Сторінка 1 з 3

Євхаристія для немовлят і Літургія для дітей

Додано: 23 жовтня 2007, 16:25
demetris
В кого є діти?
Чи ви причащаєте їх? з якого віку, як воно у вас проходить, ака реакція інших? на парафії, в родині (сім"ї)?

Чи є у вас на парохії дитяча Літургія і що вона з себе являє? Бо в нас буцімто є... але ж проповідь до дітей нічого не має спільного.

Додано: 23 жовтня 2007, 22:38
halyna
Дітей своїх,як були малі ніколи не причащала.Перший раз причащалися коли йшли до Першого Причастя .Вважаю що цього не потрібно робити бо діти не усвідомлюють що роблять і потім яке ж воно буде Перше причастя.
А дитяча Літургія є кожну неділю в церкві Онуфрія на 12.00.Була пару разів присутня і дуже гарна проповідь там саме для дітей.

Додано: 23 жовтня 2007, 23:15
Ira
Діти обов"язково повинні приймати Святе Причастя з якнайменшого віку, бо вони ще невинні, чисті душею, але просто треба бути обережними, коли дитинка Його приймає.

Додано: 24 жовтня 2007, 15:42
demetris
halyna писав:Дітей своїх,як були малі ніколи не причащала.Перший раз причащалися коли йшли до Першого Причастя .Вважаю що цього не потрібно робити бо діти не усвідомлюють що роблять і потім яке ж воно буде Перше причастя.
А дитяча Літургія є кожну неділю в церкві Онуфрія на 12.00.Була пару разів присутня і дуже гарна проповідь там саме для дітей.


Взагалі-то офіційно ми говоримо про Урочисте причастя і Пешу Сповідь.
Згідно уставу є три вступні Св. Тайни: Хрещення Миропомазання і Євхаристія, що уділяються немовлятам.
проте як це реально ивглядає.

Дякую, Галино за досвід. :Rose:

Додано: 25 жовтня 2007, 07:05
brat Martyn
До Євхаристії для немовлят, звичайно ставлюся позитивно, а от Літургія для дітей - це вже нісенітниця! :o

Адже "Літургія" - це спільне діло Божого люду!
Дурницейю є ділити той Божий люд за чим би то не було: чи то за віком, чи то за пофесією, чи то за розміром гаманця... безглуздя, бо як на Літургію збираються всі ангельські чини, не ділячись (на одну Службу херувими, а на наступну архангели), так і люди повинні приходити на неї не ділячись, всі покоління з дітьми включно, не залежно від фаху і статків. :wink:

Окремо можна, а інколи треба поводити реколекції, наприклад, чи інші науки, але ніколи - Божественну Літургію чи інші частини церковного правила, особливо, коли вони складені в нічні чування перед якимсь великим святом... :wink:

Додано: 25 жовтня 2007, 13:19
stekona
В мене хлопчик-йому майже рік, але ми не практикуємо Євхаристію разом з ним чи вірніше для нього :oops: Не знаю чи це правильно чи ні? Єдине,що можу сказати,то часто причащалась,коли ходила вагітна :) :oops:

Додано: 27 жовтня 2007, 00:18
halyna
brat Martyn писав: от Літургія для дітей - це вже нісенітниця! :o

У чому несенітниця ? Це звичайна Літургія .Відвдують її діти з батьками.Просто проповідь священник викладає так щоб була зрозуміла дітям.Говорить з ними, задає питання. Будете мати можлівисть зайдіть і подивіться.Багато моїх знайомих ходять туди з дітьми і всі задоволені .

Додано: 28 жовтня 2007, 11:56
brat Martyn
halyna писав:Це звичайна Літургія.

Саме на цьому я і наголошую.

Найкраще, що я бачив на цю тему було в катедральному храмі УГКЦ в Дрогобичі. Там власне відбувається звичайна Літургія, на яку приходять всі покоління, але з дітьми є один нюанс, який не робить цю Літургію окремою для дітей, але і враховує, що це є діти.
А саме: дітей там запрошують наперед храму перед сам іконостас, щоб вони все бачили і не нудьгували, а потім всіх їх причащають... при чому проповідь говориться все ж на актуальні для всієї парохії теми, а не тільки для дітей.
Якщо чесно, то я бачу в цьому варіанті ідеальне літургійне вирішення проблеми вікової різниці вірних у спільноті Церкви. :)

Щодо такої Літургії, яку Ви описуєте, то я на такій неодноразово бував.
Тут треба брати до уваги, що діти не можуть ще на стільки свідомо і повноцінно брати участь у Літургії, тому роль в такій Літургії забагато перетікає на священика, а батьки стоять ніби трохи осторонь, бо на дітей звернена чи не вся увага.
Руйнується цілісність і гармонія спільноти, бо вже не спільнота служить Літургію для Господа, а священик служить її для дітей.
Тому, на мою думку, на парохії, і особливо в неділю, такої Літургії бути не повинно.

Але такий варіант є можливим у випадках, коли ця Літургія служиться в рамках спільноти, що складається з християнських родин, де багато дітей, під час реколекцій чи інших наук.
Тоді там, де в самих науках беруть активну участь батьки, тоді на Літургії можна приділити більше уваги дітям, не руйнуючи цілості спільноти, а навпаки будувати її долучаючи до неї найменших.... :wink:

Додано: 29 жовтня 2007, 12:29
orest
на багатьох парохіях УГКЦ вже довший час відновлено практику Причастя немовлят та малих дітей ще до Першої Сповіді...
і це справді правильно (на це вказують літургійні тексти)
Ось тільки я вважаю, що діти повинні приходити до Причатя з кимось з батьків (або бабців-дідусів), причому ті хто їх привів обовязково самі теж повинні причащатися, щоб власним прикладом свідчити для дитини важливість Причастя.

Додано: 29 жовтня 2007, 18:02
demetris
orest писав:Ось тільки я вважаю, що діти повинні приходити до Причатя з кимось з батьків (або бабців-дідусів), причому ті хто їх привів обовязково самі теж повинні причащатися, щоб власним прикладом свідчити для дитини важливість Причастя.


Цілком згоден, тобі більше думатимуть і про стан освячуючої ласки...

Додано: 29 січня 2008, 12:32
Олюнька
Також цілком згідна з Орестом.
Вважаю, що дітей треба причащати, але тоді дуже велика відповідальність лягає на батьків дитини.
Маю молодшу сестру, якій зараз 6 років. Ми довго думали на цю тему і вирішили почекати, поки вона підросте і буде сповідатися. Тепер бачу, що це не зовсім правильно.
Одного разу вона запиталася, чому її священик не причащає. Ми розповіли, що перед Причастям людина йде до Сповіді і тоді її душа стає "біленька". Вона питає: "А моя душа хіба не біленька?". Що тут скажеш?
Ти прищащаєшся і думаєш: " Я ж не є кращою від тої дитини, то чому їй також не можна причащатися."
Багато позитивів є і в тому, щоб чекати, коли дитина підросте. Я йшла до Першого Причастя у 8 років і дотепер згадую як я чекала цього моменту, готувалася. В цьому також є сенс.

Додано: 30 січня 2008, 11:58
demetris
Олюнька писав:...Багато позитивів є і в тому, щоб чекати, коли дитина підросте. Я йшла до Першого Причастя у 8 років і дотепер згадую як я чекала цього моменту, готувалася. В цьому також є сенс.

То певний момент ініціації, він трепетний, але не притаманний східній традиції. тобто відпроходить під час Хрещення і щоразу під час Причастя. Але в УГКЦ є традиція Першої Сповіді і Урочистого (а не Першого) Святого Причастя.
І вовки ситі і вівці цілі ;)

Додано: 12 лютого 2008, 22:59
Yaremko
Особисто я за причасття дітей, мій синочок запричащався коли йому було майже пів року, і коли була можливіть то ми часто причащалися але останім часом він (йому 2 роки) не хоче ну я ненаполягаю.
В мене була проблема що дитина непосидюча дуже тяжко на Богослужінні, в церкву заходили тільки коли треба було причащатися (бо особисто я нелюблю коли батьки заходять із своїми малими дітьми до церкви, бо діти є діти і мало яка дитина може тихо себе поводити ну і є такий вислів чемна дитина хвора дитини), дитяча літургія є добра бо корокта і можна нормально помолитися а от загальна, людей повно, дуже довга проповідь на цілу годину а змалою дитиною це просто жах і тими всіма речами я себе відчуваю відстороненою від церкви оскільки дитина неможе 1,5-2год. :o Богослужіння гарно себе поводити і це виходить що після церкви я виходжу змучена і знервована. І тому ми переключилися на вечірні Богослужіння бо короткі і мало людей, і незнаю чому дитина дуже гарно себе поводить

Додано: 14 лютого 2008, 09:40
demetris
Yaremko писав:...особисто я нелюблю коли батьки заходять із своїми малими дітьми до церкви, бо діти є діти і мало яка дитина може тихо себе поводити ну і є такий вислів чемна дитина хвора дитини...

НУ це трохи того... не правильно. Може їм і їсти не давати, бо вони одяг забруднюють ;)
Yaremko писав:І тому ми переключилися на вечірні Богослужіння бо короткі і мало людей, і незнаю чому дитина дуже гарно себе поводить

І ми так, або доводиться "льотати" по церкві з малою на руках, влаштовувати екскурсії тощо, що теж не надто добре :(

Додано: 06 грудня 2008, 20:07
отець Роман
Так вже склалося, що ми маємо певні традиції відносно будь-чого, а часто ці традиії набирають ваги закону...
Те саме трапилося з Св. Причастям. Хтось мені розповідав, що в костелах закордоном часто йдуть до Причастя всі, як в банальній черзі за хлібом. Стоять інші, то чому мені не можна? В нашій же традиції трапилося якрах навпаки: Св. Причастя стало аж занадто святковим. Аж до того, щоб приймати його якомога рідше. (звісно не зумисне) Обидва випадки не єправильними, бо щоб ми не робили, вище глови не підстрибнеш, і немає жодної людини на землі, що могла б прийняти Бога "в свою оселю достойно". Але суть і мета Євхаристії є оздоровлення і підтримання духовних і душевних та навіть тілесних подвигів людини перед Богом у боротьбі проти спокус. Тому Євхаристія є НЕОБХІДНА для ВСІХ! Звісно з кожного правила існують вийнятки. Проте правило, так, правило а не закон, не причащати дітей чи немовлят є радше усталеним правилом.
В мене є двоє власних дітей, старшому 4.5, меншому 3 роки. Я даю їм Святе Причастя. Хто крім дітей на землі є менш безгрішним аніж діти? Однак користуюся простим правилом - намагаюся їх до цього виховати і привчити вже тепер. Наприклад сварю, що не дам Євхаристії, якщо не будуть слухняними, бігатимуть чи виходитимуть з храму без потреби. До речі, вони вже в цьому віці розуміють коли саме буде момент самого Причастя, і мають звичку приходити в необхідний момент. Також з так би мовити міркувань безпеки даю Причастя під одним видом - лише Крові, хоча звісно ваги Євхаристії це не применшує. І наостанок, хочу порекомендувати усім, хто хотів би причащати своїх діток, просто поговорити про це зі своїм священиком. Хоча і далі залишаються певні ньюанси, але коротко це вся необхідна інформація. Окрім того, НІДЕ немає жодного ДОКУМЕНТУ чи ЗАКОНУ, який би забороняв причащати немовлят і дітей. В ідеальному випадку дитина повинна бути змалку "воцеркволена" - пишу цей термін в лапках, бо маю на увазі не пряме значення, а радше навчання дитини по мірі її можливості сприймати світ, всіх неохідних речей повязаних з її життям як члена Церкви.

Додано: 16 грудня 2008, 01:53
сергій
отець Роман писав:Так вже склалося, що ми маємо певні традиції відносно будь-чого, а часто ці традиії набирають ваги закону...
Те саме трапилося з Св. Причастям. Хтось мені розповідав, що в костелах закордоном часто йдуть до Причастя всі, як в банальній черзі за хлібом. Стоять інші, то чому мені не можна? В нашій же традиції трапилося якрах навпаки: Св. Причастя стало аж занадто святковим. Аж до того, щоб приймати його якомога рідше. (звісно не зумисне) Обидва випадки не єправильними, бо щоб ми не робили, вище глови не підстрибнеш, і немає жодної людини на землі, що могла б прийняти Бога "в свою оселю достойно". Але суть і мета Євхаристії є оздоровлення і підтримання духовних і душевних та навіть тілесних подвигів людини перед Богом у боротьбі проти спокус. Тому Євхаристія є НЕОБХІДНА для ВСІХ! Звісно з кожного правила існують вийнятки. Проте правило, так, правило а не закон, не причащати дітей чи немовлят є радше усталеним правилом.
В мене є двоє власних дітей, старшому 4.5, меншому 3 роки. Я даю їм Святе Причастя. Хто крім дітей на землі є менш безгрішним аніж діти? Однак користуюся простим правилом - намагаюся їх до цього виховати і привчити вже тепер. Наприклад сварю, що не дам Євхаристії, якщо не будуть слухняними, бігатимуть чи виходитимуть з храму без потреби. До речі, вони вже в цьому віці розуміють коли саме буде момент самого Причастя, і мають звичку приходити в необхідний момент. Також з так би мовити міркувань безпеки даю Причастя під одним видом - лише Крові, хоча звісно ваги Євхаристії це не применшує. І наостанок, хочу порекомендувати усім, хто хотів би причащати своїх діток, просто поговорити про це зі своїм священиком. Хоча і далі залишаються певні ньюанси, але коротко це вся необхідна інформація. Окрім того, НІДЕ немає жодного ДОКУМЕНТУ чи ЗАКОНУ, який би забороняв причащати немовлят і дітей. В ідеальному випадку дитина повинна бути змалку "воцеркволена" - пишу цей термін в лапках, бо маю на увазі не пряме значення, а радше навчання дитини по мірі її можливості сприймати світ, всіх неохідних речей повязаних з її життям як члена Церкви.


Ніде ніхто безгрішність ніколи не ставив як умову для Св. Причастя. А Св. Павло ясно каже що хто не розрізняє Тіла і Крові - суд собі їсть і п"є. Хто як хоче, а я своїх дітей, поки вони не почнуть добре розуміти шо то є Тіло і Кров Христові до Св. Причастя не поведу. Я своїм дітям зла не бажаю, а тим більше засудження з боку Бога.

Додано: 07 січня 2009, 17:44
Олюнька
сергій писав:Ніде ніхто безгрішність ніколи не ставив як умову для Св. Причастя. А Св. Павло ясно каже що хто не розрізняє Тіла і Крові - суд собі їсть і п"є. Хто як хоче, а я своїх дітей, поки вони не почнуть добре розуміти шо то є Тіло і Кров Христові до Св. Причастя не поведу. Я своїм дітям зла не бажаю, а тим більше засудження з боку Бога.


Апостол Павло говорить, що перед тим, як приступати до Причастя треба робити іспит совісті, це він називає розрізненням Тіла і Крові.

Звичайно, помилкою є казати дитині: "Йди, священик тобі хлібчика дасть", треба змалку навчати дитину правдам віри.

Ісус каже: хто ість моє Тіло і п'є мою кров, той має життя вічне... Не можна відбирати в дитини цей скарб.

Я часто спостерігаю як діти йдуть до Причастя, вони як ангелята, їх постава каже, що вони розуміють багато більше від деяких дорослих.

Додано: 09 січня 2009, 18:35
сергій
Олюнька писав:
Апостол Павло говорить, що перед тим, як приступати до Причастя треба робити іспит совісті, це він називає розрізненням Тіла і Крові.



Навіщо викручувати тексти Святого Письма, аби довести свої теорії? Святий Павло виразно і чітко каже: «бо хто їсть і п’є – засудження собі їсть і п’є, якщо у цьому не розрізняє Тіло.» (1 Кор 12, 29). Де ж тут мова про іспит сумління?

Додано: 10 січня 2009, 10:37
Олюнька
сергій писав:Навіщо викручувати тексти Святого Письма, аби довести свої теорії? Святий Павло виразно і чітко каже: «бо хто їсть і п’є – засудження собі їсть і п’є, якщо у цьому не розрізняє Тіло.» (1 Кор 12, 29). Де ж тут мова про іспит сумління?



28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

Додано: 10 січня 2009, 11:32
Малий
Олюнька писав:28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

і в якому віці, Олюнька, людина починає розважати про Тіло і Кров під час Причастя? не йдеться тут про іспит сумління, йдеться про суд, який накликають на себе всі, хто "їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є! " -- ось і получається, що ведуть батьки своїх дітей на суд...

Додано: 10 січня 2009, 12:09
сергій
Олюнька писав:
сергій писав:Навіщо викручувати тексти Святого Письма, аби довести свої теорії? Святий Павло виразно і чітко каже: «бо хто їсть і п’є – засудження собі їсть і п’є, якщо у цьому не розрізняє Тіло.» (1 Кор 12, 29). Де ж тут мова про іспит сумління?



28 Нехай же людина випробовує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
29 Бо хто їсть і п'є негідно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!



Можемо сперечатися про якість перекладу Огіянка, якого Ви цитуєте, але не слід забувати, що Огієнко тримався старої лексики. Думаю переклад Хоменка всетаки в даному випадку є точнішим: «Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є.»
Адже там маємо diakrinon активний партицип презенту від дієслова diakrino, яке все ж таки описує дію, яку українською точніше перекласти розрізняти – робити дистинкцію.

Якщо Ви вважаєте що діти здатні робити це розрізнення в мене є ще одне заперечення. ІІ Ліонський та Тридентійські собори – Вселенські Собори Католицької Церкви, а також наш Замойський синод заборонили Причасття малих дітей. Жодним актом такого рівня, як Вселенський Собор ця заборона не є відміненою, одже хтось ламає приписи Вселенських Соборів. Як правовірний/православний католик східного обряду, я особисто би побоявся (а це як мінімум) ламати те що Собори постановили, а папи затвердили. Окрім того на мої вперті розпитування, яким актом Рим це відмінив, більшість священників відповідала, що є такий документ, але вони самі особисто його не бачили і не знали мені дати відповідь де такий документ можна знайти. Якщо Вам стосовно такого евентуального документу, щось відомо, яби щиро просив Вас надати інформацію.

Додано: 11 січня 2009, 00:10
ljubomyr_ps
сергій писав:Можемо сперечатися про якість перекладу Огіянка, якого Ви цитуєте, але не слід забувати, що Огієнко тримався старої лексики. Думаю переклад Хоменка всетаки в даному випадку є точнішим


Якось мені до рук попав циркуляр «свідків єгови», в якому зазначалось, що вчити їхніх адептів потрібно використовуючи Біблію в перекладі Огієнка (чому так незнаю, але це наштовхує на роздуми), ну і звичайно їхніх журналів «вартова башта», «пробудись».

Що до прийнятя Св.Причастя дітьми то Господь тут однозначно сказав «Пустіть до мене дітей бо таких є Царство Небесне». Звичайно діти мають знати кого вони приймають у Св.Тайнах, основні молитви і що таке гріх (якщо вони мають біля 6-ти років).
Треба розуміти те, що дитина повчання батьків (в т.ч. й ті, що стосуються Тіла і Крові Господньої) сприймає беззастережною вірою бо любить і довіряє своїм батькам тому й вчити дитину треба через свою любов і довіру до Бога, як свого Батька то й дитина полюбить Господа як і її батьки. А в дечому, особливо в напімнені від поганих вчинків ще й повчить своїх батьків (суджу так по своїх дітях, які також приймають Св.Причастя як і я, коли хоч трохи цього великого Таїнства чуюсь гідним).

Додано: 11 січня 2009, 01:56
сергій
Я цілком розумію побожні аргументи, але жодного переконливого біблійного аргументу чи документу Учительського Уряду Церкви ніхто з прихильників Причасття малих дітей не навів.

Додано: 11 січня 2009, 03:45
Sotnik
Прообразом Господа у ветхозавітні часи був пасхальний Агнець. Його повинні були їсти всі, але добре усвідомлюючи при цьому що це означає. Тобто ніяких обмежень за віком не було. Тому й ми не повинні обмежувати дітей, тим більше, що маємо не прообраз, а самі Тіло і Кров Спасителя.

Додано: 11 січня 2009, 04:21
Sotnik
Святі апостоли, коли отримали від Господа Його Тіло і Кров, почули з Його вуст, що це є Тіло і Кров Його, але чи зрозуміли це? Ні, но як діти повірили Йому.

Додано: 11 січня 2009, 18:47
ljubomyr_ps
сергій писав:Я цілком розумію побожні аргументи, але жодного переконливого біблійного аргументу чи документу Учительського Уряду Церкви ніхто з прихильників Причасття малих дітей не навів.


Не всі аргументи мають бути виложені на папері.
Наприкл. В Біблії не вказано Що Матір Божа є Матірю всіх народів, Царицею Неба і Землі, але християни знають і вірять, що так воно і Є.
Де-які аргументи записані в серцях віруючих людей. Якщо сумління чисте то багато відповідей можна знайти у серці своєму, адже, як і обіцяв Господь, у серці благочестивому зробить оселю собі Бог Отець-Бог Син-Бог Дух Святий.

Додано: 11 січня 2009, 22:51
ola
В Біблії не вказано Що Матір Божа є Матірю всіх народів, Царицею Неба і Землі, але християни знають і вірять, що так воно і Є.

не впевнена, що тут доречно говорити про всіх християн. Християни протестантської гілки засумнівалися би в такому формулюванні. :wink: Без сумніву, на жаль...
А католики мають чудовий восьмий розділ Догматичної конституції про Церкву, де є, на щастя, виписане здорове навчання Церкви про Богородицю. І це дає можливість уникнути "побожних збочень" типу Лішні (про це уже йшла мова на цьому форумі)

Не всі аргументи мають бути виложені на папері. Де-які аргументи записані в серцях віруючих людей.

Питання, чи причащати малих дітей, як на мене, - сутнісне питання Традиції. Я би не поспішала довіряти своєму серцю у такій справі. Дорогі богослови, пошукайте, будь ласка, якогось циркуляру... Цікаво, а які аргументи Православної Церкви?

Додано: 12 січня 2009, 10:59
Олюнька
ola писав:Питання, чи причащати малих дітей, як на мене, - сутнісне питання Традиції. Я би не поспішала довіряти своєму серцю у такій справі. Дорогі богослови, пошукайте, будь ласка, якогось циркуляру... Цікаво, а які аргументи Православної Церкви?


Мені здається, що в нас дуже багато чого вирішили списувати на обряд. Мені здається, що таке питання має бути єдиним для цілої Католицької Церкви, бо чим ліпші чи гірші діти Західного обряду?

Додано: 12 січня 2009, 11:14
Малий
Олюнька писав:Мені здається, що в нас дуже багато чого вирішили списувати на обряд. Мені здається, що таке питання має бути єдиним для цілої Католицької Церкви, бо чим ліпші чи гірші діти Західного обряду?

а давайте петицію складемо Святішому Отцеві, щоб дозволив немовлятам до причастя приступати...
:lol: :lol: :lol:
в тому то й справа, Олюнько, що вся Католицька Церква керується постановами Вселенських Соборів і немовлят не причащають!

Додано: 13 січня 2009, 14:45
ShMariam
Хотіла б додати одну суттєву річ: батьки мають навчити дитину Кого вона приймає у Св. Причасті і як при цьому поводитись. А то бачила, як діти, ледве запричащавшись, говорять, бігають по церкві... І тоді стає дійсно страшно за Св. Причастя: може навіть виплюнути, часом нехотячи... під час розмови, кашляючи... А за меншими дітьми треба добре дивитися і навіть рукою притримувати, поки не проковтне... Хоча й дорослі часом не розуміють тих речей... І набагато частіше зневажають Ісуса в тій Св. Тайні, ніж діти. Думаю, що все ж таки діти повинні розрізняти Св. Причастя і звичайну їжу.