Одружені в семінарії

[felonu]

шановний nemo.східний обряд не заперечує "целібс",але й не робить його поголовним.

[bohznanto]

нічого собі аргумент проти одружених...
подивіться в календар Світла і побачите що наші місссіонарі воліють каву попивати, а на сході ОдруЖені

[felonu]

Пане новик розтлумачте,а то не розшифрував.

[Stefanus]

Долучаюсь до дискусії іпробую запхати своїх 5 копійок. Мені виглядає, що багато місимся довкола "Східної Традиції", "латинізації", і помалу відходимо від теми. У мене є пару підсумків.
1. Одружене священство - довзолено в Католицькій Церкві!
2. Римо-Католицька Церква НІКОЛИ не засуджувала в офіційних документах одружених східніх братів, коли говорила про целібат.
3. Традиція дійсно має визначне місце у цьому питанні, як для нас, так і для Римо-католиків.
4. Целібат і Одружене священство по своїй суті є чимось добрим. Але коли щось непрацює, то це залежить від особи.

Тепер до питання про одружених семінаристів. З одного боку треба бути свідомим, що поступати одруженим на тих засадах, як і неодружені - не реально. Навчання у семінарії, проживання окремо від сім'ї - ні на користь науки, ні сім'ї. І було би безвідповідальним приймати до семінарії одружених на тих самих умовах, що і неодружені. Тому, вбачаю у тому рішені аргумент - "для добра сім'ї".

Разом з цим, треба визнати, що питання пізніх покликань в нашій Церкві не випрацюване до сих пір, і не видно явно, щоб цим питанням інтенсивно займались. Знаю про спроби, намагання щось тут розпрацювати, але вересневий Синод є доказом, що не маємо до сих пір грунтовних напрацювань. Ідеї, ідеї, ідеї...

Моя особиста думка: мусить бути вироблена програма для пізніх покликань, котра у випадку одруженого включала б інтереси і сім'ї. Зачасту чоловік утримує сім'ю. І забрати його від сім'ї - означає кинути все на жінку. Крім того, якщо є діти - то діти страждають від неповноцінної сім'ї.

Думаю, варто розробити програму, яка допомогла кандидату жити сімейним життям і поєднувати це з навчанням та практикою. Так, кандидат краще зрозуміє чи потягне він, сім'я священиче життя.

Я пропонував би, розробити програму, де би кандидат
1. Закріплявся за якоюсь церковю, чи монастирем з тим наміром, щоб брав щодня участь у Літургії, а в суботу, неділю та у святкові дні і перед ними - у вечірні, утрені... Парох відмічав би його у спеціальному щоденнику і готував би якийсь звіт на нього, характеристику.

2. Кандидат не був би зобов'язаний жити в семінарії, лише проходив в її стінах навчання.

Можна ще щось придумати, але головне, щоб формація відбувалась у рамках сім'ї, з якою він буде жити, а не звужувалась до семінарійної спільноти, яка потім розлеться. Правильно уставлене сімейне життя, яке включиться у духовне життя батька - найкраща допомога священику. В іншому випадку, будемо мати одруженого свящшеника, в той же час самотнього у своєму священстві.

[demetris]

Правильно уставлене сімейне життя, яке включиться у духовне життя батька - найкраща допомога священику. В іншому випадку, будемо мати одруженого свящшеника, в той же час самотнього у своєму священстві.

Геніально :!: (це без іронії)

Ваших 5 копійок перевершили триссторінки гілки!

[Kamarat]

Якщо хто може напишить адреси або надайте інформацію про ті духовні заклади де може одружений мирянин вивчитися щоб отримати висвячення. Особисто я в УГКЦ таких закладів не знаходжу вже за три роки активного пошуку.

Скажіть невже ви думаєте, що в нашій Україні приклад життя хорошого священника з дружиною не потрібний? А куди ж тоді поступати???

З іншого боку коли семінарист вчиться 7 років і відлучається до дому на тиждень на Різдво і на тиждень на Пасху, з ким йому потім прийдеться одружитися???

[wolf]

Ну, 7 років це лише у Львівській Семінарії, як мені відомо.... Що ж до навчання одружених... мені відомі поодинокі випадки в Дрогобицькій та Львівській семінаріях... Але це радше винятки....

[Kamarat]

Я дізнавався ні у Львові ні у Дрогобичі не приймають одружених і немає заочного навчання, скажіть тоді який вихід???

Зате коли підеш до Православних то потім буде глибоке осудження, а чому б не зробити в УГКЦ заочного навчання для семінаристів?
Чи вони вже не здатні там навчаьтися раз вони одружені???

[Kamarat]

Чому недоступно для одружених???

Чому б не відкрити заочного відділення в семінарії УГКЦ???

[ihor]

Зате коли підеш до Православних то потім буде глибоке осудження, а чому б не зробити в УГКЦ заочного навчання для семінаристів? Чи вони вже не здатні там навчаьтися раз вони одружені???

Справа не тільки у навчанні (хоча, думаю, заочне навчання за якістю не дорівнює стаціонарному), але й у формації. Тобто, коли семінарист не тільки ходить на виклади, але й живе у спільноті (молиться, вчиться, їсть, спілкується з духівником і т. д.) він проходить процес формації. І ще один важливий момент: провідники семінарії бачать семінариста не тільки на уроках чи при складанні іспитів, але й під час молитов, у побуті. У таких обставинах краще розпізнати чи може певна особа бути висвяченою, адже священство не професія, де потрібні певні знання для виконання певних професійних обов"язків, а стан...

[demetris]

Я дізнавався ні у Львові ні у Дрогобичі не приймають одружених і немає заочного навчання, скажіть тоді який вихід???

Зате коли підеш до Православних то потім буде глибоке осудження, а чому б не зробити в УГКЦ заочного навчання для семінаристів?
Чи вони вже не здатні там навчаьтися раз вони одружені???

Якщо говорити поняттями "підеш до православних.." то вже втрачається сутність покликання священика.

Стати священиком - це ціль чи засіб служіння?
Складне питання чи не так.

Проте питання справді не вирішене, згадайте апостола: "нехай кожен залишиться у своєму стані... в якрму Бог його покликав..." (цитую з пам"яті )

[demetris]

гілка вже є на форумі...

[Kamarat]

Диякони хай будуть чоловіками однієї дружини, хай добре виховують дітей та порядкують у своїх домівках. 1 Тим 3:12

Як що до цього

[Kamarat]

І ще ось що говорить Христос: " Бо є скопці, що такими народилися з
лона матері; є скопці, що їх оскопили люди, і є скопці, що оскопили самі себе задля Царства Небесного." Матв.19:12

Але нажаль над цим з духовенства ніхто не бажає думати, всім добре так як є.

[Kamarat]

Вони напевно забули які вони семінарії колись закінчували і яких тоді туди брали чоловіків (не тільки неодружених) та скільки травив процес навчання.

[Олюнька]

Вони напевно забули які вони семінарії колись закінчували і яких тоді туди брали чоловіків (не тільки неодружених) та скільки травив процес навчання.

то що не впроваджувати жодних змін, "бо так було раніше"?
Можливо, саме зважаючи на власний, інколи гіркий, досвід впроваджують такі зміни.

[Інквізитор]

Можна одне невеличке уточнення. А як у Східній традиції з'явилось поняття одружений священик? Чим керувались отці Схіжної Церкви коли дозволили священикам користатись з таємниці подружжя?

[Олюнька]

Можна одне невеличке уточнення. А як у Східній традиції з'явилось поняття одружений священик? Чим керувались отці Схіжної Церкви коли дозволили священикам користатись з таємниці подружжя?

Це не в Східній традиції з'явилось це поняття, а в Західній зникло.

[ljubomyr_ps]

Я таки за те, щоб до семінарії брали неодружених. Схиляюсь також до думки, що й священникам варто би бути неодруженими - час свій приділяти пастві яка й має бути справжньою дружиною й дітьми для священника.
На жаль ми не досконалі і священники в т.ч. є так як є. З тим тре змиритись бо все діється за волею й допуском Божим.
Хай панує над нами Любов Божа амінь.

[Історик]

Я знаю одну досить цікаву історію по цій темі.
В мене є знайомий, що має дві духовні освіти в УПЦ МП, приєднався до УГКЦ і одружився. З чистим наміром звернувся до єпископа про хіротонію. Йому не відмовили, але вказали на те, що потрібно пройти декілька курсів в семінарії. Але ж як бути з сім'єю, яку він один і утримує? Чи може поглибше закопати своє покликання? Хіба таке ставлення до одружених не є бюрократією?
Прошу дописувачів поділитись своїми думками з цього приводу.

[Igor]

Я знаю одну досить цікаву історію по цій темі.
В мене є знайомий, що має дві духовні освіти в УПЦ МП, приєднався до УГКЦ і одружився. З чистим наміром звернувся до єпископа про хіротонію. Йому не відмовили, але вказали на те, що потрібно пройти декілька курсів в семінарії. Але ж як бути з сім'єю, яку він один і утримує? Чи може поглибше закопати своє покликання? Хіба таке ставлення до одружених не є бюрократією?
Прошу дописувачів поділитись своїми думками з цього приводу.

Я колись в апірантурі вчився... І коли я приніс направлення на сесію на роботу, мені чітко сказали - хочеш вчитись - вчись, хочеш працювати - працюй. Довелось залишити аспірантуру.

Отже, у Вашому випадку.
Так дійсно є бюрократією, а хто сказав що буде легко?
А чого дружина не знайде роботи?
Можна і підробіток знайти, після навчання в семінарії.
Чи може Ви вважаєте, що Христу було легше?

[Історик]

Я знаю одну досить цікаву історію по цій темі.
В мене є знайомий, що має дві духовні освіти в УПЦ МП, приєднався до УГКЦ і одружився. З чистим наміром звернувся до єпископа про хіротонію. Йому не відмовили, але вказали на те, що потрібно пройти декілька курсів в семінарії. Але ж як бути з сім'єю, яку він один і утримує? Чи може поглибше закопати своє покликання? Хіба таке ставлення до одружених не є бюрократією?
Прошу дописувачів поділитись своїми думками з цього приводу.

Я колись в апірантурі вчився... І коли я приніс направлення на сесію на роботу, мені чітко сказали - хочеш вчитись - вчись, хочеш працювати - працюй. Довелось залишити аспірантуру.

Отже, у Вашому випадку.
Так дійсно є бюрократією, а хто сказав що буде легко?
А чого дружина не знайде роботи?
Можна і підробіток знайти, після навчання в семінарії.
Чи може Ви вважаєте, що Христу було легше?

Добра відповідь Знаєте, зі сторони легко судити. А як аргументувати при факті, що в цієї сім'ї малесенька дитина і в деякій мірі від батька залежить ще декілька людей? Звичайно, не так просто все і порівняння із Христом тут ні до чого. На підробіток не прогодуєшся, живучи "високими матеріями".

[Igor]

Добра відповідь Знаєте, зі сторони легко судити. А як аргументувати при факті, що в цієї сім'ї малесенька дитина і в деякій мірі від батька залежить ще декілька людей? Звичайно, не так просто все і порівняння із Христом тут ні до чого. На підробіток не прогодуєшся, живучи "високими матеріями".

Я знав священника, яким торговим агентом працював.
А на рахунок дітей, так то ж відповідальність, думати треба головою коли одружуєшся, коли дітей плануєш, а вже як запхав голову в ярмо, то не нарікати а тягти. І до речі не можна ставитись до парафії як до кормушки. Парафіяни нікому нічим не зобовязані.
А хочеш жити "високими матеріями" - вчись жити впроголодь.

Я може теж хочу так жити, але не можу: на мені відповідальність, і за сімю в тому числі.
А хто як не Христос на власному прикладі показав нам як відноситись до труднощів, зберігаючи при цьому Віру і спокій?

[Історик]

Добра відповідь Знаєте, зі сторони легко судити. А як аргументувати при факті, що в цієї сім'ї малесенька дитина і в деякій мірі від батька залежить ще декілька людей? Звичайно, не так просто все і порівняння із Христом тут ні до чого. На підробіток не прогодуєшся, живучи "високими матеріями".

Я знав священника, яким торговим агентом працював.
А на рахунок дітей, так то ж відповідальність, думати треба головою коли одружуєшся, коли дітей плануєш, а вже як запхав голову в ярмо, то не нарікати а тягти. І до речі не можна ставитись до парафії як до кормушки. Парафіяни нікому нічим не зобовязані.
А хочеш жити "високими матеріями" - вчись жити впроголодь.

Я може теж хочу так жити, але не можу: на мені відповідальність, і за сімю в тому числі.
А хто як не Христос на власному прикладі показав нам як відноситись до труднощів, зберігаючи при цьому Віру і спокій?

Ігоре, дякую за відповідь. Ми трохи відійшли від теми. Сім'я не ярмо, а велика радість і священнослужіння не засіб прокормитись. Ми взагалі говоримо про ситуацію, а не оцінюємо мого знайомого,- це було б не гарно по відношенню до людини, яка не знає, що про неї виносять судження не зовсім приємного характеру. (В мене навіть виникло враження, що Ви адресуєте висловлювання типу "треба головою думати", "не нарікати, а тягти" в мою сторону). Річ в іншому: чому одруженим в нашій Церкві більш проблематично отримати хіротонію?

[Igor]

Сім'я не ярмо, а велика радість і

Та власне я і кричу на кожному кроці, що для нормальної людини сімя не ярмо, а радість. Але то як для кого.

священнослужіння не засіб прокормитись.

А я зустрічав іншу тезу, що кожен живе з того де робить: лікар з хворих, священник з парафії.

Ми взагалі говоримо про ситуацію, а не оцінюємо мого знайомого,

Саме так, особистості тут нідочого. Хіба хто хоче, може себе навести в приклад.

Річ в іншому: чому одруженим в нашій Церкві більш проблематично отримати хіротонію?

А власне тому, що для тих людей, які за це відповідають сімя є ярмом. І кожен судить сам по собі. Прикро звичайно, але то від мене не залежить. Їх розмови мені більше нагадують питання моєї дитини(8 років): Тату а ти кого більше любиш, мене чи маму?

Я навпаки вважаю, що тільки сімейна людина по справжньому може любити Бога і ближніх.