Що таке гріх?

обговорення богословських думок, питань богословської освіти

Модератори: Just_me, Artur, ihor

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Що таке гріх?

Повідомлення romanm » 14 жовтня 2011, 17:07

alex1980 писав:По-перше, я рахую що тему про "образу Бога" - породив нездоровий розум. Можливо в деяких творах святих тема образи використовувалась як аналогія відносин між людьми, щоб дати зрозуміти що це неправильний духовний шлях. Але потім це в якийсь час взяли за основу і побудували на цьому цілу вежу божевільних доктрин. Ось може хтось мені скаже як можна образити Бога? Адже ж по суті Бог незмінний, інакше б Він не був би досконалим, Він безстрастний, адже ж образа - це вияв гріховної стасті, далі може хтось скаже як Любов може вміщати в себе образу???
.


о. Кирилл(Миронов) РГКЦ.
"а ответ крайне прост. Бог гневен, поскольку его гневность есть снисхождение, необходимое для спасения человека. Если бы Бог не прогневался на человека и не лишил его Своего общества, человек бы и не узнал что согрешил, и не понял что имеет нужду в восстановлении.

Бог прогневался, потому что человек ему не безразличен. Но это так сказать поэзия, а существенно, то что согрешив человек отпал от Бога, и Бог любя человека снизошел до того что бы показать человеку Свое им неудовольствие.

Аватар користувача
о.Олег
Адміністратор
Адміністратор
Повідомлень: 9707
З нами з: 29 вересня 2009, 12:53
Звідки: м.Львів

Re: Що таке гріх?

Повідомлення о.Олег » 14 жовтня 2011, 20:07

romanm писав:
alex1980 писав:По-перше, я рахую що тему про "образу Бога" - породив нездоровий розум. Можливо в деяких творах святих тема образи використовувалась як аналогія відносин між людьми, щоб дати зрозуміти що це неправильний духовний шлях. Але потім це в якийсь час взяли за основу і побудували на цьому цілу вежу божевільних доктрин. Ось може хтось мені скаже як можна образити Бога? Адже ж по суті Бог незмінний, інакше б Він не був би досконалим, Він безстрастний, адже ж образа - це вияв гріховної стасті, далі може хтось скаже як Любов може вміщати в себе образу???
.


о. Кирилл(Миронов) РГКЦ.
"а ответ крайне прост. Бог гневен, поскольку его гневность есть снисхождение, необходимое для спасения человека. Если бы Бог не прогневался на человека и не лишил его Своего общества, человек бы и не узнал что согрешил, и не понял что имеет нужду в восстановлении.

Бог прогневался, потому что человек ему не безразличен. Но это так сказать поэзия, а существенно, то что согрешив человек отпал от Бога, и Бог любя человека снизошел до того что бы показать человеку Свое им неудовольствие.

шкода, що о.Кіріл до нас так давно не заходив... Писав якось йому - казав, що дуже зайнятий, але спробує :Rose:
"Ніхто не може любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає" (Йо. 15, 13).

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 14 жовтня 2011, 23:59

romanm писав:1.людина змінилась в широкому розумінні слова, змінились її сили душі; але цей спосіб погано увязується зі всім що було сказано в богословській думці католицизму до того
Правильно, бо богословська думка - одне. Вчення К.Ц. - інше. І не завжди вони =.

2) тому є ще й друге розуміння постанови Собору де говориться про зміну - власне як просто втрата праведності. Тобто зміна не якісна, а кількісна. Розуміння помилкове. З постанов собору це не випливає.


Відносно першого, а також того що ви там намагаєтесь звести до теми про канонізацію і решта всякого непотрібного в цій темі - дуже не люблю коли хтось як кузнечик починає стрибати туди-сюди, відходячи від теми - сектанти так люблять - їх запитаєш напряму дещо, а вони відразу начнуть виляти, стрибати, мовляв давайте ще це подивимся, а давайте ще над цим розміркуєм і починаєш думати невже все так погано з раціональним мишленням, чи це недостаток інформації у людини, чи це просто гордість яка зомбує людину і не дає визнати що він погано все вірив. Так ось, відповідаючи на першу частину і про записи ваші про канонізацію даю вам відповідь зразу - якщо ви почитаєте трохи патристику то вам буде відома така річ, як consensum patrum. Для тих, хто не в курсі, а також для тих хто в танку, пояснюю, точніше дам видержку. Доречі поняття взято із католицького богословя, власне як і багато іншого в патрології:
Святоотеческий авторитет и его особенности. Значение принципа - consensum patrum («согласие отцов» )
Хотя святые отцы Церкви есть надежнейшими руководителями в деле религиозного знания, однако «несомненным доказательством истины служит только единодушное и согласное их учение, только сие учение всякому должно принимать за несомненное правило, а не всякую частную их мысль и не всякое их предположение и исследование.
Церковь во все времена имела и имеет нужду указывать для своих чад такие сочинения, которые могут служить предохранением от неверия, заблуждения и нравственных падений; и она во все времена тщательно отличала тех пастырей, которых Бог особенно ущедрил дарами Своей благодати, приуготовлял к борьбе с еретиками и одарил дарами премудрости и ведения; она принимала их писания с особенным уважением и предлагала их в руководство на будущие времена».
Еще в V в. его достаточно четко сформулировал прп. Викентий Лиринский: "Но должно сносить суждения только тех отцов, которые живя, уча и пребывая в вере и в кафолическом общении свято, мудро, постоянно, сподобились или с верою почить о Христе, или блаженно умереть за Христа. А верить им должно по такому правилу: что только или все они, или большинство их единомысленно принимали, содержали, передавали открыто, часто непоколебимо, как будто по какому предварительному согласию между собою учителей, то считать несомненным, верным и непререкаемым; а о чем мыслил кто, святой ли он или ученый, исповедник ли и мученик, не согласно со всеми или даже вопреки всем, то относить к мнениям личным, сокровенным, частным, отличным (secretum) от авторитета общего, открытого и всенародного верования; дабы, оставив древнюю истину вселенского догмата, по нечестивому обычаю еретиков и раскольников, с величайшей опасностью относительно вечного спасения, не последовать нам новому заблуждению одного человека."


Таким чином вчення про незмінність природи людини, про яку говорили майже всі Отці схоластики не можна відкинути як помилку і їх часну думку, як ви це з отцем Олегом намагаєтесь зробити. З точки зору патрології, саме спільна думка Отців і є справою вірогідною, точною і непрерікаємою. Це перше. По-друге, ви намагаєтесь спекулятивно виділити: думка Отців і вчителів Церкви це одне, а позиція Церкви - це друге. Шановні, це просто... кхе-кхе, в общем, не правильно. Ви хочете викинути із Церкви думку всіх ваших Отців і сказати що Церква сама по собі, без всяких думок святих і вчителів, просто взяла і на рівному місці сказала те, що перечить всьому що вчили ваші вчителі Церкви. Собор - опять-таки щось може обсуждати, приймати рішення тільки опираючись на думки Отців, а не будуючи новий фундамент і відметаючи все що було сказано Отцями. Понятно, що якби це сказав один-два, то це була б їх часна богословська думка (типа як ви почитали там, здається, Фому Аквінського про образ і подобіє), але коли багато їх каже відкрито, недвузначно, то це вже і є думка Церкви. Не треба забувати що власне Церква це не тільки постанови Собора, але до Церкви входять, і в першу чергу, ті, кого сама Церква визнала своїми Отцями і вчителями. Тому їх думка, тим більше одноголоса - це також голос Церкви.
Відносно, другої частини вашого запису - якщо вам не хватає розуму це осмислити і зрозуміти, то це не значить що так не може бути - просто ви це не можете проковтнути - називайте речі своїми іменами. Ось кардиналу Белларміну нічого не мішало іменно так і розуміти - думаю, що він був не дурніший від вас.

romanm писав:Прошу, також, відповісти на подані в попередньому повідомленні питання.
1. Значить Ви визнаєте, що Ваші тлумачення науки К.Ц., щодо природи людини є помилкові?(висловлювання когось - інша тема).
2. Прошу все - таки привести підтвердження Вашим словам, що апостольські дари передаються тільки через рукоположення.

Ще раз повторюсь - ви намагаєтесь стрибати як кузнечик щоб прямо не відповісти на питання як може поєднатись вислови Отців і вчителів з постановою Собору. Будь ласка, я ж дуже ввічливий зараз (мені так здається) - я не скаржусь на вас що ви стараєтесь захламити тему і пишете сюди питання взяті із інших тем - будь ласка, не треба скакати як сектант і намагатись засипати основне питання десятками інших, нічого не значущих для даної конкретної теми. Давайте так - схоже, модератори не замітили що ви захламлюєте тему втискуючи частину із інших тем, я не буду скаржитись, а ви не будете захламлювати. Коли буду мати час і закінчу з цією темою, то повернусь до теми "про первородний гріх" і там продовжимо це питання яке ви підняли.
romanm писав:Думаю, що є сталою ВЕЛИЧИНОЮ (про образ і подобу)

Шановний, цілий розділ у вашому катехизисі УГКЦ так і називається "зростання людини від образу Божого до подоби". Про яку сталу величину може йти річ при зростанні, а тим більше про тотожність? Мені дуже дивно що отець Олег, як священник, весь час мовчить і не пояснить вам що ви помиляєтесь. Мені здається що він як священник мусів би сказати правду, бо мовчання з його сторони як пастиря, при тому що пасомі викривляють собі шляхи і поняття, є преступним перед Богом. Дуже відверто думаю, що він просто дуже зайнятий і не вгледів цього всього. Якщо ви не вірите мені і вашому катехизису, то гляньте хоча б, інтереса ради, в гугл і наберіть "подобіє Боже". Вам видасть бескінечно велику кількість посилань на святих Отців які в цілому кажуть приблизно одне й те ж:
"Образ Божий – духовное основание человеческой личности, непосредственно сотворенное Богом и отражающее такие свойства Творца, как бессмертие, свобода воли, разумность.
Образ Божий – не безличный отпечаток в нас Божественного начала, а сокровенная, Богосозданная основа нашей духовной личности, не нуждающаяся в преображении и требующая свободной творческой реализации.
Духовно-творческую РЕАЛИЗАЦИЮ ВОЗМОЖНОСТЕЙ, предначертанных Образом Божиим, отцы и учителя Церкви связывают с понятием «подобие Божие»".
У вашому ж катехизисі сказано що подоба Божа - по суті це шлях який веде до обоження. Це вони правда взяли у православних, які на вашу думку не дуже мудрі, але вже як є... Якщо один-два Отці думали інакше, то це не є голос Церкви - це їх персональна богословська думка.
Востаннє редагувалось 15 жовтня 2011, 01:18 користувачем alex1980, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 00:11

romanm писав:Григорій Назіянський нпр. коментуючи сотворення людини говорить, що Бог так сотворив увесь світ, що людина є насправді достойною мати царську владу
(De hominis opificio 4: PG 44,136B).

Але бачимо, як людина в грісі, часто користується неправильно творінням, не виконує свою "місію царя". Хоча Людина є відображенням цієї краси якою є Бог
(Homilia in Canticum 12: PG 44,1020C).

Людина є понад усіма сотворіннями.
(Homilia in Canticum 2: PG 44,805D).

Бачачи у собі відображення Божественного світла, очищуючи своє серце, людина повертається до того буття, яким вона була на початку- чистий образ Бога, еталонна краса. (cfr Oratio catechetica 6: SC 453,174).

Абсолютно не бачу тут ні слова про образ чи подобу Божу, тому вважаю звязок цих фраз з фразами про образ чи про подобу Божу лише польот вашої фантазії. В попередньому записі, в кінці, я написав вже вам про те, що і в катехизисі і в Отців однозначно кажеться що подобу ще можна здобути,а можна і не здобути і нічого спільного з місіями царя і т.д. нема.

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 00:41

romanm писав:
alex1980 писав:По-перше, я рахую що тему про "образу Бога" - породив нездоровий розум. Можливо в деяких творах святих тема образи використовувалась як аналогія відносин між людьми, щоб дати зрозуміти що це неправильний духовний шлях. Але потім це в якийсь час взяли за основу і побудували на цьому цілу вежу божевільних доктрин. Ось може хтось мені скаже як можна образити Бога? Адже ж по суті Бог незмінний, інакше б Він не був би досконалим, Він безстрастний, адже ж образа - це вияв гріховної стасті, далі може хтось скаже як Любов може вміщати в себе образу???
.


о. Кирилл(Миронов) РГКЦ.
"а ответ крайне прост. Бог гневен, поскольку его гневность есть снисхождение, необходимое для спасения человека. Если бы Бог не прогневался на человека и не лишил его Своего общества, человек бы и не узнал что согрешил, и не понял что имеет нужду в восстановлении.

Бог прогневался, потому что человек ему не безразличен. Но это так сказать поэзия, а существенно, то что согрешив человек отпал от Бога, и Бог любя человека снизошел до того что бы показать человеку Свое им неудовольствие.

Да ну, ваш отець просто корифей богословської думки - думаю йому потрібно переписати догмати Церкви. Бо Церква, і не тільки Католицька, але і Православна, а також протестанти, копти і т.д. ісповідують з першого віку догмат про незмінність Бога. А щодо різних "почуттів" Бога, то всі однозначно казали що ці місця Біблії треба розуміти іносказательно, бо це є антропоморфізми.
"Что Бог по природе бестелесен, это ясно. Ибо как может быть тело то, что бесконечно и беспредельно, не имеет образа, не подлежит осязанию, невидимо, просто и несложно".

Но в то же время в Священном Писании мы видим множество мест, где о Боге говорится как о телесном существе. Ему приписываются ЧУВСТВА, СОСТОЯНИЯ И СПОСОБНОСТИ, присущие тварным существам. Антропоморфизмы — это усвоение Богу телесных органов, чувств, сил, и способностей.

Как нужно относиться к этим местам Священного Писания? Их нужно понимать как указания на духовные свойства и действия Божии, о которых можем говорить только, по слову св. Иоанна Дамаскина (Точное изложение православной веры, кн. 1, гл. XI), "с помощью символов, соответствующих нашей природе".
Про незмінність Бога вам, якщо вам лінь було почитати, даю:
НЕИЗМЕНЯЕМОСТЬ.

Этим свойством за божественной природой отрицаются постоянные видоизменения, которые являются признаком относительного несовершенства.

По существу, неизменяемость, как свойство, является следствием самобытности и означает, что Бог есть один и тот же и в существе Своем, и в Своих совершенствах, и в Своих определениях, не подлежит никакого рода переменам или случайным переходам из одного состояния в другое. Жизнь Бога есть всецелое выражение Его сущности, и всегда равна своему внутреннему содержанию.

В Священном Писании мы можем найти много свидетельств о неизменяемости Божества, например, из Ветхого Завета:

Числ. 23, 19: "Бог не человек, чтобы Ему лгать, и не сын человеческий, чтобы Ему изменяться".

Мал. 3, 6: "Ибо Я — Господь, Я не изменяюсь".

Иак. 1, 17: "Отца светов... нет изменения и ни тени перемены".

Свт. Григорий Богослов таким образом говорит о неизменяемости Божества:

"Божество не подлежит превратностям и изменениям, так как нет ничего такого, что было бы лучше Его и во что Оно могло бы преложиться".

Когда мы говорим о неизменяемости Божества, возникает некоторая психологическая трудность, искушение мыслить Бога как некий статичный, застывший абсолют, как бы некий неподвижный кристалл. В действительности такое представление о Боге было бы крайне несовершенным и несоответствующим духу Священного Писания.

Священное Писание говорит, что Бог есть жизнь. Жизнь — одно из имен Божиих в Священном Писании. И Богу присущ динамизм жизни, но этот динамизм не может быть выражен посредством понятий "покоя" и "движения".

В произведении "О Божественных именах" (гл. 10), так говорится о неизменяемости Божества: "Он неизменен и неподвижен в движении, и, вечно двигаясь, Он остается в Самом Себе".

При. Максим Исповедник говорил о жизни Триединого Божества как о вечном движении любви. Поэтому, когда мы говорим о неизменяемости Божией, мы не можем представить себе, что это такое. Через этот термин мы выражаем ту мысль, что Бог через проявление Себя в жизни ничего не утрачивает из того, что имеет и не приобретает ничего такого, чего бы не имел, не понижается и не упадает, не совершенствуется и не возрастает в Своем бытии.

От неизменяемости божественного существа следует отличать так называемую внешнюю изменяемость. Внешняя изменяемость касается не самого существа Божия, а отношений между Богом и миром, Богом и человеком. Эти отношения действительно могут изменяться.

Какие вопросы могут возникнуть относительно этого свойства существа Божия?

1) Не противоречит ли учению о неизменяемости существа Божия рождение Сына и исхождение Духа Святого от Бога Отца? Очевидно, что не противоречит, поскольку и рождение и исхождение является предвечным, т. е. совершается в вечности. Ни рождение, ни исхождение не являются ни единократным актом, ни неким временным процессом. К тому же рождение и исхождение характеризуют не саму природу Божества, а отношения Божественных лиц, т. е. не природу, а способ ее существования.

2) Не противоречит ли Божественной неизменяемости Воплощение Сына Божия? Не противоречит, потому что согласно Оросу IV Вселенского Собора, соединение природ во Христе является неслиянным и неизменным, в Воплощении Божественная природа не изменяется, ничего нового не приобретает и ничего не теряет, но остается равной себе.

3) Не противоречит ли неизменяемости Божией творение мира и промышление о Нем? Нет, не противоречит. Священное Писание говорит, что мир сотворен по предвечному замыслу Божию.

Деян. 15, 18: "Ведомы Богу от вечности все дела Его".

В Дан. 13, 42 сказано, что Бог есть "...знающий все прежде бытия его!"

Эта же мысль содержится в Сир. 23, 29: "Ему известно было все прежде, нежели сотворено было, равно как и по совершении".

4) Переменчивые чувства, которые приписывает Богу Священное Писание. В Священном Писании можно встретить такие выражения, как "воспламенился гнев Божий", или "Бог раскаялся" в Своих делах. Христианская экзегеза с древнейших времен считает подобные места Священного Писания повествующими о промыслительной деятельности Бога применительно к способностям человеческого восприятия. Такие выражения нужно толковать и понимать иносказательно.

Якщо вам і цього мало, то добавлю ще ось що:
Отношение приписываемых существу Божию свойств к Самому Его существу

Святитель Григорий Богослов писал: "Божественная природа по своей сущности единопроста, единовидна и несложна".

Эту же мысль повторяет и св. Иоанн Дамаскин, — "Божество, — говорит он, — просто и имеет одно простое и благое действие"... (кн. I, гл. X). В гл. XIV св. Иоанн пишет:

"Божеское просияние и действие, будучи едино, просто и нераздельно пребывает простым и тогда, когда разнообразится по видам благ, сообщаемых отдельным существам".

Иначе говоря, множественность и дробность наших представлений о Боге связана с нашей ограниченностью, с ограниченностью наших познавательных способностей. Свойства существа Божия, о которых мы говорим во множественном числе, в Нем Самом сливаются. В Нем, т. е. в Боге, находится во внутреннем и нераздельном единстве то, что мы мыслим в раздробленном и множественном виде.

Вот как эту мысль излагает блаженный Августин ("О Троице", De trinit. XV, 5.):

"по отношению к свойствам, то же должно быть мыслимо и по отношению к субстанции. Нельзя поэтому сказать, чтобы Бог назывался духом по отношению к субстанции, а благим — по отношению к свойствам, тем же и другим Он называется по отношению к субстанции... Для Бога быть есть то же, что быть сильным, или быть мудрым, и что бы ты ни сказал о Его простой множественности или множественной простоте, этим будет обозначена Его субстанция... Потому-то мы высказываем одно и то же, называем ли Бога вечным, или бессмертным, или нетленным, или неизменным. Так, когда мы говорит о Боге, что Он — существо, обладающее жизнью и разумением, то этим самым высказываем и то, что Он премудр".

Когда мы говорим, например, о человеке, то различаем саму природу или сущность и свойства, которыми она обладает. Например, когда мы говорим о человеке и разуме человеческом, то понимаем, что это вещи разные: есть человек, а есть разум, который является атрибутом человеческой природы. Человек складывается из определенных свойств и качеств: разум, совесть, тело его и т. д., человек "слагается" из свойств и качеств. Когда же говорится о свойства Божиих, то должно иметь в виду, что в Боге нет зазора между самой природой и свойствами. Нельзя сказать, что Бог обладает, например, разумом, или, что Он обладает премудростью, что Бог слагается из разума, премудрости, жизни и т. д. Бог есть разум, Он весь есть премудрость, весь целиком есть любовь, т. е. все эти качества в Самом Боге сливаются воедино. Различие имен, посредством которых мы выражаем наше знание о Боге, обусловлено исключительно ограниченностью наших познавательных способностей. Короче говоря, в Боге нет разницы между свойством и субстанцией, то что мы говорим о свойствах, то, учит блаженный Августин, в равной степени нужно относить и к субстанции, свойства, различаемые нашим разумом, в Самом Боге сливаются в совершенное единство и тождество.

Таким чином, якщо казати в прямому смислі що Бог прогнівався, то треба казати гнів є частиною природи Божої. Думаю, далі коментарі будуть лишні. Вашому отцю Кирилу дайте почитати, коли появиться. Бо казати що Бог прогнівався в повчальному змісті - допустимо для проповіді, казати що Бог прогнівався в прямому смислі... треба писати нові догмати .

Дивно мені, що отець Олег, людина яка по ідеї має мати богословську освіту пише такі речі що "Бог створив людину по образу і подобію", що наполягає на тому що ми гнівимо Бога і т.д. (хоча, відносно другого, якщо він мав на увазі іменно в цілях проповіді, то це ще можна зрозуміти, але ми тут говоримо в загальному контексті, про образу Бога, про гнів Бога і т.д.). Насправді дивно мені отче. Ви ж людина з богословською освітою і на відміну від пана Романа мали б читати катехизис УГКЦ де говориться що до подоби ще треба дорости і що це тільки потенція людських можливостей. :Search:

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 01:13

andrey s. писав:Я Вас нівчому не звинувачую, Ви мусите то розуміти. Я не критикую лева, за те що він лев. І зайця, за те що він заєць. Я приймаю Вас таким, як Ви є, як я Вас бачу.

Так, деколи трохи погарячкував, але ось тут просто який казус... подивіться, доки пан Роман декілька раз підряд не почав тикати з впевненністю що я і в своїй Церкві мало що орієнтуюсь, нащо лізу до іншої, що пишу дурь, брєд і там цілим охапом про православних... я намагався зі всіми бути корректним і не дозволяв собі переходити на особистості... а потім началось дуже багато записів про те, що хто думає про мою персону і мене це трошки заділо, тим паче що я пропонував щоб закрити тему про особистості і цивілізовано говорити по темі.
Давайте зробимо так. Я перед всіми, чиї персональні почуття задів вибачаюсь і ще раз надіюсь що ми не будемо тут мірятись приборами, а поговоримо по суті, не доходячи до думок про якісні оцінки особистостей.

Я вважаю ось як: апостол пише що треба дати відповідь кожному вопрошающему тебе про твоє уповання, тобто про твою віру, з кротостью. Тому не треба кидатись фразами яке моє діло як православного і т.д.
Якщо ви можете дати відповіді про свою віру, то давайте їх, а якщо не можете і змушені доходити до того щоб писати а навіщо це тобі православному і т.д., то просто напишіть що я так вірю, але не знаю чому - це буде, по крайній мірі, щиро.
Це власне друга частина не до вас пане andrey s - я для себе зробив вже висновок що ви людина щира і відверта і якщо щось не розумієте, то про це прямо і без сорому можете сказати і чесно кажучи в моїх очах це робить вам честь. Думаю, що і Сократ що не вважав себе самим мудрим поступав мудро.

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Що таке гріх?

Повідомлення luksander » 15 жовтня 2011, 07:27

alex1980 писав:
Відносно першого, а також того що ви там намагаєтесь звести до теми про канонізацію і решта всякого непотрібного в цій темі - дуже не люблю коли хтось як кузнечик починає стрибати туди-сюди, відходячи від теми - сектанти так люблять - їх запитаєш напряму дещо, а вони відразу начнуть виляти, стрибати, мовляв давайте ще це подивимся, а давайте ще над цим розміркуєм і починаєш думати невже все так погано з раціональним мишленням, чи це недостаток інформації у людини, чи це просто гордість яка зомбує людину і не дає визнати що він погано все вірив. Так ось, відповідаючи на першу частину і про записи ваші про канонізацію даю вам відповідь зразу - якщо ви почитаєте трохи патристику то вам буде відома така річ, як consensum patrum. Для тих, хто не в курсі, а також для тих хто в танку, пояснюю, точніше дам видержку. Доречі поняття взято із католицького богословя, власне як і багато іншого в патрології:



Таким чином вчення про незмінність природи людини, про яку говорили майже всі Отці схоластики не можна відкинути як помилку і їх часну думку, як ви це з отцем Олегом намагаєтесь зробити. З точки зору патрології, саме спільна думка Отців і є справою вірогідною, точною і непрерікаємою.


СХО˘АСТИКА (от греч. scholastikos — школьный, ученый), тип религиозной философии, характеризующийся соединением теологодогматических предпосылок с рационалистической методикой и интересом к формально-логическим проблемам; получила наибольшее развитие в Зап. Европе в средние века. Ранняя схоластика (11-12 вв.)

ПАТИИСТИКА (от греч. pater, лат. pater — отец), термин, обозначающий совокупность теологических, философских и политико-социологических доктрин христианских мыслителей 2-8 вв. — т. н. отцов церкви. Периоды: 2-3 вв. — полемически фрагментарное философствование т. н. апологетов (Тертуллиан, Климент Александрийский и особенно Ориген); 4-5 вв. — систематизация церковной доктрины (каппадокийский кружок: Василий Великий, Григорий Назианзин, Григорий Нисский; на Западе — Августин); 6 в. — начало стабилизации догмы и кодификации наук под эгидой теологии (Леонтий Византийский, Боэций), завершающихся в трудах Иоанна Дамаскина.


:oops: :oops: :oops:

Це (вище наведені цитати з енциклопедії) вже не є правдою? Чи подання схоластів як патристів є простим пересмикуванням? :oops:

для танкістів хтось пояснить? :) :Rose:

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Що таке гріх?

Повідомлення luksander » 15 жовтня 2011, 07:56

о.Олег писав:
romanm писав:
alex1980 писав:По-перше, я рахую що тему про "образу Бога" - породив нездоровий розум. Можливо в деяких творах святих тема образи використовувалась як аналогія відносин між людьми, щоб дати зрозуміти що це неправильний духовний шлях. Але потім це в якийсь час взяли за основу і побудували на цьому цілу вежу божевільних доктрин. Ось може хтось мені скаже як можна образити Бога? Адже ж по суті Бог незмінний, інакше б Він не був би досконалим, Він безстрастний, адже ж образа - це вияв гріховної стасті, далі може хтось скаже як Любов може вміщати в себе образу???
.


о. Кирилл(Миронов) РГКЦ.
"а ответ крайне прост. Бог гневен, поскольку его гневность есть снисхождение, необходимое для спасения человека. Если бы Бог не прогневался на человека и не лишил его Своего общества, человек бы и не узнал что согрешил, и не понял что имеет нужду в восстановлении.

Бог прогневался, потому что человек ему не безразличен. Но это так сказать поэзия, а существенно, то что согрешив человек отпал от Бога, и Бог любя человека снизошел до того что бы показать человеку Свое им неудовольствие.

шкода, що о.Кіріл до нас так давно не заходив... Писав якось йому - казав, що дуже зайнятий, але спробує :Rose:


Ну так... Бог незмінний в тому, що незмінно/постійно гнівається на гріх? Це мені може здаватися, що ось Він добрий, а ось вже (фактор часу) - гнівається...? от щоб я зрозумів різницю в ставленні до мене Бога, Він і показує (дає мені змогу побачити) мені завжди своє невдоволення?... :roll:

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Що таке гріх?

Повідомлення romanm » 15 жовтня 2011, 09:18

добрe, тодi по тeмi:) тaк Ви згiднi,що Вaшe трaктувaння вчeння к.Ц. -помилковe?Щодо схолaстики,розбeрeмся.

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 09:21

luksander писав:СХО˘АСТИКА (от греч. scholastikos — школьный, ученый)...
ПАТИИСТИКА (от греч. pater, лат. pater — отец)...
:oops: :oops: :oops:

Це (вище наведені цитати з енциклопедії) вже не є правдою? Чи подання схоластів як патристів є простим пересмикуванням? :oops:

для танкістів хтось пояснить? :) :Rose:


Пояснюю для танкістів. Патристика і патрологія систематизують вчення Отців. Поняття сonsensum patrum є не часовим простором і не охоплює відношення лише для отців до 9 століття. Вікентій Ліринський виробив це поняття як руководство відношення до творів святих Отців. Церква це відношення прийняла. Просто вперше, як в струї науки, це поняття було використане патристикою. Тому я і упомянув про патристику. А далі, для тих хто в танку і погано читали я написав: "Доречі поняття взято із католицького богословя, власне як і багато іншого в ПАТРОЛОГІЇ...". Шановний, патрологія вивчає твори святих не обмежуючись рамками часу. Вона ж взяла поняття соnsensum patrum у патристики. Якщо ви не уважно прочитали, то не треба тему переводити в сторону і намагатись написати придирку до часового терміну (хоча як на мене взагалі не розумію чим відношення до святих до 9 віку має відрізнятись від відношення до святих пізнішого періоду, якщо ви вже заговорили про періоди). Думаю, що ви просто неуважно прочитали. До того ж це не сприяє розвитку, просто ви намагаєтесь звернутись, як і пан Роман до незначущих дрібниць щоб відвернути тему. Я так це зараз побачив.
Востаннє редагувалось 15 жовтня 2011, 09:23 користувачем alex1980, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 09:22

romanm писав:добрe, тодi по тeмi:) тaк Ви згiднi,що Вaшe трaктувaння вчeння к.Ц. -помилковe?Щодо схолaстики,розбeрeмся.

Хіба я це сказав?

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Що таке гріх?

Повідомлення romanm » 15 жовтня 2011, 10:54

знaчить,згiдно к.ц. людинa стaлa тaкою як булa сотворeнa,лишe прaвeднiсть втрaтилa? тобто грiх ii лиш роздягнув вiд того, що було iй нe влaстивe?

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 12:36

romanm писав:знaчить,згiдно к.ц. людинa стaлa тaкою як булa сотворeнa,лишe прaвeднiсть втрaтилa? тобто грiх ii лиш роздягнув вiд того, що було iй нe влaстивe?

ну, про це говорять і ваші святі катехизис:
"Всему человечеству грех будет передан путем продолжения рода, то есть путем передачи человеческой природы, лишенной первозданной святости и праведности." (катехизис РКЦ, 403)

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що таке гріх?

Повідомлення ShMariam » 15 жовтня 2011, 12:56

alex1980 писав:
romanm писав:знaчить,згiдно к.ц. людинa стaлa тaкою як булa сотворeнa,лишe прaвeднiсть втрaтилa? тобто грiх ii лиш роздягнув вiд того, що було iй нe влaстивe?

ну, про це говорять і ваші святі катехизис:
"Всему человечеству грех будет передан путем продолжения рода, то есть путем передачи человеческой природы, лишенной первозданной святости и праведности." (катехизис РКЦ, 403)

Покажіть, де в Катехизмі написано, що первородна святість і праведність не є частиною природи людини.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 14:25

ShMariam писав:
alex1980 писав:
romanm писав:знaчить,згiдно к.ц. людинa стaлa тaкою як булa сотворeнa,лишe прaвeднiсть втрaтилa? тобто грiх ii лиш роздягнув вiд того, що було iй нe влaстивe?

ну, про це говорять і ваші святі катехизис:
"Всему человечеству грех будет передан путем продолжения рода, то есть путем передачи человеческой природы, лишенной первозданной святости и праведности." (катехизис РКЦ, 403)

Покажіть, де в Катехизмі написано, що первородна святість і праведність не є частиною природи людини.

Про це говорять ваші святі, Отці схоластики, я вже наводив раніше цитати.
Про катехизис: "Церковь, подлинно толкуя символизм библейского языка в свете Нового Завета и Предания, учит, что нашим прародителям Адаму и Еве было дано состояние "первородной святости и праведности". "Дано состояние" - це не частина природи. Природа якоїсь речі чи істоти - це сталі якісні і інші показники які виділяють певну річ чи істоту посеред інших. Різні стани особи чи речі не можуть бути частиною природи, оскільки це перемінна річ і не може розглядатись як частина природи. Ось вам холодно, ваше тіло мерзне і ви перебуваєте в одному стані, вам жарко - ви в іншому стані, але попри це ви і в тому і в іншому випадку залишаєтесь тією ж людиною, а не зеброю, чи мавпою.
До того ж і здорове розуміння речей говорить про те, що якщо з природи певного виду видалити, або добавити певні ознаки, то це вже буде інший вид.
Тому кажучи що втративши первородну праведність як частину природи, треба казати що це вже зовсім інші люди ніж були в раю. І ми несемо на собі печать первородного гріха від зовсім інших істот, а не від людей. Ладно, не продовжую, а то смішно стає.
Таким чином святі ваші прямо кажуть що вона не належала природі людини, катехизис натякає на це, а здоровий глузд також проти.

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що таке гріх?

Повідомлення ShMariam » 15 жовтня 2011, 14:57

alex1980 писав:Про катехизис: "Церковь, подлинно толкуя символизм библейского языка в свете Нового Завета и Предания, учит, что нашим прародителям Адаму и Еве было дано состояние "первородной святости и праведности". "Дано состояние" - це не частина природи. Природа якоїсь речі чи істоти - це сталі якісні і інші показники які виділяють певну річ чи істоту посеред інших. Різні стани особи чи речі не можуть бути частиною природи, оскільки це перемінна річ і не може розглядатись як частина природи...

Це вже з пальця висмоктано. Розум належить до природи людини? Якщо людина не має розуму, то вона вже не людина? А здатність думати? Люди, що лежать в комі повністю безпорадні, належать до іншого виду? "Дано состояние"... Як і дано руку, ногу, око... Значить рука, нога, око не належить до природи людини - їх можна втрати, а людина людиною залишиться. А Ви знаєте, що існують люди з генетичними мутаціями? Чи це вже не люди, по Вашому?

А знаєте, мені абсолютно байдуже, що таке природа людини, а що ні. От тільки під "святістю і праведністю" розумію щось таке як розум, і руки, і ноги, чи правильний людський набір хромосом, тільки набагато важливіше за них.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 15 жовтня 2011, 15:17

ShMariam писав:
alex1980 писав:Про катехизис: "Церковь, подлинно толкуя символизм библейского языка в свете Нового Завета и Предания, учит, что нашим прародителям Адаму и Еве было дано состояние "первородной святости и праведности". "Дано состояние" - це не частина природи. Природа якоїсь речі чи істоти - це сталі якісні і інші показники які виділяють певну річ чи істоту посеред інших. Різні стани особи чи речі не можуть бути частиною природи, оскільки це перемінна річ і не може розглядатись як частина природи...

Це вже з пальця висмоктано. Розум належить до природи людини? Якщо людина не має розуму, то вона вже не людина? А здатність думати? Люди, що лежать в комі повністю безпорадні, належать до іншого виду? "Дано состояние"... Як і дано руку, ногу, око... Значить рука, нога, око не належить до природи людини - їх можна втрати, а людина людиною залишиться. А Ви знаєте, що існують люди з генетичними мутаціями? Чи це вже не люди, по Вашому?

А знаєте, мені абсолютно байдуже, що таке природа людини, а що ні. От тільки під "святістю і праведністю" розумію щось таке як розум, і руки, і ноги, чи правильний людський набір хромосом, тільки набагато важливіше за них.


Так, розум належить до природи людини. Якщо б люди всі поголовно не мали розуму, то це були б вже не ті особи, яких ми називаємо людьми. У певного вида є свої ознаки. Втрата рук однією людиною не міняє, природу людини - якщо будуть у цієї людини діти, то вони все рівно будуть народжуватись з руками і ногами. Якщо появиться новий вид, який в потомстві не буде мати рук і ніг, то це вже не будуть люди в нашому розумінні. Це буде інший біологічний вид. Ви просто говорите про часні випадки втрати певних властивостей і ознак людиною, а природа людини заложена глибше. Це те, що відрізняє біологічний вид (якщо говорити про людину з точки зору науки). При часних втратах певних ознак людиною у випадках що ви навели, людина дає потомство точно таке яке вписується в поняття природи людини. Якщо це будуть якість мутанти, які в репродукції також будуть давати мутантів, то це вже інший біологічний вид. Не треба путати втрату певних властивостей людиною і властивостей виду. До того ж рука і нога, розум - це не стан, а певні особливості виду (це вам так, на заметку).
Тому не треба згаряча, не розібравшись, казати про те що, як, коли і з якого пальця висмоктано.
Ви собі можете вважати як завгодно про святість і про руку, але є обєктивні раціональні і научні поняття.

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Що таке гріх?

Повідомлення andrey s. » 15 жовтня 2011, 16:19

romanm писав:Ал тут вже йдуть роздуми які, з моєї сторони, можуть бути і не зовсім ортодоксальними.

Повторюся. Звичайно, цей аспект є багатогранним (образ і подобіє) і "закрити" це в якусь дефініцію, думаю,немає сенсу.

Так п, Романе, практика показує :) , що такі розмови дуже легко виходять за рамки ортодоксальності, нажаль то такк. І справді не завжди є сенс в таких розмовах, яким передують наші розважання.
Але це все відносне, якщо хтось хоче лишатися в цих рамках, то навіть попри такі розважання він залишиться в тих рамках.
Тут справа зовсім в іншому, і якраз те, що я маю на увазі, і є наслідком того гріха.
Та власне тому і важко порузумітися, тому, що це дуже місткі і багатогранні поняття. І я можу мати на увазі одне, а хтось інше.
Але, щоб не вийти за рамки Бога, ми НЕ повинні вести ці розважання в контексті; Правий- НЕ правий. Ми не є вчителями Церкви, тому це просто розважання
Тобто це адресовано всім , в тому числі і мені. Навіть якщо хтось з нас наводить працю чи думки святих чи оців, то ми повинні розуміти, що подаєм згідно свого розуміння, і там де хтось бачить одне, інший може розуміти інше. А про вирваний контекст я взагалі мовчу. А намагання викрутити згідно своєму якомусь там наміру, при цьому вживаючи слова конфесійного значення, я взагалі рахую бякою, і ніяким чином не хочу бути до того причетним, якщо переконаюсь, що воно саме так.
Зрозумійте, це не тверження, а розважання. Тому і завжди кажуть, що знання це випробовування, чи горе від ума. І погоджусь з Вами, що сенсу в таких розважаннях може і не бути, навіть попри намагання його там знайти :) . А може і бути, для когось. Сенс, для мене це термін придатності на нашому шляху, і звичайно шляхи є різні, як людина приходить до Бога. У Християн спільним є Христос, як та Історія Спасіння. Тобто як ми уподібнюємся Йому.
Та власне наша задача, щоб їх(розважання) зробити ортодоксальними для себе, звичайно памятаючи про інших, для яких наш пошук може стати блудом. Тобто якщо справді такі речі стали тривожити душу, що часто є простою люцкою природою. Як на мене, то та цікавість стала частиною люцкої природи, після гріха звичайно..
Ну так ось :) , якщо справді це стало сильно цікавити і бударажити наш розум, то наше завдання зробити то в рамках ортодоксальності. Тобто якщо простіше, то таке ніяк не повинно віддалити нас від Церкви. Тобто в душі, в середині, буде припустима думка хибності вчення Церкви.
Як танкіст( я справді то вмію, я про їзду на танку :good: :D ), і не дуже обізнаний в Богословї, я розумію мотиви виникнення схоластики і патристики по свому, і навіть Християнскої філософії в цілому. І якщо вже вивчати вчення отців схоластики, то потрібно глибше копнути, починаючи від особи, часу і місця(винекнення труда), кінчаючи головним, причиною, тобто наслідком чого то було. Якщо простіше, то кому було адресовано.
Ато можна нахватати всякого, і логічним буде те, що в купу воно не вяжеться. І наприклад я відношусь до цього напряму з не розумінням, тобто я суто за себе.
Справді, я в цих рамках не можу спілкуватись. Від чого почуваю себе щасливішим, бо мені то фіолетово. У мене інший спосіб пізнавання Бога, і я не буду журитись тим, що мене це не турбує як когось. Тобто, як сказала людина, кожному своє.
Ні, ми повинні тримати себе в тих рамках, і памятати, що осквернює людину.(думаю всі це знають, що саме)[/quote]
romanm писав:Думаю, що є сталою ВЕЛИЧИНОЮ. Бо людина є ЄДИНИМ МОЖЛИВИМ!!!!! представником Бога, Він у ній відзеркалюється.

26. Тож сказав Бог: "Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі.
27. І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх.
"

Тепер по темі. Тобто чи постраждало там щось, чи ні, чи частково, чи взагалі то нас не стосується, чи навіть...мамо..де я..ой..хто тут. :D (то не до теми, але і до неї водночас.Вчора читав От Иоанна апокриф, я взагалі трохи в трансі після того, але навіть там найшов підтверження своїм думкам в контексті цієї теми, і 100% я не навожу це як якесь підтверження, бо там можна взагалі бабахнутись.)

Якщо брати до уваги історію С.З. , звісно у привязці до неминучого Його продовження у Н.З, то у мене навіть не виникає сумнівів, що постраждало все і вся.
Звісно не потрібно то сприймати в миттєвому розумінні. Для Бога час то нічого, і саме те, що Бог після гріха виявляв себе в пророках, звісно з любові до решти , і що всі свідчили про приход Спасителя, тобто це і є підтверження.
Чи Подоба і Образ є роздільними поняттями??? і чи сталими, чи сталий тільки образ, а подоба має властивість змінюватись??, то питання символічні.
Але, як писав раніше, ці поняття по роздільності просто не мають ніякого сенсу, звісно при умові нашого бажання пізнати Життя Вічне. :pardon:
Не є можливим зберегти подобу якщо постраждав образ, то вже буде інша подоба. У нас ці поняття є такими, які діють разом, співпрацюють.
У людей, які жили до Рождества Христового, Образ Божий не був чимось повністю одинаковим і постійним. Бо якби було так, то було би достатньо пророків, які жили праведно, тобто у них той Образ постраждав менше, бо вони уподібнювались Богу, і працювали над тим через Закон, тобто пізнавали Бога, приймали Його подобу через Закон. Власне саме появлення Закону свідчить про шкоду гріха яку зазнав Образ Божий, а як наслідок, і Подоба. І саме поняття "пророк", свідчить що у решти нема того звязку з Богом, як мали пророки.
В Ісусі Христі ці два поняття є цілисними, тому Він Господь. Тому Бог нам дав Свій Образ у Ньому, для того, щоб ми вже вирішили, чи ходити роздягненним, чи всетаки вдітися. Хто прийняв Образ Ісуса Христа, кому Він дався з народженням, то є вдягненний(Хто в Христа Христився, той в Христа зодягнувся). А кому подобається бути голим,,, то є вибір який не керується Божою Волею. Бо Адам мав своє призначення, яке діяло тільки в тісній злуці з Творцем, тобто Адам мав бути продовженням Бога для того, над чим поставив його Творець. І власне земля стала проклята через порушення в цій системі.
Всеодно Бог скерує людину до Себе, навіть попри те, що вибрала такий важкий шлях, піддавшись змію. Гріх, це така пакость, яка діє на все, і на Образ і на Подобу.
Наша праця, справді схожа на це:19. В поті лиця твого їстимеш хліб твій, доки не вернешся в землю, що з неї тебе взято; бо ти є порох і вернешся в порох."
. А що таке Хліб, Ісус Навчав, от і маємо, те що маємо :) . Тобто через Ісуса нам повернули той Образ, який був занедбаний. Все, амінь. Маємо Те, як був створений Адам, по Образу.
Але, але Те, що Адаму подарувалось, так просто далось, нам потрібно ще прийняти, тобто халяви не буде...нєа. :)
«Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.... Хто вірує в нього, не буде засуджений, хто ж не вірує, - той уже засуджений, бо не увірував в ім'я Єдинородного Сина Божого....Я - в них, і ти - в мені, - щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси мене, та й ізлюбив їх, як ізлюбив мене.

То як, постраждав Образ Божий і подоба Божа???
Дякую. :Rose:
А взагалі, краще взяти Святе Письмо до рук, і самому переконатись в тому. Хіба там взагалі ніц не зрозуміло, як і чому.???. Всі Богоугодні праці грунтуються на Обявленні Божому, а не на думках зовсім різних по сприйняттю і відношенню між собою людей.
В катихизмі розжовано так, що ніяких питаннь у мене не виникає, а тим паче сумнівів. (І я дуже радий, що мені того достатньо, справді, Хвала Богу)
Востаннє редагувалось 15 жовтня 2011, 16:23 користувачем andrey s., всього редагувалось 1 раз.
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що таке гріх?

Повідомлення ShMariam » 15 жовтня 2011, 16:20

Наслідки первородного гріха на природу людини в "перекладі", які б це були наслідки для тіла, згідно вчення КЦ:
1. Нанесено смертельну рану (чи хворобу) від якої людина точно помре. Хвороба мало того, що спричиняє страждання через різні дурниці, ще й часто заважає виконанню життєвих функцій (моє порівняння з втратою ока/руки)
403 За св. Павлом Церква завжди навчала, що величезні злидні, які гнітять людей, їхня схильність до зла і до смерті не є зрозумілі без їхнього зв'язку з гріхом Адама та з фактом, що той передав нам гріх, яким ми народжуємося поражені і який є «смертю душі» (Пор. Тридентський Собор: DS 1512.).

2. Ця хвороба 100 % передається нащадкам
417 Адам і Єва передали своїм нащадкам людську природу, поранену першим гріхом, а отже, позбавлену первородної святості й праведності.

3. Та хвороба сильно ослабила імунітет, що людина може тепер захворіти і померти від будь-якого збудника.
Отже, все населення Землі вражене цією хворобою (уявіть, що це щось на зразок СНІДу, тільки живуть стільки, що встигають народжувати дітей).
418 Унаслідок первородного гріха людська природа ослаблена у своїх силах, піддана незнанню, стражданню, пануванню смерті і схильна до гріха (цю схильність називаємо «похіттю»).

http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38
Приходить Лікар і дає ліки від основної хвороби, але імунітет далі ослаблений (хоч вчить, як його зміцнювати і дає ліки від всіх хворіб), люди далі вмирають.

Або докажіть, що КЦ вчить не так, або що я зробила неправильно порівняння.


Отож я перестаю Вас розуміти. Спочатку Ви звинувачуєте КЦ, що ми кажемо, що природа людини не змінилася. Тепер кажете, що зміна природи відбувається тільки тоді, коли щось важливе і незмінне втрачає (набуває) весь людський рід - змінюється вид. Згідно вчення ПЦ, як Ви стверджуєте, природа людини змінилася, значить змінився вид?

Стосовно вислову, про одягнену/роздягнену людину до і після гріхопадіння. Думаю, тут не стільки хотіли відобразити стан людини по відношенню до теми, про яку йде мова, але по відношенню до того, якою цю людину бачать інші. Маю на увазі, що нормальна людина з почуттям гідності радше хотіла б показатися перед іншими людьми зраненою, хворою, ніж роздягненою. А без Божої благодаті дійсно маємо такий :oops: вигляд перед Богом, Ангелами і Святими.

P.S. Будь ласка, не вживайте стільки русизмів, не приємно.
Востаннє редагувалось 15 жовтня 2011, 17:06 користувачем ShMariam, всього редагувалось 2 разів.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Що таке гріх?

Повідомлення andrey s. » 15 жовтня 2011, 16:55

alex1980 писав:Тому кажучи що втративши первородну праведність як частину природи, треба казати що це вже зовсім інші люди ніж були в раю. І ми несемо на собі печать первородного гріха від зовсім інших істот, а не від людей. Ладно, не продовжую, а то смішно стає.
Таким чином святі ваші прямо кажуть що вона не належала природі людини, катехизис натякає на це, а здоровий глузд також проти.

Та чому так збочено розуміти???
Хіба створена людина належала собі, от так в контексті істоти, виду. Ні наш вид був створений для якоїсь цілі, і для цього людині дались певні речі, тобто людина мала те, що їй було необхідно для того. Мала все, і могла користати всім, звісно для виконання призначення.
Не було самої думки, яка творила особистість і бажання стати як Він, з усіма витікаючими.(та думка не належала людині, вона належала змію, а людина просто не відкинула її)
Так, можна твердо сказати, що людина мала зовсім інші ознаки, і напевне вони змінились після вкушання плоду, що послужило вигнанню Адама і решти.
Так , можна припустити, що навіть на фізичному рівні вона не була відповідником нам. Тобто я не про різність, а про деякі маленькі відмінності, які в принципі не є маленькими, бо мають наслідки.
Звісно :D , мої слова можна викрутити так, що ми вже і не люди, а насправді примати то люди. Це вже як угодно комусь.
Ми ніяк фізично не будемо повністю тотожними нашим прародичам. Навіть попри те, що маємо і руки і голову і всяке таке.
В людині все дуже тісно звязано і тіло і душа і дух. Тільки от, людина подумала, а для чого той Дух, можна і так....напевне при цьому думаючи, що це дрібниця, а точніше, взагалі про це не думаючи. Можливо тільки так людині може бути зрозуміло, що саме вона втратила.
Смерть старушка прийшла :) , хіба це не зміна???? Якщо балакати в порівнянні з Адамом в Єдемі. :pardon:
І я вдячний Богу за Його Святих, нажаль вони не Ваші, судячи з написаного.(я хочу сакзкти, що давайте, як Ви просили, без всяких таких речей. Ну дуже Вас прошу :oops: , пожалійте мене, і не пишіть в такому дусі іншим. Будласка..)
Я навіть не знаю, що ще написати, тобто не можу знайти причину, хоч і стараюсь. :roll:
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Що таке гріх?

Повідомлення luksander » 15 жовтня 2011, 20:35

alex1980 писав:
luksander писав:
для танкістів хтось пояснить? :) :Rose:


Думаю, що ви просто неуважно прочитали. До того ж це не сприяє розвитку


Якщо запитую – значить не зрозумів… Ви б посилання дали (я про цитату), прочитав би більше… та – дякую!
А для мене це не така вже і дрібниця була; - думаю – тепер я врешті решт зрозумів суть Вашого запитання: чому відповідаючі тут Вам твердять, що рішення Собору не співпадають з тим вченням вчителів Церкви, на базі яких вони мали б прийматися? Дійсно, такого не має бути. Та, певно, і не є.
Успіхів Вам
:Rose:

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Що таке гріх?

Повідомлення romanm » 15 жовтня 2011, 20:39

Певнощо так не є. Але бачите, крім форуму, я заробляю на хліб іншим.Отож, зараз в мене інші важливіші речі. :)

luksander
старець
старець
Повідомлень: 1023
З нами з: 11 грудня 2009, 17:23

Re: Що таке гріх?

Повідомлення luksander » 15 жовтня 2011, 23:03

І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
Буття 2:7-8


Нмд…

В Біблії говориться про факт створення людини як єдину цілісну дію і описується це скупими словами… і після слів: «створив» або ж: «стала людина живою душею» не було вже ж ніякого додавання, удосконалення… дотворювання, одним словом. Можна говорити про одівання людини, про дарування їй чогось і інші нюанси творення, але все це було до отого «створив».
Тобто – зміна будь-чого в людині може свідчити тільки про зміну самої людини, а не про зміну якихось придатків

:pardon:

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 16 жовтня 2011, 01:43

ShMariam писав:Наслідки первородного гріха на природу людини в "перекладі", які б це були наслідки для тіла, згідно вчення КЦ:
1. Нанесено смертельну рану (чи хворобу) від якої людина точно помре. Хвороба мало того, що спричиняє страждання через різні дурниці, ще й часто заважає виконанню життєвих функцій (моє порівняння з втратою ока/руки)
403 За св. Павлом Церква завжди навчала, що величезні злидні, які гнітять людей, їхня схильність до зла і до смерті не є зрозумілі без їхнього зв'язку з гріхом Адама та з фактом, що той передав нам гріх, яким ми народжуємося поражені і який є «смертю душі» (Пор. Тридентський Собор: DS 1512.).

2. Ця хвороба 100 % передається нащадкам
417 Адам і Єва передали своїм нащадкам людську природу, поранену першим гріхом, а отже, позбавлену первородної святості й праведності.

3. Та хвороба сильно ослабила імунітет, що людина може тепер захворіти і померти від будь-якого збудника.
Отже, все населення Землі вражене цією хворобою (уявіть, що це щось на зразок СНІДу, тільки живуть стільки, що встигають народжувати дітей).
418 Унаслідок первородного гріха людська природа ослаблена у своїх силах, піддана незнанню, стражданню, пануванню смерті і схильна до гріха (цю схильність називаємо «похіттю»).

http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38
Приходить Лікар і дає ліки від основної хвороби, але імунітет далі ослаблений (хоч вчить, як його зміцнювати і дає ліки від всіх хворіб), люди далі вмирають.

Або докажіть, що КЦ вчить не так, або що я зробила неправильно порівняння.


Отож я перестаю Вас розуміти. Спочатку Ви звинувачуєте КЦ, що ми кажемо, що природа людини не змінилася. Тепер кажете, що зміна природи відбувається тільки тоді, коли щось важливе і незмінне втрачає (набуває) весь людський рід - змінюється вид. Згідно вчення ПЦ, як Ви стверджуєте, природа людини змінилася, значить змінився вид?

Стосовно вислову, про одягнену/роздягнену людину до і після гріхопадіння. Думаю, тут не стільки хотіли відобразити стан людини по відношенню до теми, про яку йде мова, але по відношенню до того, якою цю людину бачать інші. Маю на увазі, що нормальна людина з почуттям гідності радше хотіла б показатися перед іншими людьми зраненою, хворою, ніж роздягненою. А без Божої благодаті дійсно маємо такий :oops: вигляд перед Богом, Ангелами і Святими.

P.S. Будь ласка, не вживайте стільки русизмів, не приємно.


1): По-перше, тут якісь свої трактування з лікарями не вважаю умісними - ви хочете доктрину Церкви доказати байками про лікарів? :o
Такі речі доречні коли ви можете опертись на святих Отців, щоб підкреслити окрему думку, але байками про лікарів доводити доктрину... Відносно цих всіх рук, ніг і т.д. я привів просто приклад що людина не перестає бути людиною коли втратить руку чи ногу, бо в регенерації, її природа людини відтворить саме людину, а не холодильник. Відносно того що якщо потомство набуває нових ознак, то це вже інший біологічний вид, то думаю що якби ви побачили щось, що вище пояса виглядало б схоже на людину, а знизу були б копита, а ще воно б мукало і мало б загривок, то не думаю що ви б таку істоту назвали людиною, хоча в неї ми всього лиш із опису забрали і змінили 3 властивих природі людини ознаки. Тому не треба там рани, руки, перхоть і т.д.
Я щось ще не уловив крім того що в другій частині про передачу наслідків гріха потомству йдеться? Я ж не заперечував що нащадки несуть на собі наслідки.

2) думаю що відповідь на кінець 1 пункту тут також умісна - НЕ РОЗУМІЮ НАВІЩО ЗАХЛАМЛЮВАТИ ТОННАМИ БЕЗКОРИСНОГО ТЕКСТУ? Хіба я з цим спорив чи казав що це не так? Чи із-за браку доказових матеріалів вирішили брати кількістю слів?
3)перша частина - це, я так розумію, розтягнутий кінець першої і другої. Браво. Навіщо стільки пунктів писати про одне і те ж, що я не оспорюю?
Відносно цитати з катехизису - я вже писав - що праведність по вченню ваших Отців підтримувала гармонію, її не стало, тому не стало тієї самої гармонії, наслідком відсутності гармонії і стало те, що ви перечислили в цитаті. Будь ласка, читайте деколи те що вже написано - можливо у мене дуже поганий характер, не спорю, але дуже не люблю повторятись.
Тепер відносно природи людини в православії - змінились!, НЕ БУЛО ЗАБРАНО ЩОСЬ ІЗ ПРИРОДИ, її душевні і тілесні якості, вони пошкодились, але при цьому гріх який ввійшов в світ не розглядається як такий, ніби-то він став частиною природи людини, це більш як грязь на склі, яку з допомогою Божою можливо стерти, це так дуже грубе порівняння, але яке охарактеризовує суть. Я надіюсь що ви не будете намагатись захламити тему тут про поняття первородного гріха в православії, якщо є бажання - зробіть окрему тему. Закінчимо тут розбиратись, дійдемо до нього.
Тепер про ваше прохання довести що КЦ вчить:
Я ітак навів уже багато цитат із ваших святих, які прямо кажуть про незмінність природи і про те, що первородна праведність не належала людській природі, чого ніхто з опонентів не зробив. Якісь розмазані пару фраз були, але хто там і яким чином побачив те, що хотів побачити - мені не відомо. Власне щоб там прямо, чорним по білому писало що природа людини пошкодилась - такого не було. Думаю це одне, людину безпристрасну би вже заставило задуматись. Поки що всі ваші записи ви пишете лише на вашому трактуванні однієї фрази що людина була поранена гріхом, хоча як на мене це просто лукаво написано щоб розмазати поняття, тому що в 20 столітті в Ватикані очевидно зрозуміли наскільки помилковою була теорія з незмінністю природи, яку вони підтримали.
Людині іменно добавлено була ця благодать, як зовнішня сила що дає гармонію.
Тепер відносно того, що згадував andrey s. - про смерть і т.д.
Ось вам ще кусочок із сучасності, щоб не казали що це колись зовсім давно тільки богослови так думали що природа не змінилась.
По мысли кардинала Беллармина (XVI век), человек до грехопадения отличается от человека после грехопадения так, как одетый человек отличается от раздетого. Этот образ выражает ту мысль римско-католического вероучения, согласно которой человеческая природа не понесла изменения в грехопадении, от нее был лишь отнят Богом некий сверхъестественный дар праведности, или "первобытной непорочности". После грехопадения человек остался в некоем состоянии "чистой естественности" [8].

Ваша теорія про фразу Белларміна зовсім безсила. Він писав не проповіді коли казав цю фразу а писав власне поняття про первородний гріх. Ось знайшов ще одну фразу, яка ваші сумніви мала б розсіяти кінцево: "совершенства первого человека не были внедрены или вложены в его природу в качестве даров естественных, они были ... ПРИДАНЫ ему в качестве ДАРОВ СВЕРХЪЕСТЕСТВЕННЫХ".

Современный римско-католический богослов В. Зайбель (W. Seibel) определяет состояние человека до падения как состояние "сверхъестественного общения с Богом", "в состоянии святящей благодати" [9]. Бог, продолжает В. Зайбель, ПРЕВОЗНЕС ЧЕЛОВЕКА НАД СПОСОБНОСТЯМИ ЕГО ПРИРОДЫ, призывая его к участию в жизни Бога Троицы [10]. Кроме того, СВЕРХПРИРОДНЫМИ ДАРАМИ БЛАГОДАТИ ЯВЛЯЮТСЯ БЕССМЕРТИЕ, А ТАКЖЕ ЦЕЛОМУДРИЕ (целостность), то есть неподверженность похоти [11].

Таким чином сучасні богослови продовжують висловлюватись в дусі Отців схоластики, просто дехто до сих пір наївно купляється на лукаву фразу "був поранений гріхом".

Відносно русизмів... вибачте, я декілька років жив в Росії і Абхазії, тому деколи вже воно проскакує. Ну, ви як заповідував апостол, носіть тяготи одне одного (очевидно і мою...) і так виконаєте закон Христовий. Хоча, по великому рахунку, во Христі немає ні елліна, ні іудея... і людина яка не може побороти в собі нетерпимість до певних рас, націй, мов, слів, така людина ще не повністю доросла до розуміння того про що говорив Христос. Але це вже теми не стосується, тому замовкаю, хоча постараюсь, в міру моїх сил писати більш чистою мовою щоб вам не дошкуляти.
Востаннє редагувалось 16 жовтня 2011, 01:59 користувачем alex1980, всього редагувалось 1 раз.

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 16 жовтня 2011, 01:53

luksander писав:
І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

І насадив Господь Бог рай ув Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.
Буття 2:7-8


Нмд…

В Біблії говориться про факт створення людини як єдину цілісну дію і описується це скупими словами… і після слів: «створив» або ж: «стала людина живою душею» не було вже ж ніякого додавання, удосконалення… дотворювання, одним словом. Можна говорити про одівання людини, про дарування їй чогось і інші нюанси творення, але все це було до отого «створив».
Тобто – зміна будь-чого в людині може свідчити тільки про зміну самої людини, а не про зміну якихось придатків

:pardon:

Шановний, є два нюанси:
1) Поясніть це все вашим Отцям схоластики - це вони а не я видумали первородну праведність і висказались що вона не належала природі людини.
2) Книга Буття дуже багато про що умовчує, але це не значить що цього не було. Звичайно я з вами згідний внутрі що ніякого додавання до природи не було, тому що я взагалі не розділяю погляд про вигадану первородну праведність. Просто скажу відверто з точки зору писання це не доказуємо. Ці глави що говорять про творіння... мудрі люди давно вже зробили на цьому дисертації. Там кожне слово настільки багатогранне... візміть як приклад ці дні творіння. У нас в біблії кажеться: сказав Бог... і сталось. А далі: і був вечір і був ранок, день такий-то. Так ось це слово день, по еврейськи йом, воно може означати як день, так і період часу, так і цілу епоху. Так ось за цю епоху, якщо прикинути саме це значення (воно не відкидається значенням в єврейській мові) могло і сталося стільки всього цікавого... а у нас записано просто словом і був день такий-то. Так і з творінням людини. Я хоч і не підтримую ці теорії про первородну праведніть, я б не взявся доказувати що її не було, тільки на основі Писання.
Хоча, по великому рахунку, ви в Писанні взагалі не знайдете поняття первородної праведності. Це штучне поняття і перших 10 століть християнство не знало такого поняття.

Аватар користувача
alex1980
дописувач
дописувач
Повідомлень: 131
З нами з: 06 серпня 2011, 19:57

Re: Що таке гріх?

Повідомлення alex1980 » 16 жовтня 2011, 02:09

luksander писав:Ну так... Бог незмінний в тому, що незмінно/постійно гнівається на гріх? Це мені може здаватися, що ось Він добрий, а ось вже (фактор часу) - гнівається...? от щоб я зрозумів різницю в ставленні до мене Бога, Він і показує (дає мені змогу побачити) мені завжди своє невдоволення?... :roll:

Шановний luksander ваш отець Кіріл, як і деякі люди з хворою фантазією, ввели в богословя тему про те що Бог гнівається не в смислі як упоминання антропоморфізмів бібліі, а власне в прямому сенсі. Але повторюсь, це люди з хворою фантазією. Ось що, для прикладу каже Йоан Златоуст: "Не Бог враждует против нас, но мы - против Него. Бог никогда не враждует". Не Бог отдаляется от человека, но человек уходит по стопам блудного сына на страну далече, не Бог полагает ветхозаветную вражду между Собою и родом человеческим, а человек отвергает неизменную любовь Божию. По словам патриарха Сергия "Грех удаляет человека от Бога, а не Бога - от человека" .
Важнейшим следствием взгляда на сущность грехопадения, которое повлияло на все богословие католичества, прежде всего, на его сотериологию, стало искаженное представление об отношении Бога к миру и человеку. В католическом миросозерцании не столько человек изменяет свое отношение к Богу после первородного греха, сколько Бог изменяет Свое отношение к Своему творению. Человек остается в состоянии "чистой естественности" и лишается благодатной милости Бога, Который удаляется от Своего творения, отделяет Себя от него. Мы вновь возвращаемся к образу Ветхозаветного Бога-Судии, Который поставил ангела Своего с огненным мечем у врат рая и отсек от Себя человека. В таком понимании первородного греха произошло возрождение ветхозаветного начала, и деятели Реформции вполне справедливо обвиняли католичество в подмене Нового Завета Ветхим.

Насправді, Боженька завжди насл любить, любить любовю несказнною... думаю що власне про момент коли ми предстанемо перед Богом і побачимо Його нескінчену любов, то тоді на нас збудуться слова "в той час у вас вже не буде ніяких питань" (затрудняюсь сказати де це точно є в Новому Заповіті). Але це не міняє суті. Бог нас любить, апостол каже: "Бог є любов", а не гнів, не ненависть і т.д. Саме в такому сенсі Христос покликав людей до відносин не юридичних з Богом, як то було раніше, а до відносин які існують між батьком і дитиною. Більш того, авва, слово яке Христос використовує, це навіть не батько, це тато, це ласкаво-довірливі відносини між люблячими батьком і сином. І всякі теми з гнівом там не звучали у Христа. Якби Бог гнівався на людину, то Христос ніколи б не прийшов до людей. Тільки невимовна любов Божа привела Христа до людей, які погрязли в гріхах. І що Він каже, не каже що гнівається на цей народ, що прийшов з гнівом, ні, Він каже що милосердує за цих людей, бо вони як погублені овці, вони не знають що творять, Він і життя своє віддав за нас, не за праведних і достойних любови, а за грішних, за тих, які його зреклися і розбіглись в момент коли Його схопили, за тих, що достойні були б смерті, але він милує і каже що не відкину нікого хто до Мене приходить. Хіба це поступки і слова продиктовані гнівом? Задумайтесь колись над жертвою Христовою. Людина, творіння бє і насміхається з свого Творця, унижає Його, розпинає, а Він каже: Отче не вміни їм цього в гріх... Чи був більший гріх від цього на Землі??? Ні! Але скажіть чи є в словах Христа хоч тінь гніву? Думаю, ви докінчите мої думки в свому серці і переконаєтесь в один день що коли людина розуміє як сильно її любить Бог, то все інше на світі буде просто незначним і мізерним, а всі труднощі життя стануть просто смішними.

Аватар користувача
Володимир85
старець
старець
Повідомлень: 600
З нами з: 12 липня 2011, 14:51

Re: Що таке гріх?

Повідомлення Володимир85 » 16 жовтня 2011, 12:07

alex1980 писав:...коли людина розуміє як сильно її любить Бог, то все інше на світі буде просто незначним і мізерним, а всі труднощі життя стануть просто смішними.


http://dkz.info/book/index.php
Коли св.Франциск думав про єдине джерело всього живого,
його ще більше,ніж завжди,сповнювало благочестя,і він називав всіх тварей Божих,
навіть самих малих,братами і сестрами,бо знав — їх створив Той же,Хто створив і його самого.
(св.Бонавентура)

Аватар користувача
ShMariam
Модератор
Модератор
Повідомлень: 4653
З нами з: 06 грудня 2008, 14:08
Звідки: Львів

Re: Що таке гріх?

Повідомлення ShMariam » 16 жовтня 2011, 12:12

alex1980 писав:
1): По-перше, тут якісь свої трактування з лікарями не вважаю умісними - ви хочете доктрину Церкви доказати байками про лікарів? :o

Напевно тому, що й Ви коли писали, що гріх - хвороба душі. Христос - Лікар. Первородний гріх зробив природу людини такою, що легко впадає в будь-який інший гріх (понижений імунітет) + сам по собі є найсерйознішою смертельною спадковою хворобою.Невже так тяжко побачити аналогію?

alex1980 писав:Тепер про ваше прохання довести що КЦ вчить:
.... Власне щоб там прямо, чорним по білому писало що природа людини пошкодилась - такого не було.


Поранити - це і є пошкодити. Вислослювання теологів не завжди = Науці Цекрви. (Офтоп, але колись тут один форумчанин доказував на основі недвозначного вислову одного Святого (як мінімум одного), дуже шанованого у вас і у нас, що в подружжі неможливо осягнути святості. Ми йому: КЦ так не вчить, навпаки, а він далі своє: це Отець Церкви...) Пишите книжку про нашу Цекрву - орієнтуйтесь на Катехизм. Те, що написано в Катехизмі - не лукавство, але основа. (хіба Ва дуже хочеться, щоб ми вірили так :wink: ).

alex1980 писав:і людина яка не може побороти в собі нетерпимість до певних рас, націй, мов, слів, така людина ще не повністю доросла до розуміння того про що говорив Христос. Але це вже теми не стосується, тому замовкаю, хоча постараюсь, в міру моїх сил писати більш чистою мовою щоб вам не дошкуляти.

Та нема проблем. Маю знайомих і друзів росіян, спілкуюся з ними на їх же мові і вважаю їх часто кращими людьми, як своїх земляків. Терпіти не можу суржика, але не людей, що ним розмовляють.
Важливо!Може врятувати життя: http://forum.ugcc.org.ua/viewtopic.php?f=3&t=97&p=56358#p56281

Аватар користувача
andrey s.
старець
старець
Повідомлень: 2624
З нами з: 13 січня 2011, 19:40
Звідки: м.ІВАНО-ФРАНКІВСЬК
Контактна інформація:

Re: Що таке гріх?

Повідомлення andrey s. » 16 жовтня 2011, 15:32

alex1980 писав:1) Поясніть це все вашим Отцям схоластики - це вони а не я видумали первородну праведність і висказались що вона не належала природі людини.

Я було понаписував, але видалив. Є важливе питання:
Як Ви розумієте значення виразу "Первородна Праведність".???(Звідки черпаєте розуміння цього слова, чи якщо простіше, то поясніть коротко, як Ви це бачите, Ви, а не хтось там, як Ви любити наводити, що той і той бачить так і так, але при цьому не відомо, чи Ви з цим згідні.)
І було би взагалі клас(для мого розуміння Вас), якби Ви навели якісь синонім цьому виразу.(якщо звісно він є, звісно суто у Вашому розумінні)

Це суто для порузуміння і економії натискання на "клаву".
Дякую.
.......
І чи є різниця у розумінні цього терміну, між Східною і Західною Церквою.(тут не потрібно наводити окремих отців, а те, чи різні по визначенню ці поняття. Так чи Ні)
З повагою ПРОСТО андрій!!! УГКЦ

Аватар користувача
romanm
старець
старець
Повідомлень: 1986
З нами з: 17 березня 2009, 09:43

Re: Що таке гріх?

Повідомлення romanm » 16 жовтня 2011, 21:54

В двох словах. Йде гаряча дискусія. Говориться, що П. вчення є точне і скоструйоване, щодо первороднього гріха, який заторкнув душу людини.
І водночас йдеться про те, що ніби- то К. церква вчить що зняття первородньоъ святості у Адама не ранило натуру людини, а всього лиш забрало те, що йому не належало. Приводяться цитати вчителів Церкви.

Добре, попробуємо розібратися в цих питаннях. Я, зі свого боку, як людина яка немає богословської освіти, спробую трішки пояснити.

Так зачепив гріх людину чи ні, і якщо так, то як пояснити те з висказуваннями св. Томи і кард Белларміна?


Повернутись до “Богослов'я”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 4 гостей