АНЕКДОТИ

[о.Олег]

Жарти пошукової системи:

Машини для переробки м'яса та відновлення працездатності - Пропозиція

Це я електром'ясорубку шукала

я якось і без пошукової системи в магазині у Дрогобичі стою, дивлюся на порохотяг, але не можу усвідомити що воно таке, бо на карточці написанО
ЕЛЕКТРОПОРОХОВСМОКТУВАЧ
Хоча... є і смішніші написи

[Олюнька]

[о.Олег]

початок 90-х, історія з семинарії в Пітері (кажуть - про одного з вихідців із Галичини, які становили тоді у цьому закладі близько третини від усіх семінаристів):

Имели суждение:
О воспитаннике (фамилия, класс), который (число, месяц) шел по парку возле СПбДА и С в нетрезвом состоянии, где был остановлен ДНД (народные дружинники). В результате произошедшей драки у одного дружинника сломан нос, у другого ребро, у третьего челюсть.
Постановили:
снизить (фамилия, класс) оценку за поведение до "5-".

[о.Олег]

http://dimochkin.livejournal.com/92179.html


Гопники.

-Милостивый государь, не подскажете ли который час?
-Эээ...Извольте - половина двенадцатого.
-Благодарю Вас, сударь! Позвольте же отметить нашу встречу под этим ночным небом сущей формальностью знакомства. Пётр Никодимович, к вашим услугам. А это мой верный соратник, Николай Филимонович.
-Рад знакомству, господа. Впрочем, я тороплюсь, извините...
-Постойте же, сударь! Исключительно в силу природного любопытства, позвольте проявить интерес к одной детали интимного, если позволите, характера...
-Если Вам так угодно...
-Вы, простите великодушно, из какой губернии? Из нашей, или гостем будете?
-Из вашей, господа. Вон из той усадьбы...Туда и следую...

-Отчего же ни я, ни Николай Филимонович не имели прежде удовольствия Вас здесь лицезреть, позвольте нижайше поинтересоваться?
-Так ведь усадьба не моя...Папенькина...Наведываюсь не часто...
-Понимаю. А часики-то у Вас, сударь, недурственные. Благородные часы! Исключительно по причине эфемерного интереса - золото или, не в обиду, дешёвая китайская имитация?
-Обижаете, господа! Золото. С бриллиантовой инкрустацией. Подарок самого сиятельства...
-Так что же Вы стоите, милейший! Дайте же сию минуту разглядеть со всей прилежностью это великолепие, эту, поистине, жемчужину инженерной мысли, дабы восхититься всласть!
-Ну право, не стоит, господа...
-Нет уж, сделайте одолжение! Мы с Николаем Филимоновичем настаиваем!
-Да, да! Просим, просим!
-Увы, господа, я вынужден решительно отвергнуть вашу пропозицию.
-Отчего же, позвольте полюбопытствовать?
-Принимая во внимание сомнительные обстоятельства, равно как и ваш, не внушающий должной степени доверия, внешний облик...
-Пётр Никодимович, родненький! Воображение ли играет со мною злую шутку, или этот господин и вправду изъявил намерение нанести оскорбление нашему с Вами физическому облику?
-Вот и мне, Николай Филимонович, почудилось, что наш новый знакомый обнаружил известную степень...эээ...
-Дерзости?
-Именно!
-Возможно милостивый государь жаждет физических страданий вкупе с головокружительным нравственным падением?
-Боюсь, Николай Филимонович, нашему юному другу, не удастся избежать томлений духовных и увечий телесных.
-Ну что вы, господа...Зачем падение... Зачем увечья? Вы, господа, неверно истолковали смысл моих...

-Шухер! Мусора!
-Николай Филимонович! Вот опять Вы своим вульгарным жаргоном вгоняете присутствующих в краску!
-Покорнейше прошу извинить, Пётр Никодимович! Будь неладна порочная привычка! Я лишь намеревался констатировать факт присутствия ревностных служителей Фемиды в пугающе опасной близости.
-В таком случае, Николай Филимонович, здравый смысл подсказывает единственно верное решение - поспешно покинуть место нашего импровизированного собрания.
-Решительно с Вами соглашусь, Пётр Никодимович! Вынужден в который раз восхититься мощью Вашего интеллекта! Вот и сейчас Ваши умозаключения не лишены очевидного рационального зерна.
-Ах бросьте, право, Николай Филимонович! Вы слишком великодушны.
-Нет уж, не скромничайте, голубчик! Вы - талант!
-Ну уж, если Вы, Николай Филимонович, настаиваете, то воля Ваша. Одарён-с - что есть, то есть.
-Вот и славно! А теперь, по причине родившегося единодушия, ретируемся же поспешно!
-Да-с!
-А вы сударь, стало быть, родились под счастливой звездой. Мое почтение папеньке.
-Да, да, сударь. Именно что, под самой наисчастливейшей звездой! И если я тебя еще раз встречу в этом районе мля...
-Николай Филимонович!!!

спроба екранізації http://www.youtube.com/watch?v=nap4xLNo ... annel_page

[прочанка]

Село і німці

Жили у селі двоє сусідів — Петро і Микола. Прийшла війна, зайшли у село німці. Петро пішов у ліс, партизанити, а Микола у селі лишився.

Тож приходять німці до Миколи, кажуть, як скажеш, де партизани ховаються, дамо корову і лантух картоплі. Подумав Петро, подумав, - і Петра, звичайно, шкода, і... А!...

Тож іде по селі, веде корову, несе лантух картоплі, аж як назустріч німці уже Петра ведуть. Петро порівнявшись з Миколою набрав слюни тай "Тьху!" Миколі у пику.
(Микола, обтераючись) - Та ти шо, Петро, обідився, чи шо?..

[прочанка]

— Миколо, на що ж ти це — ніц не робиш, по господарству не допоможеш, на роботу не ходиш?
— А раптом війна!.. — а я зморений...


— Чебурашка, ти мене чуєш?
— Ген, на ти на мене поглянь, — чую звичайно.


- Що ближче до нас - Місяць чи Африка?
- Звичайно, Місяць.
- Чому?
- Звідси я можу Місяць побачити, а Африку - ні.

Напис на дверях СБУ: "Стукати".

[прочанка]

Притча. Лежати на цвяху.

Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив бабусю в
кріслі-гойдалці, поруч із нею гойдався в кріслі дідок, що читає газету, а між ними на ґанку лежав собака й скиглив, начебто від болю.
Проходячи повз чоловік про себе здивувався, чому ж скиглить собака.
Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Він побачив стару пару в кріслах-гойдалках і собаку, що лежить між ними, й так же само скиглить. Здивований чоловік пообіцяв собі, що, якщо й завтра собака буде скиглити, він запитає про неї в старої пари. На третій день на своє лихо він побачив ту ж сцену: бабуся гойдалася в кріслі, дідок читав газету, а собака на своєму місці жалібно скиглила. Він
більше не міг цього витримати.
- Вибачте, пані, - звернувся він до бабусі, - що трапилося з вашою собакою?
- З нею? - перепитала вона. - Вона лежить на цвяху.
Збентежений її відповіддю чоловік запитав:
- Якщо вона лежить на цвяху і їй боляче, чому вона просто не встане?
Бабуся посміхнулася й сказала привітним, ласкавим голосом:
- Розумієте, пане, їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушитися з місця.

По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес.
Ішов він собі йшов, втомився, пес теж втомився. Раптом перед ним - оазис!
Прекрасні ворота, за огорожею - музика, квіти, дзюркіт струмка,
словом, відпочинок.
- Що це таке? - запитав мандрівник у охоронця.
- Це рай, ти вже вмер, і тепер можеш увійти й відпочити
по-справжньому.
- А є там вода?
- Скільки завгодно: чисті фонтани, прохолодні басейни...
- А поїсти дадуть?
- Усе, що захочеш.
- Але із мною пес.
- Шкодую, сер, із собаками не можна. Його прийдеться залишити тут.
І мандрівник пішов повз.. Через якийсь час дорога привела його
на ферму. У воріт теж сидів охоронець.
- Я хочу пити, - попросив мандрівник.
- Заходь, у дворі є колодязь.
- А мій пес?
- Біля колодязя побачиш поїлку.
- А поїсти?
- Можу почастувати тебе вечерею.
- А собаці?
- Найдеться кісточка.
- А що це за місце?
- Це рай.
- Як так? Охоронець у палацу неподалік сказав мені, що рай - там.
- Бреше він усе. Там пекло.
- Як же ви, у раю, це терпите?
- Це нам дуже корисно. До раю доходять тільки ті, хто не кидає
своїх друзів.

[andrivovk]

Притча. Лежати на цвяху...

І яка ж мораль притчі?

По довгій, дикій, стомлюючій дорозі йшов чоловік та пес...

Тут вже більш зрозуміло.


Прийшов до чоловіка в гості товариш.Дружина поралася на кухні.Щоб показати, що йому нічого не шкода для друга, чоловік кричить до дружини : "Гуляти - так гуляти.Бий жінко і друге яйце".

[прочанка]

Притча. Лежати на цвяху...

І яка ж мораль притчі?

їй боляче настільки, щоб скиглити, але не настільки, щоб зрушитися з місця.

Так і нашому житті буває - скиглимо, на Бога нарікаємо,а самі навіть найменшого поруху душі не хочемо зробити. Все зрозуміло... Ні собі, ні людям...

[romanm]

http://video.corriere.it/?vxSiteId=404a ... itrate=300

На італійській мові. Спочатку реклама, а потім показують патруль ізраїльських військових в Хевроні. Диктор говорить, що відео справжнє і солдити отримають за це " по голові".

[прочанка]

вчора в новинах показували

[Олюнька]

Шукала схемки для вишивання і натрапила на таку "щиру" молитву

[прочанка]

[Олюнька]

І, для об'єктивності, чоловіча точка зору
Щоденник чоловіка,у якого дружина захопилася вишивкою
Моя сьогодні оголосила,що буде вишивати.ВОНА-і вишивати!!! Вона ж не вилазить з форумів, аськи та розпродажів!Ну-ну,побачимо,на скільки її вистачить ...
05.01.2009...Завзято колупає голкою.Це ж треба-яка сила волі?...Дізнався про себе багато нового-заважаю,загорожую світло,відволікаю балачками.Хм... Зате ти,дорогенька,мовчиш Радію,насолоджуюся тишею!
21.01.2009..Рано тішився. Вона почала говорити. В процесі вишивки шепоче-один.один.два.два проміжки. Боже, ніби шаманка! Духів визиває,чи що??
30.01.2009...Пішла в магазин "за дрібничками". Ага,дрібнички. Ну як шматок тканини з голкою можуть стільки коштувати??Це ж грабіж! Тактовно промовчав. Можна і дозволити коханій дружині раз в півроку невеликий шопінг
15.02.2009...Хм...Чи не раз у півроку? щось навіює мені сумні думки "картка постійного покупця " в магазині шиття...А карти "нещасного чоловіка" у них нема? Шкода
01.03.2009...Їздили до крамниці за продуктами. Вмовила зайти до магазину "за дрібницями"...Окей, люба, я і торбинку зайву захопив! Пішов з нею дивитися магазин...О-о-о-о!!! Хлопці...скільки там всяких бантиків-шмантиків, намистинок Моя бігає поміж полиць...Терпляче чекаю.. На касі все не влізло в торбу,я ще й винен!
02.03.2009...Подивилися покупки. Моя мила купила 7 однакових червоних мотків ниток, роззява! Сказав їй про це. Образилась. Не балакає! Ввечері вияснилося, що це були РІЗНІ кольори! Обізвала дальтоніком. До ночі роздивлявся мотки, шукаючи різницю в кольорах.
15.03.2009. Сів на крісло. Ну я ж не знав, що у ньому лежала остання нитка дуже потрібного кольору!! І НАСПРАВДІ не знав, що вона вчепилася мені на штани, і я носив її на собі, поки дружина шукала її на підлозі...
17.03.2009..Застав за вишиванням уночі. Насварив. Погнав спати.
18.03.2009. Не помогло...
19.03.2009. Змирився..
25.03.2009.Сьогодні мила розгадувала японський кроссворд. Стільки кольорів! Так я дізнався, що таке схема для вишивки. Стільки значків,о небо!Як вона собі очі на зламає??
27.03.2009 Дошила. Да,гарно, нічого не скажеш. Спитала дозволу купити рамочку. Ну-рамочку, так рамочку, хай буде гарно
27.03.2009 (вечір) Ця ж рамочка коштує як будинок!!! Да,гарно,але дорого!
28.03.2009 Повісили на стіну...Гарно!
01.04.2009 Сваримося за місце біля комп"ютера. Бачте,мені прикортіло новини дивитися, а їй заради цього, що, кидати форум однодумців??
15.04.2009 Домовилися про графік сидіння за компом.. В її час,ніби ненавмисне,пройшов мимо,кинув оком-і коли вони встигають стільки вишивати?? Ще ж прибирають,їсти варять?...У них що, день довший??
18.09.2009 А в нашому будинку колись були стіни...Ні,правда були! І шпалери були...Я вже не пам"ятаю,якого кольору...А зараз все завішане вишивками...Правда,стеля ще є, але це слабке заспокоєння.
20.09.2009 Подивилася на стелю. Зітхнула-ах яке місце пропадає. Схопився за серце
25.12.2009 Тепер у нас влома вишито ВСЕ-капці,серветки,рушники. А чого коштує її фраза-"куди руками хапаєш???" Да нікуди-хотів рушником руки витерти Дивиться на мої сорочки-яка рівномірна тканина...На що вона натякає??
31.12.2009 Готуємося до нового року. Поки кохана насипає салати, я непомітно поклав під ялинку вишивальний верстат. Сподіваюся, їй сподобається.Адже для щастя так мало треба
http://www.vyshyvanka.ucoz.ru

[прочанка]

хороший чоловік попався, вирозумілий

[о.Олег]

В паспортному столі:
- Хочу паспортні дані змінити...
- Ну і як Вас звати?
- ...Василь ГІВНО
- а... ну... зрозуміло. І як Ви хотіли б називатися?
- Віктор!

[прочанка]

[о.Олег]

:lol:

анекдот політичний, каюсь
я взагалі тому Противсіх ще на виборах радив взяти прізвище Дякуємозанезасміченіузбіччя - на бігбордах би зекономив

[прочанка]

теж - варіант...

Як у тому анекдоті...
ідуть два кума, дивляться - Іван рибу ловить.
Радяться.
- спитаємо, чи добре ловить, якщо скаже добре, то потішимо - у доброго рибака завжди ловить. Якщо скаже - зле, то скажемо - тут у нікого не ловить, навіть у такого як ти рибака.
Підходять
- Слава Йсу! як риба? Ловиться?
- Та пішли ви...
- О! Тоже варіант!

[о.Олег]

подібне до...
два крокодили побачили на березі мавпу.
- підпливемо - запитаємо, чи заміжня: заміжня, то скажемо "цікаво, хто таку мавпу взяв"; незаміжня, то скажемо "та хто ж таку мавпу візьме".
Підпливають:
- Мавпо: ти заміжня?
- Ага... вийдеш тут заміж, коли навколо лише крокодили...

[о.Олег]

Підліток щойно здав на права і батько йому поставив умови, після виконання яких буде давати йому машину:
- вчитися хочби на 4 (без трійок щоб);
- читати Біблію;
- підстригтися.
Десь місяць пройшов і син підтягнув навчання, читає Біблію...
- Але ж ти так і не підстригся?!
- Знаєш, татку, я тут читав Біблію і звернув увагу, що Самсон не стригся, Іван Хреститель мав довге волосся, Мойсей... і навіть досить ймовірно,тату, що і Ісус мав довге волосся!
- Так - каже батько - а ти звернув увагу, що всі вони ходили пішки?

[Володимир ІФ]

Приводить мама свого синочка записувати в перший клас.Вчителька запитує:
- Ти лічити вже вмієш?
- Звичайно,- відповідає малий.
- Ну то яка цифра йде після шести?
- Сім,-впевнено відповідає той.
- Молодець,а хто тебе лічити навчив?
-Тато,з гордістю каже хлопець.
- Ну а після девяти яка цифра?
- Десять!
-Молодець,і татові своєму перекажи мою подяку.
- А після десяти яка цифра?
- Валет,дама,король.......

[ShMariam]

Християнський гумор

[ShMariam]

На уроці історії вчителька питає:
-Діти, хто брав Рейхстаг?
Діти мовчать.
- Петрику, скажи нам, хто брав Рейхстаг???
Петрик: - Я не брав.
-Я не кажу що ти брав, я питаю, хто брав?
-Маріє Іванівно, я ж кажу, що я не брав.
-Добре, сідай, завтра хай тато до школи прийде.
Наступний день, з батьком:
- так і так, питаю: хто брав Рейхстаг, а він каже, що не брав...
- Петрику, ти брав Рейхстаг?
- Ні, тату, я не брав.
- Ну от бачите, Маріє Іванівно, він не брав. а якщо навіть і взяв, то побавиться дитина і віддасть
Уителька попрощалася з батьком, іде до директора:
- так і так, розказує...
Директор: - та я ж завжди казав, що то така сім"я, що коли щось візьме, то вже не віддасть!
Учителька в сльози, вийшла з кабінету, плаче, підходить завгосп:
- Що сі стало?
- так і так, розказує... а директор мені отаке відповідає..
Завгосп почухав потилицю і каже:
- слухай, ти запитай директора, якщо то не дороге, то я спишу

[прочанка]

аналогічне є про Бастилію...

Тепер анекдот із практики однієї молодої вчительки.
В класі був хлопчик, трошки проблемний. Його особливо й не рухали, сидить та й сидить, аби дисципліну не порушував. На урок має прийти інспектор, вчителька попросила дітей гарно підготуватись і чемно поводитись.
Далі.... картина маслом...
Урок. Інспектор. Все ніби йде по плану і тут... Місьо тягне руку... Наполегливо так тягне. Не звернути увагу - неможливо. Вчительку мучать сумніви - невже щось вивчив з переляку? Іґногувати більше не можна, бо інспектор вже виразно на неї поглядає...
- Кажи, Місю...
той поважно встає і, гундосячи в ніс й картинно розводячи руки, починає розповідати про сусіда по парті:
- А во! Іван говорить і говорить. Я йому - тихо! Інспектор сидить. А Іван говорить і говорить. Я йому - не шуми, комісія на уроці. А Іван говорить і говорить.Я йому - та інспектор! А він каже - я маю твого інспектора в с...
Та бідна вчителька збіліла-зчервоніла і таким самим голосом сказала:
- сідай.
Бідолашна вже готувалась до догани і звільнення, але інспектор попався з гумором, і вона відбулась тільки переляком. Той Місьо так дійняв бідного Івана, що він вже не знав, що мав казати.
Отакий от початок кар"єри

[Злий Іван]

Прислали на пилораму нову пилу. Треба випробувати. Взяли патичок...
-- Вж-жих, -- сказала пила.
-- У-у, -- сказали робочі.
Взяли більшого патика...
-- Вж-ж-ж-жих, -- сказала пила.
-- У-у-у-у, -- сказали робочі.
Взяли ще більшого патика...
-- Вж-ж-ж-ж-ж-жих, -- сказала пила.
-- У-у-у-у-у-у-у, -- сказали робочі.
Взяли великого патика...
-- Вж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-ж-жжих, -- сказала пила.
-- У-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у-у, -- сказали робочі.
Взяли здоровезного патика...
-- Вж-ж-хрр!, -- сказала пила.
-- А-а!!!, -- сказали робочі.

[andrivovk]

Пане, Ви чому свою сторінку на домен “ru” поставили?
- А що?
- Так то ж “Раша” – москалі!
- І треба ж мені такий сором ! А я думав, що “ru” – то Рідна Україна!

[andrivovk]

Чим більше в людини знань, тим корисніші поради вона дає, а чим менше - тим частіше.

[о.Олег]

На уроці природознавства:
- А що Ти знаєш про лелек, Світланко?
- Ніцього, бо про лелек - то всьо неправда!

[Злий Іван]

Сидить молодий чоловік в банку, кредит оформляє.
-- І ви дасте мені кредит без будь-яких довідок, поручителів і навіть паспорта???
-- Так.
-- А якщо я злиняю і не віддам?
-- Вам буде соромно, коли предстанете перед Всевишнім!
-- А-а-а-а, коли то ше буде!...
-- От коли 5-го числа не повернете, то 6-го і предстанете!...