Латинські практики в Греко-Католицькій Церкві

літургічні тексти, переклади, устав Богослужень

Модератори: Just_me, viter, Artur, ihor

Аватар користувача
Marat
дописувач
дописувач
Повідомлень: 99
З нами з: 01 січня 2007, 17:09
Звідки: Львів

Латинські практики в Греко-Католицькій Церкві

Повідомлення Marat » 23 жовтня 2007, 23:37

Можливо, нічого поганого в почитанні Серця Ісуса, чи Пресвятої Богородиці, св.Причасть а перші п”ятниці місяця, молитві перед католицькими образами чи статуями і немає, але це невластиво нашому обряду і чуже українцям, які більше тисячі років є християнами східними і по своєму способу мислення, і по філософії, і по всьому життєвому укладу. Надмірна латинізація нашого обряду, на мій погляд, породила, відхід багатьох галичан в неканонічні православні церкви, УАПЦ і УПЦ КП, а з іншого боку, напівсектантські і сектантські рухи, починаючи від „покутників” і до традиціоналістів, чи цього „марійського” руху з візіонерами спробою створення свого окремого обряду, молитов, богословської доктрини (тут у мене якась асоціація з нью ейдж – візіонери - контактери, записи нібито послань Божої Матері - записи євангелії епохи Водолія – і ті, і ті одержані „під диктовку”, швидкий апокаліпсис). Звичайно, не тільки латинізація, але й вона у тому числі. Українці, мабуть, більше мрійники, більш емоційні, ніж раціоналісти-єропейці, які трохи по-іншому переживають побожні практики Західної Церкви, авторами яких є таки європейці, то і виходить в нас: то віра в те, що прийняття певної кількості св.Причасть приведуть до безумовного спасіння, то віра в „магічну” силу західних практик, без точного виконання яких неможливе спасіння, то осуд всього „православного”, аж до викидання цього слова з Богослужінь. :)

Аватар користувача
Ira
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 345
З нами з: 20 серпня 2007, 17:21
Контактна інформація:

Повідомлення Ira » 24 жовтня 2007, 01:45

Бог нас не ділив на Східних і Західних, це люди самі поділилися. Є одна Свята Христова Католицька Церква, а якщо Бог відкриває щось, то це є для всіх людей, а хто як хоче по своїй волі це приймає. Ісус не казав Своїм Апостолам - ви йдіть на схід і говоріть так, а ви на захід - і говоріть ось так. Є одна Свята Правда і Одна Свята Віра.

Побійтеся Бога - Божих Візіонерів поєднувати з антихристовим рухом нью ейдж, сектами і т.п. Папа Римський завжди слухав їх слова, а по смерті вони проглошені святими, їхні тіла є навіть нетлінні. Це є Божі Діти - Пророки, Візіонери, Ясновидці, Божі Служники, вони живуть по Волі Божій і вони є непомильними, бо ними керує тільки Бог.

А за слово "православний", то не розумію чому його викидають, воно означає правдиво славити Бога, і наша Віра є Католицька Православна, бо правдиво прославляє Бога, а так звані теперішні "православні" це слово просто вкрали, присвоїли собі.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Повідомлення brat Martyn » 24 жовтня 2007, 08:23

Ira писав:Бог нас не ділив на Східних і Західних, це люди самі поділилися. Є одна Свята Христова Католицька Церква, а якщо Бог відкриває щось, то це є для всіх людей, а хто як хоче по своїй волі це приймає.
Ісус не казав Своїм Апостолам - ви йдіть на схід і говоріть так, а ви на захід - і говоріть ось так. Є одна Свята Правда і Одна Свята Віра.

Церква то одна, але це не означає, що всі повинні одинаково молитися. Не можна ж усім людям дати одинаковий досвід Бога у житті. Не все так однозначно. На сході християни трималися Ісусової молитви, якою всі святі отці молилися, а на заході її забули: от і дана була на заході вервиця... і т.д.
Бог один і Церква Його одна, а люди різні і нікуди від того не дінешся, тому не треба так ідеалізувати окремі практики і не мішати все до одної ями, бо це просто "недалеко"....


Ira писав:Побійтеся Бога - Божих Візіонерів поєднувати з антихристовим рухом нью ейдж, сектами і т.п. Папа Римський завжди слухав їх слова, а по смерті вони проглошені святими, їхні тіла є навіть нетлінні. Це є Божі Діти - Пророки, Візіонери, Ясновидці, Божі Служники, вони живуть по Волі Божій і вони є непомильними, бо ними керує тільки Бог.

Напевно непомильніші за папу Римського... :ROFL: :ROFL: :ROFL: Пробачте за сарказм. :pardon:
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
Marat
дописувач
дописувач
Повідомлень: 99
З нами з: 01 січня 2007, 17:09
Звідки: Львів

Повідомлення Marat » 24 жовтня 2007, 10:39

Ira писав: Ісус не казав Своїм Апостолам - ви йдіть на схід і говоріть так, а ви на захід - і говоріть ось так. Є одна Свята Правда і Одна Свята Віра
Церква – це місце співробітництва Бога і людини, тому люди неминуче привносять у Церкву своє, і це не обов”язково погано.„Шедше научіте вся язики, учаще їх блюсти вся, єлика заповідах вам” - цитую по пам”яті, апостоли йшли і навчали всі народи, що заповідав Ісус, але народ від народу відрізняється і мовою, і характером, може навіть і інтелектом, здібностями, тому благодать одна, Церква одна, а способи ісповідування віри різниться. Були ж певні конфлікти, коли грецькі митрополити були предстоятелями Київської митрополії, і намагалися запроваджувати якісь грецькі обряди, православні японці і православні росіяни теж відрізняються, в японців кожна Божественна Літургія закінчується поминанням померлих предків і панахидою, бо в них такі традиції. Католики-африканці і католики-поляки теж мають трохи різні обряди, способи молитви. Обряд і догмат – різні речі, і коли обряд в певній церкві чи громаді стає догматом, наступає неминучий розкол з Церквою, і наслідки – фанатизм (віра без любові), обрядовірство, ересі, внутрішні поділи і сектантство.
Не випадково Ісус дотримувався обрядів свого народу, де він виріс і виховався.

Аватар користувача
brat Martyn
активний учасник
активний учасник
Повідомлень: 289
З нами з: 26 березня 2007, 13:10
Звідки: Львів, Україна
Контактна інформація:

Повідомлення brat Martyn » 24 жовтня 2007, 11:16

Марате, поясніть будь-ласка, яку ціль ви ставите перед даною темою; що Ви хочете в ній почути, або що сказати іншим...
Бо це дуже цікава тема для мене особисто. :wink:

P.S.: думаю життєва позиція дівчини Іри вже достатньо прокоментована у цій темі, тому пропоную вертатися конкретно саме в цю тему.
© 1983-2013 Maryan Kachmar: Ето неловкое чуство..: коли дорослий світ до люті огидний, а дитиною залишатися не вихід.
Skype: m.s.kachmar; e-mail: [email protected]; або сайти: www.simport.org.ua, www.photography.kachmars.com

Аватар користувача
demetris
старець
старець
Повідомлень: 417
З нами з: 29 січня 2006, 16:52
Звідки: м. Львів
Контактна інформація:

Повідомлення demetris » 24 жовтня 2007, 15:51

"Все вам можна, але не все корисно..." (по пам"яті цитую ап.)
Насправді ми східні (православні) християни (УГКЦ), проте не говорив би головно так голосно про неканонічність УАПЦ та УПЦ КП!!!
Інша річ, що справді дивно після Благовловення Євхаристією (після Причастя на Літургії), ще раз те саме повторювати в Суплікації...
і т.п.
сперечатися що краще Ісусова Молитва чи Вервиця - теж безглуздо.
Важливо зрозуміти для чого це все. насправді один Собор (Вселенський) може повністю змінити традицію, і єресі в цьому не буде. Хібо що з"являться якісь розкольники...:-(
З повагою, Дмитро.

Аватар користувача
Marat
дописувач
дописувач
Повідомлень: 99
З нами з: 01 січня 2007, 17:09
Звідки: Львів

Повідомлення Marat » 26 жовтня 2007, 06:19

Наша традиція, обряд вже глибоко, і, мабуть незворотньо латинізовані, наприклад, скорочення Божественної Літургії на зразок римо-католицької, богослов”я – латинське, „Кодекс канонів Східних Церков” – теж з Риму, монастирі – це в основному відгалуження римо-католицьких орденів (кажуть, навіть єзуїти східного обряду з”явилися), єпископи – в основному з діаспори, з трішечки іншим менталітетом, ніж ми, та і вчилися, мабуть, в Римі... В нас зміни обрядів проводились поступово, але цілеспрямовано, і це вже встигло ввійти навіть в наш побут. На мою думку, внаслідок цих змін ми більше втратили (наприклад, можливість створення помістної Церкви в Україні за участю УГКЦ, тому греко-католицький патріархат, мабуть, створювати недоцільно, ми до нього явно не доросли), хоча дещо й придбали, але це придбання більше для Галичини, бо все-таки існує певна ізольованість нашої Церкви від Східної України – я маю на увазі в проповідуванні Євангелії, нас там не зовсім розуміють( і не тільки тому що там рука Москви) :(

Аватар користувача
demetris
старець
старець
Повідомлень: 417
З нами з: 29 січня 2006, 16:52
Звідки: м. Львів
Контактна інформація:

Повідомлення demetris » 26 жовтня 2007, 11:30

Це правда, але не все аж так погано.

Щодо богословія - то воно в нас ПРАВОСЛАВНЕ! Це однозначно. Інша річ, що є певні проблеми з окремими моментами.

Щодо Єпископів - усі хірононізовані після Незалежності - українці (не з діяспори). Вчилися в Римі... а де їм ще вчитись?..

Щодо східних єзуїтів - то це не чутки. Особисто знайомий з о. Олегом ТІ, також є серед них багато біретуалістів, що служать Літургію східного обряду.
З повагою, Дмитро.

Аватар користувача
Marat
дописувач
дописувач
Повідомлень: 99
З нами з: 01 січня 2007, 17:09
Звідки: Львів

Повідомлення Marat » 31 жовтня 2007, 21:40

Текст суплікації я знайшов у православному молитвослові, виданому УПЦ МП, під назвою „Просительний молебень”, отже це не зовсім латинська практика. А що значить біретуалісти, я не розумію, наприклад, як вони поводяться, коли співпадає Страстна П”ятниця у східному обряді і Світла П”ятниця у латинському? Чи вони латинники, але просто деколи правлять св. Літургію в східному обряді?
Звичайно, я згоден, що не все так погано, я тільки загострив питання на тому, що видається мені негативним.

Аватар користувача
demetris
старець
старець
Повідомлень: 417
З нами з: 29 січня 2006, 16:52
Звідки: м. Львів
Контактна інформація:

Повідомлення demetris » 01 листопада 2007, 17:03

Marat писав:А що значить біретуалісти, я не розумію, наприклад, як вони поводяться, коли співпадає Страстна П”ятниця у східному обряді і Світла П”ятниця у латинському? Чи вони латинники, але просто деколи правлять св. Літургію в східному обряді?


так, це і означає.
проте є східні священики ТІ (єзуїти), що теж є біритуалісти, тільки вони інколи правлять і латинському обряді.
проблема є, згоден. проте для мене особисто проблеми в цьому немає. ;-)
З повагою, Дмитро.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 18 лютого 2008, 14:18

Для мене Східний і Західний обряди - як два сини одного батька, кожен з них має свій характер, але не можна сказати, що хтось кращий, а інший - гірший. Так як в сім'ї сини беруть приклад один з одного в хороших рисах, так і між обрядами в Церкві: навіщо відкидати те, що є добрим?
Недавно читала книжку о. Василя Зінька ЧСВВ "Про наше і чуже, святе і грішне", вона якраз стосується цієї теми, раджу всім почитати.
Зокрема, про почитання Серця Христового, то вперше про це виголошував проповідь Св. Іван Золотоуст (3 ст.), а Маргарета Алякок жила в 17 ст.

Аватар користувача
demetris
старець
старець
Повідомлень: 417
З нами з: 29 січня 2006, 16:52
Звідки: м. Львів
Контактна інформація:

Повідомлення demetris » 20 лютого 2008, 13:51

Олюнька писав:Для мене Східний і Західний обряди - як два сини одного батька, кожен з них має свій характер, але не можна сказати, що хтось кращий, а інший - гірший.

продовжуючи порівняння... Одружитися все одно можна лише з одним із них! Не можна з кожного взяти потрохи і мати "ідеальну сім"ю"
З повагою, Дмитро.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 20 лютого 2008, 14:51

demetris писав:Одружитися все одно можна лише з одним із них! Не можна з кожного взяти потрохи і мати "ідеальну сім"ю"

Маєте рацію, тому я не підтримую такої практики, коли вірні УГКЦ ходять в костел на відправи українською мовою. Але моя основна думка полягає в тому, що не потрібно робити ворожнечі при поділі на західне і східне, бо і одне й інше веде до спасіння.

Аватар користувача
demetris
старець
старець
Повідомлень: 417
З нами з: 29 січня 2006, 16:52
Звідки: м. Львів
Контактна інформація:

Повідомлення demetris » 21 лютого 2008, 17:28

Олюнька писав:Але моя основна думка полягає в тому, що не потрібно робити ворожнечі при поділі на західне і східне, бо і одне й інше веде до спасіння.

Підписуюсь під кожним словом.
З повагою, Дмитро.

Аватар користувача
halyna
новик
новик
Повідомлень: 17
З нами з: 04 жовтня 2007, 21:57
Звідки: Україна
Контактна інформація:

Повідомлення halyna » 24 лютого 2008, 00:05

Я вважаю що кожен сам повинен визначитись де йому найкраще молитися. Я можу піти на Службу до всіх наших українських церков і до костелу.Але найкраще я почуваюся у Василіан.Мені здається тільки тут якраз і виражено саме більше греко-католицьку віру.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 25 лютого 2008, 09:04

Один священик порівнював людину з бджолою, вона сідає не на кожну квітку, а на ту, де більше нектару, так і людина повинна йти туди, де отримає найбільшу користь для душі. Хоча дуже часто це перетворюється на просте шукання вигоди: ми не любимо, коли чиясь думка не співпадає з нашою. Дуже часто трапляється, що в даній церкві хтось мені зробив зауваження і я більше туди не йду, хоч зауваження і було слушним.

Arxangel
новик
новик
Повідомлень: 24
З нами з: 12 грудня 2007, 09:11
Звідки: Italia

Mu e greko-katoluku?

Повідомлення Arxangel » 29 лютого 2008, 14:08

:( Ja z zikavistjy slidkyjy za "slovesnojy" butvojy pro obrjadu, zaxidnux i sxidnux. V pershy chergy kognomy z nas treba dobre rozibratusja z samum sobojy.Je takuj vusliv:"Vsi xochyt' pominjatu svit,ale nixto ne xoche pochatu z samogo sebe." Xotilosj bu sche znatu pro pravulne formyljyvannja nazvu nashoji zerkvu chu to nashogo obrjady. Naskilku ja znajy, bylo b virnishe nazuvatusja "ykrajinsko-vizantijskuj" obrjad tak jak mu je ykrajinzi(a ne greku) i mu zapozuchulu vid Vizantiji nash obrjad(ale ne movy,xocha alfabet nash poxodut' vid grezkogo-sv.Kurulo i Metodij)).Vsja lityrgija je vizantijska,tekstu i spiv mu provadumo na ykrajinskij movi. Schog do slova "katoluzka" to ze slovo poxodut vid grezkogo scho v perekladi znachut' " vselenska" ale ze slovo bagato ljydej plytajyt' z obrjadom.Tak samo jak isnyjyt Virmenska,Kopts'ka,Surijs'ka zerkvu. Mu vuznajemo Papy Rumskogo jak golovy "katoluzkoji" tobto vselenskoji zerkvu v jaky takog vxodjat' inshi zerkvu inshogo obrjady. Y nas prosto je zagalnovuznanuj sumvol viru"Viryjy v jedunogo Boga Otzja.....". Riznuzja tilku mig namu i "pravoslavnumu" v slovax "vid Otzja i suna poxodut'..." znamenute "filiokue", takog y vuznanni pershux 7 soboriv zi storonu "pravoslavnux" a inshi vonu ne vuznajyt', i tak dali...Tak ne vartyje robutu bagato shymy navkolo zjogo. Vartyje vzjatusja za knugku z istoriji zerkvu. Mogy sche nagadatu scho vervuzja ne byla vidoma v pershux stolittjax isnyvannja xrustujan i ne byv vuznanuj Papa Rumskuj jak golova Zerkvu.Vin byv sobi prostuj jepuskop Rumskoji zerkvu-miszevoji spilnotu.I kolu proxodulu pershi Ekymenichni Soboru golovyvav ne Papa a Imperator Konstantun(325 d.C.-Nikejskuj Sobor,y 381 d.C.-Konstantunopolskuj Sobor: byv povnistjy zatverdgenuj "Sumvol Viru"). Slovo "Papa" poxodut vid grezkogo slova "papas" scho oznachaje "svjaschennuk".Tak scho zikavtesja troxu bilsh literatyrnumu dgerelamu. :oops:

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 03 березня 2008, 10:10

Дорогий Arxangel, по-перше, не плутайте святе і грішне, ніяка це не бійка, як ви думаєте, просто кожен висловлює свою думку, для цього і є форум. Зрештою, у вашому повідомленні я прочитала більше звинувачень, ніж у цілій темі загалом.
По-друге, варто читати не лише Історію Церкви, але й Святе Письмо, де ясно описано, що Ісус назначає апостола Петра Главою Церкви.
Щодо самого слова "папа", то є до цього ще й інше тлумачення, що "папа" - це абревіатура фрази, на жаль не пам'ятаю точно латиною, "Петра апостола владу прийняв".
Про Вселенські Собори: якщо зараз скличуть Вселенський Собор, то по-вашому виходить, що головувати має Ген. Сек. ООН ??? :shock:

Arxangel
новик
новик
Повідомлень: 24
З нами з: 12 грудня 2007, 09:11
Звідки: Italia

Mu spochatky dymajemo i potim govorum chu navpaku?

Повідомлення Arxangel » 04 березня 2008, 09:22

Doroga Oljyn'ka! Zvunyvachennja - ze ne mij fax, ja vukladajy faktu jaki isnyjyt' navit na Vatukanskomy sajti: www.vaticano.it .
Na raxynok chutannja i tlymachennja Svjatogo Pusma: tak jak vu pojasnulu pro Petra, to ze moge tak skazatu i babzja jaka perejwla do Svidkiv Jegovu.
Todi, po vawomy tlymachennjy, ja mogy takog kamenyvatu ljyby ginky chu divchuny jaka zgriwula protu 6 zapovidi(ze takog je napusano v Svjtomy Pusmi -Staruj Zavit)?
Za vselenski soboru: pidijdit' lipwe do ljybogo vukladacha YKY y Lvovi i vin vam vse pojasnut'.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Mu spochatky dymajemo i potim govorum chu navpaku?

Повідомлення Олюнька » 04 березня 2008, 11:25

Arxangel писав:Na raxynok chutannja i tlymachennja Svjatogo Pusma: tak jak vu pojasnulu pro Petra, to ze moge tak skazatu i babzja jaka perejwla do Svidkiv Jegovu.

Весело б було якби Свідки Єгови визнали Папу Римського Главою Церкви :lol:
Саме тому, що спочатку думаю, а потім пишу, не буду розвивати цю тему. :roll:

Arxangel
новик
новик
Повідомлень: 24
З нами з: 12 грудня 2007, 09:11
Звідки: Italia

Papa Rumskuj

Повідомлення Arxangel » 04 березня 2008, 13:40

Djakyjy za gart! :Yahoo!: Ze bylo bu dorechno dlja nux - moge dijsno spochatky dymalu b i molulus', a potim jshlu propovidyvatu i rozdavatu "Vartovy Bashty" z pomitkojy na ostannij storinzi "Editrice Vaticana".
Vubachajys' takog za nevirno napusanuj sajt. Pravulno: www.vaticano.va
Jak ne jak ze je dergava golova jakoji je takog Papa, kardunalu je ministramu i ofizijna mova je latunska. Dyge krasuve misze, osobluvo kolu ploscha Sv.Petra je zapovnena molodjy v Nediljy, kolu Papa molutsja "Angelys". :)

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: Papa Rumskuj

Повідомлення Олюнька » 04 березня 2008, 14:09

Arxangel писав: Dyge krasuve misze, osobluvo kolu ploscha Sv.Petra je zapovnena molodjy v Nediljy, kolu Papa molutsja "Angelys". :)

За вашою теорією, ми греко-католики не маємо молитись "Ангел..." разом з Папою, бо це латинська практика, чи в такому випадку в вас є інша думка?

Arxangel
новик
новик
Повідомлень: 24
З нами з: 12 грудня 2007, 09:11
Звідки: Italia

"Angelus"

Повідомлення Arxangel » 04 березня 2008, 14:34

Ja v Italiji guvy vge 4 roku ale "Angelus" moluvsja xiba odun raz, i to kolu nas poprosuv nash Rektor Universutety. Dlja mene, molutusja z latunnukamu, je vuraz povagu do jixnjoji traduziji i kylturu,do dergavu v jakij znaxodgysja. Ne bilshe ,ne menshe. Codex Canoniv Sxidnoji i Zaxidnoji Zerkov dozvoljaje i ne zaboronjaje molutusja xrustujanam inshux konfesij v latunskux zerkvax jakscho na terutoriji dergavu,de znaxodjatsja zi virni, ne isnyjyt' jixni zerkvu. Nixto nikogo ne prumyshyje. :D
Mene zavgdu smishuv anekdot:" Dva xrobaku-mama i sun-rozmovljajyt' na kypi gnojy bilja korivnuka. Sun:"Mamo, a mu mogemo gutu v jablyky?". Mama:"Mogemo sunky". I sun putajetsja znovy ze g same pereraxovyjychu vsi fryktu. V kinzi Sun :"Mamo! A chomy g mu guvemo v gnojivzi?!" Mama vidpovila:"Bat'kivschuna Sunky,Bat'kivschuna!" Tak ja ne rozymijy chomy zavgdu v istoriji Ukrajinu isnyvav fakt, scho sami ukrajinzi zanedbyvalu svoje -ridne, a naburalusja togo "gnojy"(ne vidnisutsja do zerkovnogo) y inshux.Mu scho - jakis nepovnozinni, chu to moge nam treba (jak kagyt' stari ljydu) "nimzja z nagajkojy" schob pochatu povagatu i zinyvatu svoje?

Співрозмовниця
початківець
початківець
Повідомлень: 37
З нами з: 06 лютого 2008, 17:28

Re: "Angelus"

Повідомлення Співрозмовниця » 04 березня 2008, 15:30

Arxangel писав:Ja v Italiji guvy vge 4 roku ale "Angelus" moluvsja xiba odun raz, i to kolu nas poprosuv nash Rektor Universutety. Dlja mene, molutusja z latunnukamu, je vuraz povagu do jixnjoji traduziji i kylturu,do dergavu v jakij znaxodgysja. Ne bilshe ,ne menshe. Codex Canoniv Sxidnoji i Zaxidnoji Zerkov dozvoljaje i ne zaboronjaje molutusja xrustujanam inshux konfesij v latunskux zerkvax jakscho na terutoriji dergavu,de znaxodjatsja zi virni, ne isnyjyt' jixni zerkvu. Nixto nikogo ne prumyshyje. :D
Mene zavgdu smishuv anekdot:" Dva xrobaku-mama i sun-rozmovljajyt' na kypi gnojy bilja korivnuka. Sun:"Mamo, a mu mogemo gutu v jablyky?". Mama:"Mogemo sunky". I sun putajetsja znovy ze g same pereraxovyjychu vsi fryktu. V kinzi Sun :"Mamo! A chomy g mu guvemo v gnojivzi?!" Mama vidpovila:"Bat'kivschuna Sunky,Bat'kivschuna!" Tak ja ne rozymijy chomy zavgdu v istoriji Ukrajinu isnyvav fakt, scho sami ukrajinzi zanedbyvalu svoje -ridne, a naburalusja togo "gnojy"(ne vidnisutsja do zerkovnogo) y inshux.Mu scho - jakis nepovnozinni, chu to moge nam treba (jak kagyt' stari ljydu) "nimzja z nagajkojy" schob pochatu povagatu i zinyvatu svoje?



Пора Вам пане на Україну повертатись. А то Вам на чужині дурниці в голову лізуть. Вже Вам німця з нагайкою подавай. Ви взагалі при здоровому глузді.

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Re: "Angelus"

Повідомлення Олюнька » 05 березня 2008, 09:48

Arxangel писав:Tak ja ne rozymijy chomy zavgdu v istoriji Ukrajinu isnyvav fakt, scho sami ukrajinzi zanedbyvalu svoje -ridne, a naburalusja togo "gnojy"(ne vidnisutsja do zerkovnogo) y inshux.Mu scho - jakis nepovnozinni, chu to moge nam treba (jak kagyt' stari ljydu) "nimzja z nagajkojy" schob pochatu povagatu i zinyvatu svoje?

Я вам поясню, тому що українці самі себе роблять неповноцінними. От наприклад з тим же "Angelus"... Ми українці є такими ж дітьми Святої Церкви, як і християни Латинського обряду, а ми самі себе відділяємо. Я не кажу, що потрібно відкидати своє, а маю на увазі те, що не треба греко-католиків робити пасинками Католицької Церкви, бо це не вірні латинського обряду придумали поділ "ми і вони", а ми самі.
Те ж саме з історією України, ми вічно шукаємо собі "старшого брата", а в нас є своя сильна держава, з давньою історією. В Києві була найбільша бібліотека Європи, там відкрили Першу в світі школу для дівчат, написали першу конституцію тощо. Тому дико звучить, коли українці називають ( і вважають) себе "хохлами".

Arxangel
новик
новик
Повідомлень: 24
З нами з: 12 грудня 2007, 09:11
Звідки: Italia

Spivrozmovnuzi

Повідомлення Arxangel » 05 березня 2008, 13:51

Djakyjy za porady pro povernennja ale ja ne xotiv bu,na Ukrajini, statu takum jak vu.Tum bilshe z zdorovum gluzdom v v mene vse dobre. :)
Na raxynok "nimzja z nagajkojy" - tak ze pravda. Te scho napusala Oljyn'ka je castuchno pravda. Jaksho bratu serjozno temy to skagit' byd' laska: Za chasiv Jaroslava Mydrogo i inshux knjaziv(pochunajychu z 1054 roky) jak nazuvalasja zerkva v Ukrajini? Bo do togo chasy (do 1051 roky - rozpodily) jak "greko-katoluzka", zerkva ne nazuvalasja tak.

Аватар користувача
stekona
дописувач
дописувач
Повідомлень: 73
З нами з: 29 квітня 2007, 15:24
Звідки: Івано-Франківськ
Контактна інформація:

Повідомлення stekona » 05 березня 2008, 15:00

Архангел, будьте простішим!!!! :) Складається таке враження,що ви з якоюсь прихованою злістю пишите все на форумі-і в цій темі і в інших.Мені здається, що не тільки я це бачу. Нас Бог не ділить!!!!Подивіться фільм "Джошуа"(сучасний фільм про молодого чоловіка ,котрий прийшов в одне містечко і своєю присутністю багато чого там змінив ).Можу написати де його скачати.Багатьом людям цей фільм допоміг. Думаю і вам допоможе. І не будьте людиною слова, а людиною віри!!!!!!Вам треба пережити зустріч з Ісусом, а не просто велемовно про Нього говорити. :wink:
Особисто я досить нормально ставлюсь до латинських практик в греко-католицькій церкві.Це нам не мінус, а тільки великий плюс,що молимось "Ангел Господній" і Розарій!!!!!!!!!!!!!!!!!!! :Rose:
"Благословляйте,бо ви на те покликані,щоб успадкувати благословення"(I Пт.3,9)

Аватар користувача
Marat
дописувач
дописувач
Повідомлень: 99
З нами з: 01 січня 2007, 17:09
Звідки: Львів

Повідомлення Marat » 13 квітня 2008, 19:42

Олюнька писав:Маєте рацію, трому я не підтримую такої практики, коли вірні УГКЦ ходять в костел на відправи українською мовою. Але моя основна думка полягає в тому, що не потрібно робити ворожнечі при поділі на західне і східне, бо і одне й інше веде до спасіння.
Звичайно, згоден. :roll:
Тут, здається, дискусія трохи перейшла в офтоп, тому тохи поверну до латинських практик в нашому обряді... :) Тому наведу уривки з Послання Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства про літургійні питання від 08.02.2007
...В Греко-Католицькій Церкві відсутнє відповідальне почуття церковної дисципліни. І одне, і друге аж до сьогодні дуже негативно відбивається на житті нашої Церкви. Проте й нині ми є свідками або й учасниками дискусій на обрядові теми. В чому полягає лихо, заподіяне браком ладу в літургійних питаннях? Саме в тому, що заперечує природу літургійної молитви, яка має бути видимим виявом церковної єдности. Літургійний безлад полягає в тому, що певні групи людей, чисельно більші чи менші, дотримуються особливих звичаїв чи богословських інтерпретацій, що відокремлюють їх від загалу вірних. Ці відмінності, які розколюють церковну єдність, постають у різний спосіб, але всі вони мають одну спільну негативну рису – розділюють людей. А що між усіма родами фанатизму релігійний фанатизм є найгірший, то шкоду, яку завдають літургійні розколи, важко переоцінити. Ми живі свідки лиха, коли між членами нашої Церкви на підставі вживання певних слів, молитовних формул чи жестів люди стають недругами, а то й просто ворогами чи ще гірше – перестають бути членами Вселенської Церкви... Які чинники призводять до такого поділу? Можемо визначити щонайменше три: 1) недостатня обізнаність з історичним розвитком змісту та форм нашого обряду; 2) політизація обрядових питань; 3) так звана «латинізація» як розходження між богословським розумінням правд віри та їх зовнішнім виявом....
Далі пропущу пояснення двох перших чинників і зупинюся на останньому
Третім чинником, ще недостатньо дослідженим та усвідомленим, є так звана «латинізація» нашого церковного обряду. УГКЦ бракувало власних богословських наукових установ, через що багато майбутніх священнослужителів були змушені здобувати богословську освіту в школах різних країн, де панували різні літургійні течії. Унаслідок цього виникла ситуація, коли, крім штучного запозичування чужих зовнішніх обрядових форм, у багатьох із них сформувався філософський і богословський спосіб думання, не відповідний нашій літургійній практиці. Це породило певний внутрішній конфлікт, який могли б подолати тільки ті, хто розумів таку розбіжність та її негативні духовні наслідки. Важливо чітко розрізняти, в чому власне полягає небезпека; бо навчатись у неукраїнських наукових центрах не є шкодою, а радше великим збагаченням, але тільки для тих, xто добре усвідомлює свою церковну ідентичність.
Отже – літургійна однорідність, я особисто – однозначно за, хоча було б трохи сумно за особливим обрядом василіан,церконословянською мовою в монастирі студитів, в цій багатоманітності є щось особливо симпатичне… Але – єдність понад усе!

Аватар користувача
Олюнька
старець
старець
Повідомлень: 1445
З нами з: 23 січня 2008, 10:42
Звідки: Львів
Контактна інформація:

Повідомлення Олюнька » 14 квітня 2008, 08:41

Marat писав:Отже – літургійна однорідність, я особисто – однозначно за, хоча було б трохи сумно за особливим обрядом василіан,церконословянською мовою в монастирі студитів, в цій багатоманітності є щось особливо симпатичне… Але – єдність понад усе!

Єдність і одноманітність - це різні речі. Я також люблю ходити і до Васильян, і до студитів, і до редемптористів. Я - за свободу вибору!

"... нема ні грека, ні юдея, ... всі ми одно в Христі Ісусі" - Апостол Павло.

Аватар користувача
o.Mykil
старець
старець
Повідомлень: 3456
З нами з: 11 вересня 2008, 10:57
Звідки: Galicia
Контактна інформація:

ВШАНУВАННЯ ХРИСТИЯНАМИ СПАСИТЕЛЕВОГО СЕРЦЯ

Повідомлення o.Mykil » 28 грудня 2008, 16:59

В українській мові слово "серце" викликає уявлення про почуття, а в єврейській воно має значно ширше значення і означає внутрішню суть людини. Це поняття в євреїв стосується не лише почуттів (пор. Іс. 65,14), а й згадок і думок, намірів і рішень тощо. Біблійне значення серця - це те місце, де людина зустрічається з Богом, і ця зустріч остаточно здійснюється у людському Серці Божого Сина...

Святий Тома Аквінський казав, що "через Серце Христове сприй­мається Святе Письмо, яке відкриває Серце Христове. Це серце було закрите перед страстями, тому що Письмо неясне. Але після страстей Святе Письмо відкрилось, бо ті, хто віднині його розуміє, знають і роз­різняють, як треба тлумачити пророцтва". У Біблії, до речі, серце згадане в різних місцях понад тисячу разів... На серці і його переміні зосеред­жене східне богослов'я.

Згідно зі св. Амвросієм, Церква народилася з пробитого Серця Христа, подібно як Єва була створена з ребра сплячого Адама. Ісусове любля­че Серце - це дар і осередок усіх християнських сердець. Воно є немов­би палаючим вогнищем, де запалюються ті душі, які досягають у цьому нелегкому житті висот досконалості. Чимало Божих угодників були палкими шанувальниками ласкавого Серця Божественного Спасителя Ісуса Христа. Це і св. Бонавентура, і св. Альберт Великий, і св. Ґертруда, і св. Франциск Салезій та ін.

Уперше урочисто празник Серця Христового було відсвятковано за благословенням багатьох французьких єпископів 20 жовтня 1672 р. Відо­мим у християнському світі є той факт, що в 1674 р. Божественний Спаситель з'явився побожній монахині св. Маргариті Алякок (1647-1690), вказуючи на Своє Пресвяте Серце, яке сяяло неначе сонце, коли вона ревно молилася перед Найсвятішими Тайнами. Пресвяте Ісусове Серце оточувала корона із терня, гострі колючки якого символізували гріхи, котрими люди безпощадно Його зранюють... У Серце був уст­ромлений хрест... Наш Божественний Спаситель при цьому мовив: "Це вже Моє останнє зусилля, щоб відвернути людей від сатани і притягну­ти їх до Моєї любові. Хто прийме цю набожність, той запровадить у своєму серці Царство Божої любові".

У 1685 р. заслугою св. Маргарити було посвячено перший вівтар на честь Пресвятого Христового Серця у Франції. Через 40 років у Франції нараховувалося аж 248 братств (!!), які посвятили себе Спасителевому Сер­цю. Для підтримки цього культу отці Єзуїти поширювали про любляче Христове Серце численні брошури, символічні образи і т. п. Культ Серця Христового остаточно затвердив Пана Климентій XIII у 1765 р. Під час вандейської війни роялісти носили зображення Пресвятого Серця на грудях як амулет...

У 1873 р. Франція була торжественно посвячена Господньому Серцю. А в 1875 р. Папа Пій IX посвятив Пресвятому Серцю увесь світ. Його наступник Папа Лев XIII, який, до речі, визнав цю набожність як "дуже похвальну релігійну практику", також посвятив Христовому Серцю увесь Божий світ 9 червня 1899 р., називаючи цю посвяту "найважливішим актом свого понтифікату". Того ж самого року цей понтифік встановив свято Христового Серця, наголошуючи, що в цій набожності "Католицька Церква знайде свою оборону та за­хист перед ворогами".

Христове Серце - це символ любові, незаплямованої егоїзмом, який так нам, грішним, притаман­ний... Гарно роз'яснив вірним суть поклоніння Христовому Серцю Папа Пій XII у своїй змістовній енцикліці "Про почитання Пресвя­того Серця Христового". У ній він акцептує свою увагу на тому, що це боговгодна набожність, яка згідна, без сумніву, зі вченням Нового За­віту та церковним Переданням.

Святіший Отець зазначає, що вже його найближчий попередник Папа Пій XI запевняв, що почитан­ня Пресвятого Христового Серця є дуже похвальним і успішним за­собом, щоб оживити християнську побожність. А в енцикліці "Всемилостивий Відкупитель" він наво­дить такі повчальні слова: "У цьому набоженстві міститься увесь зміст релігії, тим самим воно служить за правило досконалого життя, бо воно якнайлегше веде до вникнення і пізнання Ісуса Христа, воно нахиляє душі до палкої любові і до вірнішого наслідування Христа".

Папа Пій XII пише, що Церква завжди відверто відкидала закиди, немовби це почитання було занадто тілесне (натуралістичне) і надто чуттєве (сентиментальне). Святіший Отець висловився з того приводу, що йому жаль, бо як у минулому, так і тепер таке шляхетне набоженство належно не дооцінюють деякі християни; часом навіть і ті, котрі вважа­ють себе за дуже ревних у справах католицької віри...

Український люд здавна виявляв свою відверту любов до Спасового Серця. Раніше набожність називалася вшануванням зраненого Христово­го Боку. Вшанування Ісусового Серця в Україні таке давнє, як і христи­янство. До вшанування Христового Серця горнулися Митрополит Андрей Шептицький, о. Ізидор Дольницький та ін. Звеличують повсюдно Боже Серце Апостольства молитви при багатьох католицьких церквах.

Ісус Христос говорив: "Навчіться від Мене бо Я тихий і покірний серцем!" (пор. Мт 11, 29). Мусимо збагнути, що почитання Пресвятого Серця - це почитання Особи Воплоченого Божого Слова. Його Пре­святе Серце - досконалий символ чуттєвої, духовної, Божої і людської любові. На це вказують і Святе Письмо, і Отці Церкви. Тілесне Ісусове Серце символізує Спасителеву любов до нас, Божих дітей.

Просімо в Господа, щоб не було тут, на землі, запеклих ворогів Його Найсвятішого Серця, Його самого водночас. Нехай наш люблячий Спаситель, якого у св. Літургії називаємо Чоловіколюбцем, затріумфує, як і обіцяв св. Маргариті Алякок, над тими, що поборюють цю милу і дорогу нам набожність, та щоб цілий наш народ одноголосно складав честь Його Пресвятому Серцю, благаючи: "Люд вкраїнський ввіки Твій, в серці люд цей заховай"!
Посадім любові квіти
На життєвій ниві:
Хоче всіх Господь зустріти
На шляху правдивім!


Повернутись до “Літургіка”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Google [Bot] і 4 гостей