Офіційний форум Української Греко-Католицької Церкви

Христос Раждається!

Віктор Онищак писав:... Якщо казав Господь вітатися "Мир вам", то не вводімо іншого, щоби Його не гнівити...

Мт.10 Не беріть ані золота, ані срібла, ані мідяків до своїх поясів, ані торби в дорогу, ані двох одеж, ні сандаль, ані палиці. Бо вартий робітник своєї поживи. А як зайдете в місто якесь чи в село, то розвідайте, хто там достойний, і там перебудьте, аж поки не вийдете. А входячи в дім, вітайте його, промовляючи: Мир дому цьому! І коли буде достойний той дім, нехай зійде на нього ваш мир; а як недостойний він буде, то мир ваш нехай до вас вернеться.

ой як же це легко "не гнівити" в привітаннях і як важко без "торб", без "взуття і двох одеж", пане Вікторе
Ви вибудовуєте певні логічні умовиводи - молодець. Але призиваю до інтелектуальної чесності - якщо вже з якогось приводу (пошукайте в Біблії - обовязково знайдете) потвердження-проповідь Родження Бога (Христос Раждається), проповідь Його слави і величі (Слава Ісусу Христу), благовість Воскресіння (Христос Воскрес) так вже Вас (не Бога - що Ви) гнівить - хочу бачити Вас лише босим (і інше по "негнівленню" - "не вводіть іншого, щоби Його не гнівити" ).
жартую, звичайно, з Ваших сумних компіляцій
Ой, чоловіче
вибачте
З повагою, о.Олег

Віктор Онищак
Мир то мир...
Ассалам алейкум!
Шалом алейхем!
Мир Вам , пане Онищак!
Бачите , як багато "вірних" буквально виконують Господні установи , як ви їх собі бачите? І що , стали вони від того ближчі до Христа?
Та я не про те..Пане Віктор , ви відповідати на запитання форумчан будете , чи ви тільки на "передачу" працюєте? В темі "Мистецтво" вже є один унікальний талант. Я думаю досить.
Форум - це спілкування . Поспілкуйтесь з нами

Віктор Онищак писав:Віра не набувається відразу. Як по крупицям набираються знання, так і зростає віра людини. Поки людина не дослідить по Святому Писанню кожний термін, який вживав Господь при навчанні, що він означає, доти вона не буде впевнена, що вона це розуміє правильно і не буде почувати себе " в мирі із собою". Чим більше буде у людини досліджених термінів, тим впевненіше вона буде себе почувати, бо тим більшою буде її віра.

"19 Бо написано: Я погублю мудрість премудрих, а розум розумних відкину!
20 Де мудрий? Де книжник? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог мудрість світу цього не змінив на глупоту?
21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було спасти віруючих через дурість проповіді.
22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошукують мудрости,
23 а ми проповідуємо Христа розп'ятого, для юдеїв згіршення, а для греків безумство,"

"2 І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любови не маю, то я ніщо!"

Віктор Онищак писав:Віра не набувається відразу. Як по крупицям набираються знання, так і зростає віра людини.

Віра набувається з молитви. Постійна молитва і потім боротьба з пристрастями і так далі...Так як я зрозумів з творів святих на першому місці молитва

Хвилює мене питання, що це за віра має бути під час молитви (яка необхідна на молитві)? Віра в те, що точно збудеться те, чого я прошу? Але це завжди мені видавалося якимось нахабством (тому, що Бог краще знає, чи мені це потрібно і чи прямо зараз, та й, само собою, почуваю себе недостойною). Чи віра в те, що Господь може допомогти? Але ж всі мають таку віру. Чи віра в ширшому значенні слова (яка "без діл мертва" - фактично, як вираження святості)?

ShMariam писав:Хвилює мене питання, що це за віра має бути під час молитви (яка необхідна на молитві)? Віра в те, що точно збудеться те, чого я прошу?

Вірити, що точно збудеться -це мабуть надмірна надія, ми ж не знаємо як буде... На мою думку, вірити під час молитви -це віддати своє прохання в Його руки і вірити, що 100% все вирішиться найкращим чином. Якщо просимо Бога і не переживаємо, який буде результат -це така довіра, як дитина довіряє Батькові, тоді Бог може діяти в нас. Тоді гори можемо звернути

ShMariam писав:Хвилює мене питання, що це за віра має бути під час молитви (яка необхідна на молитві)? Віра в те, що точно збудеться те, чого я прошу? Але це завжди мені видавалося якимось нахабством (тому, що Бог краще знає, чи мені це потрібно і чи прямо зараз, та й, само собою, почуваю себе недостойною). Чи віра в те, що Господь може допомогти? Але ж всі мають таку віру. Чи віра в ширшому значенні слова (яка "без діл мертва" - фактично, як вираження святості)?

На мою думку , якщо під час молитви найперше дякувати Богові - за все що нам послав Бог в житті , то тоді вже питання *точно збудеться* не буде видаватися нахабством ( скоріше воно взагалі не виникне) , як і питання *може допомогти* вряд чи прийде на думку.
З повагою Ігор

А я чого питаю - розповіли мені випадок коли через віру, що "точно збудеться" (то була молитва дитини) дійсно сталося чудо.

ShMariam писав:А я чого питаю - розповіли мені випадок коли через віру, що "точно збудеться" (то була молитва дитини) дійсно сталося чудо.

будьте як діти - не забувайте, що дорослі