o.Mykil писав: Може не так трохи висловися... Не так цікаво, як дивно, бо мене ще вчили на теології, що таке -це гріх... І взагалі сам писав немало про подружні справи. Кожен тут не вирішує для себе, а існують чіткі правила, які базуються в основному на волі Божій і Церква це проголошує, наприклад, ставить наголос на плідності та природності подружніх стосунків. В статевій сфері не може бути вседозволеності, бо все має свої межі в цьому світі...
"Розуміння тіла християнина як Храму Святого Духа і члена Тіла Христового – є догматичною основою для християнської моралі статевості і подружнього життя".
ОС є гріховним http://old.ugcc.org.ua/ukr/question/moral/article;3260
Згоден зо всім.
Утім маємо пам'ятати, що мова таки про двох, що мали б бути одним. Поділеність невід'ємна ознака земного супружества.
Окрім того не можемо шукати чистоти обіч досконалости.
о.Олег писав: Шлюбний стосунок є вираженням любові подругів у відкритості до продовження роду. Відповідно, у цьому стосунку може мати місце все, що не суперечить любові (не містить приниження одне одного, завдавання шкоди одне одному, негідності людини) і має природнє завершення, яке уможливлює зачаття.
Випорожнювання теж є невід'ємною фізіологічною потребою для людини. Але чи варто вдаватися в подробиці ..
о.Олег писав: І, до другого питання - варта знайти собі постійного сповідника, якому не потрібно буде щоразу переповідати подробиці свого життя. Доцільність подробиць може виникнути у перебігу Сповіді, але, з власної практики скажу, така глибока розмова зазвичай важко переживається і каяником, і сповідником.
Авжеж. Не раз пригадую собі сповідь у зовсім молодого священика, котрий проміж іншим запитував мене чи часом я не практикую з дружиною анальний секс. Я й зараз молюся за нього.