Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Відома Вам річ?
пишуть http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?t=875 , що є в кожному молитовнику, але звідки воно взялося?
Як часто Його примаєте і чи не взаємовиключає воно Євхаристію (літургійну).

Стосовно самої Євхаристії і Духовного Причастя знайшла в книжці Никодима Святогорця "Невидима боротьба"(ст.153-163).Нажаль не можу помістити цей матеріал в цій темі(сканер гавкнув )

Коротко - до чого там зводиться?
доки сканер не видужає

Дослівний текст стосовно духовного причастя(коротко )

Внутрішньо ж,в дусі,причастя Його сподоблятися-тобто перебувати в Його благодаті,в безперервному з Ним спілкуванні і,якщо Він захоче,серцем відчувати це спілкування-можемо кожну годину та кожну мить . Причастившись Тіла та Крові Господа, ми, за його обітницею, приймаємо Його самого, і Він вселяється в нас зі всіма своїми благодатями, даючи й серцю, готовому, відчувати це. Після причастя справжні причасники завжди перебувають у благодатному стані. Тоді серце вкушає Господа духовно.

Оскльки ми і тілом обмежені, і оточені зовнішніми справами та відносинами, в яких з обов’язку повинні брати участь, то духовне вкушання Господа через роздвоєність нашої уваги й почуття день у день послаблюється, закривається і ховається. Ховається відчуття вкушання Господа, але спілкування з Господом не переривається, якщо, на щастя, не переможе якийсь гріх, що порушує благодатний стан. З солодкістю вкушання Господа не може зрівнятися ніщо. Тому ревнителі, відчувши її зменшення, поспішають відновити її в силі, й, відновивши, відчувають, що ніби знову вкушають Господа. Це і є духовне причастя Господа.

Духовне причастя Господа не слід плутати з мисленним згадуванням про причастя Його в таїнствах Тіла і Крові, навіть якщо б це супроводжувалося сильними духовними відчуттями та великою спрагою причаститися Його у святих таїнствах.

Никодим Святогорець

demetris писав:Як часто Його примаєте і чи не взаємовиключає воно Євхаристію (літургійну).

Думаю, що в жодному разі не взаємовиключає одне одного...
При чому сама Євхаристія є не менш духовною і містичною ніж "духовне" причастя.
Але я зі свого досвіду не сприймаю "духовне причастя", як якийсь акт, але як постійний процес "стяжання Духа", про що так багато говорять отці Церкви.

Також думаю, що ніколи не можна замінити одне другим, бо це практики, які не можуть приносити плід в християнському житті одна без одної.

brat Martyn писав:Думаю, що в жодному разі не взаємовиключає одне одного...
При чому сама Євхаристія є не менш духовною і містичною ніж "духовне" причастя.

чув таку думку (хоча мені вона здається Традиційною, розумієте ), що прийнявши Духовне - Літургійного (термін сам вигадав ) Причастя вже не можна приймати.

brat Martyn писав:Також думаю, що ніколи не можна замінити одне другим, бо це практики, які не можуть приносити плід в християнському житті одна без одної.

тобто якщо я не приймаю Духовного Причастя - то не живу повним духосним життям? Не розумію...

brat Martyn писав:Але я зі свого досвіду не сприймаю "духовне причастя", як якийсь акт, але як постійний процес "стяжання Духа", про що так багато говорять отці Церкви.

Тобто йдеться по духовне причастя, як постійний процес подвигу християнського життя, що прикликає Божу Благодать.
Хто перериває цей процес своїми гріхами, той вже не може користати з Євхаристії і взагалі неосудно її приймати, поки не примириться з Богом;
і навпаки: коли хтось, будучи у Божій ласці занедбує Євхаристію, то його на довго не вистарчить у його християнському житті і він впаде у який-небудь гріх....

І це теж цілком з власного досвіду.

brat Martyn писав:...йдеться по духовне причастя, як постійний процес подвигу християнського життя, що прикликає Божу Благодать...

Я ж говорю про молитву, чин. Окремо взятий відрізок часу і набір молитов, певну практику. Чи вона є добра? Чи не спричиняє підміни понять і чи не слугує якимось чином до зародження різних сЛУЖІНь? На кшталт всім відомої теми "увага єресь!"

Не думаю, що це вже аж так страшно, але небезпека є, бо говорять по заміну Євхаристії, а її насправді нічим не можна замінити, окрім, імовівірно, надзвичайних обставин, як є зі Сповіддю у передсмертну годину, коли нема священика поряд...

В літургічній практиці знаємо про Чин Обідниці, який монахи служили замість Літургії, коли нікому було їм служити, або під час того, як вони виходили на довший час в пустелю. Але тут не йшлося про заміну Євхаристії, бо самі Освячені Дари пустельники брали із собою у достатній кількості і після молитви реально ними причащалися.

У своє особисте життя я такої практики не допускаю, бо свідомий того, що моя лінь спричинилася б до того, що я б замінив реальне Причастя тим "духовним" шість з семи разів на тиждень, і дуже себе обікрав.

Недавно чув одну річ: "нема нічого більш духовного, як матеріальне".
Тому і Христос прийшов до нас в тілі, щоб ми Його у тілі приймали, як людину, а не якось бозна-як духовно, що тяжіє до абстрактого.

brat Martyn писав:Недавно чув одну річ: "нема нічого більш духовного, як матеріальне".

оце вже дуже цікава і вартісна думка. Дякую, брате Мартин.

Головне її правильно розуміти, тоді і одухотворитись можна.

маю книжечку про Страдч - молитовник із Хресною Дорогою, життєвими історіями, вервицями й адораційною молитвою до крові Ісуса. Там теж згадується духовне причастя. Принаймні, тоді, коли не можна прийняти його фізично. Якщо присутній на службі, де мало людей і відчуваєш, що без сповіді не можеш причаститися, то такий спосіб можна використати, але треба бути дуже високодуховную людиною, щоб повністю його прийняти. Воно не замінить Дарів.

прочанка писав:Якщо присутній на службі, де мало людей і відчуваєш, що без сповіді не можеш причаститися, то такий спосіб можна використати, але треба бути дуже високодуховную людиною, щоб повністю його прийняти. Воно не замінить Дарів.

А якщо людей на Службі багато?

це я проте , що в нас капличка невелика, коли людей мало - концентруєшся, ніхто не заважає, а коли один на одному - часто свідомо чи несвідомо відволікаєшся( знаю, що це погано, але деколи навіть людина поруч стоїть собі тихо, а я відчуваю дискомфорт. Якщо є можливість, відходжу. Не знаю чому, але я дуже чутлива до таких моментів) А духовне причастя вимагає максимум зосередженості...

demetris писав:
чув таку думку (хоча мені вона здається Традиційною, розумієте ), що прийнявши Духовне - Літургійного (термін сам вигадав ) Причастя вже не можна приймати.

Нмд, це не так, бо йдеться про різні речі.
Але чи можна приймати Духовне Причастя, не вислухавши Служби Божої?
Взагалі я цю практику не дуже розумію, бо... не впевнена, чи тоді Ісус дійсно приходить до мого серця... Може просто треба вірити...

прочанка писав:Якщо присутній на службі, де мало людей і відчуваєш, що без сповіді не можеш причаститися, то такий спосіб можна використати, але треба бути дуже високодуховную людиною, щоб повністю його прийняти. Воно не замінить Дарів.

А що можна духовно причащатися в стані тяжкого гріха?

ShMariam писав:А що можна духовно причащатися в стані тяжкого гріха?

Так принаймі радять робити, коли є перешкода гріха і не можеш приступити до Святих Тайн

Поясніть, будь-ласка, конкретніше (хто знає), що таке Духовне (містичне) Причастя?
дякую!

ShMariam писав:

demetris писав:
чув таку думку (хоча мені вона здається Традиційною, розумієте ), що прийнявши Духовне - Літургійного (термін сам вигадав ) Причастя вже не можна приймати.

Нмд, це не так, бо йдеться про різні речі.
Але чи можна приймати Духовне Причастя, не вислухавши Служби Божої?
Взагалі я цю практику не дуже розумію, бо... не впевнена, чи тоді Ісус дійсно приходить до мого серця... Може просто треба вірити...

А я і практику звичайного причастя не розумію (так - читав, слухав, знаю, але .... ? ), залишається тільки вірити
І дійсно, де можна знайти детальнішу інформацію?

ДУХОВНЕ ПРИЧАСТЯ
Духовне св. Причастя – це щире бажання прийняти Ісуса Христа у Пресвятій Євхаристії, коли нема змоги приступити до дійсного св. Причастя. До духовного св. Причастя потрібне таке саме підготування, як до дійсного; значить, треба бути в стані освячуючої ласки і збудити в собі почування віри, надії, любови, жалю й покори. Духовне св. Причастя можна приймати в кожнім часі. Воно подає нам багато ласк.

МОЛИТВА ПЕРЕД ДУХОВНИМ СВ. ПРИЧАСТЯМ
Мій Ісусе, вірую, що Ти є присутній у Пресвятій Тайні Євхаристії. Люблю Тебе понад усе, моя душа тужить за Тобою. А що не можу Тебе тепер прийняти в Пресвятій Євхаристії, тому бодай духовним способом прийди до мого серця. Обіймаю Тебе так, якби Ти вже був у мені і чуюся зовсім з Тобою. Не допусти, щоб я знову колись відлучився (лась) від Тебе. Ісусе, моє найвище Добро й моя солодка Любове, обійми й запали моє серце, щоб воно ціле горіло завжди для Тебе.

з книги "Господи, до Тебе возношу душу мою" Молитовник Патріярха Йосифа