ОБЕДИНЕНИЕ

[ljubomyr_ps]

Ось хороша відповідь по темі:

http://www.ugcc.org.ua/21.0.html?&no_ca ... tannia_pi1[category]=single&tx_putannia_pi1[uid]=139

[privet]

Включил новости ОРТ и застыл... Стоит в костёле наш Митрополит Владимир (Сабодан) рядом с кардиналом и молятся. Диктор сообщает, что это первое совместное с католиками богослужение русского первоиерарха. Текст репортажа ниже.
http://www.1tv.ru/owa/win/ort6_main.mai ... azdel_id=1
Неужели УНИЯ!
На официальных сайтах Киевской Митрополии не слова о СОВМЕСТНОМ МОЛЕБНЕ:
http://orthodox.org.ua/ru/node/878
http://www.pravoslavye.org.ua/index.php ... o&id=13479
А я, своими собственными глазами и ушами, и видел, и слышал совместную с католиками, а не отдельную от них, службу.
Диалог, диалогом, а как же каноны запрещающие молиться с раскольниками и еретиками. Неужели пал Третий Рим? Четвёртому ведь не бывать.
Там есть видеоролик. Но мой модем не достаточно быстрый. А если у кого из Форумчан есть возможность перекачать ролик, сожмите его, пожалуйста, в архив и бросьте ссылочку где его скачать.
Либо это грандиозное событие в жизни церкви, либо огромный соблазн.

Ребята, НАВЕРХУ - уже все давно ЕДИНЫ...

Но на весьма хреновом - МАСОНСКОМ - принципе..

Осталось объединить низы на чем-то ином

[svjat]

А як товариству запропонована Блаженішим Любомиром модель поєднання УГКЦ з православними Церквами в Україні http://ugcc.org.ua/293.0.html ?

[a1]

Як на мене, лист Блаженнішого Любомира виглядає дуже красиво і щиросердно - він написаний у дусі любові до ближнього і прагненні єдності усіх християн.

А от відповідь за посиланням неприємно вразила. Написана у дусі бюрократичних відмазок радянських часів, ще й з пихатим поділом на "прямих" і "опосередкованих".

Я залишаюсь з думкою, що найближчим часом об'єднання українських церков виглядає неможливим.

[svjat]

Я бачу одне слабке місце в цій моделі:
"Ці кроки в напрямку сопричастя Церков київської традиції потребують свого доповнення у розвитку сопричастя наших Церков із Церквами царгородської, римської і московської традицій, аби і з ними втілилась єдність рівних і різних.

...Взаємовизнання сопричастя віри і Таїнств між Церквами київської традиції (помісною Українською Церквою) з Церквами царгородської, римської і московської традицій (Вселенською Церквою) уможливить перехід Церков київської традиції до євхаристійного сопричастя між собою, тобто до співслужіння Євхаристії."

Тобто кінцеве досягнення євхаристійного сопричастя Церков київської традиції ставиться в залежність від досягнення згоди між Церквами царгородської, римської і московської традицій (Вселенською Церквою).

[ljubomyr_ps]

...Взаємовизнання сопричастя віри і Таїнств між Церквами київської традиції (помісною Українською Церквою) з Церквами царгородської, римської і московської традицій (Вселенською Церквою) уможливить перехід Церков київської традиції до євхаристійного сопричастя між собою, тобто до співслужіння Євхаристії."[/i]

Тобто кінцеве досягнення євхаристійного сопричастя Церков київської традиції ставиться в залежність від досягнення згоди між Церквами царгородської, римської і московської традицій (Вселенською Церквою).

Як на мене інакше й бути не може, ми ж не одні в світі живемо(тобто наші Церкви на Вкраїні). Але це процес довгий й тривалий та й взагалі без провидіння Божого неможливий.

[svjat]

Хоч ми і не одні в світі живемо, але кожна з наших українських Церков вважає себе помісною і кафолічною Церквою. А значить потенційно являє всю повноту Тіла Христового в Україні, і відповідно, має право прийняти будь-яке церковне рішення. Інше питання, яка буде реакція на це рішення інших помісних Церков (Московської, Константинополської, Римської)? Чи рецептують вони те чи інше рішення і відповідно засвідчать про його кафолічність (церковність).

На цю тему недавно слушно висловився до-р Микола КРОКОШ в статті " Екуменізм як тест на помісність" (хоча схоже він не поділяє мою радикальну позицію): "Церква, яка стверджує, що вже має помісний статус, але фактично ухиляється від екуменічної відповідальності, киваючи при цьому на закордонні юрисдикційні центри, виглядає дуже недостовірною. Властиво, ціла євхаристійна сутність православної еклезіології дає українським православним абсолютне еклезіологічне право бути повноправними суб'єктами екуменічного процесу. Ні Константинополь, ні Москва з православного боку, ба навіть Рим з католицького, не мають монополії на екуменізм, бо всі вони є помісними Церквами, рівними з іншими за євхаристійною суттю, якщо й вищими від них за ієрархією честі. Ціллю екуменізму є не так єдність помісних Церков з різними юрисдикційними центрами, як єдність помісних Церков між собою у єдиному Христі - євхаристійне со-причастя (спілкування) та у єдиному Св. Дусі, що творить єдину віру. Однак це ще не означає надання картбланшу на негайне відновлення євхаристійного спілкування без усяких передумов (такою є позиція багатьох екуменістів із УГКЦ), а радше заклик до інтенсивного богословського діалогу, котрий через віднайдення спільних формулювань істин віри уможливив би спільну Євхаристійну відправу." http://www.patriyarkhat.org.ua/ukr/arch ... e;593;413/

[a1]

Неприємне враження від статті. Пишуть так, наче жадають ще одного Львівського псевдособору.

[Kaktus]

Что лично для меня в католицизме неприемлемо.

1. Учение о первородном грехе. Учение о грехах, заслугах и покаянии. До сих пор не могу понять, в чем смысл индульгенций

2. Католические святые, по словам выдающегося мыслителя святителя Игнатия Брянчанинова, являются сумасшедшими. Полностью с ним согласен. Особенно это ярко видно если сравнивать их с православными.

3. Католическое учение о смысле жертве Христа в корне отличается от православного.

4. Деятельность Папы Римского (независимо от личности). Сравните современную деятельность Папы (который намесник Христа на земле), и деятельность Христа в Евангелие. Найдите 10 принципиальных отличий

5. Куча нововведений в учениях. Филиокве, непорочное зачатие Девы Марии, чистилище и т. п. В православии со времен первого века нету ни одного кардинального нововведения. А нововведения в католицизме смахивают на попытки оправдать явную схоластику в католическом богословии.

6. Протестантизм, который является законорожденным чадом католицизма. "По плодам древо познается".

1. Учение Католической Церкви о первородном грехе, о грехах, заслугах и покаянии является выражением латинского сатисфакторного (удовлетворительного) богословия. Оно отличается от восточного православного учения, но не противоречит ему. Смысл индульгенций можно понять только поняв идею чистилища.
2. Признайтесь, что сумасшедшими можно счесть и многих православных святых. Святость и безумие часто соседствуют, а иногда и не исключают себя взаимно.
3. Но ему не противоречит. Это тоже следствие иных схем мышления, выражающих по сути ту же истину.
4. Деятельность пап - это их личное дело, она не является частью учения о Церкви. Например, Бенедикт намного меньший активист, чем Иоанн Павел. Не воспринимайте папской деятельности слишком серьезно - они исполняют её часто как дань традиции и не больше.
5. Все эти вопросы будут тематизированы в экуменическом богословском диалоге и с Божьей помощью их удастся совместно решить. Схоластика была только одним этапом в католическом богословии, хотя и важным. Нельзя преувеличивать её значения - "философия есть служанкой богословия".
6. Протестантизм есть отпадением от Католической Церкви, которая раньше даже считала всех протестантов еретиками.

Так что различий достаточно, противоречий меньше, но все они все когда-то обязательно будут улажены.

[о.Олег]

ECCLESIA SEMPER REFORMANDA
к 10-летию подписания «Совместной декларации о доктрине оправдания»
Александр Доброер
http://www.cerkva.od.ua/index.php?optio ... 9&Itemid=1

[ієром. Діонисій]

Ну не можна засмічувати форум постійним цитуванням цілих сторінок!!!
Для цього існують посилання, можливість приєднати файл тощо.
Шануймося!