Сторінка 2 з 2

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 28 березня 2011, 17:53
andrey s.
Йосип Вісаріоноаич писав:По своїй природі розум не може відчувати (як серце), він може розуміти і нерозуміти, приймати або неприймати... І найкращий розум це "холодний розум", тобто без різного роду пристрастей. Та, коли він може пізнати істину (тобто Бога), він не може бути мертвим. І ще, через розум людина усвідомлює свою свободу (чи навіть свавілля) - котра, по своїй суті, є видимим проявом життя.

Незнаю що Ви маєте на увазі,але Ви забуваєте що є людиною.Якщо Ви шукаєте "холодного розуму" то справа Ваша.Але хочаб собі дайте відповідь,чи підсилу це людині.Якщо для Вас Бог це обмежиння на цьому шляху,то думка ваша мені незрозуміла.Бо я думаю що розумом Бога неполюбиш.А якщо так,то "холодний розум"-мертва штука.Я читав одну схожу з вашою філософію.ЇЇ суть,а точніше ціль-це відкинути в собі ці обмеження які "навязані" добром і злом.Тобто звільнитись від цього.І в наслідку нема ні добра,ні зла,а тільки правильні вчинки,тобеж то що потрібно.Дуже зручно і спокусливо-правда???
Люди мали спроби стати богом,чим ви кращі за них???(я некажу що Ви є ними).Від розуму людина нікуда не втече,а щоб навчитись управляти ним потрібен помічник.
Кого будети просити допомоги??? Шукати відповіді в книжках написаними "трупами",чи в чомусь справді реальному ЖИВОМУ.
На мою думку головна перешкода в таких пошуках це-люцка гордість.І знаю деяких "трупів", які ясно це розуміючи писали свої книжки,вказуючи "шлях до свободи".
Тільки "забували" написати що це шлях в прірву.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 28 березня 2011, 18:43
ShMariam
andrey s. писав:Якщо Ви шукаєте "холодного розуму" то справа Ваша.Але хочаб собі дайте відповідь,чи підсилу це людині.Якщо для Вас Бог це обмежиння на цьому шляху,то думка ваша мені незрозуміла..

Думаю, що треба знайти межі, де "холодний розум" може дати собі раду. Напр., точні, природничі науки - це завжди (має бути) сфера того "холодного розуму", а про філософію я б так не сказала...
andrey s. писав:Бо я думаю що розумом Бога неполюбиш.А якщо так,то "холодний розум"-мертва штука.

Але це також інструмент, який можна (треба) використати для пізнання Бога.
Пам'ятаю якось на проповіді отець говорив про Св. Трійцю. В певний момент сказав таку фразу: "Далі треба буде вже говорити філософськими термінами". Звісно, розум не може зрозуміти ніколи Божої природи, але ж може прийняти і ну... трошки, часково її зрозуміти. До речі, свідки Єгови відкидають філософію, бо "вона суперечить логіці". (Звісно, в них все просто: Бог не є в трьох Особах бо 1+1+1= 3 %) . І все решта в тому ж дусі. А те, що Бог є поза цим світом з нашими законами природи, їм логіки не вистачило). Я про той випадок, коли "філософія - служниця теології".
andrey s. писав:Кого будети просити допомоги??? Шукати відповіді в книжках написаними "трупами",чи в чомусь справді реальному ЖИВОМУ.

Деякі з тих книжок написані навіть святими, але всі - людьми, які щось шукають. Це не раз допомагає зрозуміти психологію людини. :) Взагалі мене на філософські книжки не дуже тягне (в житті є багато чого цікавішого :wink: ), але готуючись до екзамену мусила трохи читати. В інших випадках я б не радила брати до рук багато чого, особливо не дуже сильним у вірі. (М. Маріїн гарно порівнює книжки з грибами :crazy: :) ).
andrey s. писав:На мою думку головна перешкода в таких пошуках це-люцка гордість.

100 %

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 29 березня 2011, 17:59
Йосип Вісаріоноаич
Говорячи мовою філософії; істина це сукупність слова, думки, речі і першообразу речі. Де кожна більш висока ступінь є мірою для більш нищої; думка для слова, річ для думки, першообраз для речі. Наявність пізнання істини проявляється у людині тоді коли її слово відповідає першообразу речі. Коли людина першообраз (тобто Бога) виражає своїми словами і своїм буттям.
Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 29 березня 2011, 19:05
ShMariam
Йосип Вісаріоноаич писав:Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

Ну й питання! %) Не знаю, хто на нього відповів краще за І. Канта.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 29 березня 2011, 19:08
о.Олег
Йосип Вісаріоноаич писав:...Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

а... якщо відповім: на кожному - присутнє лише прагнення :)
З повагою, о.Олег

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 30 березня 2011, 02:03
andrey s.
Йосип Вісаріоноаич писав:Говорячи мовою філософії; істина це сукупність слова, думки, речі і першообразу речі. Де кожна більш висока ступінь є мірою для більш нищої; думка для слова, річ для думки, першообраз для речі. Наявність пізнання істини проявляється у людині тоді коли її слово відповідає першообразу речі. Коли людина першообраз (тобто Бога) виражає своїми словами і своїм буттям.
Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

Слава Ісусу Христу!!!
Це дійсно проблема,,проблема в тому випадку коли нема спільних визначеннь,а саме конкретних задач,якщо хочете цілей нашого розважання предметом якого стала філософія..
Якби п.Йосип Ви дали більш конкретизоване визначення для чого з вашої точки зору філософія,її цілі з вашої точки зору,що філософія є для Вас особисто.
Тобто філософія це мета,чи засіб.Або філософія це засіб для пізнання Бога,тобто з її допомогою можна конечно в міру особистих можливостей пізнати Бога.Чи філософія це засіб для визнання що Бог є,що потреба людини в Бозі беззаперечна,але пізнання Бога має другий напрям,другі засоби.Зокрема св.Письмо(як приклад).
А якщо коротше,то філософія допомагає прийти до висновку,що конче потрібна любов до Бога.А для здобуття цього потрібно то:Християни кажуть що для спасіння конче потрібна що???
Бо на мій погляд тут можна говорити довго і ні про що.Філософія має цікаву тенденцію,можна довести будь що,але в той самий час заперечити це саме.
Попалась якось книжечка якась,помоєму Сідінборг(навіть незнаю чи правильно написав його імя).Там щось схоже описувалось,але шкода було часу для детального вивчення такої безграничної уяви...
Повірте,,своїми дописами я нехочу сказати що філософія це безкорисна річ,і все таке..Зовсім ні,бо з допису п.ShMariam в мене склалась думка,що саме так Вона зрозуміла.А можливо ще хтось.
Це трохи нетак.
І я розумію як і для чого виник напрям "Християнська філософія",про це дописував набагато раніше.Тобто явно потреба в цьому була,але були і мінуси,но це так(не в тему).Просто то що пишу я,це з власного досвіду.Другими словами пишу за своє сприйняття цього,яке є на сьогоднішній день.Я можу тільки це ствержувати(то як бачу я),але це не визначення мене як того хто правий і що так має бути взагальному.Це просто думки,які я сміло подаю на розгляд Форумчан.
Був в захваті коли прочитав історію Св.В.Великого.В свій час він був дядьком який володів майстерно Реторикою і філософія була Йому просто необхідна.
Но прийшов Він зовсім до іншого,тобто відкинув її,бо з погляду тогочасної філософії можна було сказати що Він несповна розуму.А в наслідок став одним з "стовпів" сучасної церкви.І в мене сумніви що Він цього прагнув.Тобто я впевненний що святим Він стати не хотів.,просто прямував до святості,а це інше.
Бо якби хотів стати святим,то саме цим себе би обмежив.І не став ким Є.
Народ влучно підмітив одну річ:"Говорити не мішки тягати"..Тобто випливає питання:Є потреба,а точніше можливість втілювати таку флософію в життя,в своє життя.І чи можливо це людині яка вже сформувалась як особистісь в "рамках" навязаних суспільством.Тобто коли людина вже обмежила себе вченням "трупів".
Слово "трупи" це визначення людей які мали свої цілі(ідеї),і для їх втілення розробляли своє вчення.А "рамки" це не визначення чогось поганого,а просто поняття(виховання,цінності,погляди,слабкості і т.п.).Доречі "трупи" це також не образлеве слово,прошу зрозуміти правильно.В них можна черпнути багато корисного,но тільки для розвитку,а зовсім не для формування.І є багато мудрих і добрих людей,до яких я вжив такий дивний термін.Вжив цей термін знову тільки для пояснення що мав на увазі в попередньому повід.Більше такий термін вживати не буду.Бо ризикую когось образити,а це не моя ціль.
Дякую..

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 30 березня 2011, 15:38
Йосип Вісаріоноаич
ShMariam писав:
Йосип Вісаріоноаич писав:Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

Ну й питання! %) Не знаю, хто на нього відповів краще за І. Канта.

Так, після Канта вже пройшло більше двох століть, і його у цьому питанні (як виглядає) ще ніхто не доповнив.

Протестант Кант дав класичне оформлення не лише агностицизму (котрий виник ще древньогрецікій філософії (Пірон) у вигляді скептицизму), а і дуалізму й формалізму (в етиці). Своїм світоглялядним батьком його називали чи не усі так звані "справжні комуністи", футуристи, кубісти, екзистенціоналісти і т. д. (серед котрих була маса явних сатаністів)
І ще Кант висміював містику й усі інші духовні практики.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 30 березня 2011, 16:00
Йосип Вісаріоноаич
andrey s. писав:Якби п.Йосип Ви дали більш конкретизоване визначення для чого з вашої точки зору філософія,її цілі з вашої точки зору,що філософія є для Вас особисто.
Тобто філософія це мета,чи засіб.Або філософія це засіб для пізнання Бога,тобто з її допомогою можна конечно в міру особистих можливостей пізнати Бога.Чи філософія це засіб для визнання що Бог є,що потреба людини в Бозі беззаперечна,але пізнання Бога має другий напрям,другі засоби.Зокрема св.Письмо(як приклад).

Як на мене філософія це один з засобів пізннання істини (Бога) розумом, як і Св.Письмо - один із засобів пізнання істини (Бога); є ще Св. ТаЇнства, є молитва, є піст, є милостиня..(де задіяні і розум і сурце)

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 30 березня 2011, 16:02
Йосип Вісаріоноаич
о.Олег писав:
Йосип Вісаріоноаич писав:...Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

а... якщо відповім: на кожному - присутнє лише прагнення :)
З повагою, о.Олег

Наявність хорошого прагнення це вже половина діла.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 30 березня 2011, 20:21
о.Олег
Йосип Вісаріоноаич писав:
о.Олег писав:
Йосип Вісаріоноаич писав:...Прошу уточнити, тих хто заперечує здатність людського розуму кожної людини пізнати істину, на якому етапі об'єктивно існує ця неможливість?

а... якщо відповім: на кожному - присутнє лише прагнення :)
З повагою, о.Олег

Наявність хорошого прагнення це вже половина діла.

так
З повагою, о.Олег

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 31 березня 2011, 12:35
andrey s.
Цікава думка:"А як філософи спілкуються з Богом???"Що таке молитва з філософського погляду??.Хоча мені відомі пояснення деяких умів, що це таке.Але за деяких є сумніви.Тобто на мій погляд вони пояснювали то,про що уявлення немали.Або, можливо і спілкувались з Богом в якісь інакший спосіб.Хоча про цю потребу майже не згадували.
Візміть до уваги що йдеться за уми(філософів) які переоцінюють людей,тобто їхні можливості.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 31 березня 2011, 19:23
andrey s.
Ще маю цікаву думку:
Філософія має властивість розкривати люцку природу,деколи навіть з присущим філософії сарказмом.
А якщо ще точніше,то саме той "темний бік" людини.А ось світлий здебільшого рахується парадоксом(це не за всіх філософів),тобто "світлу" сторону пояснити неможуть.В кращому випадку можуть тільки пояснити її необхідність.Тобто "умом" пояснити потребу "світла",а здобуття Його це вже їнше.
Важко любити когось якщо дивитись тільки на "темний бік".
Тому питання:Чи вчить філософія любити ближнього????(Про любов до протилежної статі в моєму питанні не йдеться :) )
Дякую...
P.S.
Філософів далекого сходу не чіпаєм,там своя "кухня".Я кажу за тих які локалізовані на теренах християнства,в географічному сенсі.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 31 березня 2011, 20:36
Йосип Вісаріоноаич
andrey s. писав:Тому питання:Чи вчить філософія любити ближнього????(Про любов до протилежної статі в моєму питанні не йдеться :) )
Дякую...
P.S.
Філософів далекого сходу не чіпаєм,там своя "кухня".Я кажу за тих які локалізовані на теренах християнства,в географічному сенсі.

В філософії, як такій, є багато напрямків, різних шкіл і поглядів. Відповідно і вчать вони різних речей; чи вірніше пропонують. Як на мене, відповіді на таке загальніе питання не існує. Тут необхідна певна конкретизація.
Зрештою, запитайте у самих професійних філософів; чого вони особисто вчать.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 31 березня 2011, 20:57
Йосип Вісаріоноаич
andrey s. писав:Цікава думка:"А як філософи спілкуються з Богом???"Що таке молитва з філософського погляду??.Хоча мені відомі пояснення деяких умів, що це таке.Але за деяких є сумніви.Тобто на мій погляд вони пояснювали то,про що уявлення немали.Або, можливо і спілкувались з Богом в якісь інакший спосіб.Хоча про цю потребу майже не згадували.
Візміть до уваги що йдеться за уми(філософів) які переоцінюють людей,тобто їхні можливості.

Молитва це і є спілкування з Богом. Рекомендую Вам ознайомитися з тими місцями з Н.З. де говориться про спілкування з Богом трьох мудреців з Сходу.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 31 березня 2011, 21:58
andrey s.
Йосип Вісаріоноаич писав:
andrey s. писав:Цікава думка:"А як філософи спілкуються з Богом???"Що таке молитва з філософського погляду??.Хоча мені відомі пояснення деяких умів, що це таке.Але за деяких є сумніви.Тобто на мій погляд вони пояснювали то,про що уявлення немали.Або, можливо і спілкувались з Богом в якісь інакший спосіб.Хоча про цю потребу майже не згадували.
Візміть до уваги що йдеться за уми(філософів) які переоцінюють людей,тобто їхні можливості.

Молитва це і є спілкування з Богом. Рекомендую Вам ознайомитися з тими місцями з Н.З. де говориться про спілкування з Богом трьох мудреців з Сходу.

Доречі цей уривок дуже спицифічний.Його можна по різному трактувати.Але я згоден і з "офіційною" :) версією.І "мудреці" не треба приймати буквально,а точніше суть не в тому.Там акцент на їхньому статасі,є думка що вони були царского роду,а то що мали якісь знання це включно.Вони були представниками іншої культури.І то що цим фактом(приходу) визнали велеч Спасителя,,то мене це тільки радує.(доречі Будисти визнають велеч Христа,просто нас Християн вони бояться,і як наслідок не приймають)
Але я нерозумію як це стосується поставленного мною питання!!!! Якщо пояснете мені,то буду радий.
Я не вжив поняття "молитва" в дивному розумінні,типу це заучені молитви,типу віршики.Якщо розібратись,то ми маєм в Н.З. одну молитву(Отче Наш),і слова Єлизавети(звернення до Марії),ну і Гавреїл також,коли Обявляв ЇЙ.А решта це молитви інших людей,які написані під натхненням Духа Святого.А Ці люди вже поділились ними з нами.По грамоті молитва це спілкування з Богом,і тут крім обовязкових,які встановленні Церквою для конкретних випадків,у нас є свобода.Тобто ми спілкуємся з Богом в міру своїх можливостей.І тут якогось молитовного єталону не існує.Існує підказка-це щирість.
Моє питання було не таке.(хоч я і підозрюю,що Ви зрозуміли його суть).
Повторю,як філософи спілкувались з Богом,і де є їхні труди про це,в яких вказується потреба в цьому???Хочаб один приклад...

А що до попереднього запитання...
Повірте я підозрюю скільки напрямків філософії існує.Філософів я не знаю,але знаю людей які викладають філософію.Але не свої знання(хоч їх і мають),а на основі філософських праць умів які жили в різний час і в різних місцях.
І моє питання цього не стосується.
Можете мені назвати хоч одного філософа який пояснює потребу любові до ближнього,потребу прощати провини інших??? Це просто запитання,бо мені не доводилось таких читати.Але я вірю що такі були,особливо після Р.Х...Просто я думав що Ви знаїте.
Будласка не приймайте це як дуєль.Це не так,мені нажаль нема чим мірятись,і я нічого доказувати Вам наміру не маю.
Все просто,мій намір зрозуміти Вас.
Дякую...

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 01 квітня 2011, 11:28
Йосип Вісаріоноаич
andrey s. писав:Доречі цей уривок дуже спицифічний.Його можна по різному трактувати.

Як й усі інші..
Але я згоден і з "офіційною" версією.

Дякую.
І "мудреці" не треба приймати буквально,а точніше суть не в тому.Там акцент на їхньому статасі,є думка що вони були царского роду,а то що мали якісь знання це включно.Вони були представниками іншої культури.І то що цим фактом(приходу) визнали велеч Спасителя,,то мене це тільки радує.

Різні думки є на усе. А цар Ірод не прийшов?! Як і римський імператор й сотні інших правителів з усіх культур?!
.(доречі Будисти визнають велеч Христа,просто нас Християн вони бояться,і як наслідок не приймають)

Вони також вже були у часи Різдва Христового, але чомусь не прийшли до Віфлиєму?!
Але я нерозумію як це стосується поставленного мною питання!!!! Якщо пояснете мені,то буду радий.

А що їх могло привести до Віфлиєму як не відвічне прагнення людського розуму до істини(до Бога).
Я не вжив поняття "молитва" в дивному розумінні,типу це заучені молитви,типу віршики.Якщо розібратись,то ми маєм в Н.З. одну молитву(Отче Наш),і слова Єлизавети(звернення до Марії),ну і Гавреїл також,коли Обявляв ЇЙ.А решта це молитви інших людей,які написані під натхненням Духа Святого.А Ці люди вже поділились ними з нами.По грамоті молитва це спілкування з Богом,і тут крім обовязкових,які встановленні Церквою для конкретних випадків,у нас є свобода.Тобто ми спілкуємся з Богом в міру своїх можливостей.І тут якогось молитовного єталону не існує.Існує підказка-це щирість.
Моє питання було не таке.(хоч я і підозрюю,що Ви зрозуміли його суть).
Повторю,як філософи спілкувались з Богом,і де є їхні труди про це,в яких вказується потреба в цьому???Хочаб один приклад...

Як на мене у людини потреба, як така, може бути у їжі, сні, житлі, одязі, сексі, ... Млитва (спілкування з Богом) це внутрішній свідомий і свобідний вибір конкретної людини. Це деже інтимна справа, про яку дуже важко говорити; особливо мовою філософії, мовою "холодного розуму". Розбійник, котрий висів на хресті біля Христа також у свому спецефічному житті нічого не вчив про молитву, але зміг побачити Бога (у дуже несприятливих умовах) і спілкуватися з Ним. Чому цього не могли робити, на Вашу думку, філософи?! Людський розум є також творінням Божим. Боєцій, св. Томас Мор свідомо пішли на смерть, аби не стати відступниками від істини; і вони у цьому були не єдиними філософами. Пригляньтеся до Е.Ротердамського, Г.Сковороди, П.Чаадаєва, П.Юркевича, В.Соловйова, А.Мацейни, до філософських поглядів М.Гоголя і Ф.Достоєвського, ...
А що до попереднього запитання...
Повірте я підозрюю скільки напрямків філософії існує.Філософів я не знаю,але знаю людей які викладають філософію.Але не свої знання(хоч їх і мають),а на основі філософських праць умів які жили в різний час і в різних місцях.
І моє питання цього не стосується.

Викладач філософії не ззавжди є філософом, як таким, але він завжди є професійним філософом (по роду своїх занять), до яких я рекомендував вам звернутись.
Можете мені назвати хоч одного філософа який пояснює потребу любові до ближнього,потребу прощати провини інших??? Це просто запитання,бо мені не доводилось таких читати.Але я вірю що такі були,особливо після Р.Х...Просто я думав що Ви знаїте.
Будласка не приймайте це як дуєль.Це не так,мені нажаль нема чим мірятись,і я нічого доказувати Вам наміру не маю.
Все просто,мій намір зрозуміти Вас.

Пригляньтеся до вище згаданих мною осіб, які мали й у філософії виразні християнські погляди.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 01 квітня 2011, 13:50
andrey s.
Слава Ісусу Христу!!!
П.йосип,про прихід трох мудреців зі сходу....
Знати ми неможем звідки саме вони були.Але напевне зі сходу відносно Юдеї(Назарету).Але маю кумедне припущення:
Якраз ті мудреці(представники культур) які прийшли вклонитися Ісусу, напевно зараз не Християни.(можливо цим фактом приходу вони себе відкупили)
А ті які не прийшли ними стали.Тобто згадайте надпис у Ісуса на хресті:"Це- Цар Юдейский",а написано було трьома мовами.Грецьким,Римським(Латинським),і Гебрейським(одна з поширених тоді мов в Юдеї).І як наслідок саме в цих країнах головні осередки Християнства.Греція і Рим(це без питань,повністю),і Ізраіль(хоч і не повністю,але і надпис був не на самій поширеній у Юдеїв мові).
Прошу зважити що це "сира" думка,і неварто серйозно нею перейматися.Ми народжені на Християнських теренах,і нам це не світить. :)

Що до філософів,то я не даю їм оцінку як людям(знати цього ніхто не може),я маю на увазі їхне вчення,то що вони залишили після себе.
Але ця філософська тема складна,тому можуть виникнути непорозуміння.І це нормально,бо по їхньому саме в цьому народжується істина.Я трохи іншої думки(я ж маю право на неї :oops: ).

Молитва це справді трохи особиста справа.Я і не принтендував на пояснення, як саме.Просто було цікаво чи є потреба.Просто визнання потреби молитви-це вже інше.
Я визнаю потребу молитви(спілкування з Богом) у своєму житті.А як саме я це роблю,це інше питання.Напревиликий жаль я згоден з думкою,що особливо потреба відчувається в тяжкі часи,а в часи життєвої радості вона має властивість зменшуватись.Трошки соровно за це,хоч і це підмітили Християнські уми,тобто не я один такий.Але всерівно якось відчуваєш себе невдячним.
А історія про розбійників поряд з Ісусом це особлива тема.Яка заслуговує на окрему тему.Так здається що легко на прикінці попрохати(Пмояни мене....),нам живим легко казати про таке,але вони були на порозі смерті,і я підозрюю що в такий час думаєш по іншому.Що влавне і сталося з тим що по лівицю.
Дякую.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 02 квітня 2011, 15:20
Йосип Вісаріоноаич
andrey s. писав:Слава Ісусу Христу!!!
Слава навіки Богу!!!
П.йосип,про прихід трох мудреців зі сходу....
Знати ми неможем звідки саме вони були.Але напевне зі сходу відносно Юдеї(Назарету).Але маю кумедне припущення:
Якраз ті мудреці(представники культур) які прийшли вклонитися Ісусу, напевно зараз не Християни.(можливо цим фактом приходу вони себе відкупили)
А ті які не прийшли ними стали.Тобто згадайте надпис у Ісуса на хресті:"Це- Цар Юдейский",а написано було трьома мовами.Грецьким,Римським(Латинським),і Гебрейським(одна з поширених тоді мов в Юдеї).І як наслідок саме в цих країнах головні осередки Християнства.Греція і Рим(це без питань,повністю),і Ізраіль(хоч і не повністю,але і надпис був не на самій поширеній у Юдеїв мові).

Серед усіх народів, які живуть на схід від Назарету, сьогодні (і з давніх чсів) живуть спільноти християн. В Персії, до її обезлюднення антихристом (місцевого значення)Тамерланом у 15ст. християни складали більшість.
Цю трьохмовність написів "тикали", ще св. Кирилу і Мефодію, коли вони почали перекладати релігійні тексти на словянську, і "шили" їм єресь. Це була усього навсього звичайна мовна політика Римської імнерії; паралельне вживання державної мови (римської і грецької) і мов підкорених ними народів. Подібне було й в усіх інших імперіях. Не варто з "пальця" висасувати богословя (як це роблять зокрема свідки і харизмати); це шлях до світоглядного хаосу.
Що до філософів,то я не даю їм оцінку як людям(знати цього ніхто не може),я маю на увазі їхне вчення,то що вони залишили після себе.
Але ця філософська тема складна,тому можуть виникнути непорозуміння.І це нормально,бо по їхньому саме в цьому народжується істина.Я трохи іншої думки(я ж маю право на неї ).

Правильніше буде сказати "по їхньому" пізнається істина, а не народжується (бо істина є Бог); як це сьогодні, невідомо з якого джерела впихається у наші голови.
Молитва це справді трохи особиста справа.Я і не принтендував на пояснення, як саме.Просто було цікаво чи є потреба.Просто визнання потреби молитви-це вже інше.
Я визнаю потребу молитви(спілкування з Богом) у своєму житті.А як саме я це роблю,це інше питання.Напревиликий жаль я згоден з думкою,що особливо потреба відчувається в тяжкі часи,а в часи життєвої радості вона має властивість зменшуватись.Трошки соровно за це,хоч і це підмітили Християнські уми,тобто не я один такий.Але всерівно якось відчуваєш себе невдячним.

Все-таки не можна забувати, що велика кількість людей жодної потреби у молитві не відчуває.
А історія про розбійників поряд з Ісусом це особлива тема.Яка заслуговує на окрему тему.Так здається що легко на прикінці попрохати(Пмояни мене....),нам живим легко казати про таке,але вони були на порозі смерті,і я підозрюю що в такий час думаєш по іншому.Що влавне і сталося з тим що по лівицю.

Яке там легко. Досвід того, що був по лівиці, є доказом. Хронічний брехун, як на мене, каятися нездатен і перед лицем смерті.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 02 квітня 2011, 19:01
andrey s.
Слава Ісусу Христу!!
П.Йосип,я ніяких теорій не розвиваю що до надписів на табличці над Ісусом.Просто в очі кинувся той факт,що саме мови тих держав стали головними осередками Християнства.Хоч і Святій землі ми маєм тільки частку. А решта східних земель ними не є.Хоч звичайно Християнство в них представленно.
І це просто спостереження,яке не має сенсу в детальному "рорборі" тут на форумі.

З "народженням істини" я не помилився,але Ви це зрозуміли.А пізнання її це для мене інша справа.І шляхів до Неї багато,тобто кожен його виберає сам.Просто радників багато.Тому особисто я вибрав "перевіриний часом шлях",і треба так мало(на перший погляд),щоб пройти цей шлях.Але балакати за це набагато легче,чим йти ним.(це я за себе),і щоб я не сказав,всерівно це не пояснить Його.

А що до молитви я згоден,тому підкреслив що я про себе.У мене нема цілі зробити когось собою.
Просто знаю людей, життя яких(я маю щиру надію) приймається Господом як молитва.І знаючи їх,бачу що вони просто навіть небачать сенсу думати про це,мовляв моє життя це молитва.Ні,вони просто живуть.А своїм життям дають добрий приклад їншим,хоч це не їхня ціль.Але таких мало,навіть дуже мало.І це справді сильні люди,сильні в доброму,і сильні в- витриванні в злому.І часто такі люди говорять про совість,але я бачу в цьому сенсі Бог.Просто ці поняття замінинились тою владою,яка була(Рад.вл.).І скажу відверто, себе кращим за них не рахую.Навпаки є чому повчитись в них.

Але той що був по правицю від Ісуса також був на рівних,з аим що по лівицю.Вони обоє були брехунами і злочинцями.Але саме той що по правицю це визнав.Можна сказати що посповідався.Так що злочинець спасся першим ,але він був першим з людей який приступив до Сповіді.(просто так получається :) )
Дякую..

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 03 квітня 2011, 17:43
Йосип Вісаріоноаич
andrey s. писав:Слава Ісусу Христу!!

Слава навіки Богу!!!
А що до молитви я згоден,тому підкреслив що я про себе.У мене нема цілі зробити когось собою.
Просто знаю людей, життя яких(я маю щиру надію) приймається Господом як молитва.І знаючи їх,бачу що вони просто навіть небачать сенсу думати про це,мовляв моє життя це молитва.Ні,вони просто живуть.А своїм життям дають добрий приклад їншим,хоч це не їхня ціль.Але таких мало,навіть дуже мало.І це справді сильні люди,сильні в доброму,і сильні в- витриванні в злому.І часто такі люди говорять про совість,але я бачу в цьому сенсі Бог.Просто ці поняття замінинились тою владою,яка була(Рад.вл.).І скажу відверто, себе кращим за них не рахую.Навпаки є чому повчитись в них.

Коли, майже за рік до жовтня 1917р., в російській армії відмінили загальний обовязок приймати участь в Богослуженнях, подальша кількість таких митєво зменшилася у 10 раз. З іншої сторони, зокрема, Сталін ікони зі свого кабінете у Кремлі не виносив. А коли, тодішні представники нинішнього панівного паразитичного етносу, поставили памятник "предтечі російської революції - Іуді Іскаріотському, серед більшовицького керівництва знайшлися люди котрі його знесли (й місяць не прстояв).
Але той що був по правицю від Ісуса також був на рівних,з аим що по лівицю.Вони обоє були брехунами і злочинцями.Але саме той що по правицю це визнав.Можна сказати що посповідався.Так що злочинець спасся першим ,але він був першим з людей який приступив до Сповіді.(просто так получається )

Не завжди злочинці є брехунами (можна "залетіти" і по-пяні, і через гнів, і через злидні), як і не усі брехуни стають кримінальними злочинцями.
За переданням Богородиця (коли втікала до Єгипту з маленьким Ісусом, і попавши до розбійників) врятувала життя тому, що був по правиці (коли померла його мати при родах); його вигодувавши своїм молоком. Він був народженим у розбійничому середовищі й пізніше став їх отаманом. І серед розбійників недовіряють брехунам; тим більше, як правило, не обирають таких на отаманів.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 04 квітня 2011, 11:24
andrey s.
Коли, майже за рік до жовтня 1917р., в російській армії відмінили загальний обовязок приймати участь в Богослуженнях, подальша кількість таких митєво зменшилася у 10 раз. З іншої сторони, зокрема, Сталін ікони зі свого кабінете у Кремлі не виносив. А коли, тодішні представники нинішнього панівного паразитичного етносу, поставили памятник "предтечі російської революції - Іуді Іскаріотському, серед більшовицького керівництва знайшлися люди котрі його знесли (й місяць не прстояв).

Ну тут мені нічого нажаль незрозуміло,якісь порівняммя у вас заангажовані,підігнанні,як на мене..
Не завжди злочинці є брехунами (можна "залетіти" і по-пяні, і через гнів, і через злидні), як і не усі брехуни стають кримінальними злочинцями.
За переданням Богородиця (коли втікала до Єгипту з маленьким Ісусом, і попавши до розбійників) врятувала життя тому, що був по правиці (коли померла його мати при родах); його вигодувавши своїм молоком. Він був народженим у розбійничому середовищі й пізніше став їх отаманом. І серед розбійників недовіряють брехунам; тим більше, як правило, не обирають таких на отаманів.

А цю історію чую вперше,а про читання, то точно не читав.
А на отаманів вибирають кращих.Тобто якщо вибирають брехуни,то виберуть "найкрутішого брехуна" :) ,а якщо сильні-то виберуть найсильнішого.

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 12 серпня 2012, 21:30
Sputnik
Якщо слідувати за кантівським раціоналізмом, то у своїй "Критиці чистого розуму" І.Кант пише: "Без сумніву, будь-яке наше пізнання починається з досвіду...". Відповідно до цього, ніяке пізнання не передує в часі досвіду, воно завжди починається з досвіду.

Re: Платонізм та Християнство

Додано: 12 серпня 2012, 21:48
Sputnik
ієром. Діонисій писав:
Silent_Hill писав:у Павла ... багато критичних висновків (до речі, без жодного обґрунтування або посилання на витоки) - навіть не дублюють - повторюють висновки Платона

По-перше, висновки без обґрунтування -- не висновки, а твердження.
По-друге, Платон також не у вакуумі жив. Звичайно, як систематик і творча особистість він зумів узагальнити уявлення і погляди сучасників, а також представити свої особисті. І все-таки, творив у контексті грецької культури.
У значно іншому контексті, назначеному впливом поглядів Платона, але також стоїків, пітагорейців та багатьох ін., впливом цілої попередньої цивілізації, діяли апостоли.
Щоб промовляти до людей зрозуміло, треба використовувати зрозумілі їм поняття. Як добре відомо, Павло у своїй аргументації використовував принципи грецької риторики. Виходячи від загальноприйнятих серед його слухачів понять і ідей, аргументував таким чином, щоб донести до них зміст християнської проповіді. Виходячи від доступних слухачам понять, доходив до проголошення Божого об"явлення. А в тих справах, що не суперечили змісту Євангелія, він міг (зрештою, не мав іншого вибору) висловлювати згідність з твердженнями представників грецької філософії.


Слава Ісусу Христу! Хотів би дуже подякувати Вам за такий змістовний коментар. Особисто я, дізнався багато нового та неймовірно цікавого. Адже, сам цікавлюсь теорією аргументації, правда більше в юридичному ключі. У зв'язку з цим у мене виникає питання: "Чи застосовував Апостол Павло у своїй діяльності риторичні прийоми розроблені ще Цицероном та Квінтіліаном?".

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 12 серпня 2012, 21:50
о.Олег
Sputnik писав:Якщо слідувати за кантівським раціоналізмом, то у своїй "Критиці чистого розуму" І.Кант пише: "Без сумніву, будь-яке наше пізнання починається з досвіду...". Відповідно до цього, ніяке пізнання не передує в часі досвіду, воно завжди починається з досвіду.

ой... Кант складний чоловік і це він говорить про явища природи, а "річ саму в собі" вважає непізнаваною
З повагою, о.Олег

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 12 серпня 2012, 22:16
Sputnik
Взагалі, "ноумен" (річ в собі), є досить складною для розуміння філософською категорією, кантівське бачення якої Ви коротко описали. Знаю, що Гегель абсолютно не погоджувався з І.Кантом, вважаючи, що дух (або свідомість) розвиваються шляхом проходження різних стадій, ступенів, де він розуміє сам себе як феномен, до вершини свого повного саморозвитку, де він пізнає себе таким, яким він вважається в дійсності, тобто, як "ноумен". Яскравий представник феноменології Е. Гуссерль, вкладав у розуміння "ноумену" зовсім інший зміст, ключовим поняттям якого є поняття "інтенціональності".

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 13 серпня 2012, 06:52
о.Олег
Sputnik писав:Взагалі, "ноумен" (річ в собі), є досить складною для розуміння філософською категорією, кантівське бачення якої Ви коротко описали. Знаю, що Гегель абсолютно не погоджувався з І.Кантом, вважаючи, що дух (або свідомість) розвиваються шляхом проходження різних стадій, ступенів, де він розуміє сам себе як феномен, до вершини свого повного саморозвитку, де він пізнає себе таким, яким він вважається в дійсності, тобто, як "ноумен". Яскравий представник феноменології Е. Гуссерль, вкладав у розуміння "ноумену" зовсім інший зміст, ключовим поняттям якого є поняття "інтенціональності".

та я розумію, що ми будемо залежні від розуміння того чи іншого поняття тим чи іншим філософом. Говорив про Канта, бо на мою думку (звичайно, що не вважаю себе знавцем його філософської системи і лише трішки з ним знайомий - буду радий щось згадати, а чогось від Вас/інших навчитися) він складніший ніж Ви коротко описали
З повагою, о.Олег

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 13 серпня 2012, 10:05
Sputnik
Буду безмежно радий розповісти те, що знаю, і в свою чергу почути щось нове від Вас. Хоча я більше займаюсь проблемами філософії права, а ніж чистою філософією, проте, звернення до першоджерел є необхідним також. З приводу розкриття "ноуменальної таємниці", то ми швидше окреслили проблемне поле, а ніж щось розписали чи вирішили :) Так, це дійсно досить складна тема, і потрібно розписати не одну сторінку, щоб наблизитися до сутності "ноумену".

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 14 серпня 2012, 23:40
Sputnik
Можна також спробувати проаналізувати Богослов'я крізь призму герменевтичного підходу. Перефразовуючи відомого представника історичної школи права, (автора терміну "правочин") Ф.К. Савіньї який стверджував, що: "Вся юриспруденція повинна бути герменевтикою", чи не можемо сказати, що все Богослов'я є реалізується засобом герменевтики. Адже, завжди маємо справу з тлумаченням та інтерпретацією різноманітних релігійних текстів, догм, притч...

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 15 серпня 2012, 08:26
о.Олег
Sputnik писав:Можна також спробувати проаналізувати Богослов'я крізь призму герменевтичного підходу. Перефразовуючи відомого представника історичної школи права, (автора терміну "правочин") Ф.К. Савіньї який стверджував, що: "Вся юриспруденція повинна бути герменевтикою", чи не можемо сказати, що все Богослов'я є реалізується засобом герменевтики. Адже, завжди маємо справу з тлумаченням та інтерпретацією різноманітних релігійних текстів, догм, притч...

:)
екзегетика
апологетика
догматика
гомілетика
З повагою, о.Олег

Re: Богослов’я і філософія

Додано: 15 серпня 2012, 11:40
Sputnik
Прекрасно, о.Олеже, це якраз те, що я хотів почути! Велике Вам спасибі. Хотів попросити, чи не могли б Ви трішки детально описати екзегетику, а точніше способи та правила тлумачення.