галичанка писав:
Постараюсь відповісти без цитування, думаю так буде зрозуміліше.
От розповім за себе. Знаєте.., якщо мандруюча - то вона не повинна бути новою ( це не значить що я кажу на загал, я суто за себе ). Це є так з декількох причин :
Відчутно що книгу до тебе ніхто не листав і якраз це може відштовхнути. Але стоп.., давайте не будемо думати в дусі " це може " чи "якщо буде " . Бо це все відносно і відповідей остаточних не існує.
Почну з того., що коли читаєш книгу сам, то це свого роду якось тебе ріднить , поєднує з тією книгою. Це відбувається в любому випадку ( просто в різних мірах ), коли ми читаєм чисто зі спортивного інтересу чи коли справді відчуваєм думку автора й відкриваєм для себе нові обрії .
Тобто я про звязок, звязок не з папером й політуркою , і навіть не з думками чи переживаннями автора..., а щось є ще, те саме що спонукає залишити собі прочитаний примірник і відноситись до нього з шаною, а комусь подарувати новий ( балакаєм за духовну літ.).
От саме про це я згадував, так бачу саму концепцію яку Ви запропунували. Тобто бути першим читачем мандруючої книжки, і саме її відправляти у мандри ( але Вам це не підійде.., бо Ви скоріш кількістю , а я трішки інакше спробую )
Я також навчений акуратності поводження з книгами, тобто мене того вчили, але я вніс свої корективи. Вкінці -кінців коли беремо примірник з автогрофом автора, чи коли книга подарована нам з підписом.., то це нічого страшного.
Так само нічого поганого не вбачаю в написанні чогось в середині книги. Це може бути коротко, а може і ні. Це вже залежить від Вас які цю книгу відпускаєте ( тобто тут не існує " краще" чи " гірше " ). Я навіть часто допускаюсь до підкреслення жовтим маркером .., тих місць якими проникся особливим чином, чи які мені просто видались цікавими.
Так коли читаєш чиюсь книгу і бачиш там виділині кимось речення.., то це якось навіть сприяє кращому порозумінню між людьми. А часто складається враження ..,що невольно побачив людину оголеною і від того стало ніяково
( ну це я так, було таке разок - другий ).
Що до вибору книг.., то це теж цікаве запитання. Зрозуміло що мова йде за духовну літературу, але навіть тут є велике різноманіття . Вся справа напевне у тому.,, що Ви багато таких книг прочитали і памятаєте при цьому назви й авторів. Можливо перейнялись більшістю з них.
Я ж, у свою чергу, скажу що прочитав таких книг не дуже багато, і не пишаюсь тим фактом.., що в більшості не памятаю назв книг і їх авторів. Якось так склалось.., і от зараз спитав себе ; яку книгу би я відправив у мандри ? Відповіді дати не можу, памятаю тільки що одного разу схоже вчинив з книгою яку впорядкував о. І. Цар, а називалась " Спогади Архимадрита Спиридона ". Тобто мене торкнула та книга, іто сильно торкнула, і я віддав її товаришу, а той в свою чергу ще.
Тільки в такому випадку, якщо мене торкнуло ( торкнуло - це сподобалось в 10 степені ), я відправлю книгу у мандри і зроблю все щоб це було свого роду молитвою.
Погоджуюсь з тим, що краще щоб книга не була надто великою за кількістю сторінок.., але в свою чергу розумію що плід можуть дати прочитані кілька речень чи навіть слів. А коли їх виділити і вони потраплять в середину.., то це може послужити до прочитання цілої книги ( будь вона хоч 5 томноа ) , а й навіть переосмислення цілого свого життя.
Ну поки зупинюсь, ато понаписував тут
.
Вам Дуже Вдячний, але пояснити, за що саме, навряд чи зможу.., це довго, а можливо і не можливо , а можливо і не потрібно
Хороша ідея
, і у Вас все вдасться в любому випадку . Головне це Намір.., а якщо Він Зробленний з Вірою, то цим все сказано.
З Богом !