Сторінка 1 з 1

День Вселенського Поминання

Додано: 21 лютого 2009, 15:05
Катеринка
Доброго усім дня. Тож сьогодні дуже важливий день в який ми маємо згадувати всіх померлих! Я впевнена що всі тут присутні ітак розумють сенс цього дня! Хотіла б запитати: Яке ваше ставлення не до релігійного поминання, а до того яке щороку влаштовують люди на цвинтарі: рідня, їжа, горілка і лише деколи молитва!

Re: День Вселенського Поминання

Додано: 21 лютого 2009, 20:20
Історик
Катеринка писав:Хотіла б запитати: Яке ваше ставлення не до релігійного поминання, а до того яке щороку влаштовують люди на цвинтарі: рідня, їжа, горілка і лише деколи молитва!


Звичайно, християнське сиавлення до подібних речей негативне, такі явища - чисте язицтво.

Додано: 21 лютого 2009, 20:23
Катеринка
Абсолютно з вами згодна, але нещодавно почула таку річ від знайомої. У неї досить велика родина, але збираються вони виключно на поминках, тому це може мати і позитивну сторону, якщо звичайно люди зрозуміють, що цвинтар – не місце для гулянь, та буденних розмов!

Додано: 22 лютого 2009, 12:01
Олюнька
Катеринка писав:Абсолютно з вами згодна, але нещодавно почула таку річ від знайомої. У неї досить велика родина, але збираються вони виключно на поминках, тому це може мати і позитивну сторону, якщо звичайно люди зрозуміють, що цвинтар – не місце для гулянь, та буденних розмов!


В нас, слава Богу, нема такого звичаю влаштовувати поминки на цвинтарях, але також різні абсурдні випадки бувають, коли померлому в труну кладуть різні речі, або на могилі залишають цукерки чи іншу їжу.
Це напевно признак малої віри, а може просто не задумуючись це роблять.

Додано: 22 лютого 2009, 19:08
o.Mykil
Доводилось жити певний час на східній Україні, де досить поширене таке явище як "гробки". Багато родин мають на цвинтарі поруч своїх померлих столики зі стільцями. Буває, що до тебе підійде якась бабця, дасть цукерку, просячи, щоб пом*янути того й того... І не всі на тих "гробках" вірять часами в Бога чи є практикуючими християнами. Один дідусь раз так там напився, що його мусіли везти додому на тачці. До церкви він не ходив... Звичайно, такі речі там впровадила Церква МП. 8)

Додано: 22 лютого 2009, 19:10
Катеринка
Ось і я про те саме, доречі я живу в Києві і тут це таксамо поширено, як і на сході! Це є такбимовити культ! Тому можливо є певні поради як би з цим можна було боротись не ображаючи людей!?

Додано: 22 лютого 2009, 19:11
o.Mykil
Олюнька писав: ... або на могилі залишають цукерки чи іншу їжу.
Це напевно признак малої віри, а може просто не задумуючись це роблять.


Ну, так... Носять, наприклад, у Карпатах, на цвинтар їжу для померлих, щоб "повечеряли", а потім місцеві песики тішаться... Навіть горілку лишали... :)

Додано: 22 лютого 2009, 19:16
o.Mykil
Катеринка писав:Ось і я про те саме, доречі я живу в Києві і тут це таксамо поширено, як і на сході! Це є такбимовити культ! Тому можливо є певні поради як би з цим можна було боротись не ображаючи людей!?


Мабуть, варто наголосити духовенству на то, що духовна їжа, тобто молитва, -- є просто незамінима. А померлим тільки й вона потрібна. Люди не раз спотворюють різні ідеї. Навіть якщо цей звичай християнізовано, то бачимо, що не всі розуміють духовну (неземну) суть таких речей...

Додано: 22 лютого 2009, 19:33
Катеринка
Основна справа в тім, що як на сході. зокрема у Донецьку так і в Києві релігія не досить розповсюджена, наприклад серед молоді замість Бога у більшості є такзвані саб культури! Тож з цим боротись майже неможливо, якщо батьки хоч носять цукерки на цвинтар, то молодь взагалі перестане туди ходити! :(

Додано: 23 лютого 2009, 11:11
o.Mykil
Катеринка писав: є такзвані саб культури! Т

(



Субкультури... :D Це ви про готів, фріків, різних напівхристиянських часом молодіжних груп, напівсатанинських? Звичайно, молодь треба якось зацікавлювати у релігійному плані, але обдумано найперше, спираючись найперше на здорову духовність...

Додано: 23 лютого 2009, 13:48
Igor
mmm82 писав:Субкультури... :D Це ви про готів, фріків, різних напівхристиянських часом молодіжних груп, напівсатанинських? Звичайно, молодь треба якось зацікавлювати у релігійному плані, але обдумано найперше, спираючись найперше на здорову духовність...


Ну так виховайте і спирайтесь(більше не до Вас а до Церкви (організації) загалом), але ж немає коли, за мишиною вознею забули саму основу для чого виникло християнство і куда воно рухається.

Додано: 23 лютого 2009, 21:06
Катеринка
Виною тут, на мою думку, не церква! А суспілство загалом і держава зокрема! Коли у білшості родин не наголошують на релігію, коли до храмів школярі ходять лише як в музеї архітектури... що можна казати про церкву? Тут саме мораль суспільства, знов-таки все упирається в локації проживання : на галичині більш духовна нація, а наприклад в Києві більшість людей зосереджена на зароблянні коштів тож немає часу на "якусь релігійну дурню"! Тож звичайно можна назвати бездієвим те, що наша церква, на відміну від деяких інших, не роздає брошурки з запрошеннями, що як на мене лише відштовхує більшість людей, в іншому ж людина, в тому числі і молодь має першою зробити крок до церкви, а там вже її підтримають!

Додано: 24 лютого 2009, 13:03
Igor
Катеринка писав:Виною тут, на мою думку, не церква! А суспілство загалом і держава зокрема! Коли у білшості родин не наголошують на релігію, коли до храмів школярі ходять лише як в музеї архітектури... що можна казати про церкву? Тут саме мораль суспільства, знов-таки все упирається в локації проживання : на галичині більш духовна нація, а наприклад в Києві більшість людей зосереджена на зароблянні коштів тож немає часу на "якусь релігійну дурню"! Тож звичайно можна назвати бездієвим те, що наша церква, на відміну від деяких інших, не роздає брошурки з запрошеннями, що як на мене лише відштовхує більшість людей, в іншому ж людина, в тому числі і молодь має першою зробити крок до церкви, а там вже її підтримають!


Наша церква(організація) зосередилась на зароблянні грошей і розширення сфер впливу, а на парафіян їм глибоко наплювати.
Вибачте що так грубо, але інакше не мож, і не можна тут ні державу звинувачувати, ні прихожан, бо коли цілий тиждень працюєш по 10-12 годин в добу а потім приходиш до сповіді, а тебе починають виховувати - повірте бажання ходити до храму пропаде само по собі.
В церкву хочеться ходити за силою(духовної) а не слабкістю.

Причому держава до громадських бібіліотек, гуртків для дітей, екскурсій для молоді, де безкоштовна духовна література, де ще багато чого?
Держава і так для церкви(організації) багато робить уже тим, що закриває очі на фінансові обородку і на підкришне ведення бізнесу, без сплати податків, це уже багато.
Парафіяни забезпечують саме існування церкви(організації).

Може накінцеь колись і церква(організація) перетвориться на церкву(громаду) і почне виконувати свою функцію?
Але я боюсь що не доживу до цього...

Додано: 24 лютого 2009, 17:12
Катеринка
Знаєте, можливо мої слова здадуться наівним лепетом, але для мене моя церква - неабияка підтримка! Коли навколишній світ приносить в основному розчарування, страхи і конфузи, лише те чого навчають в церкві дозволяє мені не опускатись до певного рівня і не впадати у психологічний ступор! Нарахунок грошей - я не в перше чую такі речі, але насправді, якнайменш в моїй церкві, гроші примусово не вимагаються! Можливо десь інакше, якщо так то я дійсно згодна - це неправильно! Але у нас дійсно все спирається на підтримку та духовне збагачення! Зновтаки кажу я відповідаю лише за себе, яктокажуть 100 людей - 100 поглядів! І це - мій погляд і моє бачення!

Додано: 24 лютого 2009, 21:26
ljubomyr_ps
Катеринка писав:Знаєте, можливо мої слова здадуться наівним лепетом, але для мене моя церква - неабияка підтримка! Коли навколишній світ приносить в основному розчарування, страхи і конфузи, лише те чого навчають в церкві дозволяє мені не опускатись до певного рівня і не впадати у психологічний ступор!


Цілком підтримую і згідний з Вашими словами дорога сестро у Христі Катерино. Ваші слова Не є наївним лепетом - уе слова віруючої людини, яка хоче зростати у Христі змінюючи себе на краще в цьому суєтному світі. Нераз нам тяжко буває, як і всім шукачам правди, ми часто падаємо ,оббиваємо,колимо ноги до каменів і терну цього світу, але ми віримо що милосердний Господь нам допоможе, подасть руку в тяжку хвилину випробувань. А Церква Свята наша нам у цьому допомагає і підтримує нас святими Таїнствами,як і заповів Христос.
Миру Вам і Божого Благословення!