о.Олег писав:ось, а про решта - Ви самі вводите поняття фізичності і нЕфізичності і не думаю, що коректно Вам від когось просити у Вашій термінології і зачатках спроб творення якоїсь специфічно Вашої системи/мови "розібратися". Ваша система/мова - Ви і мали б її пояснити відповідно до існуючої в Христовій Церкві. Пробуєте пояснювати власну думку, безперечно пробуєте.
Маєте рацію. Пояснення повинно бути ясне і ні на йоту не відходити від Церковного бачення. Але й бажання зрозуміти теж не зайве. Спробую бути стислим, на скільки це можливо в даному випадку. Все ж аби віднайти потрібне русло, добре коли б були спрямовуючі запитання/зауваження.
=======================================================================================================================================
Коли говоримо про матеріальний світ і все у ньому, беремо за основу наЯВність. Те що бачимо, чуємо, відчуваємо на дотик й подібне, себто саму фізичну матерію з якої складаються земні речі й наші плотські тіла в тому числі. Утім кожна річ на землі, кожна жива істота має свою сутність, свій духовний зміст.
Візьмемо постаті святих, це ж не тільки людські тіла в більшості похилого віку. Перед нами постає смиренність, умиротвореність, пережитість, навіть коли не знаємо їхньої біографії. Тваринний світ, чи не знаходимо ми в цих сотворіннях окрім їхніх характерних тіл, також харАктерні риси: величавість, підступність, зухвальство, боягузливість, лютість й таке інше.
Уявімо собі й природу. Це не лише гори, хмари, дерева, це також краса і велич. Це симфонія речей, що творять гармонію. А фізичне їхнє зовнішньо/окресове наповнення, як спосіб нашого сприйняття.
Але чи обов'язковою для сприйняття людини є ота зовнішня окресовість, себто фізична видимість.
Я знаю чоловіка в Христі, що він чотирнадцять років тому чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю, знає Бог був узятий до третього неба.
І чоловіка я знаю такого, чи в тілі, чи без тіла, не знаю, знає Бог,
що до раю був узятий, і чув він слова невимовні, що не можна людині їх висловити. (2-е Кор.12:2-4)Чи то ж бо Павлові, забракло слів і він не зміг описати те, що почув і побачив?. Виходить таки сама інформація з третього неба була іншою й не була зовнішньо/окресовою. Тому й повторюється двічі Пало "чи в тілі, не знаю, чи без тіла, не знаю", бо земні тілесні органи відчуття не здатні такого вловити. І лише у тілі духовному можна в повній мірі можна осягнути райську велич й відчути душею.
Фундаментом світобудови є не матерія, з якої все зроблено, а світосприйняття котре в даному випадку формує матерію. Стають пріоритетними відчуття тілесні, - й разом з плотським/фізичним тілом формується фізичний себто матеріальний світ. Прагнемо відчуттів витончених духовних, - черпаємо їх у духовному світі в духовних тілах. Повнота сприйняття не тільки не втрачається, а набуває возвишеного змісту і тіло служить возвишеним устремлінням. Устремлінням що не є калькою (хоч і вдосконаленою) світу матеріального. До речі, саме до такої думки хоче підвести людей антихрист. Це інший рівень з іншими духовними пріоритетами.
В розмовах такого роду часто наводиться приклад з Євангелії, коли Ісус проходив керізь зачинені двері, мовляв таке тіло й мало б бути прототипом преображеного духовного. Але подумаймо, яким би то мало бути життя, коли б усі люди були такими?. Поверхневої уяви достатньо, аби засвідчити усю абсурдність такої ситуації.