Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Це явище певною мірою присутнє в кожній релігії. Як з ним боротись?
І чи потрібно з ним боротись?

Боротись можна лише із проявами. Або з фанатизмом в самому собі. В інших випадках така боротьба не ефективна.

Як зазначає один із словників, ФАНАТИЗМ - це:
1. Сліпа відданість своїй вірі й нетерпимість до інших вірувань, до іновірців.
2. перен. Безрозсудна одержимість якимись ідеями, поглядами, поєднана з нетерпимістю до будь-яких інших ідей, поглядів.

Як відстежити де пролягає межа між повною відданістю до якої закликає нас Христос і фанатизмом? Мабуть справа тут не стільки в відданості, скільки в нетерпимості, неприйнятті а іноді і у ненависті до людей інших поглядів.
Христос прийшовши на Землю учив нас любові, і показав приклад нам, бо не ненавидів навіть тих що його розпинали і катували.
З цього можна зробити висновок - що межу між фанатизмом і відданістю можна відшукати з допомогою любові. Любові до усіх людей різних поглядів і життєвих позицій.
Як боротись з ним? З нашої позиції - увагою до таких людей, спілкуванням. З позиції Церкви - розробкою дієвих заходів, які б не давали можливості розвиватися таким рухам (особливо це актуально сьогодні), з позиції держави - слідкувати за тим, які громади реєструються і узаконюються, чи присутні у них прояви фанатизму чи екстремізму, тоталітаризму.

Чи не є кожна з великих релігій світу всеж таки тоталітарна? І чи не є фанатизм наслідком необізаності у власній вірі, а фундаменталізм - обізнаним самопосвяченням своїй вірі? ТОбто чи не є фундаменталізм та фанатизм одним і тим самим виразом відданості вірі? Тільки ффанатизм - прерогатива малоосвічених, а фундаменталізм - богословів?

сергій писав:... ТОбто чи не є фундаменталізм та фанатизм одним і тим самим виразом відданості вірі? Тільки ффанатизм - прерогатива малоосвічених, а фундаменталізм - богословів?

Думаю не є.

Гадаю, що крім внутрішнього заперечення (яке зараз варто аргументувати) можу додати, що фанатизм і фундаменталізм позбавлений гнучкості. Гнучкість - здатність змінюватися, адаптовуватися. Вона забезпечує виживання. Як контретного індивіда, так, мабуть, і течії загалом. Саме тому фанатики та фундаменталісти приречені...

сергій писав:ТОбто чи не є фундаменталізм та фанатизм одним і тим самим виразом відданості вірі? Тільки ффанатизм - прерогатива малоосвічених, а фундаменталізм - богословів?

100% впевнена, що і серед високоосвічених людей також зустрічаються фанатики.
Сам фанатизм напевно починається з самої людини, бо це не обов'язково може проявитися в релігії.

сергій писав:Чи не є кожна з великих релігій світу всеж таки тоталітарна?

тоталітаризм тут взагалі ні при чому, а навіть навпаки, там де є тоталітарне правління, там менше фанатизму. ІМХО

demetris писав:Гнучкість - здатність змінюватися, адаптовуватися. Вона забезпечує виживання. Як контретного індивіда, так, мабуть, і течії загалом. Саме тому фанатики та фундаменталісти приречені...

Але тим неменше фундаменталісти і фанатики ніколи не перевелися навіть у Церкві. Як це пояснити?

Олюнька писав:
100% впевнена, що і серед високоосвічених людей також зустрічаються фанатики.
Сам фанатизм напевно починається з самої людини, бо це не обов'язково може проявитися в релігії.

Тут дозвольте з Вами не погодитися. Високоосвічені люди виявляють себе фанатиками власнев тих царинах, в яких вони є повними профанами.

Олюнька писав:тоталітаризм тут взагалі ні при чому, а навіть навпаки, там де є тоталітарне правління, там менше фанатизму. ІМХО

А Сталін чи Гітлер, яким народи були віданні власне фанатично?

І хіба скажімо християнство не хоче тотально контролювати усі сфери людського життя, хіба воно лишає можливість бунту і спротиву проти своїх тверджень?

сергій писав:...
І хіба скажімо християнство не хоче тотально контролювати усі сфери людського життя, хіба воно лишає можливість бунту і спротиву проти своїх тверджень?

Сергію, коли Ви кажете про християнсько - що маєте на увазі?

Тотально контролювати? Можливо в час інквізиції, окремі "сини і дочки церкви" мали таке бажання, але не Церква.

Мати вплив, не означає контролювати. Радити - не означає примушувати. Християнство є релігія, що чітка й однозначна у визначеннях та вимогах, але ніколи не закриває двері на замок. Чи можна назвати лебедя тоталітарним, лише через це, що він на зло усім відмовляється гавккти чи повзати по землі?


п.с. Якби християнство не припускало бунту - то на місці протистанських деномінацій були б тепер ріки крові, не більше. А якщо в Україні забороняють антиукраїнські організації - то у нас тепер тиранія?

сергій писав:
А Сталін чи Гітлер, яким народи були віданні власне фанатично?

Ця відданість проявлялась до початку терору, а потім був страх і ненависть, а ще підлабузництво.

сергій писав:І хіба скажімо християнство не хоче тотально контролювати усі сфери людського життя, хіба воно лишає можливість бунту і спротиву проти своїх тверджень?

якби це було так, вас би вже забанили

Олюнька писав:

сергій писав:І хіба скажімо християнство не хоче тотально контролювати усі сфери людського життя, хіба воно лишає можливість бунту і спротиву проти своїх тверджень?

якби це було так, вас би вже забанили

Олюнька писав:Ця відданість проявлялась до початку терору, а потім був страх і ненависть, а ще підлабузництво.

То ви заперечуєте, що на похоронах Сталіна люди щиро плакиади навіть у ГУЛАзі?

Олюнька писав:
якби це було так, вас би вже забанили

Мушу щиро зізнатися що ні лекасичний, ні семантичний зміст останього дієслова у Вашій відповіді мені не є відомий. Прошу розтлумачте, бо я хлоп простияй зо села і люблю коний!

demetris писав:Сергію, коли Ви кажете про християнсько - що маєте на увазі?

Тотально контролювати? Можливо в час інквізиції, окремі "сини і дочки церкви" мали таке бажання, але не Церква.

Мати вплив, не означає контролювати. Радити - не означає примушувати. Християнство є релігія, що чітка й однозначна у визначеннях та вимогах, але ніколи не закриває двері на замок. Чи можна назвати лебедя тоталітарним, лише через це, що він на зло усім відмовляється гавккти чи повзати по землі?


п.с. Якби християнство не припускало бунту - то на місці протистанських деномінацій були б тепер ріки крові, не більше. А якщо в Україні забороняють антиукраїнські організації - то у нас тепер тиранія?

Лібералістична єресь.
Дехто із отців Церкви думав так само і що тепер . Грін Вей, Церква Воскресшого Христа, бабтисти, кальвіністи, лютерани, погани. Якщо Божий храм занедбати він стане смітником ідеологій!
Примушувати нікого не потрібно потрібно. Просто треба проводити Євангелізацію, а не чекати, що її проведуть бабтисти! Порівняйте активність наших Церков і активність капищ і все стане зрозуміло.
Ріки крові не потрібні треба просто вивести на чисту воду їх ватажків от і все.

Отже, "побожні бабці".
Вони є всюди, вони все знають і всіх повчають, але згодіться, що без них вже неможливо уявити жодної церкви.

Олюнька писав:Отже, "побожні бабці".
Вони є всюди, вони все знають і всіх повчають, але згодіться, що без них вже неможливо уявити жодної церкви.

Ще раз повторюю самобичування, що з часом переростає в лють не є ознакою побожності.

Що таке фанатизм? Це віра без ЛЮБОВІ Любові, яка дається з Висоти, найбільша серед чеснот, яка дарована нам. І хоч би я гори перевертав і все знання світу мав - без любові я ніщо і пожитку не матиму жодного...
Просив би лишити в спокої "фанатичних бабусь" в такому віці їм ніщо не докажеш, не перевчиш хіба що зденервуєш їх і себе. Господь справедливий і милосердний бачить цілий життєвий шлях людини, а він в кожного тяжкий по своєму. Здебільшого на старості літ приходить до нас незамітно "старечий маразм" А молодь приколюється мовляв от блін старі маразматики і фанатики жити нам спокійно не дають в дома ,в Церкві і поза Церквою. Люди середнього віку (в т.ч. і я) вже задумуються "невже це і мене чекає" Ніхто не застрахований чи ти професор чи бомж. Так що будьмо толерантні до всіх, як хочемо, щоб до нас ставились так поступаймо з іншими в т.ч. з "фанат. бабцями" від яких також і мені попадало на горіхи.

А мені здається, що не варто тих "побожних бабусь" лишати в спокої як пише ljubomyr_ps, хоча б тому що і від них мона багато повчитись.
Вчора випала мені честь бути на Високому замку на Хресній Дорозі. Подиву гідне те, як ці старші люди йшли (вірніше дряпались) схилами гори і ще й при цьому співали, молились. Вони фактично віддають Богові все, що мають, не чекаючи взамін нічого.
Можливо, і фанатизм інколи можна розглядати як позитивне явище? Як вважаєте?
Господь каже: якщо ти холодний - я тебе зігрію, якщо ти гарячий - я тебе охолоджу, якщо ти літеплий - викину з уст моїх.

ljubomyr_ps писав:Просив би лишити в спокої "фанатичних бабусь" в такому віці їм ніщо не докажеш, не перевчиш хіба що зденервуєш їх і себе. Господь справедливий і милосердний бачить цілий життєвий шлях людини, а він в кожного тяжкий по своєму. Здебільшого на старості літ приходить до нас незамітно "старечий маразм"

Та не фанатизм це, і тим більше не маразм,і якщо роблять зауваження, то не зі зла, щоб навчити, зробити нас, молодших, кращими... Щоб зрозуміти, мабуть, потрібно більше з ними спілкуватись, по-доброму, без намагання довестити „своє”. Вони пронесли через своє життя віру в Христа, таємно хрестили дітей, онуків, таємно молились за них, коли вони блудили, а то й насміхались над їх „наївною” вірою...
І все ж коли помирає така людина, „ побожна бабуся”, аж тоді ми майже фізично відчуваємо, як щось добре і світле відійшло, і ми всі стали біднішими...

Я хтів би звернути на етимологію слова "фанатизм": thanatos - смерть (грецька), тому що дуже часто це слово вживається там, де йому не місце.