишся до Господа перед Причастям, а прийнявши Його, з вдячністю промовляєш інші молитви. Хіба не можна зрозуміти тих людей, які хочуть таким чином проявити свою пошану та любов до Бога??? Тим паче сам Папа виступає за це.

Як кажуть в нас в народі: Гадай доню, она дзвоні

Шановний, якщо вам краще приймати причастя навколішки, то ідіть в той храм, де стоять навколішки і не робіть лишніх проблем ні собі ні комусь. А як вже прийшли в храм, де приймають стоячи - то стійте і робіть так, як кажуть вам там. В чужий монастир з своїм уставом не ходять. І ні ви, ні я не маємо права щось доводити священику. Бо він елементарно компетентніший в даній ситуації навіть тоді, коли на ваші зауваження відповідає фразою "Бо так треба". Він не зобов"язаний кожен день комусь знову товкмачити одне і те саме, бо, повірте, таких унікумів багато. Та й такий важливий аргумент як "Бо я так хочу" не перекриєш нічим.
Та чомусь в нашому народі завжди знайдеться ініціативна групка "мудріших" людей, які будуть ходити по храмах з "неугодними" отцями і їх демонстративно вчити як треба служити, включно з єпископом. А ті отці вперті, виявляється, і не піддаються на провокації, і шо з тим робити? Відповідь одна: гордість приструмити, бо не що інше як гордість за всім цим криється. Вона може маскуватися під різними благими думками і почуттями, і виявляється тільки тоді, коли треба виявити покору. Зможеш бути покірним - побореш гордість, не зможеш - то знайдеш купу аргументів в своє виправдання.

Чомусь у нас звикли з християнина малювати мовчазну овечку, яка ніколи слова не скаже, навіть тоді, коли думає, що священик помиляється, навіть тоді, коли ображають його почуття. Я знаю одну досить солідну парафію (популярне місце паломництва), де парох хотів запровадити причастя на стоячи, однак громада виступила проти і зараз отець дає причастя так, як того хочуть люди.

Потрібно усвідомити, що священики мають нам служити, так як служив нам Ісус. Ми є частиною греко-католицької церкви, ми зрештою годуємо священиків, ми маємо право ходити у той греко-католицький храм, у який нам зручніше (чи то географічно, чи то з іншої причини) і приймати Ісуса так, як це буде для нас найкраще. Ще раз повторюю, що немає документа, який би нам це забороняв, а принципи окремих парохів не можуть бути причиною того, що до почуттів людей ставляться байдуже і не дають приймати причастя навколішки.

[solist-vokalist]

І в чашу ніхто не має права дивитися, адже коли підходить священик із чашою, то люди нахиляють свою голову. принаймні я завжди спостерігав саме таку картину.

А шо люди хочуть там побачити? З вигляду ж - хліб і вино. А якщо і заглянув, то шо?

Я в тому розумінні, що потрібно з пошаною ставитись до Господа і опустити голову, коли біля тебе Євхаристійний Ісус.

[Мaлuй]

Потрібно усвідомити, що священики мають нам служити, так як служив нам Ісус.

тобто це як???
як на мою думку, то вони так і служать. чи можливо ви маєте на увазі, що повинні слухатися голосу мас? але власне так Ісус і не поступав.
і ще б одне додав: якщо людина справді усвідомлює, що вона приймає, то їй абсолютно немає різниці, в якому положені тіла проявити свою покору перед Богом.

[vitalko]

Чомусь у нас звикли з християнина малювати мовчазну овечку, яка ніколи слова не скаже, навіть тоді, коли думає, що священик помиляється, навіть тоді, коли ображають його почуття. Я знаю одну досить солідну парафію (популярне місце паломництва), де парох хотів запровадити причастя на стоячи, однак громада виступила проти і зараз отець дає причастя так, як того хочуть люди.

Ага, тільки чомусь наші овечки вміють відкривати ротики тільки в церкві до своїх братів і сестер у Христі і до отця. А поза її межами
просто мовчать і сопуть в дві дирочки коли хтось на церкву наїжджає. Там сміливість уся кудись пропадає.

Потрібно усвідомити, що священики мають нам служити, так як служив нам Ісус. Ми є частиною греко-католицької церкви, ми зрештою годуємо священиків, ми маємо право ходити у той греко-католицький храм, у який нам зручніше (чи то географічно, чи то з іншої причини) і приймати Ісуса так, як це буде для нас найкраще. Ще раз повторюю, що немає документа, який би нам це забороняв, а принципи окремих парохів не можуть бути причиною того, що до почуттів людей ставляться байдуже і не дають приймати причастя навколішки.

Вони дійсно служать. Але це не означає, що священик - хлопчик на побігеньках, якого можна заставити робити те, що ти хочеш. Я йому плачу, то він має мене слухати і шо скажу - те й робити. Та ти не йому платиш! Коли вже зрозумієш, що ти Богові жертву несеш насамперед? І ті гроші, які даєш на Літургії маєш розглядати саме як жертву Богові насамперед, а потім вже як зарплату священику. Не хочеш - не давай. Він не твій посильний, а насамеред пастир свого стада, проводир за яким йдуть люди. Шо це за провідник такий, який тільки те і робить, що бігає і виконує те що скажуть інші. Це вже служка якийсь. І тут я все прекрасно розумію, нашим людям проводиря не треба, вони самі знають де їм йти і яким шляхом, їм аби покерувати кимось. Всім відомо - де два українці - там три гетьмани.

Але я більш ніж на 100% впевнений що мої аргументи вашої думки таки не змінять, тому вже більше відписувати просто не буду....

[solist-vokalist]

Потрібно усвідомити, що священики мають нам служити, так як служив нам Ісус.

тобто це як???
як на мою думку, то вони так і служать. чи можливо ви маєте на увазі, що повинні слухатися голосу мас? але власне так Ісус і не поступав.

Ну це ще як сказати... Люди хотіли оздоровлень - Він їх дав, люди прагнули слова - Він дав його. Чи дають нам це священники??? Питання думаю риторичне і в кожного буде своя відповідь на нього. Ісус прислухався до всіх - до блудниць, до лихварів, розбійників, всупереч опору, до людей інших народів. Хіба не повинні священики прислухатись до своїх парафіян і людей з інших парафій, які до них завітали. Повинна бути любов і порозуміння...

[Мaлuй]

Ну це ще як сказати... Люди хотіли оздоровлень - вії їх дав, люди прагнули слова - він дав його. Чи дають нам це священники??? Питання думаю риторичне і в кожного буде своя відповідь на нього. Ісус прислухався до всіх - до блудниць, до лихварів, розбійників, всупереч опору до людей іншмх. Хіба не повинні священики прислухатись до своїх парафіян і людей з інших парафій, які до них завітали. Повинна бути любов і порозуміння...

шановний, розберіться, будь-ласка, хто такий священик, і які його обов"язки, бо бачу, що ви вже геть нісенітниці почали писати!
священик - це не Ісус Христос!

[solist-vokalist]

шановний, розберіться, будь-ласка, хто такий священик, і які його обов"язки, бо бачу, що ви вже геть нісенітниці почали писати!
священик - це не Ісус Христос!

Думаю, Ви чудово розумієте, що я хотів сказати, тому не ламайте комедію...

[Мaлuй]

Думаю, Ви чудово розумієте, що я хотів сказати, тому не ламайте комедію...

ні. не розумію. зокрема я не бачу зв"язку між оздоровленнями, які чинив Ісус і тим, що священик повинен дозволити собою потурати загорділим парафіянам. поясніть, будь-ласка.

[solist-vokalist]

Думаю, Ви чудово розумієте, що я хотів сказати, тому не ламайте комедію...

ні. не розумію. зокрема я не бачу зв"язку між оздоровленнями, які чинив Ісус і тим, що священик повинен дозволити собою потурати загорділим парафіянам. поясніть, будь-ласка.

Не зовсім хочеться піднімати іншу тему, але гаразд... Оздоровлення тілесне, яке робив Ісус - це, перш за все, оздоровлення духовне. Ісус лікував душі. Чи багато священиків можуть вилікувати сьогодні душі. Та люди швидше підуть до психолога за порадою ніж до священика... На жаль здебільшого це так... А виганянням бісів займаються взагалі одиниці... а потребуючих дуже багато. А мову я вів до того, що Ісус прислухався до всіх людей, які до нього приходили у щирій потребі. А в нас мало того, що і так не все гаразд у стосунках священик-мирянин, так отці іще у причасті відмовляють через свої переконання, тим самим аж ніяк не сприяючи порозумінню. Чому деякі священники, незважаючи на те, як у них заведено, можуть дати причастя і на колінах, а інші взагалі обертаються та ідуть. То хто тут гордовитий - мирянин чи священник. Хіба він не матиме гріха за те що відмовив людині, яка хотіла прийняти Ісуса??? Просто задумайтесь.

[Мaлuй]

То хто тут гордовитий - мирянин чи священник. Хіба він не матиме гріха за те що відмовив людині, яка хотіла прийняти Ісуса??? Просто задумайтесь.

звичайно мирянин! якщо священик просив приймати причастя на стоячи -- причин може бути безліч і всі вони вже обговорювалися, а мирянин, займаючись показухою залишається при свому, значить, що такий мирянин не готовий прийняти причастя, бо знаходиться в стані бунту, а отже і гріха! тому гріхом би було, якби священик дозволив прийняти причастя настільки загорділому мирянину.

Все решта теми не стосується, тому не бачу потреби обговорювати це тут.

[vitalko]

Не зовсім хочеться піднімати іншу тему, але гаразд... Оздоровлення тілесне, яке робив Ісус - це, перш за все, оздоровлення духовне. Ісус лікував душі. Чи багато священиків можуть вилікувати сьогодні душі. Та люди швидше підуть до психолога за порадою ніж до священика... На жаль здебільшого це так... А виганянням бісів займаються взагалі одиниці... а потребуючих дуже багато. А мову я вів до того, що Ісус прислухався до всіх людей, які до нього приходили у щирій потребі. А в нас мало того, що і так не все гаразд у стосунках священик-мирянин, так отці іще у причасті відмовляють через свої переконання, тим самим аж ніяк не сприяючи порозумінню. Чому деякі священники, незважаючи на те, як у них заведено, можуть дати причастя і на колінах, а інші взагалі обертаються та ідуть. То хто тут гордовитий - мирянин чи священник. Хіба він не матиме гріха за те що відмовив людині, яка хотіла прийняти Ісуса??? Просто задумайтесь.

Ну нарешті я прослідкував основну ідею ваших дописів. Все та ж, така нам рідна і знайома(від чого не менш стереотипна). В нас погані свщеники. Саме так, погані, бо не дають собою покерувати. Тепер вже зрозуміло все що тут і до чого. І ніяким аргументом таке твердження не перекриєш.

[Олюнька]

Ну нарешті я прослідкував основну ідею ваших дописів. Все та ж, така нам рідна і знайома(від чого не менш стереотипна). В нас погані свщеники. Саме так, погані, бо не дають собою покерувати. Тепер вже зрозуміло все що тут і до чого. І ніяким аргументом таке твердження не перекриєш.

То дійсно, така впертість окремих людей лише до гріха доводить.
На Службі Божій в неділю я стояла на сходах, що ведуть до церкви Михаїла. Було оголошено, що священики причащають біля церкви. Одна з таких "ревних" жіночок стояла на сходах і кожного священика з Святими Тайнами смикала за фелон: "Отче, запричащайте". Отців вгору пішло більше десятка, а вона ні кроку не відступила від свого місця, поки один з отців її там же не запричащав, за нею пішли інші люди, потім на тих сходах не було як розминутись. Отака віра і така культура.

[solist-vokalist]

Ну і який Ви бачите вихід із тієї ситуації??? Таких людей, які переконані у тому, що причастя необхідно приймати на колінах насправді дуже багато і аж ніяк не купка, аргументи їх також є вагомими. Ходити ці люди все одно будуть у ті храми, які їм зручно... І що тоді??? Постійні конфлікти, суперечки, наклепи на священиків, як Ви висловлюєтесь... Гординя священиків і гординя вірних - і жодної можливості для порозуміння.

[Мaлuй]

Ну і який Ви бачите вихід із тієї ситуації??? Таких людей, які переконані у тому, що причастя необхідно приймати на колінах насправді дуже багато і аж ніяк не купка, аргументи їх також є вагомими. Ходити ці люди все одно будуть у ті храми, які їм зручно... І що тоді??? Постійні конфлікти, суперечки, наклепи на священиків, як Ви висловлюєтесь... Гординя священиків і гординя вірних - і жодної можливості для порозуміння.

вихід один -- якщо після прохання приймати Причастя на колінах (на стоячи) певні особи продовжують ігнорувати прийняту для цілої громади практику, то просто таких перестати причащати. Єдиний дієвий спосіб. Бо в Церкві повинен бути порядок, адже наш Бог -- "Бог порядку, а не хаосу."

[solist-vokalist]

Люди ж не виступають з протестами запровадити причастя у всіх храмах на колінах, а хочуть лише, щоб їм дозволили зробити так, як за їхніми переконаннями, буде правильно. Хіба в праві священик на давати причастя лише через те, що йому не подобається те, як людина стоїть, хіба він вправі судити без суду те, в якому стані її душа.

[Мaлuй]

Люди ж не виступають з протестами запровадити причастя у всіх храмах на колінах, а хочуть лише, щоб їм дозволили зробити так, як за їхніми переконаннями, буде правильно. Хіба в праві священик на давати причастя лише через те, що йому не подобається те, як людина стоїть, хіба він вправі судити без суду те, в якому стані її душа.

бунт проти авторитету священика є річ сама по собі гріховна -- тим більше зроблена публічно!!! думаю священик з повною впевненістю може залишити таку людину без Причастя.

[solist-vokalist]

Ну і який Ви бачите вихід із тієї ситуації??? Таких людей, які переконані у тому, що причастя необхідно приймати на колінах насправді дуже багато і аж ніяк не купка, аргументи їх також є вагомими. Ходити ці люди все одно будуть у ті храми, які їм зручно... І що тоді??? Постійні конфлікти, суперечки, наклепи на священиків, як Ви висловлюєтесь... Гординя священиків і гординя вірних - і жодної можливості для порозуміння.

вихід один -- якщо після прохання приймати Причастя на колінах (на стоячи) певні особи продовжують ігнорувати прийняту для цілої громади практику, то просто таких перестати причащати. Єдиний дієвий спосіб. Бо в Церкві повинен бути порядок, адже наш Бог -- "Бог порядку, а не хаосу."

І ви дійсно вірите, що це призведе до злагоди??? Думається, що це лише поглибить конфлікт, призведе до роздвоєння громади, ба більше навіть до певно поділу у самій Церкві, адже чимало священиків поділяють погляди вірних, щодо причастя на колінах. Тому варто бути мудрими і не настороювати одних проти інших... Адже нічого не станеться з авторитетом священика і порядком у церкві, якщо він з розумінням поставиться до людей і дозволить приймати Причастя навколішки.

[Олюнька]

Ну і який Ви бачите вихід із тієї ситуації??? Таких людей, які переконані у тому, що причастя необхідно приймати на колінах насправді дуже багато і аж ніяк не купка, аргументи їх також є вагомими. Ходити ці люди все одно будуть у ті храми, які їм зручно... І що тоді??? Постійні конфлікти, суперечки, наклепи на священиків, як Ви висловлюєтесь... Гординя священиків і гординя вірних - і жодної можливості для порозуміння.

Ви розглядаєте проблему в площині священик-парафіяни, а ще деколи згадуєте Папу. А треба дивитись священик-парафіяни-єпископи-...
Якщо священик в цьому питанні поступиться парафіянам, то будуть конфлікти на вищому рівні. Священик в даному випадку має уряд, парафіяни мусять слухатись, це ж не є його примха.

В одній з парафій отець дозволив приймати кожному парафіянину так, як він хоче, так "ініціативна" група ходила і до декана і до владики жалітись, бо вони хочуть щоб всі приймали однаково, на колінах, почали проводити "виховні бесіди" з іншими парафіянами, отакий балаган, парафія розкололась на два табори.

[solist-vokalist]

Ну і який Ви бачите вихід із тієї ситуації??? Таких людей, які переконані у тому, що причастя необхідно приймати на колінах насправді дуже багато і аж ніяк не купка, аргументи їх також є вагомими. Ходити ці люди все одно будуть у ті храми, які їм зручно... І що тоді??? Постійні конфлікти, суперечки, наклепи на священиків, як Ви висловлюєтесь... Гординя священиків і гординя вірних - і жодної можливості для порозуміння.

Ви розглядаєте проблему в площині священик-парафіяни, а ще деколи згадуєте Папу. А треба дивитись священик-парафіяни-єпископи-...
Якщо священик в цьому питанні поступиться парафіянам, то будуть конфлікти на вищому рівні. Священик в даному випадку має уряд, парафіяни мусять слухатись, це ж не є його примха.

В одній з парафій отець дозволив приймати кожному парафіянину так, як він хоче, так "ініціативна" група ходила і до декана і до владики жалітись, бо вони хочуть щоб всі приймали однаково, на колінах, почали проводити "виховні бесіди" з іншими парафіянами, отакий балаган, парафія розкололась на два табори.

Ніколи не доводилось такого чути, однак все може бути. Тут очевидно священик мусить зіграти свою роль у примиренні, пояснити усім, що потрібно аналізувати свої вчинки і гріхи, а не осуджувати інших.

[Олюнька]

Ніколи не доводилось такого чути, однак все може бути. Тут очевидно священик мусить зіграти свою роль у примиренні, пояснити усім, що потрібно аналізувати свої вчинки і гріхи, а не осуджувати інших.

Я розумію, бо про це не говорять відкрито, бо воно дуже болить. А священик в результаті потрапив в лікарню.
Тому прошу всіх учасників дискусії про молитву за цю парафію.