Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Тему почистила: повидаляла все про геїв, президента + офтоп з цим пов'язаний
Нехай буде гречка, лиш би не суперечка.

Приходить Чебурашка до Гєни:
-- Гєна, нам Шапоклячка посилку з апельсинами прислала, 8 штук, кожному по 5.
-- Чебурашка, ти щось погано рахуєш.
-- Не знаю, не знаю. Я свою половину вже з'їв.

було вже. Але покарання зайчика лишу

У однієї пані жив кіт, ну такий розумний кіт, тільки що не говорив.Ось вона і турбувалася щодня:

-Котик,ну ти такий розумний,ну скажи будь-що! Ну коли ти говорити почнеш!

Сидять вони одного дня один проти одного за столом, хазяйка заводить свою пісню: щоб котик сказав Щось. А кіт роззявляє пащу і видає:

-щас із стелі шматок звалиться!

Хазяйка так і остовпіла, сидіт,на кота витріщила очі - і тут її як торохне по голові тим самим шматком штукотурки із стелі!

-ну ось, - промуркотів кіт, -то все "котик, говори та котик, говорі", а коли я говорю ця дурепа не слухає!





Вихователька дитячого саду півгодини
натягала ритузи на маленьку дівчинку. Коли вона з подихом полегшення
випрямилася, дівчинка сказала:
- Це не мої ритузики.
Внутрішньо рича, вихователька п'ятнадцять хвилин стягала ритузи назад. Коли вона закінчила, дівчинка сказала:
- Це ретузики мого брата, мама іноді надягає їх на мене.

- Алло! Це товариство захисту тварин?
- Так. У вас проблеми?
- Так! Біля мого будинку на дереві сидить листоноша і ображає мою собаку останніми словами!

- Стефко! - кричить сусідка. - Ти чим своїх свиней годуєш?
- А тобі шо до того?
- Та я також хочу так схуднути!...


Один студент вирішив пожартувати над іншим. Пофарбував стілець.
Другий заходить і прямо з порогу:
- Колян, я...
Перший йому:
- Та ти сядь спочатку, - і на стілець показує.
А цей знову:
- Колян, я хотів тобі сказати...
Перший:
- Та ти сядь, не соромся.
Другою сів. Перший хмикає:
- Ну тепер кажи.
- Колян, я просто хотів сказати, що твої джинси надягнув.

Трішки гуморесок Павла Глазового

ІНТЕЛІГЕНТНА РОЗМОВА

Як це добре, громадяни,
Мати грамотних дітей!
— Яких знаєш писателів? —
Пита сина Ялисей.
— Пушкін.
— Далі.
— Гоголь.
— Далі.
— Горький, Мамін-Сибіряк.
— Далі, синку.
— Достоєвський.
Лев Толстой, Гюго, Бальзак. —
Ялисей зрадів: — Прекрасно! —
Ось ми й вияснили так,
Що на вулиці Толстого
Я в пивній забув піджак.

СТРАШНІ ЗНАННЯ

Прийшов студент четвертий раз складати сопромат.
Хвилин п'ятнадцять щось молов — і все було не в лад.
Професор мовив: — Ну, гаразд, поставлю трійку вам. —
Студент на місці остовпів, не вірячи ушах.
— Невже я витримав? Невже? — професора спитав.
А той до нього нахиливсь і тихо прошептав:
— Я ваших знань уже боюсь.
Це я не витримав. Здаюсь!

ДИПЛОМ

Мав сина гордий багатій.
То був не син, а божа кара. —
Картяр, гуляка, лиходій,
Ледачий бовдур і нездара.
Не шкодував грошви татусь,
Не полишав синочка в скруті,
А той, не дуючі і в ус,
Сім літ учився в інституті.
І ось одержувать диплом
Він скаче в місто скакуном.
Спинився кінь біля воріт,
Студенти збіглися веселі.
Лакей гуляки, сивий дід,
Диплом виносить на тарелі.
Зареготав багацький син,
Старого ляснувши по спині:
— Неси диплом іще один —
Моїй чудесній конячині. —
Старий віддав йому чолом:
— Розумно зволили сказати.
Якщо ослу дали диплом,
Чому ж коневі теж не дати?

ПОБАЛАКАЛИ…

Кадр із фільму у журналі жінка розгляда:
На коні сидить панянка, гарна, молода.
Клича жінка чоловіка, каже: — Подивись!
Я хоч раз отак проїхать мріяла колись. —
Чоловік скривився кисло:
— Верхи на коні?
Досить з тебе, що весь вік ти їздиш на мені.
— Вийшло так, — зітхнула жінка. — Молода була.
На коня хотіла сісти, сіла на осла.


Босий студент

Цілий рік студент провчився майже без просвітку
Та й приїхав відпочити до батьків улітку.
Вклала мати сина спати з дальної дороги.
— Що він тільки, — каже батько, — узува на ноги.
Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки.
Колись отак узувались безпритульні вурки.

Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку,
Довів якось черевики синові до толку.
Син уранці підхопився, скочив на підлогу.
Що за диво? Не налазить черевик на ногу.
Батько збоку утішає: — Не журися, хлопче.
Нога в тебе чималенька, за півдня розтопче. —
Син хитає головою: — Думали б хоч трішки.
Нащо було зашивати нові босоніжки


Де беруться діти

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
— Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі.
Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… —
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейка, так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людьському…

Хіба це не дивно, що ми надсилаємо всілякі жарти по e-mail-у і вони одразу передаються іншим, але коли збираємося надіслати повідомлення про Бога, то перш ніж поділитися цим з іншими, ми двічі розмірковуємо?

Вова писав:Хіба це не дивно, що ми надсилаємо всілякі жарти по e-mail-у і вони одразу передаються іншим, але коли збираємося надіслати повідомлення про Бога, то перш ніж поділитися цим з іншими, ми двічі розмірковуємо?

Це різні речі... Жарт є жарт, він простий і не вимагає особлих знань чи підготовки. Головне, що людина мала почуття гумору. А про Бога треба знати, що говорити і як, з ким говорити. Це тільки свідки повизубрюють кілька цитат і ходять, розповідають людям про знання Біблії. А ви копніться глибше і зрозумієте, що підґрунтя там нема зовсім. Благовістити можуть тільки вибрані, служителі Бога, а прості миряни - вчитись і навчатись, а потім обмінюватись думками.

прочанка писав:

Вова писав:Хіба це не дивно, що ми надсилаємо всілякі жарти по e-mail-у і вони одразу передаються іншим, але коли збираємося надіслати повідомлення про Бога, то перш ніж поділитися цим з іншими, ми двічі розмірковуємо?

Це різні речі... Жарт є жарт, він простий і не вимагає особлих знань чи підготовки. Головне, що людина мала почуття гумору. А про Бога треба знати, що говорити і як, з ким говорити. Це тільки свідки повизубрюють кілька цитат і ходять, розповідають людям про знання Біблії. А ви копніться глибше і зрозумієте, що підґрунтя там нема зовсім.

ВИ чомусь не правильно зрозуміли, можливо ще раз прочитайте. До речі ця виписка можна так сказати із вірша, це не мої слова, але зміст хороший.

прочанка писав:Благовістити можуть тільки вибрані, служителі Бога, а прості миряни - вчитись і навчатись, а потім обмінюватись думками.

Це не та тема, але ви дуже помиляється.

прочанка писав:

Вова писав:Хіба це не дивно, що ми надсилаємо

прочанка писав:Благовістити можуть тільки вибрані, служителі Бога, а прості миряни - вчитись і навчатись, а потім обмінюватись думками.

Це не та тема, але ви дуже помиляється.

Ні, не помиляюсь.Я можу розповідати про свої відчуття чи власне розуміння, яке може бути хибним, можу ділитись пережитим, де часто мало місце Боже диво чи Проведіння, про молитви до Пресвятої Богородиці і про святих, які є моїми добрими покровителями.

Але проповідувати? Для того треба мати священичі свячення і ті тайни, які при цьому уділяються. Навіть черниці, не беруться проповідувати, вони своєю тихою мирною щоденною молитвою і працею служать Богові, але не проповідують на вулицях чи з високої кафедри.

Це вже прерогатива сектантів, які на декількох завчених фразах беруться тлумачити Святе Письмо. Просто до казусів доходить. Є люди, які навіть не знають літочислення до Р.Х., а розповідають про дохристиянські події. Таких "ляпів" є чимало. Але це вже зовсім інша тема.

А тема, справді,про анекдоти, то ж жартуйте, на здоров"я

Москва.
Машина збила пішохода. Міліціонер – водію.
- Фамілія, гад! Бистро!
- Нечипуренко…
- Хмм.. гарна фамілія. Моя – Гарбузенко. А ти звідки родом?
- Та з Полтави.
- А я – з-під Києва. Горілку, мабуть, салом закусуєш?
- А як же!
- Дуже гарно! Почекай хвилинку – зніму протокол з того дурня, шо кинувся під твою машину…

Українці перейняли в іспанців кориду. Тепер свині на Україні вмирають красиво.

У суді розглядається справа про викрадення автомобіля:
- Звинувачений, скажіть високому судові, навіщо вам здався той автомобіль?
- Розумієте, я боявся спізнитися на роботу.
- Але чому ви не поїхали автобусом?
- Бо на автобус, я не маю водійських прав категорії “С”.

- Розміняйте мені гривню, – просить малюк продавщицю морозива.
- Тобі як? – питає та.
- Так як-не будь… Можна по дві гривні, а можна і по п ять.

Життя схоже на собачу упряжку. Якщо ви не ватажок – картина ніколи не змінюється.

- Твоя дружина на роботу ходить?
- Ходить.
- Правильно! Я теж своїй на проїзд не даю.

Григорчуку завжди було цікаво з дружиною. Бувало, сидить поруч з нею і думає:
“Цікаво, замовкне вона коли-не будь чи ні?..”

прочанка писав:Москва.
Машина збила пішохода. Міліціонер – водію.
- Фамілія, гад! Бистро!
- Нечипуренко…
- Хмм.. гарна фамілія. Моя – Гарбузенко. А ти звідки родом?
- Та з Полтави.
- А я – з-під Києва. Горілку, мабуть, салом закусуєш?
- А як же!
- Дуже гарно! Почекай хвилинку – зніму протокол з того дурня, шо кинувся під твою машину…

подібно є про ... не буду - Олюнька видалить

не пощастило


Приходить Вовочка додому з підбитим оком. Мати його запитує:
- Що це з тобою сталось?
- Розумієш мамо, я люблю жарти. Щоночі о третій годині набираю номер кого – небудь із хлопців і запитую: “Догадайтеся, хто дзвонить?”
- Ну і що?
- Сьогодні один здогадався!

- Наступний! Хворий! Hу як ви зайшли? Ви хворий, чи думаєте, що ми тут жарти жартуємо? Вийдіть і зайдіть, як годиться – ноги зігнуті, рука на животі, з рота енергійний стогін!

З життєвої мудрості діда Опанаса:
– Погано знати багато жартів: коли треба – не згадаєш, а коли хтось розповідає – не смішно.

Таракани вже набридли. Бігають по всій квартирі, спокою від них нема.
- А ти купи їм китайский олівець.
Через тиждень:
- Ну що, купив олівець?
- Ага.
- Допоміг?
- Допоміг. Тепер вже не бігають. Сидять собі тихенько в кутику, і щось там малюють…




- Навіщо ти сваришся з жінкою перед сповіддю?
- У мене погана пам’ять, а трішки зачеплю жінку, то вона мені всі гріхи нагадає.



Турист питає місцевого жителя:
- Ви не підкажете, як мені пошвидше попасти он на ту гору?
- Хвилиночку, зараз відв’яжу свою собаку...


Лев зібрав всіх звірів і говорить:
- Сьогодні будемо їсти найбільш боягузливого.
Заєць вибігає і кричить:
- Кабана в обіду не дам!

Давно це вже було. Пішов дорогою чоловік, знайшов підкову, зрадів і сказав: — От якби ще три підкови знайти та одного коня, ото було б щастя!

Знаєте, мій трирічний синок спалив сьогодні рукопис мого нового роману.
— Хто б міг подумати? Таке мале, а вже читає!


Неписьменна прибиральниця Тетяна у відомості на одержання зарплати проти свого прізвища завжди ставила хрестик. Одного разу після чергової получки Тетяна замість хрестика поставила кружечок.
— А чого це інший значок? — здивувався касир.
— Та це я вийшла заміж і перемінила прізвище, — відповіла Тетяна.

У мене є ще декілька питань, які мене дуже цікавлять! Отже!
- Хто визначає, що корм для собак став ще смачнішим??

Дві світські левиці розмовляють на гламурній тусовці.
- Твоє плаття чимось нагадує дистильовану воду.
- Що, дуже прозоре?
- Ні, абсолютно без смаку.

Одинокий Бегемотик шукає піклування, ласки розуміння і чого-небудь пожерти!

Відкрито секрет щасливого сімейного життя! Виявляється, для цього дружина повинна бути "жайворонком", а чоловік "совою". Тоді дружина не бачить, яким чоловік приходить додому, а чоловік не бачить, якою вона прокидається вранці!


І все-таки комар - дивна істота ... Знає, що приб'ють або отруять - ні, треба все одно пертися на 12-й поверх і пищати над вухом ...

-Де ти був, дорогий?
-За хлібом бігав.
-Ну що наздогнав?

Сидить єврейське подружжя на лавці, а поряд відпочиває молоде подружжя з дитиною. Абрам штовхає дружину Сару під бік та й каже:
- Ти чула, як вони назвали свою дитину?
- Як?
- Цілком по-нашому!
- Це ж як?
- Хойці-хойці

- ти вчора ТВ дивився?
- ні, а шо?
- та кіно було про древній Рим. Там один патрицій каже до другого: "побачимося завтра на форумі!" Мене аж передьоргнуло

- отче: я заради віри від віри відрікся!
- як це..?
- та лежу я вчора п'яний в канаві, а тут православний один йде і каже, мовляв, "ах ти знову напився як свиня, католик ти такий сякий", а я йому: "та я тепер до англікан перейшов"...

перекладацький.
Влаштовується перекладач на роботу, його і питають:
- а чи володієте Ви еспіранто?
- володію?! Та я жив там три роки!

давнє але гарне:

Шановна пані міністр! Я мешканець Волинської області, мені 24 роки, я одружений на 40 річній вдові, яка має 20-ти літню дочку. Мій батько одружився на цій дівчині й у такий спосіб став моїм зятем, оскільки він чоловік моєї дочки. Таким чином, моя пасербиця стала моєю мачухою, раз уже вона дружина мого батька. У нас із дружиною народився син. Він став братом дружини мого батька й онуком мого батька. І, відповідно, моїм дядьком, оскільки він брат моєї мачухи. Таким чином, мій син тепер мій дядько. Дружина мого батька теж народила дитину, яка стала одночасно моїм братом, раз уже він син мого батька, і моїм онуком, оскільки він син дочки моєї дружини. Тому що чоловік матері будь-кого є його батьком, виходить , що я батько своєї дружини, раз я брат свого сина. Таким чином, я став власним дідом. Враховуючи вищевикладене, пане міністре, прошу вас вжити необхідних заходів по звільненню мене від призову на військову службу, оскільки за законом не можна призивати на службу одночасно сина, батька й діда. Ваш виборець.

- добрийдень
- добрийдень
- а Кевін дома?
- Кевіна немає.
- а де він?
- Девіна також немає

- пане лікарю! Мені страшно, коли хтось говорить довгі слова...
- а! Так це у вас Гі-по-мон-стрес-ку-і-пе-да-ло-фо-бі-я ...
- А-ааааааааааааааааа-аа-а!!!!!!!!!!!!!!!!

прочанка писав:У мене є ще декілька питань, які мене дуже цікавлять! Отже!
- Хто визначає, що корм для собак став ще смачнішим??

не знаю чи вже тут подавав, але це точно у тему Вашому запитанню і один з улюблених:

Якщо у Вас важкий день і Ви кричите: "Я НЕНАВИДЖУ СВОЮ РОБОТУ" - спробуйте зробити наступне:
Дорогою додому зайдіть в аптеку і купіть там ректальний термометер Johnson & Johnson. Впевніться, що Ви купили термометер саме цієї фірми. Прийшовши додому закрийте за собою двері, засуньте штори, відключіть телефон - ніхто не має Вам заважати! Переодіньтесь в зручний домашній одяг, сядьте в улюблене крісло... Розпакуйте термометер і акуратно покладіть його на стіл. Дістаньте з упаковки інструкцію до ректального термометра і уважно перечитайте. Особливу увагу зверніть на фразу, надруковану дрібним шрифтом:
"'Every Rectal Thermometer made by Johnson & Johnson is personally tested and then sanitized". ("Кожен ректальний термометер фірми Johnson & Johnson провірений персонально і після цього продезинфікований".
А тепер закрийте очі і повторіть голосно з п'ять разів: "Я щасливий, що не працюю контролером якості ректальних термометрів фірми Johnson & Johnson!!"

о.Олег писав:- добрийдень
- добрийдень
- а Кевін дома?
- Кевіна немає.
- а де він?
- Девіна також немає

ще згадався один схожий про пана, якому потрібно було взяти квиточок до Дубліна, він вивчив фразу англійською, а нарвався на свою співгромадянку . Відповідно - діалог біля віконечка каси:
- ван тікет ту Даблін...
- куда, блін?!
- туда! Блін

Вчора ми зустрілися з коліжанкою, з котрою разом працювали і згадали про деякі кумедні ситуації.
Заходить жінка в магазин і питає , яка сметана найкраща. Продавець (моя коліжанка) відповідає:
- З цементно- шиферного заводу.
Жінка здивовано бере банку зі сметаною і обдивляється її з усіх боків, думаючи, що з неї жартують. Але чоловік з черги відповідає :
- Беріть, беріть . Не пошкодуєте .Цементно - шиферний поки найкращу сметану робить.
Як потім виявилось, в комплекс заводу входив і цех по виготовленню молочних виробів. Але на банці так і писалось :"Виробник - цементно-шиферний завод". Тепер це не дивина, але називають сметану ямницькою.


Один раз привезли в магазин олівці від тарганів (якись китайські) і там було написане наступне:
"від тарганів, кліщів і меленьких кусюк" - що то малося на увазі, що за кусюки.

дотепно обірвані напів слові класики:
"Рученьки терпнуть, злипаються"
"Мені тринадцятий минало. Я пас"

Якось до вчителя-поліглота зателефонував давній приятель:
- Можна до тебе зайти, поговорити, а то я цілий рік ні з ким не розмовляв.
- Ти що, цілий рік жив у лісі серед тварин?
- Ні, я цілий рік жив у Нью-Йорку серед американців.


Прийшла чукча до чукчі. Бачить у нього на землі ведмедячу шкіру і питає:
- Скільки ти зробив пострілів у ведмедя.
- Десять.
- А скільки попало.
- Жодного.
- А від чого ж він помер?
- Від сміху.


- Микола, твоя корова курить?
- Ні.
- Ну, тоді у тебе хлів горить...