АНЕКДОТИ

[прочанка]

Дзвінок у двері. Чоловік дивиться в очко, а там - Смерть.
Ні! Ні! Ні! Мені ще рано помирати! Ні!!!!!!!! - в істериці кричить чоловік.
Смерть стомлено усміхнулась:
Перестань верещати. Я тільки за канарейкою...

Два студента у гуртожитку “політєха”.
- Дмитро, чуєш... Давай-но свиню заведемо?
- Та ти що здурів? Грязюка, сморід...
- Ну то й що? Вона ж звикне.

Жінка роздратовано каже своєму сусідові, який їде із собакою:
- Приберіть нарешті пса, по мені вже блохи повзають!
Чоловік стурбовано:
- Тузику, відійди від тьоті! Що, не бачиш, у неї блохи?!

[прочанка]

Ніч. Українське село.
В коморі зі скрипом відкриваються двері холодильника, з нього вилазить здоровенний жирний пацюк. В одній руці тримає окорок, у другій 3-х літрову банку сметани. Хвостом відсовує капкан з маленьким засохлим шматочком російського сира. Дивиться на капкан, чухаючи черево, зітхнув й каже:
- ну чесне слово, як діти.


У джунглях виявлений просунутий хамелеон – 65000 кольорів і поліфонія.

“Блін!” - сказав слон, наступивши на Колобка.

[Yuriy D]

Ніч. Українське село.
В коморі зі скрипом відкриваються двері холодильника, з нього вилазить здоровенний жирний пацюк. В одній руці тримає окорок, у другій 3-х літрову банку сметани. Хвостом відсовує капкан з маленьким засохлим шматочком російського сира. Дивиться на капкан, чухаючи черево, зітхнув й каже:
- ну чесне слово, як діти.

о це гарно! цікаво де ви стільки берете тих анекдотів?

[прочанка]

це - не проблема... Головне, щоб людям настій піднімало...

Тема"Діти"

Маленький хлопчик дивиться виступ модного естрадного співака по телевізорі і говорить так задумливо: "А ми в садку коли так репетуємо, нас лають..."

Дружина чоловіку:
- Бачиш цю людину на фотографії?
- Так.
- У шостій вечора забереш її з дитячого садка!

Двоє хлопчиськ заглядають у кімнату, де журналіст із ножицями возиться з книгами.
- Навіщо твій батько знищує книги?
- Він не знищує книги, а створює свою.

Розмовляють між собою маленькі діти:
- Скільки років твоєму дідусю?
- 73. а твоєму?
- Не знаю, але він у нас уже давно...

Старший брат говорить молодшому про батьків:
- Спочатку вони нас вчать ходити і говорити, а потім змушують сидіти і мовчати.

[прочанка]

– Уявляєш, у гідрометцентрі поставили новий комп’ютер!
– Ну і що?
– Тепер вони зможуть дізнаватися погоду через Інтернет!

- Тату, що таке парадокс?
- Ну, це просто, синок: наприклад, годинник може йти, коли лежить, і стояти, коли висить.

Вчителька:
- Все у ваших інтересах: чим швидше приберете клас, тим швидше підете мити коридор.

У літаку дуже скромний молодий чоловік ніяк не може насмілитись заговорити з сусідкою. Нарешті, зібравшись із силами, він говорить:
- Вибачте, а ви теж летите цим літаком?

Кефірна дієта піднімає настрій, якщо пакет кефіру розбавити буханцем хліба та палкою вареної ковбаси.

Іноді будильник допомагає прокинутися, але зазвичай він просто заважає спати…

[о.Олег]

Тема"Діти"Маленький хлопчик дивиться виступ модного естрадного співака по телевізорі і говорить так задумливо: "А ми в садку коли так репетуємо, нас лають..."

марширує загін.Сержант викрикує: "раз-два-три-чотири, раз-два-три-чотири, раз-два-три-чотири...". Підбігає маленький хлопчик: ага-ага - а я вмію до п'ять!!!!!

[о.Олег]

ми десь про розлучення говоримо і згадався анекдот до теми.

В ЗАГС прийшли дід і баба.
І вже так сваряться..! З вигляду - старезні-старезні.
Працівниця ознайомлюється з документами і аж ахкає: дідові 124 роки а бабі 117! А читає заяву - розлучатися хочуть, хоча одружені вже 102 роки.
- Так що ж таке сталося?- питає
- Як мені було 78, а їй 71, то вона не послухала мене і пішла танцювати з тим Петром! - каже дід...
- А як мені було 60, то він на мому святі з Ганькою Капсьовою жартував!! - кричить баба.

- Але ж то вже більш як пів століття пройшло, як то сталося! Що ж ви аж тепер надумались розлучатися?
- Дітей було жаль. Чекали доки помруть...

[прочанка]

Одеса. Крик з балкону:
- Аркаша, додому!
Хлопчик піднімає очі:
- Я що, змерз?
- Ні, ти хочеш їсти!

Броварник Гермунт Штольц побував у Росії.
Деякі речі його здивували, деякі обурили, а деякі в нього поцупили.

Перше правило соціолога - ніколи не робити опитування громадської думки в понеділок ранком.

Совість - це тихий голос, що нагадує, що за тобою можуть підглядати!

Саме завдяки оборонним війнам московське князівство розрослося до розмірів російської імперії.

- Сьогодні прочитав Вашу книгу ...
- Останню?
- Сподіваюся ...

- Пробачте, скажіть будь ласка, як пройти до консерваторії?
- Прямо до пивного бару, потім направо до стриптиз клубу, потім повз казино ...
- Дякую, досить!

- Що трапилося? - запитав аптекар напарника, побачивши що той сміється та наньцює.
- Ти що, трохи випив або прийняв що-небудь?
- Ти пам'ятаєш, торік у нас змерзнули й лопнули всі труби?
-???
- Отож , той водопровідник, який проклав нам цю халтуру, прийшов замовляти ліки...

[прочанка]

Плани на майбутнє, які не відповідають вашим фінансовим, розумовим і фізичним можливостям називаються мріями.

Мужність - це мистецтво боятися, не подаючи вигляду.

Тато Карло точно знав , що у вихованні дітей головне не перегнути палку і не наламати дров.

Швидко і якісно зробимо будь-яку халтуру.

Новий йогурт Данон Український - з ніжними шматочками сала....

– Тату, а в чому правда життя?
- Правда в тому , що всі брешуть.
- А в чому тоді сенс?
- Сенс у тому , щоб віднайти в цьому правду.

Як звуть твою маму?
- Не знаю.
- Ну, а як її тато кличе?
- Йди сюди.

- Галю якщо ти не будеш їсти кашу я позву сірого вовка.
- Мамо ти думаєш що сірий вовк буде їсти твою кашу.


- Ти що, образилася?
- Ні, я за сокирою.

Песиміст бачить тунель.
Оптиміст - світло наприкінці тунелю.
Реаліст бачить тунель і поїзд, що йде по рейках.
А машиніст бачить трьох ідіотів, що сидять на рейках.

Російська мова без мату перетворюється в доповідь

[прочанка]

Якби переміг Наполеон, то вся Європа говорила французькою.
Якби переміг Гітлер - німецькою.
Якби переміг Сталін - російською.
Дякувати Богові, що всього цього вдалося уникнути, і вся Європа тепер може вільно говорити англійською мовою.

Американський форум. Ставиш запитання, потім тобі відповідають.
Ізраїльський форум. Ставиш запитання, потім тобі ставлять запитання.
Російський форум. Ставиш запитання, потім тобі довго розповідають,
який ти йолоп

- Добре працювати на двох роботах! Грошей багато! Але не тому, що платять багато, а тому, що витрачати ніколи.

[о.Олег]

- пане дохтор! мій чоловік каже, що він пес!
- ова: цікаво-цікаво! і хто це у нас тут такий прийшов... і відколи, прошу пана, ви почали думати, що є собакою?
- о!: це було давно... тоді я ще був маленьким щеням...

[о.Олег]

цікава штука: мавпеня обов'язково колись стане саме мавпою, поросятко - свинею, віслючок - ослом, козеня - козлом... А наші діти можуть виростати в будь-кого з вище згаданих...

[прочанка]

Покупець заходить в магазин і кричить:
- Сірників!
- Не кричіть, - відповідає продавець, - я не глуха. Вам з фільтром чи без?


З життя. Іду я додому по двору. Бачу - дівчинка років
10 розбігається - і з розмаху сідає на капот новенького автомобіля.
Спрацьовує сигналізація. З вікна 8 поверху висовується зла чоловіча фізіономія.
Дівчинка сповзає з капота і кричить:
- Тату, можна я ще трохи погуляю?

Молода мама хоче похвалитися перед гостями, яка розумна в неї донечка:
— Доцю, нумо покажімо, як ми вивчили назви місяців! Отже, починаймо. Сі…
— …чень!
— Розумничка! А тепер далі. Лю…
— …тий!
— Правильно. А тепер давай сама!..
— …резень, тень, вень, вень, пень, пень, ресень, тень, топад, день!


Погляньмо на прикладі, чим різняться між собою літературні жанри.
Есе. Вони.
Оповідання. Вони жили.
Повість. Вони жили собі…
Роман. Вони жили собі довго.
Лірика. Вони жили щасливо.
Фантастика. Вони жили довго і щасливо.
Трагедія. Вони жили довго й померли.
Детектив. Вони жили довго та щасливо і померли в один день.

[прочанка]

Приходить у дошку п’яний чоловік додому. Жінка зустрічає його з качалкою в руках і зі словами:
— Де вештався, скотина? Де тебе носить, сволота?
— Люся… на цвинтарі був.
— Що, хтось помер?!
— Ти не повіриш… там ВСІ ПОМЕРЛИ!

- Петрович, ти куди це на тракторі їдеш?
- У солярій.
- А навіщо?
- За соляркою.

На телефонних проводах сидять дві ластівки. Одна говорить інший:
- Щось люди на нас часто поглядають. Напевно, дощ буде!

- Тато, це правда, що японці найрозумніші?
- Ну, так багато хто вважає.
- А є інститут, де вчать на японця?

Великі розуми обговорюють ідеї.
Середні розуми обговорюють події.
Дрібні розуми обговорюють людей.

[Олюнька]

Жарти пошукової системи:

Машини для переробки м'яса та відновлення працездатності - Пропозиція

Це я електром'ясорубку шукала

[о.Олег]

Жарти пошукової системи:

Машини для переробки м'яса та відновлення працездатності - Пропозиція

Це я електром'ясорубку шукала

я якось і без пошукової системи в магазині у Дрогобичі стою, дивлюся на порохотяг, але не можу усвідомити що воно таке, бо на карточці написанО
ЕЛЕКТРОПОРОХОВСМОКТУВАЧ
Хоча... є і смішніші написи

[Олюнька]

[о.Олег]

початок 90-х, історія з семинарії в Пітері (кажуть - про одного з вихідців із Галичини, які становили тоді у цьому закладі близько третини від усіх семінаристів):

Имели суждение:
О воспитаннике (фамилия, класс), который (число, месяц) шел по парку возле СПбДА и С в нетрезвом состоянии, где был остановлен ДНД (народные дружинники). В результате произошедшей драки у одного дружинника сломан нос, у другого ребро, у третьего челюсть.
Постановили:
снизить (фамилия, класс) оценку за поведение до "5-".

[о.Олег]

http://dimochkin.livejournal.com/92179.html


Гопники.

-Милостивый государь, не подскажете ли который час?
-Эээ...Извольте - половина двенадцатого.
-Благодарю Вас, сударь! Позвольте же отметить нашу встречу под этим ночным небом сущей формальностью знакомства. Пётр Никодимович, к вашим услугам. А это мой верный соратник, Николай Филимонович.
-Рад знакомству, господа. Впрочем, я тороплюсь, извините...
-Постойте же, сударь! Исключительно в силу природного любопытства, позвольте проявить интерес к одной детали интимного, если позволите, характера...
-Если Вам так угодно...
-Вы, простите великодушно, из какой губернии? Из нашей, или гостем будете?
-Из вашей, господа. Вон из той усадьбы...Туда и следую...

-Отчего же ни я, ни Николай Филимонович не имели прежде удовольствия Вас здесь лицезреть, позвольте нижайше поинтересоваться?
-Так ведь усадьба не моя...Папенькина...Наведываюсь не часто...
-Понимаю. А часики-то у Вас, сударь, недурственные. Благородные часы! Исключительно по причине эфемерного интереса - золото или, не в обиду, дешёвая китайская имитация?
-Обижаете, господа! Золото. С бриллиантовой инкрустацией. Подарок самого сиятельства...
-Так что же Вы стоите, милейший! Дайте же сию минуту разглядеть со всей прилежностью это великолепие, эту, поистине, жемчужину инженерной мысли, дабы восхититься всласть!
-Ну право, не стоит, господа...
-Нет уж, сделайте одолжение! Мы с Николаем Филимоновичем настаиваем!
-Да, да! Просим, просим!
-Увы, господа, я вынужден решительно отвергнуть вашу пропозицию.
-Отчего же, позвольте полюбопытствовать?
-Принимая во внимание сомнительные обстоятельства, равно как и ваш, не внушающий должной степени доверия, внешний облик...
-Пётр Никодимович, родненький! Воображение ли играет со мною злую шутку, или этот господин и вправду изъявил намерение нанести оскорбление нашему с Вами физическому облику?
-Вот и мне, Николай Филимонович, почудилось, что наш новый знакомый обнаружил известную степень...эээ...
-Дерзости?
-Именно!
-Возможно милостивый государь жаждет физических страданий вкупе с головокружительным нравственным падением?
-Боюсь, Николай Филимонович, нашему юному другу, не удастся избежать томлений духовных и увечий телесных.
-Ну что вы, господа...Зачем падение... Зачем увечья? Вы, господа, неверно истолковали смысл моих...

-Шухер! Мусора!
-Николай Филимонович! Вот опять Вы своим вульгарным жаргоном вгоняете присутствующих в краску!
-Покорнейше прошу извинить, Пётр Никодимович! Будь неладна порочная привычка! Я лишь намеревался констатировать факт присутствия ревностных служителей Фемиды в пугающе опасной близости.
-В таком случае, Николай Филимонович, здравый смысл подсказывает единственно верное решение - поспешно покинуть место нашего импровизированного собрания.
-Решительно с Вами соглашусь, Пётр Никодимович! Вынужден в который раз восхититься мощью Вашего интеллекта! Вот и сейчас Ваши умозаключения не лишены очевидного рационального зерна.
-Ах бросьте, право, Николай Филимонович! Вы слишком великодушны.
-Нет уж, не скромничайте, голубчик! Вы - талант!
-Ну уж, если Вы, Николай Филимонович, настаиваете, то воля Ваша. Одарён-с - что есть, то есть.
-Вот и славно! А теперь, по причине родившегося единодушия, ретируемся же поспешно!
-Да-с!
-А вы сударь, стало быть, родились под счастливой звездой. Мое почтение папеньке.
-Да, да, сударь. Именно что, под самой наисчастливейшей звездой! И если я тебя еще раз встречу в этом районе мля...
-Николай Филимонович!!!

спроба екранізації http://www.youtube.com/watch?v=nap4xLNo ... annel_page

[прочанка]

Село і німці

Жили у селі двоє сусідів — Петро і Микола. Прийшла війна, зайшли у село німці. Петро пішов у ліс, партизанити, а Микола у селі лишився.

Тож приходять німці до Миколи, кажуть, як скажеш, де партизани ховаються, дамо корову і лантух картоплі. Подумав Петро, подумав, - і Петра, звичайно, шкода, і... А!...

Тож іде по селі, веде корову, несе лантух картоплі, аж як назустріч німці уже Петра ведуть. Петро порівнявшись з Миколою набрав слюни тай "Тьху!" Миколі у пику.
(Микола, обтераючись) - Та ти шо, Петро, обідився, чи шо?..

[прочанка]

— Миколо, на що ж ти це — ніц не робиш, по господарству не допоможеш, на роботу не ходиш?
— А раптом війна!.. — а я зморений...


— Чебурашка, ти мене чуєш?
— Ген, на ти на мене поглянь, — чую звичайно.


- Що ближче до нас - Місяць чи Африка?
- Звичайно, Місяць.
- Чому?
- Звідси я можу Місяць побачити, а Африку - ні.

Напис на дверях СБУ: "Стукати".

[прочанка]

Притча. Лежати на цвяху.

Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив бабусю в
кріслі-гойдалці, поруч із нею гойдався в кріслі дідок, що читає газету, а між ними на ґанку лежав собака й скиглив, начебто від болю.
Проходячи повз чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.
Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними, й так же само скиглить. Здивований чоловік пообіцяв собі, що, якщо й завтра собака буде скиглити, він запитає про неї в старої пари. На третій день на своє лихо він побачив ту ж сцену: бабуся гойдалася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглила. Він
більше не міг цього витримати.
- Вибачте, пані, - звернувся він до бабусі, - що трапилося з вашою собакою?
- З нею? - перепитала вона. - Вона лежить на цвяху.
Збентежений її відповіддю чоловік запитав:
- Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?
Бабуся посміхнулася й сказала привітним, ласкавим голосом:
- Розумієте, пане, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушитися з місця.

По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес.
Ішов він собі йшов, втомився, пес теж втомився. Раптом перед ним - оазис!
Прекрасні ворота, за огорожею - музика, квіти, дзюркіт струмка,
словом, відпочинок.
- Що це таке? - запитав мандрівник у охоронця.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш увійти й відпочити
по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але із мною пес.
- Шкодую, сер, із собаками не можна. Його прийдеться залишити тут.
І мандрівник пішов повз.. Через якийсь час дорога привела його
на ферму. У воріт теж сидів охоронець.
- Я хочу пити, - попросив мандрівник.
- Заходь, у дворі є колодязь.
- А мій пес?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Найдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Охоронець у палацу неподалік сказав мені, що рай - там.
- Бреше він усе. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає
своїх друзів.

[andrivovk]

Притча. Лежати на цвяху...

І яка ж мораль притчі?

По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес...

Тут вже більш зрозуміло.


Прийшов до чоловіка в гості товариш.Дружина поралася на кухні.Щоб показати, що йому нічого не шкода для друга, чоловік кричить до дружини : "Гуляти - так гуляти.Бий жінко і друге яйце".

[прочанка]

Притча. Лежати на цвяху...

І яка ж мораль притчі?

їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушитися з місця.

Так і нашому житті буває - скиглимо, на Бога нарікаємо,а самі навіть найменшого поруху душі не хочемо зробити. Все зрозуміло... Ні собі, ні людям...

[romanm]

http://video.corriere.it/?vxSiteId=404a ... itrate=300

На італійській мові. Спочатку реклама, а потім показують патруль ізраїльських військових в Хевроні. Диктор говорить, що відео справжнє і солдити отримають за це " по голові".

[прочанка]

вчора в новинах показували

[Олюнька]

Шукала схемки для вишивання і натрапила на таку "щиру" молитву

[прочанка]

[Олюнька]

І, для об'єктивності, чоловіча точка зору
Щоденник чоловіка,у якого дружина захопилася вишивкою
Моя сьогодні оголосила,що буде вишивати.ВОНА-і вишивати!!! Вона ж не вилазить з форумів, аськи та розпродажів!Ну-ну,побачимо,на скільки її вистачить ...
05.01.2009...Завзято колупає голкою.Це ж треба-яка сила волі?...Дізнався про себе багато нового-заважаю,загорожую світло,відволікаю балачками.Хм... Зате ти,дорогенька,мовчиш Радію,насолоджуюся тишею!
21.01.2009..Рано тішився. Вона почала говорити. В процесі вишивки шепоче-один.один.два.два проміжки. Боже, ніби шаманка! Духів визиває,чи що??
30.01.2009...Пішла в магазин "за дрібничками". Ага,дрібнички. Ну як шматок тканини з голкою можуть стільки коштувати??Це ж грабіж! Тактовно промовчав. Можна і дозволити коханій дружині раз в півроку невеликий шопінг
15.02.2009...Хм...Чи не раз у півроку? щось навіює мені сумні думки "картка постійного покупця " в магазині шиття...А карти "нещасного чоловіка" у них нема? Шкода
01.03.2009...Їздили до крамниці за продуктами. Вмовила зайти до магазину "за дрібницями"...Окей, люба, я і торбинку зайву захопив! Пішов з нею дивитися магазин...О-о-о-о!!! Хлопці...скільки там всяких бантиків-шмантиків, намистинок Моя бігає поміж полиць...Терпляче чекаю.. На касі все не влізло в торбу,я ще й винен!
02.03.2009...Подивилися покупки. Моя мила купила 7 однакових червоних мотків ниток, роззява! Сказав їй про це. Образилась. Не балакає! Ввечері вияснилося, що це були РІЗНІ кольори! Обізвала дальтоніком. До ночі роздивлявся мотки, шукаючи різницю в кольорах.
15.03.2009. Сів на крісло. Ну я ж не знав, що у ньому лежала остання нитка дуже потрібного кольору!! І НАСПРАВДІ не знав, що вона вчепилася мені на штани, і я носив її на собі, поки дружина шукала її на підлозі...
17.03.2009..Застав за вишиванням уночі. Насварив. Погнав спати.
18.03.2009. Не помогло...
19.03.2009. Змирився..
25.03.2009.Сьогодні мила розгадувала японський кроссворд. Стільки кольорів! Так я дізнався, що таке схема для вишивки. Стільки значків,о небо!Як вона собі очі на зламає??
27.03.2009 Дошила. Да,гарно, нічого не скажеш. Спитала дозволу купити рамочку. Ну-рамочку, так рамочку, хай буде гарно
27.03.2009 (вечір) Ця ж рамочка коштує як будинок!!! Да,гарно,але дорого!
28.03.2009 Повісили на стіну...Гарно!
01.04.2009 Сваримося за місце біля комп"ютера. Бачте,мені прикортіло новини дивитися, а їй заради цього, що, кидати форум однодумців??
15.04.2009 Домовилися про графік сидіння за компом.. В її час,ніби ненавмисне,пройшов мимо,кинув оком-і коли вони встигають стільки вишивати?? Ще ж прибирають,їсти варять?...У них що, день довший??
18.09.2009 А в нашому будинку колись були стіни...Ні,правда були! І шпалери були...Я вже не пам"ятаю,якого кольору...А зараз все завішане вишивками...Правда,стеля ще є, але це слабке заспокоєння.
20.09.2009 Подивилася на стелю. Зітхнула-ах яке місце пропадає. Схопився за серце
25.12.2009 Тепер у нас влома вишито ВСЕ-капці,серветки,рушники. А чого коштує її фраза-"куди руками хапаєш???" Да нікуди-хотів рушником руки витерти Дивиться на мої сорочки-яка рівномірна тканина...На що вона натякає??
31.12.2009 Готуємося до нового року. Поки кохана насипає салати, я непомітно поклав під ялинку вишивальний верстат. Сподіваюся, їй сподобається.Адже для щастя так мало треба
http://www.vyshyvanka.ucoz.ru

[прочанка]

хороший чоловік попався, вирозумілий