Хто такі оглашенні

[диякон Петро]

Нижченаведений текст - призначений первісно для "Патріярхату", але
з огляду на "Помаранчеву революцію" не був там надрукований.

Автор

_____________________________________________________________

Єктенія за оглашенних – як її не втратити?


Пані Олена Мацьків зі Львова у своєму дописі пз. "Молитва за оглашенних" (“Патріярхат” за листопад-грудень 2004 р., с. 14) визнала за доцільне заторкнути проблему присутности в нашій Божественній Літургії єктенії за оглашенних, пишучи м.ін.: "(...) з нашої літургії кудись "випала” єктенія за оглашенних. Так, формально їх немає у наших храмах під час богослуження, і немає до кого священику /насправді – диякону, а священикові тільки тоді, коли Літургія правиться без диякона – д-н П.С./ звернутися з закликом: “Оглашенні, вийдіть!”. Але чи означає цей факт, що непотрібною стала молитва цілої Церкви за тих людей, розгублених і загублених, які навмання блукають своїми стежками, прагнучи і шукаючи Живого Бога?"
Подібної думки дотримується і визначний православний богослов-літургіст о. Олександер Шмеман (+ 1983), про що можна прочитати в п’ятому розділі його книжки Євхаристія – таїнство Царства, куди й відсилаю всіх, кого цікавлять деталі поглядів о. Олександра на дане питання.
Мені, як священнослужителеві УГКЦ, приємно відзначити, що найновіший наш україномовний служебник (Священна і Божественна Літургія святого отця нашого Йоана Золотоустого і святого отця нашого Василія Великого, Львів 2003), виданий василіянським видавництвом “Місіонер”, з передмовою Предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Любомира, містить у собі цікаву і досить удалу спробу достосувати текст єктенії за оглашенних до сучасних обставин без того, щоб усувати її повністю з Літургії. Ось уривок з вищезгаданого служебника (с. 41-43) – рубрики подані курсивом, товстіший же друк означає, що зазначені ним слова виголошується тоді, коли в храмі є оглашенні (примітка на с. 41), тобто, іншими словами, коли оглашенних нема, дані частини літургійного тексту слід (можна?) пропустити:


“Тоді диякон:

Помоліться, оглашенні, Господеві.

Хор: Господи, помилуй.

Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Хор: Господи, помилуй.

Щоб просвітив їх словом істини.

Хор: Господи, помилуй.

Відкрив їм Євангеліє правди.

Хор: Господи, помилуй.

Приєднав їх до святої Своєї соборної і апостольської Церкви.

Хор: Господи, помилуй.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Оглашенні, голови ваші перед Господом схиліть.

Хор: Господи, помилуй.

Молитва за оглашенних

Господи Боже наш, що на небесах живеш і на смиренних споглядаєш, що спасіння родові людському послав, єдинородного Сина Твого і Бога, Господа нашого Ісуса Христа, споглянь на рабів Твоїх оглашенних, що схилили свої шиї перед Тобою, сподоби їх у сприятливий час купелі відродження, відпущення гріхів і одежі нетління; приєднай їх до святої своєї соборної і апостольської Церкви, і прилічи їх до вибраного Твого стада.

Виголошення:

Щоб і вони з нами славили пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Ієрей розгортає ілитон.

Диякон мовить:

Всі оглашенні, вийдіть.

Коли є другий диякон, виголошує і він:

Оглашенні, вийдіть.

Тоді знову перший:

Всі оглашенні, вийдіть.
Щоб ніхто з оглашенних не залишився. Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

А якщо є тільки один диякон або якщо ієрей служить без диякона, тоді мовить так:

Всі оглашенні, вийдіть; оглашенні, вийдіть; всі оглашенні, вийдіть. Щоб ніхто з оглашенних не залишився.
Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Молитва вірних перша”


Як бачимо з вищенаведеного, пропозиція (припис?) служебника 2003 року дає можливість (наказує?) зберегти єктенію за оглашенних за вилученням з неї натяків на присутність у храмі на даній Службі Божій справжніх оглашенних. Це, безсумнівно, важливе і в основному влучне рішення. “В основному” – бо ж надалі залишаються деякі сумніви в цьому питанні.

По-перше, сам наведений вище текст уражає браком послідовности: коли служать два диякони, можна (треба?) пропустити всі заклики зі словом вийдіть – але не фразу Щоб ніхто з оглашенних не залишився. Цю ж фразу наш служебник дозволяє (наказує?) пропустити, коли Служба правиться з одним дияконом або без диякона взагалі. Ясно, що другий варіянт кращий – бо який сенс мало б виголошування Щоб ніхто з оглашенних не залишився зразу ж після виголосу єктенії за оглашенних? Непослідовність в цьому питанні слід мабуть визнати наслідком редакторської неохайности – цієї ж самої, яка у тексті анафори Літургії св. Василія заплодоносила дивовижною розбіжністю виголошення, що безпосередньо передує словам Христовим; перед "Прийміть, їжте..." маємо "дав святим своїм ученикам", а перед "Пийте з неї всі" – "дав святим Своїм учням". Бажалося б, отже, щоби в наступному виданні редактори перекладу перевірили його уважніше – заради влегшення їм цього труду варто б одночасно вилучити зі служебника зайві додатки, як “тропарі” та “служби”.

По-друге, неясною залишається канонічна підстава цієї, як би не дивитися, літургійної зміни. Чий авторитет стоїть за нею? Правда, служебник містить передмову підписану Предстоятелем УГКЦ з написом СИНОД ІЄРАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ в заголовку – але в самій передмові нема найменшого натяку на мовні та обрядові зміни, що відрізняють найновіший служебник від т.зв. синодального перекладу 1988 року; загальні роздуми на тему “яка мова може бути літургійною” можна б помістити у вступі до абсолютно будь-якого україномовного служебника. До речі, у 1997 році Синод Єпископів УГКЦ прийняв рішення про вживання в Літургії виключно вищезгаданого синодального перекладу 1988 року – в постановах же чергових Синодів нема й натяку на введення нового українського перекладу Божественної Літургії, до того ще й з дозволом (наказом?) скорочувати єктенію за оглашенних, коли вони відсутні на відправі. Виходячи отже з проголошених синодальних постанов за 1997-2004 роки, можна дійти висновку, що служебник 2003 року, з передмовою Блаженнішого Любомира, розповсюджуваний єпархіяльними куріями, на ділі... нелегальний. Виглядає воно доволі комічно, проте питання це настільки серйозне, що вимагає офіційного з‘ясування.

По-третє, усунення єктенії оглашенних з Божественної Літургії є наслідком дозволеного (не наказаного!) скорочення Служби Божої, про яке мовиться в Літургічних постановах (“Благовісник” за 1966 р., кн. 1) і яке полягає в дозволі пропускати першу малу єктенію, другий антифон, єктенію за оглашенних, дві малі єктенії за вірних (поза першим закликом "Тільки вірні..." та кінцевим возгласом, що передує Херувимській Пісні) та другу – просительну – частину єктенії Сповнім... після Великого Входу. Припис з 1966 р. передбачає можливість правити Літургію або без жодних скорочень, або з усіма дозволеними пропусками – і саме цей другий варіянт здобув собі майже монопольне становище в діяспорі та, наскільки знаю, доволі поширився і в Україні. Отож для великого числа парафіяльних спільнот УГКЦ введені служебником 2003 року зміни щодо єктенії оглашенних не мають ніякого практичного значення. З цими змінами чи без них, у відправі Божественної Літургії в цих спільнотах зразу після кінцевого виголосу сугубої єктенії (чи, евентуально, єктенії за усопших в заупокійних Літургіях) слідує заклик "Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся."

Який вихід з цього становища? Поділяю погляд пані Олени Мацьків та покійного о. Олександра Шмемана – єктенію за оглашенних слід зберегти. Навіть у скороченій Літургії повинно бути місце для цієї єктенії, бо якщо іншим пропущеним частинам можна би поставити закид, що вони до деякої міри є повтореннями (хоча і тут можна б полемізувати) – єктенія за оглашенних ніяким чином не входить в цю категорію. Після її достосування до сучасних обставин відпадає єдиний можливий закид проти неї – закид в “номіналізмі”, у бракові реального відношення до нинішнього церковного життя.
Отож Синод Єпископів мав би ввести поправку до чинних Літургічних постанов 1966 року, доручаючи священнослужителям не пропускати єктенію за оглашенних у скорочених Літургіях і достосовуючи водночас цю єктенію до випадків, коли на відправі нема оглашенних. Це означало б узаконення Синодом нововведення поміщеного в служебнику 2003 року, причому після виголосу Щоб і вони з нами славили... мав би наступати заклик "Тільки вірні, ще і ще..." – який, зрештою, логічніше звучав би без початкового “тільки” (який сенс закликати до молитви “тільки вірних”, коли в храмі й так самі “тільки вірні”? – ця ж заввага стосується і сьогоднішнього тексту скороченої Літургії). Таким чином достосована до нинішніх обставин єктенія за оглашенних віднайшла б належне їй місце в нашій Службі Божій.

[Sergius]

Щодо нелегальності Служебника. У нас таких нелегальних Служебників кілька. Є ще, наприклад, видання 1997 р. На форзаці кожного з них написано "Синод УГКЦ 1988 р." чи щось подібне, але тексти в кожному з них відрізняються між собою. Так що можна дістати велике замішання в голові: який же з них є виданням Синоду УГКЦ 1988 р.?
Справа в тому, що ці останні видання зовсім не офіційні, а так звані "гаврилівські". Є такий о.Гаврилів, літургіст, який що певний час видає новий Служебник, кожного разу вносячи до нього поправки, які вважає за потрібні (може, деякі з них навіть досить слушні, але, тим не менше, Служебник, а точніше Літургія, служена за ним, починає бути "художньою самодіяльністю"). Шкода, що ніхто з тих, що повинні були б відреагувати, не відреагували...

[felonu]

Мій знайомий в минулу суботу 20.08.06 прийняв Таїнство Хрещення у віці 50-ти років,до цього знаменного дня, він святив пасху,ходив до церкви на свята,практично був "середньо-статистичним" мирянином і тільки но декаду тому довідався,що нема права йому бути присутнім в храмі і молитись під час Євхаристичного Канону.Звичайно упущення отця на лице.Тому я стверджую,що єктенія оголошених не тільки не втратила своєї ваги,але й повинна і мусить бути ,і бути доступно доведена до всіх прихожан.Не є диковинкою,коли при виголосі"Оголошені голови ваші вклоніть перед Господом",вірні схилаються в поясному поклоні,це неприпустимо для практикуючого християнина.

[євдоким]

Тому саме офіційне християнство, зокрема Вселенська Церква, має не одне їм сказати. Не забуваючи за іновірців молитися.

Чому ж тоді під час св.Літургії опускається єктенія за оглашенних?Напевно, щоб не було звинувачень у прозелітизмі?!!

[Злий Іван]

Чому ж тоді під час св.Літургії опускається єктенія за оглашенних?Напевно, щоб не було звинувачень у прозелітизмі?!!

А ви бачили, щоб не хрещені були присутні на Літургії?

[o.Mykil]

Чому ж тоді під час св.Літургії опускається єктенія за оглашенних?Напевно, щоб не було звинувачень у прозелітизмі?!!

Як де... В певних церквах УГКЦ її не опускають в неділі-свята. Не все теж розуміють значення слова "оглашенний". Пригадую, як одного раз був присутній у храмі св. Михаїла у Львові (студитів) не недільній Службі Божій, то отець традиційно виголосив: "оглашенні, голови ваші Господеві приклоніте". Десь приблизно половина церкви це зробила... Але коли пізніше відказав: "оглашенні, вийдіть...", то чомусь ніхто не виходив, та менше з тим.

[о.Олег]

Тому саме офіційне християнство, зокрема Вселенська Церква, має не одне їм сказати. Не забуваючи за іновірців молитися.

Чому ж тоді під час св.Літургії опускається єктенія за оглашенних?Напевно, щоб не було звинувачень у прозелітизмі?!!

ні. Просто колись ті, хто готувався до Хрещення перебували на Літургії і за них молилася Церква. Виходили оглашенні з виголосом священика чи диякона "оглашенні вийдіть...".

[о.Олег]

...Пригадую, як одного раз був присутній у храмі св. Михаїла у Львові (студитів) не недільній Службі Божій, то отець традиційно виголосив: "оглашенні, голови ваші Господеві приклоніте". Десь приблизно половина церкви це зробила...

звичайно - найчастіше так роблять з нерозуміння (чує людина оте "приклоніть" от і приклоняє), але можна на "оглашенних" приклоняти голову і свідомо - переживаючи ще і ще раз оте оглашення БожимСловом (є й таке пояснення)...

[Олюнька]

питання "на засипку" - а оглашенні чиї свідки (я про назву теми )

[о.Олег]

питання "на засипку" - а оглашенні чиї свідки (я про назву теми )

все вірно - свідки оглашенними не є

[viter]

звичайно - найчастіше так роблять з нерозуміння (чує людина оте "приклоніть" от і приклоняє)

або на автоматі.

[о.Олег]

звичайно - найчастіше так роблять з нерозуміння (чує людина оте "приклоніть" от і приклоняє)

або на автоматі.

так

[Олюнька]

Тему відділила від І знову свідки...