Цікаві факти на релігійну тематику

[Олюнька]

http://cerkva.info/2010/03/02/amphilokhy.html

Цікава стаття. Нагадує розмову Ісуса з фарисеями про Іванове Хрещення.

[andrivovk]

Цікавинки : http://www.christusimperat.org/uk/taxonomy/term/241

[Palatinus]

Цікавий і вартий уваги приклад молитовного життя.
"Брат Господній Яків отримав управління Церквою разом з апостолами. Усі - від часу апостолів і донині - називають його Праведним... Він заходив до храму один, і його знаходили як стояв на колінах і молився за прощення усього народу, коліна його набули мозолів, ніби верблюжі, тому, що він завжди молився на колінах і просив прощення народу."
Євсевій Памфіл "Церковна історія" кн.3.23.4-7.
Згадаймо слова аостола: "Безперестанку моліться!(1Сол.5:17)"

[andrivovk]

Декілька цікавих фото.
Колишній чемпіон світу з боксу британець Джо Кальзаге.Подивіться що в нього на шиї.

кальзахе.jpg (22.73 Кіб) Переглянуто 24282 разів

Св.Джемма Галгані(7 років)

St_Gemma_Age_7.jpg (17.5 Кіб) Переглянуто 24282 разів

Іван Павло 2 з коалою

foto-full-31621-2521.jpg (12.96 Кіб) Переглянуто 24282 разів

[o.Mykil]

Колишній чемпіон світу з боксу британець Джо Кальзаге.Подивіться що в нього на шиї.

Та вервиця, звісно... Зазвичай не є традиційно носити її саме на шиї, більше варто тримати в руках. Цікаво, чи він хоч знає, як на ній моляться. Не раз вервиці, на жаль, висять тільки як амулет в автах...

[andrivovk]

Деякі зауваги щодо вервиці.

1.

Цікаво, чи він хоч знає, як на ній моляться

Не знаю, чи молиться він на вервичці чи ні, але погодьтеся, що це виглядає набагато краще ніж татуювання люцифера на грудях у Міка Джагера.


2.Особисто знаю людей, які носять вервичку на пальці і матюкаються.Без коментарів.

3.

Не раз вервиці, на жаль, висять тільки як амулет в автах

Як кажуть "чув дзвін та не знаю де він".На мою думку це те саме , що повісити в машині молитовник.Ці речі для того , щоб на них молитися.Але інша справа, коли повісити в авто звичайний образок або спеціальний образок для автомобілів, який чіпляється на скло.

Тепер до теми.Цікавий сайт про євхаристійні чудеса світу : http://www.miracolieucaristici.org/addlanguage/russian.html Я вже колись подавав його, але думаю, що він лишнім не буде.

[andrivovk]

1.О.Василь Мендрунь говорив , що у св.Петра була дочка, яка називалася Петронеля.

2.А це тіляпія - "риба святого Петра"(риба , яка згадується в Новому Завіті)

1.jpg (10.09 Кіб) Переглянуто 24781 разів

Рыба, которая упоминается в Новом Завете, – это Sarotherodon galilaeus, галилейская тиляпия, один из многих видов тиляпий. В магазинах Израиля тиляпию продают под названием «амнон», или «мушт». Амнун – это ивритское название, мушт – арабское. В ресторанном меню она же будет гордо называться «Рыба св. Петра», поскольку апостол Петр был профессиональным рыбаком.

[andrivovk]

На 1 сторінці

Але, я особисто був на канонізації о.Піо і о.Ескріва. На його (першого) канонізації було близько 1 міліона людей і такі були дані Ватиканського Прес-Бюра.

Ось цитата зкнижки Герардо Леоне "Блаженний отець Піо"

Після численних змін було прийнято рішення про те , що на площі Св.Петра може поміститися не більше ста п'ятидесяти тисяч чоловік (виділено мною) із запрошеннями.Інші сто п'ятдесят тисяч чоловік одержали можливість взяти участь у церемонії на площі Святого Йоана Латеранського за допомогою встановлених на ній великих екранів.Це було нелегке рішення - повідомити про те, що місто не може прийняти такої великої кількості людей.

[Palatinus]

земля висить, китами і не пахне!
Бог "...на нічому повісив землю (Йов 26:7)"

[andrivovk]

Ахиропіїти
Термін "ахиропіїт" означає щось, "не зроблене людськими руками" , "нерукотворне".Це слово традиційно застосовується до зображень релігійного характеру, переважно Ісуса Христа чи Діви Марії, які , як вважається виникли надприроднім чином.Найвідомішим прикладом ахиропіїту є Туринська плащаниця, на якій відбилося зображення цілої постаті Христа.Серед відомих у нас ахиропіїтом можна назвати слід стопи Матері Божої у Почаєві.
Одним з найдавніших вважається образ Богородиці в Лідді(Палестина), що недалеко від Єрусалиму.Історичні джерела розповідають, що коли апостоли Петро та Іван йшли до Лідди для проповіді Христової науки у новій церкві, збудованій для навернених до християнства, вони попросили Діву Марію відвідати цю церкву та освятити її своєю присутністю.Марія відповіла:"Ідіть з миром,Я буду там з вами".Прийшовши до церкви, вони побачили на одній з колон чудове нерукотворне зображення Божої Матері.Пізніше Марія відвідала цей храм і наділила це зображення чудотворною силою.Під час правління імператора Юліана у 4 столітті зображення намагалися стерти, однак це не вдалося: воно проникало глибоко в структуру каменя.Існує церковне свято , присвячене цьому образові - 26 червня(н.ст.).
У Лідді є також інший нерукотворний образ Богородиці, у церкві, збудованій Енеєм, якого зцілив апостол Петро(Ді.9,32.)Коли жиди і погани намагалися відібрати храм у християн, церква була зачинена в очікуванні якогось знаку, який розв'язав би суперечку.Коли за три дні її відчинили, усі побачили у ній нерукотворне зображення Божої Матері.
Про нерукотворні образи було відомо ще за життя Спасителя; розповіді про це зберегли апокрифи та давні рукописи.
Джерела перших століть повідомляють про царя Едеси Абгара.Під час своєї хвороби, знаючи про зцілення , які чинить Ісус, він надіслав до нього свого гінця Ананія з проханням про одужання.Під час зустрічі Ананій не смів торкнутися Христа, а "знавець сердець Ісус узяв рушник, вмившись, обтер Своє обличчя, і, залишивши Своє зображення, віддав його Ананію".Це полотно слуга приніс Абгару, який завдяки йому видужав.Воно відоме під назвою"Мандиліон", що в перекладі означає "хустина".
Апокриф 6 століття розповідає про жінку на ім'я Вереніка, яка була серед людей під час хресної дороги Спасителя на Голготу, та глибоко вражена стражданням Христа, обтерла тонкою хустиною Його обличчя, - і тоді на хустині відбився образ Ісуса.З цією хусткою також пов'язана розповідь про чудесне оздоровлення-видужання імператора Тіберія.
Про існування Плащаниці відомо вже з євангельських розповідей.Про Плащаницю є епізодичні згадки у ранньохристиянських джерелах, а широко відомою реліквією вона стала в середині 14 століття.
В іконописі поширеними є ікони Спасі Нерукотворного.Вважається, що джерелом цієї традиції є Мандиліон з Едеси.Влітку 1999року, як етап відзначення у відзначенні ювілейного 2000року, у Ватикані відбулася виставка "Лик Христа", де експонувалися старовинні ікони, давні рукописи та живопис відомих майстрів, які представляли обличчя Спасителя.Частина виставки була присвячена зображенням , які церковна традиція вважає нерукотворними;розповідалося про історію Туринської плащаниці, хустини Вероніки, Мандиліону з Едеси(яким може бути один з ахиропіїтів, що зберігаються у Ватикані і Генуї) та "Святого Обличчя" з Манопелло(невеликого гірського селища в центральній Італії) - також зображення чоловічого обличчя на тонкому полотні, яке деякі дослідники вважають оригінальною хустиною Вероніки.Офіційно ж хустина Вероніки зберігається у Ватикані, і протягом багатьох століть, раз в рік, у п'яту неділю Великого посту її виносять та благословляють нею присутніх у соборі Святого Петра.
Широковідомим є ахиропіїт з Гваделупе, який зберігається у Мехіко.Церква, де знаходиться образ, є одним з найпопулярніших місць паломництв на Західній півкулі.Ось коротка історія реліквії.1531 року Божа Мати об'явилася ацтекові Хуану Дієго у Гваделупе(центральна Мексика) та попросила переказати місцевому єпископові про потребу збудувати церкву.Єпископ не повірив розповіді індійця.Під час наступної об'яви Марія просила назбирати квітів, що росли на горі, та принести їх до неї.Тоді була морозна погода, однак Хуан знайшов на вершині гори троянди.Він склав їх до своєї накидки та приніс Марії.Вона повідомила, що це знак, який надсилається єпископові, і коли квіти були принесені до владики, на накидці виявилося зображення Богородиці, таке, як її бачив та описував Хуан Дієго.

Олег Петрук.І каміння буде говорити.Львів - 2003.

[Міша]

В це важко повірити, але в мережі Інтернет є справжні фото Діви Марії

ЯВЛЕНИЯ ДЕВЫ МАРИИ

ЯВЛЕНИЯ ДЕВЫ МАРИИ В НЕБЕСАХ

[Yuriy D]

В це важко повірити, але в мережі Інтернет є справжні фото Діви Марії

ЯВЛЕНИЯ ДЕВЫ МАРИИ

ЯВЛЕНИЯ ДЕВЫ МАРИИ В НЕБЕСАХ

Є не тільки фото, але й відео - останній раз з'явлення відбувалися всього кілька місяців тому
http://www.youtube.com/watch?v=fvzivfVG ... r_embedded
http://www.youtube.com/watch?v=wQ_UjgX7 ... r_embedded
питання в іншому - не має однозначної позиції Церкви як ці з'явлення сприймати - його і не відкидають і не приймають водночас!
ще стаття по темі http://www.mgarsky-monastery.org/kolokol.php?id=42

[andrivovk]

По телебаченню йшов фільм про Миколая Чарнецького.Там говорили, що його мати була по національності циганкою.І в нього було лице смугле .

[о.Олег]

По телебаченню йшов фільм про Миколая Чарнецького.Там говорили, що його мати була по національності циганкою.І в нього було лице смугле .

так - на половину циган

[andrivovk]

христос воскрес!
Великдень.Цікаво знати : http://velikden.ks.ua/zapitajlik/pytannja/velykden.html
Євхаристійне чудо в Іспанії : http://www.aboutmadrid.ru/notas/nota_115.php

[Міша]

Як виглядала Діва Марія коли Архангел Гавриїл обявив, що вона стане Матірю месії (із книги Марія):

Марія проживала у скромній хатині, а Її тісна світличка була майже без меблів. Їй тоді було чотирнадцять років, шість місяців і сімнадцять днів (день народження по грег. кал. Припадає на 8-е вересня;). Вона була гарно збудована, вища від своїх однолітків, з елегантними манерами і грацією. Личко - скоріше видовжене, ніж округле, ласкаве і прекрасне, чисте із трохи смаглявим відтінком; чоло - високе; брови - вигнуті дугою; очі - великі й серйозні, невимовної краси, з виразом голубиної ніжності, темного забавлення, що впадало в зеленкувате; носик - прямий і гарної форми; уста - малі, рожеві. Один лиш погляд на Неї викликав змішані почуття радості і повз-держності: на язик просилися слова, щоб похвалити її красу, але маєстатичність Її виразу, рис і поведення змушували мимовільно до шанобливої стриманості. Кожне серце, що стрічалось з Нею, відчувало Її неземний вплив. Одежа була скромна і бідна, але чистенька, кольору темного срібла, ніби - попеляста.

[andrivovk]

Пророк Єзекиїл бачив у видінні серафима, який мав чотири обличчя : людське, орла, бика і лева (Єз.1,4-10).А з Нового Завіту ми знаємо, що символами євангелистів є такі самі тварини : лев, орел, віл та людина.Яке цікаве співпадіння.Може тут є якийсь зв'язок ?

[andrivovk]

В св.Марка є таке :

35. Тоді він, сівши, прикликав дванадцятьох та й каже до них: "Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою."
36. Потім узяв дитину, поставив її серед них і, обнявши її, каже до них:
37. "Хто прийме одне з таких дитят в моє ім'я, - мене приймає; а хто мене приймає, - не мене приймає, а того, хто послав мене."

Я десь чув, що цією дитиною був святий Ігнатій Богоносець.Від цього походить його прізвище Богоносець (що його Бог носив).Не знаю чи це правда.

[прочанка]

В популярній дитячій енциклопедії:"Що?Де?Коли?" читала захопливу розповідь, яку детально приховували раніше і, яка мала місце... Екіпажу космічної орбітальної станції"Салют-7" влітку 1984р. Альтову, Соловйову І Кизилу видалося дивним жовтогаряче сяйво, в якому на 155-й день перебування у відкритому космосі, опинилась станція. Пожежа!Вибух! Коли перший шок пройшов, ЦУП було проінформовано - навколо корабля 7 ангелів - людські усміхнені обличчя, тіла, крила і... розміри. Невже галюцінації? Але , коли на 167-й день польоту до екіпажу приєднались Савицька, Вовк і Джанібеков, з"ява повторилась...Усі шість космонавтів бачили усміхнених ангелів...

[прочанка]

Для мене ж залишається найбільшим дивом - Святі Тайни Пресвятої Євхаристії у Лончано. Тіло і кров Спасителя у вигляді 5 кульок крові і часточка сердечного м"яза, які без консервації зберігаються 800 років

[andrivovk]

Для мене ж залишається найбільшим дивом - Святі Тайни Пресвятої Євхаристії у Лончано. Тіло і кров Спасителя у вигляді 5 кульок крові і часточка сердечного м"яза, які без консервації зберігаються 800 років

На початку цієї сторінки (6 сторінка) я подав адресу сайту з євхаристійними чудесами.Там їх є багато.Подивітся.Цікавий сайт.

[прочанка]

дякую! Це направду цікава інформація, але коли маєш щастя ще побачити і діткнутися очима, руками, духом до живого дива, то починаєш інше жити й мислити

[vitalko]

Виявляється пісня, яку виконує Грєбєнщіков і яка носить назву "Город золотой" (впевнений, що більшість її чула хоча б раз в житті)насправді називається "Рай", і написана поетом Анрі Волхонським. Він під містом має на увазі Небесний Єрусалим, просто Грєбєнщіков почув її на слух, і, не знаючи оригінальної назви, дав їй назву "Город Золотой".

Оригінальний текст:

Над небом голубым
Есть город золотой
С прозрачными воротами
И яркою стеной
А в городе том сад
Все травы да цветы
Гуляют там животные
Невиданной красы
Одно как рыжий огнегривый лев
Другое - вол, исполненный очей
Третье - золотой орел небесный
Чей там светел взор незабываемый
А в небе голубом
Горит одна звезда
Она твоя о Ангел мой
Она всегда твоя
Кто любит тот любим
Кто светел тот и свят
Пускай ведет звезда твоя
Дорогой в дивный сад
Тебя там встретят огнегривый лев
И синий вол исполненный очей
С ними золотой орел небесный
Чей так светел взор незабываемый

http://bujhm.livejournal.com/163920.html

П.С. Хто пройшов по лінку - гортайте вниз до шостої глави, щоб не читати всього.

[прочанка]

Оскільки тема костелу єзуїтів вже піднімалась, то звернемось до нього, але під іншим кутом.

На найдовшій вулиці середньовічної частини Львова — Театральній — знаходиться костел Св. Петра і Павла, який належав ордену єзуїтів. Збудований у 1610-1630 рр. італійським архітектором Джакомо Бріано за зразком головного єзуїтського храму Іль-Джеза у Римі, він став першою барокковою спорудою у Львові.

Найцікавішим об'єктом, який був знайдений у підземеллях храму, є саркофаг ХVIII ст. з суцільного каменя. Вага лише одного віка (кришки) сакрофага перевищує 600 кг. Гріб призначався для архієпископа Вижицького, про що свідчить напис латинською мовою. Але дослідники вважають, що він тут не був похований. Не вистачає двох останніх цифр у викарбуваній даті поховання «17...», та й жодних мощей у саркофазі не виявлено.

Однак є й містичні докази того, що архієпископ міг бути тут похований. Вижицькі — гілка з роду Потоцьких, один з них застрілився срібною кулею, бо підозрював себе у вампіризмі. Гріб був знайдений розбитим, з виваленою бічною стінкою. Можливо це зробили «чорні» археологи, тобто розкрадачі могил. Але цікаво, що деякі відвідувачі підземелля з інженерною освітою зауважують: характер уламків може свідчити про те, що до саркофагу добиралися не зовні, а вибиралися зсередини…

Родзинкою екскурсії є «привид» Чорного монаха. Свого часу з підземелля єзуїтів зник один монах, а в його порожній келії знайшли клаптик паперу, підписаний кров'ю, який вважають угодою про продаж душі дияволу. Цей факт зафіксовано в архівах, а у судових книгах Львова навіть є копія того «договору». Коли гіди розповідають про це екскурсантам, в одній з глибоких ніш несподівано з'являється з ліхтарем той самий «привид», якого зображає один із працівників галереї «Равлик». Це оживлює враження і додає відвідувачам адреналіну.

Загадковим є також походження поховальної урни зі старокитайськими ієрогліфами та залишками праху. Але цю знахідку пояснюють уже без містики. Середньовічний Львів мав торговельні та дипломатичні зв'язки з Китаєм. Наприклад, Михайло Боїм (Боїми — відома родина в історії Львова) був посланцем Ватикану у Піднебесній. Отже, можливо, хтось із єзуїтів привіз урну звідти, а може, це зробили самі китайці, яких доля занесла аж у Львів.

А ось скарбів монахів-єзуїтів, про які ходять легенди, у пивницях костелу наразі не знайдено.

[andrivovk]

В католицькому форумі у Заглоби були такі цікавинки :

Вот список святых и блаженных Церкви, которые носили стигматы ( по данным журнала "EWIG" за апр. 1994 г.)

1-й век
Св. апостол Павел

13-й век
Св. Франциск Ассизский
Бл. Додо фон Хаске, премонстрант
Св. Луитгард Брабантский, цистерцианец
Бл. Елена Венгерская
Св. Маргарита Венгерская, дочь короля Белы 4-го
Бл. Эмилия Бикьери, аббатиса в Верчелли
Бл. Конрад из Асколи,францисканец, миссионер в Ливии, в посл.-кардинал
Бл. Бенвенута деи Боиани
Св. Маргарита Кортонская
Св. Мехтильда фон Хакеборн, цистерцианка
Св. Мехтильд из Магдебурга, цистерцианец
Бл. Ида фон Лёвен, цистерцианка

14-й век
Св. Гертруда Великая
Бл. Иоанна из Орвието, доминиканка
Св. Клара Монтефалькская
Бл. Анджела из Фолиньо, францисканка-терциарка
Бл. Кристина фон Штоммельн
Бл. Маргарита из Читта дель Кастелло, доминиканка
Св. Рохус
Бл. Маргарита из Фаэнцы
Бл. Клара из Римини (Клара Аголанти), францисканка
Бл. Флора Корбье
Бл. Маргарита Эбнер, доминиканка
Бл. Гертруда фон Оостен
Бл. Виллана де Ботти, доминиканка
Св. Екатерина Сиенская

15-й век
Бл. Доротея фон Монтау
Бл. Иоанна из Майе
Бл. Елизавета фон Рёйте
Бл. Роберт Малатеста,францисканец - терциарий
Бл. Лидвина фон Шидам
Бл. Юлиана из Болоньи
Св. Франциска Римская
Св. Колетта, францисканка
Св. Рита из Касции
Бл. Матиас Каррери, доминиканец
Бл. Уголино из Мантуи, августинец-эремит
Бл. Кристина фон Хамм
Бл. Евстохия, кларисса
Бл. Вероника из Бинаско, августинка - эремитка

16-й век
Бл. Магдалена из Панатерии, доминиканка
Бл. Осанна из Мантуи
Св. Катарина Генуэзская
Бл. Баттиста Варани, кларисса
Бл. Стефания Квинцани, доминиканка
Бл. Лючия из Нарни, доминиканка
Бл. Катарина из Ракконичи, доминиканка
Св. Иоанн Божий
Бл. Иоанн Мариньон
Св. Тереза Авильская, кармелитка
Бл. Николаус Фактор, францисканец
Св. Катарина из Риччи, доминиканка
Св. Иоанн Креста, кармелит

17-й век
Св. Альфонсо Родригес, иезуит
Св. Мария Магдалена из Пацци, кармелитка
Св. Фиделис фон Сигмаринген, капуцин
Бл. Анна Св. Варфоломея
Бл. Марина Эскобар
Св. Гиацинта Марискотти, кларисса
Св. Карл фон Зецце, францисканец
Бл. Иоанна Бономи, кларисса
Св. Мргарета М. Алакок, визитандинка

18-й век
Бл. Мария Ангелов, кармелитка
Св. Вероника Джулиани, капуцинка
Бл. Ангелус из Акри, капуцин
Бл. Кресценция Гёсс, францисканка
Бл. Герхард Майелла, редемпторист
Бл. Мария Франциска Пяти Ран, алькантинка

19-й век
Бл. Анна Мария Тайги
Бл. Мирьям из Абеллина, кармелитка в Палестине
Св. Гемма Гальяни

20-й век
Бл. Фаустина Ковальска

Падре Пио в этом списке пока что нет. Как видим, не так уж и много за 2000 лет.

Але це старі дані (1994р.), бо наприклад Бл.Фаустина Ковальська вже канонізована.

[Олюнька]

Ще є українські стигматики Настя Волошин, Степан Навроцький
А тут є відомості ще про інших стигматиків, українських і не тільки:

У 20 столітті відомо також про кількох українських стиґматиків, з яких назвемо Евстахію Бохняк, Настю (с.Маріям) Волошин, дівчат Ганнусю з К. на Яворівщині, Олю з С. на Стрийщині, Параню Наконечну та Степана Навроцького.
...
Серед стиґматизованих були й діти (від 8-12 років), як наприклад, українські дівчата 11-річна Ганнуся та 13-літня Оля.

[о.Олег]

... стигматики...

дуже близькою мені грішному є думка про це явище митрополита Антонія

[прочанка]

сТИГМАТИ ДАВНО В МЕНЕ ВИКЛИКАЮТЬ ЩИРЕ ЗАХОПЛЕННЯ. Про Степана читала і була глиблоко вражена...
А отець Піо! Маючи можливість побувати в Сан Джовано Ротонда, я пережила справжній шок. Сила цієї людини відчувається навіть по смерті, його нетлінні мощів і дива, які діються й нині, притягають в це місце тисячі паломників.

http://www.christusimperat.org/uk/node/2450
Остаточна стигматизація
З весни 1918 року Отець Піо більше не покидав Сан Джованні Ротондо.
Влітку на його тілі повторилися незвичайні явища, які додалися до стигматів на руках, що появилися вісім років до того, за місяць до рукоположення, а потім щезли після палкої молитви до Бога забрати їх у нього. Однак, ті знаки у визначені дні продовжували завдавати йому глибокого болю. У перших числах серпня Отець Піо буквально був пробитий у серце.
Наступного місяця, 20 вересня 1918 року, під час своєї самотньої молитви на хорі після богослужіння, йому явилася містична постать і в цю мить він відчув глибокий пронизливий біль у всьому тілі.
Це була мить остаточної стигматизації: рани на руках, ногах, підребер'ї, як у Ісуса. Містичний дар був немов знаком його духовності, але одночасно ніс йому великі страждання через кров, яка витікала з ран і застоювалася у великих струпах з двох сторін долонь, на ногах, а також у підребер'ї, де знаходилася поперечна рана.

[andrivovk]

Десь читав, що серед стигматиків більше жінок ніж інших. Згадати хоча б українських стигматиків.

[andrivovk]

Вони шиють одяг для Папи

Сім’я Гаммареллі обслуговує Ватикан уже в шостому поколінні. Як тільки стане відоме ім’я нового Папи Римського – на нього відразу звертаються погляди людей усього
світу. Кожний буде вдивлятися у його обличчя, стараючись зрозуміти, що представляє собою чоловік, якому випала честь очолити Католицьку Церкву. Однак сім’я Гаммареллі буде зосереджена швидше на фігурі Папи, щоб найкраще виконати свою роботу. «Ми отримали замовлення з Ватикану вже після смерти Івана Павла ІІ, = каже Лоренцо Гаммареллі. – Четверо кравців працювали над замовленням увесь тиждень. Ми пошили 6 костюмів із вовни та шовку різних розмірів». Минуло зовсім небагато часу від того, як білий дим з’явився над дахом Сікстинської капелли і до першого публічного виходу нового Папи в соборі св. Петра. Однак у всіх кардиналів різні фігури, деякі з них відрізняються повнотою. Чи підійде новообраному Папі одяг, приготований кравцями? «Ми рідко робимо помилки, тому сподіваємося, що ризи підійдуть», – каже Лоренцо усміхаючись. ... І от остання примірка у Ватикані, подалі від очей глядачів, монахині готують нитки і голки, щоби в останній момент скоригувати вбрання відповідно до фігури нового понтифіка. Новий Папа зможе сам вибрати собі кравця, однак всі його попередники вибирали дім Гаммареллі, заснований у 1792 році. Крамниця Гаммареллі знаходиться на тихій вулиці, недалеко від Пантеону, але багато туристів проходять повз вітрини, не підозрюючи про секрети дому. «Для нашої родини шити одяг Папі – велика честь», = твердить Лоренцо, сподіваючись на продовження традиції.

Символіка герба Папи Венедикта XVI

Герб Папи Венедикта XVI включає в себе як папські елементи, так і частини того герба, який він використовував як Архиєпископ Мюнхена і Фрайзінґа, а також як префект
конгрегації віровчення.

Митра

Митра заміняла собою тіару, відому з попередніх папських гербів. Венедикт XVI замінив її митрою із трьома золотими стрічками, що означають «освячення, правління і навчання».Ці символи еквівалентні трьом рівням тіари. Вони з’єднані між собою вертикальною золотою смужкою, яка означає єдність цих трьох видів влади в особі Верховного Понтифіка.

Паллій

Білий паллій з червоними хрестами, що знаходиться під гербовим щитом, є нововведенням на папському гербі. Він означає єпископську владу, особливий вид юрисдикції, закріплений за архиєпископами=митрополитами стосовно їх провінції, і за Папою щодо цілої Церкви. Його назва = plenitucio pontificalis offici («повнота понтифікальної служби»)

Схрещені ключі

Два схрещені ключі символізують владу Христа, передану апостолові Петру і його наступникам. «Дали тобі ключі до Царства Небесного: і що зв’яжеш на землі – то буде
зв’язане на небі, і що розв’яжеш на землі – то буде розв’язане на небі». Золотий ключ означає владу зв’язувати на небі, а срібний – духовний авторитет на землі. Два ключі, з’єднані шнуром, знову вказують на єдність їх сутностей в особі св. Петра і його
наступників.

Фрайзінзький мавр

Щит, розділений на три частини, включає в себе «фрайзінзького мавра». Голова мавра, обернена вліво і увінчана короною, з’являється на гербах фрайзінзької знаті вже у 1316 році, з періоду правління єпископа Фрайзінґа, герцога Конрада ІІІ, і зберігається практично без змін навіть до секуляризації церковної влади 1802=1803 рр. З тих пір
архиєпископи Мюнхена і Фрайзінґа включили Caput Aethiopum – голову етіопа – до свого єпикопського герба.

Ведмідь св. Карбініяна

На гербі також присутній нав’ючений ведмідь, т.зв. «ведмідь Карбініяна». Святий єпископ Карбініян проповідував християнську віру в герцогстві Баварія у 18 ст і вшановується як духовний отець і покровитель цієї архидієцезії. Одна легенда мовить, що коли він мандрував до Рима, на нього напав ведмідь і загриз його коня. За кару
святий змусив ведмедя супроводжувати його замість коня. Прийшовши в Рим, Карбініян звільнив ведмедя від цього завданя, і той вернувся назад, у Баварію. Ця історія
пояснюється тим, що християнство покорило язичництво у Баварії, заклавши фундамент великої цивілізації. Також ведмідь Карбініяна, як тварина Божа, символізує ярмо
служіння.

Мушля

Святий Августин, єпископ і вчитель Церкви (354=430 рр.), одного разу прогулювався морським узбережжям, роздумуючи про тайну Пресвятої Трійці. Він зустрів хлопчика, який мушлею переносив морську воду до маленької, виритої в піску ямки. Коли Августин запитав його, що він робить, той відповів: «Я хочу перенести море до цієї ямки». Тоді святий зрозумів, що людина ніколи не зможе проникнути у глибини тайн Бога. Йозеф Рацінґер в 1953 році написав свою докторську дисертацію на тему: «Народ і дім Божий в
науці Августина про Церкву», таким чином утримуючи зв’язок з думкою цього великого учителя Церкви.

Папа Римський любить кішок

Папа Венедикт XVI дійсно дуже любить кішок. Улюблений питомець на імя Чіко – чорно=білий, короткошерстий кіт живе в будинку Папи у баварському місті Тюбінген. За словами Георга Рацінґера, брата понтифіка, в їх сім’ї завжди були кішки. Однак сьогодні єдині питомці в його апартаментах – мальовані на фарфорових тарілках коти, які нагадують про подорожі Европою рідних братів. Той факт, що Папа полюбляє цих чарівних тваринок, багато людей зустріли з оптимізмом. За словами представників Ватикану, на електронну адресу Венедикта XVI надходить намало листів від любителів тварин з проханнями про благословення і молитви для їх улюбленців. Багато католиків дивуються, що новий Папа не взяв собі імя Франциск – в честь святого Франциска Асизького, покровителя тварин. Римські газети пишуть, що раніше Папа часто ходив по району Борґо Піо, де і проживав, як герой дитячої книги «Доктор Дулітл». Вуличні кішки збігались зі всіх боків, побачивши, як він наближається, а Папа розкладав для них їжу на спеціяльних тарілочках. Публічні заяви Папи про любов до котів знову звернули увагу на чотириногих друзів. Сьогодні один з найпопулярніших сувенірів у Римі – маленькі кардинальські шапочки для кішок. Вони продаються за 15 $ в крамницях, що спеціялізуються на речах для церковного клиру. У попередніх пап теж були свої улюбленці. Папа Лев XII доглядав за кішкою і собакою. В покоях Папи Пія XII стояли клітка з птахами і акваріум зі золотою рибкою Ґретхен. Однак Папа Венедикт XVI змушений підкорятися правилу, що забороняє тримати домашніх тварин у Ватикані.

Пізнай правду №4(78) листопад−грудень 2006