Відповідальність за створіння

обговорення богословських думок, питань богословської освіти

Модератори: Just_me, Artur, ihor

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Відповідальність за створіння

Повідомлення Michail » 05 листопада 2011, 13:21

Протягом останнього часу Церкви і релігії, зробили значні кроки назустріч суспільним рухам та інституціям у спільній діяльності по відповідальності за Створіння. Зокрема із сторони Вселенської Церкви цьому передував цілий цикл консультацій на загальноєвропейських конференціях в Цельє (Словенія, 1999), Бад-Гонефі (ФРН, 2000), Бадіні (Словаччина, 2001), Венеції (Італія, 2002), Вроцлаві (Польща, 2003), Брюсселі (Бельгія, 2004). Отже, всього в країнах Європи відбулося шість форумів, на яких були присутні представники різноманітних конфесій християнства, а також різних релігій, науковці та представники влади різних держав Європи та світу.
В цьому контексті відбулась активізація і українських християн у справах збереження довкілля.
На українських форумах обговорювались питання: обговорення ситуації в сучасному світі через призму знаменитої енцикліки Івана Павла II «Сотий рік» (1992 рік); розгляд найважливіших проблем України: екології, економіки і моралі (1996 рік); Церква і навколишнє середовище: європейський досвід і українські перспективи (червень 2007 року); Відповідальність за Створіння і сталий розвиток у Центральній і Східній Європі: досвід Польщі і України (грудень 2007 року); Міжнародний науково-практичний семінар в Ужгороді (16-17 травня 2008 року). Таким чином Церкви і Релігії Європи і України намагаються співпрацювати з суспільними рухами і установами у напрямі збереження крихкої рівноваги Створіння.

Звичайно постає багато питань, чому Церква має піклуватись справами, які ніби-то мали б розглядати держава, наука...?

В першу чергу джерелом для вияснення є Біблія. Оже дослідивши я зробив такий огляд, який подам в постах нижче

Michail
старець
старець
Повідомлень: 1196
З нами з: 29 грудня 2009, 10:42
Звідки: Ужгород
Контактна інформація:

Re: Відповідальність за створіння

Повідомлення Michail » 05 листопада 2011, 13:21

Біблійні основи екологічної етики.
Святе Письмо багате на тематику відносин Бога, людини і всього іншого створіння. Це можливо і необхідно використати в християнсьткій енвайронмантальній катехизі.
1) Християнська відповідальність за навколишнє природне середовище починається з пізнання доброти Божого створіння. «Напочатку побачив Бог усе, що створив: і воно було дуже добре» (Бут. 1,31). Божа мудрість і сила була об’явлена в кожному елементі створіння. (Stanislav Jaromi, 2004..)
Книга Буття дає два описи створення світу. Один розпочинає книгу Буття, розміщений у першому розділі і закінчується в четвертому вірші другого розділу. Другий опис розміщений у зоставшійся частині другого розділу. (Tomasz Jelonek). Розуміння того, що світ є створений Богом важливе для виховання християнської екологічної катехизи, що й покажемо далі.
2) В Святому Письмі розвинуте не тільки релігійне вчення про створіння і відносин його з Богом. В Біблії також знаходимо пророчі висловлювання про екологічну кризу. І в першу чергу, поскільки Слово Боже стосується людини, йдеться про залежність стану природи від взаємовідносин людини з Богом і ставленням її до всього створеного.
(Наприклад Одкр. 11,18 «… дати нагороду слугам твоїм, пророкам і святим і тим, що бояться імени твого, малим і великим, і погубити тих, які гублять землю.»).
3) Біблія нагадує нам, що Земля є дарунком для всіх живих істот, для всякої тварини живої та всякого створіння, що на землі (пор. Буття, 9, 16-17). Людина мешкає на землі разом з іншими створіннями, але створена на образ і подобу Божу, в особливий спосіб, щоб їх доглядати і керувати (володіти) ними (Бут. 2,15). Це означає, що людина має відповідальність перед Богом: має оберігати створіння і своєю творчою працею має вести його до удосконалення. Роду людському довірено охорону краси, різноманітності і інтегральності природи.
Берегти житття і цінувати його, шанувати і любити – це завдання, яке Бог доручає кожній людині, коли її як свій живий образ закликає до співучасті в керуванні світом (Бут. 1, 28). (Jozef Kaniansky, 2009)
4) Як патріарх Ной, людство несе відповідальність за забезпечення цілісного розвитку прроди, згідно Божій волі. Адже, хоч людству і доручено керівництво і опіка над створінням, але найвищим володарем залишається Творець, що і показано в перших двох стихах 24 (23) псалма «Господня земля і все, що на ній, вселенна й мешканці її, бо заклав Він її на морях і на річках її встановив».
Весь Старий Завіт чіткою ниткою пронизаний вказівками про відповідальне ставлення людини до тварин і рослин: «Коли трапиться тобі по дорозі пташе гніздо на якомусь дереві або на землі з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з маленькими, ти мусиш пустити на волю матір, а пташенят можеш взяти для себе, щоб тобі було добре й ти довго жив на світі.» (Второзаконня 22,6-7); «Коли побачиш осла ненависника твого, що лежить під тягарем, гляди, не покидай його, а поможи йому піднести його» (Вих. 23,5).
5) Але найперше Святе Письмо повідомляє, що сам Бог охороняє людей і тварин і дбає про них: «Справедливість твоя, як Божі гори, суди твої, немов глибока безодня; людину й скотину, Господи, спасаєш» (Пс. 35,7)
6) І не можна не згадати якими захоплено й чуйно зображували природу псалмопівці! Великий духовний поет Ізраїлю цар Давид, спостерігаючи розумну стрункість всесвіту, урочисто проголошує: «Небеса оповідають славу Божу, і діло рук Його проголошує твердь небесна». (Пс. 18,2). Праведники, що моляться, споглядають, як радується Сонце, що сходить, щоб пробігти поприще наступаючого дня (Пс. 18:6), чують, як ріки піднімають голос свій (Пс. 92:3). З якою дитячою безпосередністю вживають вони поетичні порівняння: «Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордан, що ти звернувся назад? Що ви стрибаєте, гори, як баранці, і ви, пагорби, як агнці?» (Пс. 113:5-6).
7) Лише людська гордість і захланність спричинила і веде до виокремлення з природи (Бут. 11, 3-4; 6-9). В Біблії чітко вказано те, що гріх людини призводить до спустошення землі (Буття 3,17). Пророк Осія викрикує: «...нема бо правди, ані милосердя, ні знання Бога в краю. Невірні клятьби, брехні, душогубства, крадіж та перелюби! ... Ось чому край сумує, і кожний, хто живе в ньому, зневажає разом із звірем у полі й птахом у небі, ба й риба в морі гине» (Ос. 4,1-3). Тобто Святе Письмо попереджує людину, що через її непослух Божій волі (до якої відноситься і відповідальність за створіння) руйнуватиметься як її життя так і навколишнє середовище (Лев. 24, 15-22). Важливо зауважити, що вже Старий Завіт нагадує людині, що якщо вона житиме по Божим законам, тобто виконуватиме волю Божу, то і оточуюче середовище буде здоровим:
«…і впокоряться люди Мої, що над ними кличеться Ім'я Моє, і помоляться, і будуть шукати Ім'я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг, то Я вислухаю з небес, і прощу їхній гріх, та й вилікую їхній край!» (2 Хроніки 7,14).

8) В Новому Завіті також не оминається нагадування людині про створіння. Ісус Христос зійшов сповістити час Доброї Новини (Лк. 4, 16-22) в якім людина, а разом з нею все створіння буте визволене (Рм. 8, 18-25). Ісус Христос же є прикладом ставлення людини до оточуючої природи. Спаситель любив молитися Отцю Небесному в самоті на горі Елеонской (Лк. 6:12) і інших пустельних місцях на віддалі від людського житла (Мк. 1:35), не боявся звірів, перебуваючи серед них (що, до речі, властво дяким людям, яких Церква визнає святими): "… і був із дикими звірями…" (Мк. 1:13). Також часто Спаситель пояснював духовні істини на прикладах живої природи (Мт. 6:26,28; Ин. 4:35). Навчання про Царство Божием Христос викладав у вигляді притч, більшість яких являють собою картини, узяті з життя природи (Мк. 4:28; Ин. 15:1-6). Також можна згадати цікаву настанову Ісуса Христа своїм учням: „Ідіть... і проповідуйте Євангеліє всьому стварінню...” Мк. 16:15

Отже як в Старому так і в Новому Заповіті є багато прикладів любові до живого. Сьогодні… (L’ubomir Fabčin, 2003)
Тому Святе Письмо можливо і потрібно застосувати у вихованні християнської екологічної свідомості, як першоджерело християнського вчення, в якому вказана вся суть співіснування людини і створіння Божого. Для катехитів і священиків, які проводять катехизацію, і зокрема прагнуть виховати в віриків відповідальне ставлення до довкілля і доб ближніх, варто дссліджувати Святе Письмо і виписати всі цитати, які стосуються тематики відносин Бога-людини-створіння. На основі них потрібно сформувати тематичні тексти для енвайронметальної катехизи. Звичайно важливо ці вислови з Святого Письма досліджувати в контексті книг і глав Біблії, а також в контексті вчення Церкви щоб не допускати власного тлумачення.


Повернутись до “Богослов'я”

Хто зараз онлайн

Зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів і 12 гостей