Боже провидіння

[Олюнька]

Часто вживаємо цю фразу, часто відчуваємо на собі дію Божого провидіння.
А що говорить про це богослов'я? І взагалі цікаво як то виглядає на дії.
Чи Боже провидіння можна розглядати як вияв Божої волі, чи це щось інше.

[romanm]

Часто вживаємо цю фразу, часто відчуваємо на собі дію Божого провидіння.
А що говорить про це богослов'я? І взагалі цікаво як то виглядає на дії.
Чи Боже провидіння можна розглядати як вияв Божої волі, чи це щось інше.

Якщо не помиляюся, то богослов я говорить про

дію

(ось головний термін), тільки по іншому. Провидіння - постійна "воля" Бога зберегти фізичний і моральний порядок, який Він сотворив у всесвіті. (св. Кипріян, De Unitate) (Як один з аспектів)

[ієром. Діонисій]

Загальні відомості про значення цих слів можна знайти в Катехизмі Католицької Церкви. Цитую за:
http://catechismus.org.ua/index.php?opt ... &Itemid=38

V. Бог здійснює Свій задум: Боже Провидіння

302 Сотворення має свої властивості й досконалість, але воно не вийшло з рук Творця завершеним. Воно створене «у дорозі» до остаточної досконалості, яку він ще має осягнути і до якої Бог його призначив. Божим Провидінням називаємо розпорядження, якими Бог веде Своє творіння до цієї досконалості: «Своїм Провидінням Бог оберігає все та керує усім, що сотворив, «простягається від краю і до краю і керує усім доладно» (Муд. 8,1). Бо «все оголене і явне перед очима Його» (Євр. 4,13), навіть те, що має статися з вільної дії створінь» (I Ватиканський Собор: DS 3003.).
303 Свідчення Св. Письма на цю тему одностайні: турбота Божого Провидіння конкретна й безпосередня, воно опікується всім, від найменших речей до подій світу та історії. Святі книги підтверджують найвищу владу Бога в ході подій: «Наш Бог на небі і на землі, і все, що захотів, створив Він» (Пс. 115,3); а про Христа сказано: Він «відкриває - і ніхто не зачинить, і закриває - і ніхто не відчинить» (Од. 3,7). «Багато задумів у серці людини, але воля Господня - вона встоїться» (Прип. 19,21).
304 Так бачимо, що Святий Дух, головний автор Святого Письма, часто приписує діяння Богові, не називаючи другорядних причин. Це не примітивний «спосіб мовлення», а глибокий спосіб нагадувати про абсолютну першість Бога та Його верховну владу над історією світу (Іс. 10, 5, 15; 45, 5-7; Втор. 32, 39; Сир. 11, 14.) та навчати таким чином покладатися на Господа. Молитва Псалмів - велика школа такої довіри (Пор. Пс. 22; 32; 35; 103; 138 та ін.).
305 Ісус просить, щоб ми довірились як діти Провидінню Небесного Отця, Який опікується найменшими потребами Своїх дітей: «Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити? (...) Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться» (Мт. 6,31-33; Пор. Мт. 10, 29-31.).